Ухвала суду № 28320591, 27.11.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-3022/12/0170/21

27.11.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Щепанської О.А. ,

Кукти М.В.

секретар судового засідання Сухобрус О.М.

за участю сторін:

представник позивача- Приватного підприємства "Діана-Крим"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 15.03.12

представник відповідача- Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки- не з'явився,

розглянувши матеріали справи № 2а-3022/12/0170/21 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Євдокімова О.О. ) від 14.05.12

за позовом Приватного підприємства "Діана-Крим" (вул. Гоголя, буд.76/21,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95006)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М.Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.05.2012 позовні вимоги Приватного підприємства "Діана-Крим" задоволені: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0015272301 від 24.02.2012.

Cуд першої інстанції дійшов висновку, що у відповідача відсутні правові підстави для збільшення розміру грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 149267 грн., та підстави для нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 37316,75 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, Державна податкова інспекція в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.05.2012, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, оскільки фінансово-господарські взаємовідносини є фіктивними правочинами, що призвело до завищення податкового кредиту у сумі 149267 грн. ПДВ, у результаті чого донараховано податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 149267 грн.

В судовому засіданні представник позивача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила рішення суду залишити без змін.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що з 13.01.2012 відповідачем тривалістю 5 робочих днів проведена невиїзна позапланова перевірка позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Луна-09»за серпень 2011р., за результатами якої складений Акт перевірки № 632/23-4/32085609 від 25.01.2012р. (далі Акт перевірки).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, 188.1 ст. 188, п.п. 187.1.а п. 187 ст. 187, п. 201.1 ст. 201, п. 198.6 ст. 196 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховане податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 149267 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0015272301 від 24.02.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 186583,75 грн., у тому числі 149267,00 грн. за основним платежем та нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 37316,75 грн.

Підпунктом 14.1.39 ст. 14 ПКУ встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п.п.14.1.178 ст. 14 ПКУ податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що встановлено п.п. 14.1.179 ст.14 ПКУ.

У відповідності до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно п. 198.1 ст. 198 ПКУ виникає у разі здійснення операцій в т.ч. з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п. 198.3. ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку в т.ч. з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 201.8 ст. ПКУ право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПКУ платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та ТОВ "Луна-09" укладено Договір поставки ПЗМ № 6 від 04.01.2011р., у виконання якого були видані податкові накладні № 21 від 03.08.2011р. на суму 181999,20 грн., у т.ч. ПДВ 30333,20 грн., № 88 від 12.08.2011р. на суму 181999,20 грн., у т.ч. ПДВ 30333,20 грн., № 112 від 13.08.2011р. на суму 145599,36 грн., у т.ч. ПДВ 24266,56 грн., № 55 від 15.08.2011р. на суму 99999,46 грн., у т.ч. ПДВ 16666,58 грн., № 101 від 23.08.2011р. на суму 57002,15 грн., у т.ч. ПДВ 9500,36 грн., № 94 від 26.08.2011р. на суму 49003,28 грн., у т.ч. ПДВ 8167,21 грн., № 137 від 30.08.2011р. на суму 79997,75 грн., у т.ч. ПДВ 13332,96 грн., № 138 від 31.08.2011р. на суму 99999,46 грн., у т.ч. 16666,58 грн.

Видані ТОВ "Луна-09"за відповідний податковий період на адресу позивача вищеназвані податкові накладні повністю відповідають вимогам 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України.

Отже, отримавши від ТОВ "Луна-09" вищезазначені податкові накладні позивач включив суми ПДВ в них до складу податкового кредиту у серпні 2011 року, що повністю відповідає приписам чинного податкового законодавства.

Окрім того, судом апеляційної інстанції Приватне підприємство "Діана-Крим" зобов'язано надати суду докази отримання та використання в своїй господарській діяльності товарно-матеріальних цінностей з питань взаємовідносин з ТОВ "Луна-09".

Колегія суддів зазначає, що позивачем надані докази використання в своїй господарській діяльності матеріальних цінностей, а саме договір на транспортно-експедиторське обслуговування № 01/11 від 01.11.2010, договір про надання транспортних послуг № 889/11 від 22.12.2010, договір про надання транспортно-експедиційних послуг для перевезення вантажів автомобільним транспортом № 43/09/37 від 25.08.2009, договір на транспортно-експедиторське обслуговування № 01/01/2009-3 від 01.0.1.2009, договір транспортного експедирування № 10-Т7 від 31.12.2010, договір перевозу грузів № 609 ВХ від 22.10.2010, договір на транспортно-експедиторське обслуговування № 230 від 01.07.2008, договір на транспортно-експедиторське обслуговування № 214 від 01.07.2011. картки обліку транспортної роботи та рух палива ЧП "Діана-Крим", відомість ЧП "Діана-Крим"

В силу викладеного, приймаючи до уваги наявність доказів використання матеріальних цінностей в своїй господарській діяльності, судова колегія зазначає, що у відповідача відсутні правові підстави для висновків щодо фіктивності угод укладених позивачем і як наслідок збільшення розміру грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 149267 грн.

Суд першої інстанції в повній мірі надав правовий аналіз правовідносинам, які склалися між сторонами та підставам для задоволення позовних вимог.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.05.12 у справі № 2а-3022/12/0170/21 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.05.12 у справі № 2а-3022/12/0170/21 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 03 грудня 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис О.А.Щепанська

підпис М.В. Кукта

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко