Постанова № 28321565, 12.12.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 грудня 2012 року № 11/359

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Винокурова К.С. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

За позовом Закритого акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

про визнання недійсними (нечинними) податкових повідомлень-рішень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Банк Петрокоммерц-Україна»(далі –ЗАТ «Банк Петрокоммерц-Україна», позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі –СДПІ у м.Києві по роботі з ВПП, відповідач) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000534310/0 від 21.05.2007 р., № 0000524310/1 від 14.06.2007 р., № 0000534310/2 від 31.08.2007 р., № 0000524310/3 від 26.10.2007 р.

Ухвалою суду від 20.12.2007 р. відкрито провадження у справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою від 12.06.2008 р. було зупинено провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України, а саме до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі № 32/14-А за позовом ЗАТ „Банк Петрокоммерц-Україна” до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000742310/0 від 06.09.2006 р. та 0000742310/1 від 24.11.2006 р. та зобов‘язано сторін повідомити суд про настання обставин, що зумовлять поновлення провадження у справі.

В зв‘язку з тривалим неповідомленням сторонами суду щодо наявності підстав для поновлення провадження у справі, судом з власної ініціативи був направлений судовий запит від 03.09.2012 р. за № 11/359/9446/12 до Господарського суду м.Києва щодо надання копії рішення у справі №32/14-А та інформації чи набрало судове рішення законної сили.

18.09.2012 р. через Відділ документального обігу та контролю від судді Господарського суду м.Києва Підченка Ю.О. надійшов супровідний лист з належним чином засвідченими копіями запитуваних судового рішення, яке набрали законної сили, у зв’язку з чим на підставі ч. 5 ст. 156 КАС України провадження у справі було поновлено.

Позовні вимоги обґрунтовані неправомірністю визначення штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на прибуток, оскільки висновок акту перевірки ґрунтується на неправомірному застосуванні пп.5.3.1. п.5.3. ст. 5 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", так як 28.02.2007 р. та 27.03.2007 р. банк своїми меморіальними ордерами № 10605968 від 28.02.2007 р. та № 11039010 від 27.03.2007 р. перерахував кошти у розмірі 35 436 грн. та 15 684 грн. відповідно з призначенням платежу ПДВ за січень 2007 р. та ПДВ за лютий 2007 р., що відповідно з урахуванням наявної у Позивача на той момент переплати у розмірі 3083,62 свідчить про своєчасну у повному обсязі сплату визначеної суми податкового зобов’язання згідно декларації.

Відповідач у судові засідання не з’являвся. В матеріалах справи міститься письмова правова позиція відповідача, в якій останній проти адміністративного позову заперечував повністю ґрунтуються на тому, що оскаржувані рішення прийняті у відповідності до норм чинного законодавства.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи подане клопотання позивача про розгляд справи за відсутності представника позивача та неприбуття представника відповідача та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

СДПІ у м.Києві по роботі з ВПП була проведена невиїзна документальна перевірка ЗАТ „Банк Петрокоммерц-Україна” з питань своєчасності та повноти сплати узгодженого податкового зобов’язання на додану вартість за січень та лютий 2007 року, за результатами якої складений акт від 08.05.2007 р. № 418/43-10/229061.

На підставі зазначеного акта відповідачем винесене податкове повідомлення рішення від 21 травня 2007 року № 0000534310/0, та в подальшому податкові –повідомлення рішення від 14 червня 2007 року №0000534310/1, від 31 серпня 2007 року № 0000534310/2, від 26 жовтня 2007 року №0000534310/ 2 якими згідно з п.п.5.3.1. п.5.3. Закону України від 21.12.2000року № 2181-111 про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»із змінами та доповненнями на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку до 30 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання за січень 2007 року у розмірі 2817,9 грн. та за лютий 2007 року у розмірі 2879,88 грн. на ЗАТ „Банк Петрокоммерц-Україна” був покладений обов‘язок сплатити штраф у розмірі 10% від зазначених сум –569,78 грн..

ЗАТ «Банк Петрокоммерц-Україна»оскаржив рішення від 21 травня 2007 року № 0000534310/0 в порядку апеляційного узгодження податкового зобов’язання до СДПІ у м.Києві по роботі з ВПП.

13.06.2007 р. № 7282/10/25-019 СДПІ у м.Києві по роботі з ВПП винесло Рішення про результати розгляду первинної скарги, яким податкове повідомлення-рішення було залишене без змін, а скарга банку без задоволення.

14.06.2007 р. СДПІ у м.Києві по роботі з ВПП було винесено податкове повідомлення-рішення №0000534310/1, яке також було оскаржене позивачем.

Рішенням ДПА у м.Києві про результати розгляду скарги від 20.08.2007 р. №3029/10/25-114 (вх. №1.10/1654 від 22.08.2007р.) залишила без змін податкові повідомлення-рішення СДПІ у м.Києві по роботі з ВПП від 21 травня 2007 року № 0000534310/0, від 14 червня 2007 року №0000534310/1, а скаргу банку від 19.06.2007 р. №1.10/1430-1 без задоволення.

30.09.2007 р. на адресу банку від СДПІ у м.Києві по роботі з ВПП надійшло податкове повідомлення-рішення № 0000534310/2 від 31 серпня 2007 року, яким доведені нові терміни сплати штрафу, яке також було оскаржене та залишене ДПА України без задоволення.

29.10.2007 р. від СДПІ у м.Києві по роботі з ВПП надійшло податкове повідомлення-рішення від 26 жовтня 2007 року №0000534310/3.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до декларацій з податку на додану вартість за 2007 р., наданої позивачем до СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП (вх. СДПІ у м.Києві по роботі з ВПП від 13.02.2007р. № 1069; вх. СДПІ у м.Києві по роботі з ВПП від 13.03.2007р. № 1868) сума податку на додану вартість за січень-лютий 2007 р. визначена у розмірі відповідно 38 394 грн. та 15 684 грн. Граничний строк сплати визначеної суми податкового зобов’язання за січень 2007 р. 38 394 грн. –02.03.2007 р. за лютий 2007 р. 15 684 грн. –30.03.2007.

Позивачем меморіальним ордером №10605968 від 28.02.2007, тобто навіть раніше граничного сроку, перерахував кошти в розмірі 35 436 грн. з призначенням платежу –податок на додану вартість за січень 2007 р. Сплата тільки частини податкового зобов‘язання через меморіальний ордер пояснюється тим, що Позивач був впевнений в наявності в нього переплати у розмірі 3083,62 грн., що разом було цілком достатнім

Однак станом на дату погашення податкового зобов‘язання за декларацією № 1069 –а саме 02.03.2007 р. за даними податкового органу виник податковий борг у розмірі 2 817,90 грн., наявність якого була в подальшому підтверджена за результатом невиїзної документальної перевірки (акт від 08.05.2007р. № 418/43-10/220655). Такий податковий борг, як зазначає Відповідач, виник внаслідок того, що враховуючи те, що Позивачем 28.02.2007 було перераховано тільки 35436 грн., то з урахуванням переплати, яка за даними облікової карти Позивача становила тільки 140,1 грн, а не 3083,62 грн, відповідно в рахунок сплати задекларованого податку станом на 02.03.2007 було враховано тільки 35 576,1 грн. (35436 +140.1), що спричинило виникнення податкового боргу в сумі 2 817,90 грн.

Граничний строк сплати визначеної у податковій декларації № 1868 від 13.03.2007 суми податкового зобов’язання за лютий 2007 р. у розмірі 15 684 грн. –30.03.2007 р. Зазначену суму Позивач сплатив 27.03.2007 меморіальним ордером №11039010 з призначенням платежу –податок на додану вартість за лютий 2007 року.

Однак ця суми виявилось недостатньою, враховуючи, що ще з моменту сплати попереднього платежу за Позивачем обраховувалась недоїмка у розмірі 2 817,9 грн. (згідно облікової карти) та додатково за несвоєчасну сплату по декларації №1069 Позивачу була нарахована штрафна санкція у розмірі 42 грн, та пеня, що в цілому станом на 30.03.2007 за даними податкового органу склало податковий борг у розмірі 2 879,88 грн., наявність якого була підтверджена за результатом невиїзної документальної перевірки (акт від 08.05.2007р. № 418/43-10/220655).

Враховуючи, що Позивачем 27.03.2007 була сплачена суми податкового зобов’язання за лютий 2007 р. у розмірі 15 684 грн., то, внаслідок погашення податковим органом суми зазначеного податкового боргу за рахунок цієї сплаченої суми, залишкова сума переплати станом на 30.03.2007 р. становила 12 804,12 грн. (15 684 –2879,88), що відповідно стало підставою для висновку про несплату станом на 30.03.2007 р. податку з доданої вартості в сумі 2 879,88 грн.

Як вже зазначалось вище, наявність такого податкового боргу була встановлена за результатами невиїзної документальної перевірки в акті від 08.05.2007р. № 418/43-10/220655, на підставі якого і були винесені оскаржувані повідомлення-рішення. Проте такі висновки акту перевірки судом не приймаються, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи станом на 01.01.2007 р. по особовому рахунку позивача рахувалася переплата за податком на додану вартість на загальну суму 3 083,62 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків із бюджетом, складеним між СДПІ у м.Києві по роботі ВПП та банком, а також обліковою карткою платника податків щодо податку на додану вартість.

Також, як вбачається з наданих позивачем меморіальних ордерів від № 10605968 від 28.02.2007 р. та № 11039010 від 27.03.2007 р. з метою погашення податкових зобов‘язань ним були сплачені відповідно суми 35 436 грн. та 15 684 грн.

Проте, як зазначалось вище, з боку Відповідача додатково до сплачених сум була врахована переплата тільки в розмірі 140,1 грн, а не 3083,62 грн, як розраховував Позивач.

Як встановив суд, така ситуація склалась в зв‘язку з наступними обставинами.

Відповідно до облікової картки платника податку за рахунок переплати у розмірі 3083,62 грн., яка обліковувалась за Позивачем станом на 4.01.2007 року, 9.01.2007 року було погашено податкове зобов‘язання з податку на додану вартість у сумі 1962,35 грн. та штрафні санкції у сумі 981,17 грн донараховані податковим повідомленням-рішенням №0000742310/1 від 24.11.2006. Тобто замість переплати у розмірі 3083,62 грн., яка на думку Позивача обліковувались за ним, фактично станом на 9.01.2007 року обліковувалась переплата тільки у розмірі 140,10 коп. Таким чином сума 35 576,1 грн., яку Позивач вважав достатньою з урахуванням існуючої переплати виявилась недостатньою для покриття визначеної в декларації суми податку на додану вартість, що і викликало виникнення податкового боргу як в даному періоді так і в подальших.

Проте, податкове повідомлення рішення №0000742310/0 від 6.09.2006 та №0000742310/1 від 24.11.200 були оскаржені Позивачем в судовому порядку у Господарському суді м. Києва.

.

Так, постановою Господарського суду м.Києва від 17.05.2007 у справі 32/14-А при вирішенні спору за вимогами ЗАТ «Банк Петрокоммерц-Україна»про визнання неправомірними дій СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП та про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 06.09.2006 р. № 0000742310/0 та від 24.11.2006 р. № 0000742310/1 р.було:

- визнано недійсним (нечинним) податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків № 0000742310/0 від 06.09.2006 р.;

- визнано недійсним (нечинним) податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків № 0000742310/1 від 24.11.2006 р.

Зазначене судове рішення було залишене без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2008р. і, відповідно, набрало законної сили (належним чином засвідчені копії наявні в матеріалах справи).

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В розгляді справи №32/14-А брали участь ті самі сторони між якими вирішується спір у даній справі. То ж обставини, встановлені в судовому рішення від 17.05.2007 №32/14-а, а саме те, що враховуючи неузгодженість суми податкового зобов’язання визначеного повідомленням-рішенням № 0000742310/0 від 06.09.2006 р., № 0000742310/1 від 24.11.2006 р., у позивача (ЗАТ «Банк Петрокоммерц-Україна») відсутні зобов’язання щодо сплати коштів за таким повідомленням-рішенням та ця сума не може складати податковий борг товариства, не доказуються при розгляді даної справи.

Саме щодо суми податкового боргу за повідомленням-рішенням № 0000742310/0 від 06.09.2006 р., № 0000742310/1 від 24.11.2006 р. (рішення прийняті за результатами проведеної перевірки - акт від 21.08.2006 №537/2310/22906155) встановлено, що твердження відповідача про заниження позивачем об’єкта оподаткування податком на додану вартість внаслідок не включення до його складу операцій з надання Севастопольською філією позивача агентських послуг страховим компаніям законодавчо необґрунтоване. Таким чином, податкові зобов’язання по податку на додану вартість за цими операціями та відповідні штрафні санкції були донараховані оспорюваними в тій справі податковими повідомленнями – рішеннями безпідставно.

Виходячи з вищевикладеного слід зробити висновок, що, відповідно, також безпідставно на погашення визначених цими рішеннями сум була використана сума переплати Позивача у розмірі 3083,62 грн. Тобто така сума переплати, навпаки, мала бути врахована під час сплати Позивачем своїх зобов‘язань за податковими деклараціями з податку на додану вартість № 1069 від 13.02.2007 та №1868 від 30.03.2007.

Відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірах, передбачених цим пунктом.

Таким чином, підставою для застосування штрафних санкцій є наявність узгодженого податкового зобов’язання та відсутність оплати протягом граничних строків.

Проте, визначена у декларації з податку на додану вартість за січень 2007 р. № 1069 від 13.02.2007 сума податкового зобов’язання в розмірі 35 436 грн. з граничним терміном сплати –02.03.2007 р. була сплачена банком згідно меморіального ордеру № 10605968 від 28.02.2007 р. та визначена у декларації з податку на додану вартість №1868 від 30.03.2007 за лютий 2007 р. сума в розмірі 15 684 грн з граничним терміном сплати –30.03.2007р. була сплачена банком згідно меморіального ордеру № 11039010 від 27.03.2007 р., що з урахуванням наявної переплати у розмірі 3083,62 грн. було достатнім для погашення задекларованих у податкових деклараціях зобов‘язань зі сплати податку на додану вартість. Що в свою чергу спростовує висновки акту перевірки щодо несвоєчасну сплату податку на додану вартість і є підставою для скасування оскаржуваних повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи невідповідність висновків акту перевірки вимогам законодавства та не підтвердження встановлених ним фактів порушень, позовні вимоги про скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, винесених на підставі цього акту, є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсними (нечинними) податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків № 0000534310/0 від 21.05.2007 р., № 0000524310/1 від 14.06.2007 р., № 0000534310/2 від 31.08.2007 р., № 0000524310/3 від 26.10.2007 р.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.С. Винокуров