Постанова № 28318734, 07.12.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2012 р. № 2а-9665/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

з участю секретаря судового засідання Павлишина Ю.І.,

представника позивача -ОСОБА_1,

представника відповідача - Лавріва В.В.,

представника відповідача -Романюка П.Д.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4

до Сокальської районної державної адміністрації,

до Управління Держкомзему у Сокальському районі Львівської області

про визнання протиправною відмови, зобов'язання до вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просила визнати протиправною відмову Сокальської районної державної адміністрації та Держкомзему у Сокальському районі у прийнятті рішення про передачу у приватну власність земельних ділянок площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та 0,13 га для ведення особистого селянського господарства за межами с. Комарів Волицької сільської ради; зобов'язати Сокальську районну державну адміністрацію та Держкомзем у Сокальському районі прийняти рішення про передачу у приватну власність ОСОБА_4 земельних ділянок площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та 0,13 га для ведення особистого селянського господарства за межами с. Комарів Волицької сільської ради.

Позов мотивується тим, зокрема, що Сокальська районна державна адміністрація протиправно посилається на Розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками»№ 610-р від 10.04.2008 року, оскільки зазначене розпорядження суперечить положенням чинних нормативно-правових актів, які мають вищу юридичну силу, зокрема ст.ст. 13, 19, 22, 41, 64, 68, 75, 85 Конституції України, вимогам ст.ст. 2, 3, 20, 57, 118, 121, 151 Земельного кодексу України, ст.ст. 2, 3, 27, 57 Лісового кодексу України, положенням Закону України «Про Кабінет Міністрів України»від 21.12.2006 року., а в деяких випадках безпосередньо порушує вимоги вказаних нормативно-правових актів; Кабінету Міністрів України не надано повноважень зупиняти дію Законів України.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідачі письмового заперечення на позовну заяву не представили. В судовому засіданні представники відповідачів звертали увагу суду на необхідність дотримання ними Розпорядження Кабінету Міністрів України № 610-р від 10.04.2008 року, зазначали, що земельна ділянка, на яку претендує громадянка ОСОБА_4, знаходиться на землях Бендюзького лісництва Радехівського лісомисливського господарства, вилучення спірної земельної ділянки та зміна її цільового призначення у встановленому порядку не проводились.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд виходив з наступного.

2 серпня 2012 року ОСОБА_4 звернулась з заявою до голови Сокальської районної державної адміністрації про прийняття рішення про передачу їй у приватну власність земельних ділянок площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та 0,13 га для ведення особистого селянського господарства за межами с. Комарів Волицької сільської ради.

Листом голови Сокальської районної державної адміністрації № 445 від 30.08.2012 року Карташової Н.П. повідомлено позивача, що у відповідності до чинного Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.08.2008 року № 610 «Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками»з метою недопущення фактів порушення інтересів держави і суспільства під час відчуження та зміни цільового призначення земельних лісових ділянок, зупиняються прийняття рішень про надання згоди на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення, що унеможливлює прийняття рішення про передачу у приватну власність земельних ділянок.

Головним управлінням Держкомзему у Львівській області у відповіді на звернення позивача № 01-6-Г23/116 від 09.02.2012 р., зазначається, що органам виконавчої влади, які здійснюють розпорядження землями за межами населених пунктів, не передбачено права передавати у власність земельні ділянки для індивідуального житлового будівництва.

Позивач долучив до матеріалів справи копію витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 23106706 від 23.06.2009 р., згідно якого ОСОБА_4 є власником будинку за адресою: Львівська обл., Сокальський р., с. Комарів, вул. Кутова, буд. 21а; висновки Управління Держкомзему у Сокальському районі від 30.10.09 р. № 722/01-12 та № 723/01-12; висновок Сокальської районної санітарно-епідемічної станції від 30.10.2009 р. № 79/01 щодо вибору земельної ділянки під забудову; висновок Відділу регуляторної політики в землекористуванні і експлуатації надр ДУОНПС в Львівській області № 244 від 16.10.2009 р.; Висновок Управління охорони культурної спадщини № 10/7833 від 09.11.09 р.

До справи додано також копію листа ДП «Радехівське лісомисливське господарство»№ 04/1180 від 26.10.2011 року, згідно якого ДП не проти отримання ОСОБА_4 дозволу на приватизацію земельної ділянки в Бендюзькому лісництві кв.64 вид.50 пл.0,4 га, таксаційна характеристика виділу «садиби приватні», згідно матеріалів лісовпорядкування 2010 р. Директор ДП «Радехівське ЛМГ»зазначає, що для отримання дозвільних документів на приватизацію даної земельної ділянки ОСОБА_4 має звернутись в Сокальську районну раду і Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства для видачі відповідних рішень.

Розглянувши представлені на дослідження матеріали суд вважає, що позовні вимоги позивача про зобов'язання Сокальську районну державну адміністрацію та Держкомзем у Сокальському районі прийняти рішення про передачу у приватну власність ОСОБА_4 земельних ділянок площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та 0,13 га для ведення особистого селянського господарства за межами с. Комарів Волицької сільської ради є безпідставними, а доводи відповідачів про те, що земельні ділянки, про які йде мова у позові, за наявних обставин, не можуть бути надані у власність позивачу -обґрунтованими. До уваги приймається наступне.

Згідно ст. 8 Лісового кодексу України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

Відповідно до п.5 ст. 27 Лісового кодексу України Кабінет Міністрів України у сфері лісових відносин передає у власність, надає у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності.

Згідно Закону України «Про внесення змін до Земельного та Лісового кодексів України щодо збереження лісів»№ 4539-VІ від 15.03.2012 року виключено п.3 ст. 32 Лісового кодексу України, який передбачав право районних державних адміністрацій передавати у власність, надавати у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки площею до 1 гектара, що перебувають у державній власності, у межах сіл, селищ, міст районного значення та припиняти право користування ними.

Згідно п.9 ст. 149 Земельного кодексу України Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та суб'єктів господарювання залізничного транспорту загального користування у зв'язку з їх реорганізацією шляхом злиття під час утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Судом встановлено, що земельні ділянки, які позивач просить надати їй у власність, знаходяться на землях Бендюзького лісництва Радехівського лісомисливського господарства, яке займає на території Волицької сільської ради площу 802 га. (кв.64).

Вилучення, зміна цільового призначення земельних лісових ділянок у встановленому порядку не проведені.

З огляду на наведені норми ст. 27, ст. 32 Лісового кодексу України, ст. 149 Земельного кодексу України, суд зазначає, що Сокальська районна державна адміністрація та Управління Держкомзему у Сокальському районі не уповноважені приймати рішення про передачу у приватну власність земельних лісових ділянок, про які йдеться у позовній заяві.

Суд вважає правомірним посилання відповідачів також на Розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками»№ 610-р від 10.04.2008 року.

Розпорядження Кабінету Міністрів України є правовими, підзаконними, офіційно-владними, обов'язковими до виконання актами на території України.

Враховуючи, що розпорядження КМУ № 610-р від 10.04.2008 р. є чинним, воно є обов'язковим для виконання.

Отже, в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Крутько О.В.