Постанова № 28318611, 29.11.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2012 р. Справа № 2а/0470/1139/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. при секретаріЛегкій Ю.Г. за участю: представника позивача представника відповідача Воронова Ю.В. Самсоненко Ю.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Ідея Ліхт Україна" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ідея Ліхт Україна» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська форми «ВЗ» №0000682302 від 23.08.2011р.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 16 грудня 2011 року Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська було винесене податкове повідомлення-рішення форми «В1» за № 0001072302.

Оскаржуване рішення винесено на підставі акту від 01.09.2011 року № 1912/23-5/36093812 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ідея Ліхт Україна» з питань правомірності нарахування податкового кредиту та достовірності нарахування платником бюджетного відшкодування по податковим деклараціям з ПДВ за липень-серпень 2010 року та уточнюючих розрахунків з ПДВ за липень 2010 року.

Відповідно до змісту оскаржуваного повідомлення - рішення співробітниками податкового органу встановлено порушення пп7.2.4 п.7.2, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 та п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», що виявилося у відсутності права на отримання бюджетного відшкодування у сумі 222001,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ідея Ліхт Україна» не погоджується з вищевказаним винесенням податкового повідомлення - рішення, а тому, просить скасувати його.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, у задоволенні позову просив відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ідея Ліхт Україна» з питань правомірності нарахування податкового кредиту та достовірності нарахування платником бюджетного відшкодування по податковим деклараціям з ПДВ за липень-серпень 2010 року та уточнюючих розрахунків з ПДВ за липень 2010 року.

Перевіркою встановлено порушення:

п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2, п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 та п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) №168/97-ВР від 03.04.1997р., внаслідок чого TOB «ТД «Ідея Ліхт Україна» позбавляється права на нарахування податку та складання податкових накладних по деклараціям з ПДВ за період з липня 2010 року по серпень 2010 року з урахуванням уточнюючих розрахунків за липень 2010 року та позбавляється права на отримання бюджетного відшкодування за період липень 2010 року у розмірі 76158 грн., за серпень 2010 року у розмірі 145843 грн.

За результатами перевірки складено Акт від 01.09.2011 року №1912/23-5/36093812 на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення форми «В3» №0000832302 від 03.10.2011р. Зазначене повідомлення рішення скасовано рішенням ДПА у Дніпропетровській області за результатами розгляду скарги позивача.

16.12.2011р. винесено податкове повідомлення-рішення форми «В1» №0001072302.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ідея Ліхт Україна» зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 22 серпня 2008 року, та перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська.

16 жовтня 2008 року ТОВ «ТД «Ідея Ліхт Україна» одержало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100145721.

Вищевказане свідоцтво підприємством використовувалось при здійсненні господарської діяльності в період з моменту видачі по момент прийняття ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська рішення про його анулювання, оформленого Актом «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ТД Ідея Ліхт Україна» за № 1961/29-021-1 від 15 липня 2010 року.

Як вбачається зі змісту вищевказаного Акту «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ТД Ідея Ліхт Україна» за № 1961/29-021-1 від 15 липня 2010 року підставою його винесення слугує той факт, що 27 листопада 2009 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом було винесено постанову по справі № 2а-14431/09/0470 за позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ідея Ліхт Україна» про припинення юридичної особи.

При проведенні перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ результати якої оформлено Актом від 01.09.2011 року № 1912/23-5/36093812 перевіряючим у Акті зазначено, що: «ТОВ «ТД «Ідея Ліхт Україна» видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 16.10.2008 р. №100145721, яке анульовано згідно постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2009р. по справі №2а-14431/09/0470, а нове свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100297841 видано 13.08.2010р. за заявою платника».

Вищезазначені обставини призвели до того, що ТОВ «ТД «Ідея Ліхт Україна» не було зареєстровано як платник податку на додану вартість більше 12 календарних місяців до березня 2011 року, що суперечить вимогам абз.а п.200.5 ст.200 Податкового кодексу України та мало оподатковувані операції з вересня 2010 року по березень 2011 року, тобто не мало оподатковуваних операцій за останні 12 календарних послідовних місяців, що суперечить вимогам абз.б п.200.5 ст.200 Податкового кодексу України.

А тому перевіркою встановлено порушення ТОВ «ТД «Ідея Ліхт Україна» п.200.5, ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ та п.13, п.п.14.2 та п.п.14.3 Розділу III Наказу ДПА України від 25.01.2011р. №41 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» при визначенні та декларуванні суми бюджетного відшкодування за липень та серпень 2011 року, а тому зменшено суму бюджетного відшкодування на 222001,0 грн.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2009 року у справі № 2а-14431/09/0470 за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ідея Ліхт Україна» про припинення юридичної особи скасовано постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.08.2010 року про перегляд постанови від 27.11.2009 року за нововиявленими обставинами.

24 травня 2011 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом по справі № 2а-10509/10/0470 винесено постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ідея Ліхт Україна» задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ідея Ліхт Україна», оформленого актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 1961/29-021-1 від 15 липня 2010 року; скасовано рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про повторну видачу товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ідея Ліхт Україна» свідоцтва платника податку на додану вартість № 100297841 від 13.08.2010 р., визначивши, що останнє втрачає чинність з моменту набрання законної сили постановою суду; зобов'язано Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська вчинити дії з відновлення дії свідоцтва №100145721 про реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ідея Ліхт Україна» платником податку на додану вартість з моменту його видачі.

27 вересня 2012 року Дніпропетровським апеляційним судом винесено ухвалу, якою апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська залишено без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 2а-10509/10/0470 від 24 травня 2011 року - без змін.

Правовідносини сторін у сфері справляння податків і зборів, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР та Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.20.1.1 - п.п. 20.1.2 ПК України, органи державної податкової служби мають право: запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків; під час проведення перевірок вимагати виготовлення платником податків (уповноваженим представником платника податків) і безоплатно отримувати від них засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за її наявності) копії документів, що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та пояснень з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу.

Відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до положень п. 180.1. ст. 180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку є: будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також: особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством; особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Норми цього пункту не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи суб'єктами підприємницької діяльності, які не є платниками податку, культурних цінностей, зазначених у пункті 197.7 статті 197 цього Кодексу; особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи; особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.

Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів; особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 172 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством; особа, що уповноважена вносити податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно ст.200 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI сума податку, що підлягає сплаті або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди, а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.5 ст. 200 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-УІ не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування; мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування.

Відповідно до положень інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1172/11/13-10 від 02.08.2010р. «Щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість», є правомірними дії особи, що використовувала другий індивідуальний податковий номер при складанні податкової звітності, податкових накладених та інших документів в період між анулюванням реєстрації платника податку на додану вартість до набрання законної сили судовим рішенням щодо протиправності такого анулювання.

Органи державної влади не наділені правом тлумачити норми закону на власний розсуд, а натомість зобов'язані неухильно, при виконанні покладених на них обов'язків та наданих повноважень, дотримуватися вимоги чинного законодавства.

У відповідності до п.9 ч.2 ст.129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено, зокрема, обов'язковість рішення суду.

Стаття 124 Конституції України передбачає, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частиною 2 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч.2 ст.72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд, згідно зі статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на сукупність викладених обставин, враховуючи постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2011р., яка набрала законної сили 27.09.2012р., з урахуванням вимог чинного законодавства, суд доходить висновку щодо задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська форми «В1» №0001072302 від 16.12.2011р.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 04 грудня 2012 року

Суддя О.В. Єфанова