Постанова № 28320787, 27.12.2012, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/7207/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2012 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі судді Майстер П.М. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, третя особа на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про визнання дій неправомірними та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, третя особа на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про визнання дій неправомірними та стягнення коштів.

В обгрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 26.06.2012 року придбав легковий автомобіль TOYOTA Corolla, реєстраційний номер НОМЕР_1. При реєстрації даного автомобіля в органах ДАІ сплатив 3827,90 грн. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Вважає, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 3827,90 грн. сплачений помилково, а тому кошти підлягають поверненню. Просить визнати дії Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому щодо відмови у вчиненні дій щодо повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні легкового автомобіля неправомірними, та стягнути з Державного бюджету України на свою користь 3827,90 грн. помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Представник позивача подав суду заяву про розгляд справи без участі позивача та представника позивача в порядку письмового провадження.

Представник управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому подав до суду клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні, та заперечення проти позову, у якому зазначає, що сплачені позивачем кошти, на рахунки Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому не надходили, а були спрямовані до спеціального фонду Державного бюджету України. Просить суд у задоволенні позову відмовити.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області надав суду клопотання про розгляд справи без участі представника Головного управління, та письмове заперечення у якому зазначає, що відповідно до Постанови КМ України № 106 від 16.02.2011 року "Про деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету", органом стягнення податків і зборів по коду бюджетної класифікації 24140300, який здійснює постійний контроль за правильністю та своєчасністю надходження податків та зборів до бюджетів є Пенсійний фонд України. Відповідно до Порядку повернення коштів помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету на підставі заяви платника. Просить суд у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів в порядку письмового провадження, так як явка сторін не визнавалася судом обов'язковою.

Суд вивчивши повно і всебічно письмові докази, вважає, що позов підлягає до задоволення частково з урахуванням наведеного нижче.

26.06.2012 року ОСОБА_1, відповідно до довідки - рахунку серії ДПІ № 394441, придбав легковий автомобіль TOYOTA Corolla.

Під час реєстрації автомобіля позивач сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 3827,90 грн., що підтверджується меморіальним ордером № g062gа_738 від 26.06.2012 року.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначений в Законі України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року №400/97 -ВР.

Відповідно до пункту 7 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" в переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.

Вказана норма Закону покладає обов'язок зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на осіб лише у випадку відчуження, а не при купівлі автомобілів.

Відповідно до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03 листопада 1998 року платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій по відчуженню легкових автомобілів, є особа яка набула права власності на автомобіль.

Зокрема, згідно з пунктом 12 вищезазначеного порядку, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій ( крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством).

Проте, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами та враховуючи частину 4 статті 9 КАС України відповідно до якої, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, тому при вирішенні даного питання приоритетним є Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, з аналізу вищевикладених обставин справи вбачається, що обов'язок сплати збору не може бути покладений на особу, яка набуває право власності у відповідності до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03 листопада 1998 року, оскільки це суперечить акту вищої юридичної сили.

Суд також бере до уваги те, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування зараховується на рахунки з обліку коштів спеціального фонду Державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в АРК, областях, містах Києві та Севастополі. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету. Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 78, ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення помилково або надміру зарахованих коштів з того бюджету, до якого вони були зараховані.

Отже, суд погоджується з позивачем, що сплачена сума 3827,90 грн. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні легкового автомобіля підлягає поверненню.

Щодо позовної вимоги позивача про визнання дій Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому щодо відмови у вчиненні дій щодо повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні легкового автомобіля неправомірними, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Враховуючи положення законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАС України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

За змістом та формою оскаржуваний позивачем лист управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому від 20.11.2012 року №23397/06 не є рішенням в розумінні статті 17 КАС України, оскільки по своїй суті носить інформаційний характер та не породжує для позивача певних наслідків, відтак дана позовна вимога ОСОБА_1 є необґрунтованою, що є підставою для відмови в задоволенні позову в цій частині.

Згідно з ч. 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

В силу ч.1 ст. 98 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Суд вважає, що на користь позивача також слід стягнути 107 грн. 30 коп. судового збору, сплаченого ним при зверненні до суду з позовом.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підставі викладеного та керуючись Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", ст. ст. 41, 70, 71, 79, 86, 94, 122, 128, 136, 158, 160-163, 167, 186, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 3827,90 грн. (три тисячі вісімсот двадцять сім гривень 90 коп.) помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні легкового автомобіля TOYOTA Corolla, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України 107,30 грн. (сто сім гривень 30 коп.) судового збору.

В решті позову відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Суддя/підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя П.М. Майстер