Рішення № 28316724, 21.12.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.12 Справа№ 5015/4568/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Індастріал-Інвест», м.Київ

до відповідача: Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця», м.Львів, в особі відокремленого підрозділу «Служба матеріально-технічного постачання»ДТГО «Львівська залізниця», м.Львів

про стягнення грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар Мак Х.Б.

Представники сторін:

від позивача - Козій Т.В- адвокат, Перепелиця В.Ф. -представник

від відповідача - Поліщак Р.В. - представник

Права та обов"язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України судом роз»яснено. Заяви про відвід судді не надходили.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Індастріал-Інвест», м.Київ, подало на розгляд до господарського суду Львівської області позовну заяву про стягнення з відповідача, Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця», м.Львів, в особі відокремленого підрозділу «Служба матеріально-технічного постачання»ДТГО «Львівська залізниця», м.Львів, 2 089 735,24 (два мільйони вісімдесят дев»ять тисяч сімсот тридцять п»ять грн.24 коп.) заборгованості ; просить також відшкодувати за рахунок позивача понесені судові витрати :41 794,70 грн. судового збору та 25500 ,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Ухвалою від 02.11.2012 року господарський суд Львівської області порушив провадження у справі за зазначеною позовною заявою та призначив розгляд справи на 27.11.2012р

В додаток до Заяви Вих.№110 від 22.11.2012 року (вх..№26826/12) і на виконання вимог ухвали господарського суду від 02.11.2012 року позивач подав до матеріалів справи витребувані судом документи.

27.11.12 р за вх..№26822/12 у канцелярії суду зареєстровано поступлення від відповідача Відзиву на позовну заяву з відповідними копіями документів у «додатку»до відзиву.

У судовому засіданні 27.11.12 р оголошувалась перерва до 12.12.2012 р до 14 год.30 хв, а у судовому засіданні 12.12.12 р - до 21.12.2012 року до 14 год.30 хв. , про що до відома представників сторін суд доводив у письмовій формі (під розписку).

07.12.12 р за вх..№27906/12 у канцелярії суду зареєстровано поступлення від позивача пояснення по справі.

В судовому засіданні 12.12.12р стороною позивача подано до матеріалів справи Уточнений розрахунок пені за порушення строків оплати за договором поставки №Л/НХ-121121/НЮ від 07.05.2012р. Представник відповідача, отримавши примірник Уточненого розрахунку пені та перевіривши правильність її нарахування, письмовим записом на зазначеному розрахунку у судовому засіданні 12.12.12 р підтвердив визнання уточненої суми пені.

18.12.12 р за вх..№28986/12 у канцелярії суду зареєстровано поступлення Заяви позивача від 14.12.2012 року про уточнення позовних вимог.

Співставивши зміст поданої заяви із змістом раніше поданої позовної заяви, суд розцінює заяву позивача про уточнення позовних вимог як заяву про зменшення розміру заявлених вимог, та враховуючи обставини даної конкретної справи, приймає зазначену заяву до розгляду.

21.12.12 р за вх..№29255/12 у канцелярії суду зареєстровано Додаткові пояснення №б/н від 21.12.2012 р стосовно оплати адвокатських послуг. Окрім того, в судовому засіданні 21.12.12 р представником відповідача подано клопотання б/н від 21.12.2012 року, з підстав наведених у якому та відповідно до ст..233 ГК України просить врахувати тяжкий майновий стан відповідача та прийняти рішення, зменшивши суму пені з 23 051,67 грн. на 50% ( на 11779,43 грн) та надати розстрочку його виконання на три місяці рівними частинами відповідно до ст.83 ГПК України. (аналогічного змісту клопотання заявив відповідач і у Відзиві на позовну заяву).

З підстав, наведених у позовній заяві та наданих суду поясненнях позивач уточнені Заявою від 14.12.20-12 року (вх..№28986/12 від 18.12.12 р ) позовні вимоги підтримав ,просить стягнути на свою користь з відповідача 2 040 676,38 грн. (два мільйони сорок тисяч шістсот сімдесят шість гривень 38 коп). основного боргу та 23 558,86 грн. пені. Судові витрати, що складаються із судового збору 41 794,70 та оплати послуг адвоката в розмірі 25500,00 грн. покласти на відповідача. Позивач в усній формі висловив заперечення проти задоволення клопотання відповідача про зменшення пені на 50% (на 11 779,43 грн) та надання розстрочки виконання рішення на три місяці на даній стадії судового процесу ( просить врахувати інтереси обидвох сторін, велику суму заборгованості відповідача перед позивачем). Вважає , що доводи відповідача про складне фінансове становище ДТГО «Львівська залізниця»є необґрунтованими; що відповідач не довів винятковості обставин, які призвели до порушення ним грошового зобов»язання, а також не довів невідповідності розміру пені наслідкам порушення та інших обставин, з якими законодавець пов»язує право суду на зменшення розміру штрафних санкцій. Наголошує на тому , що товариство намагалось врегулювати спір в досудовому порядку (відповідачу скеровувалась претензія), однак відповідач заборгованість не зменшив і не погасив

Відповідач підтверджує факт укладення між ним і позивачем 07.05.2012 року договору поставки №Л/НХ-121121/НЮ та те, що на виконання зобов»язань за договором позивач по видаткових накладних у період з 14.05.2012р по 19.09.2012 року поставив відповідачу товар, вартість якого склала 2 040 676,38 грн. Пояснює, що по даному договору відповідачем не погашено основного боргу через відсутність фінансування та наявність значної кредиторської заборгованості за поставлені товарно-матеріальні цінності . На підтвердження зазначеного відповідач долучив до відзиву Довідку відокремленого підрозділу «Служба матеріально-технічного постачання»ДТГО «Львівська залізниця»за №НХ-3385 від 26.11.2012 р. Щодо вимоги про стягнення пені, то відповідач , перевіривши Уточнений розрахунок пені позивача на суму 23061,67 грн. , уточнену суму пені визнає, однак просить через складний фінансовий стан зменшити її розмір на 50%, тобто на 11779,43 грн.

Відповідач заперечує проти оплати послуг адвоката в розмірі 25500,00 грн, вважаючи такий розмір не обґрунтованим, не підтвердженим розрахунком понесених адвокатом затрат по веденню даної справи в суді згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов»язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», а саме: з розрахунку 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину його роботи. Вважає саму справу не складною, а розмір суми, яка підлягає сплаті за послуги адвоката - надмірно високою.

Не вважає надмірно високою розмір оплати послуг адвоката позивач, зокрема і з тих підстав, що розмір оплати складає близько 1% від ціни позову.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, в межах строків, передбачених для вирішення спору ч.1 ст.69 ГПК України, із врахуванням поданої позивачем Заяви від 14.12.2012 року про уточнення позовних вимог, якою фактично зменшено розмір позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та оцінивши докази в їх сукупності , згідно ст.43 ГПК, судом встановлено.

Державним територіально-галузевим об»єднанням «Львівська залізниця», іменоване надалі «покупець», в особі начальника відокремленого підрозділу «Служба матеріально-технічного постачання»Олексія І.М., що діє на підставі довіреності №НЮ-72 від 01.01.2012р з одного боку, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Індастріал-Інвест», іменоване надалі «постачальник»в особі директора Бобровича О.О., що діє на підставі Статуту, з іншого боку, в подальшому «сторони», 07 травня 2012 року укладено договір поставки №Л/НХ-121121/НЮ (надалі -договір).

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов»язується у 2012 році поставити покупцеві товар, зазначений у Специфікації №1 (Додаток №1 до договору), а покупець -прийняти і оплатити такий товар.

Відповідно до п.1.2 договору , найменування (номенклатура, асортимент) товару: профілі гарячекатані (круг сталевий, арматура, кутник сталевий). Кількість товару : круг сталевий 45,0т, арматура -147)т, кутник сталевий -16,0т. (визначається в Специфікації №1 ( Додаток №1).

Постачальник повинен поставити покупцеві товар, якість якого відповідає наступним нормативним документам умовам ГОСТ 2590-88, ДСТУ 3760:2006, ГОСТ 8509-93.

Підтвердженням якості товару з боку постачальника є сертифікат якості (п.п.2.1; 2.2).

Відповідно до п.3.1, ціна товару визначається даним договором і приймається сторонами в національній валюті України -гривні.

Постачання здійснюється за цінами, передбаченими у Специфікації №1 (Додаток №1).

Ціна за одиницю товару визначається у Специфікації №1 (Додаток №1).

Загальна сума по специфікації складає 2097132,60 грн (два мільйони дев»яносто сім тисяч сто тридцять дві гривні, 60 коп, у тому числі ПДВ 20% -349522,10 грн.

За умовами договору ( п.4.1) розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем після пред»явлення постачальником рахунка на оплату товару (далі-рахунок) протягом 60 (шістдесят) банківських днів після дати поставки товару.

Датою оплати (п.4.3) вважається дата перерахування покупцем коштів на рахунок постачальника.

Датою поставки товару, згідно п.5.4 договору, вважається дата підписання сторонами видаткової накладної. Місце поставки товару ( п.5.3): Україна, 79025, м.Львів, вул..Широка,2, ВП «Служба матеріально-технічного постачання «ДТГО «Львівська залізниця».

За умовами договору постачальник зобов»язувався забезпечити поставку товару у строки, встановлені договором; забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам, встановленим у розділі 11 («якість товару») договору.

Покупець зобов»язувався своєчасно та у повному обсязі сплачувати за поставлений товар. Приймати поставлений товар згідно з рахунком-фактурою, видатковою накладною, документами, що підтверджують якість товару.

Відповідно до п.7.1 договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов»язань за договором сторони несуть відповідальність , передбачену законами та цим договором. Відповідно до п.7.5, у разі несвоєчасної оплати за поставлений товар, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

У п.9.1 договору сторони передбачили, що у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов»язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій, а у разі недосягнення сторонами згоди спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку (п.9.2).

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2012 року.

На виконання зобов»язань за зазначеним вище договором по видаткових накладних №РН-0000051 від 14.05.2012 р, №РН-0000052, №РН-0000053, №РН-0000054 від 15.05.2012р,№РН-000005, №РН-0000056, №РН-0000057 від 16.05.2012 р;№РН-0000059 від 17.05.2012р, №РН-0000061 від 25.05.2012р, №РН-0000064 від 01.06.2012р, №РН-0000089 від 04.07.2012р, №РН-0000135 від 19.09.2012 р позивач поставив відповідачу товар, передбачений та по ціні, що у Специфікації до договору , на загальну суму 2 040 676,38 грн ( два мільйони сорок тисяч шістсот сімдесят шість) гривень 38 коп.

До документів, шо підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей відноситься , зокрема, видаткова накладна, форма якої є типовою формою первинного обліку, затвердженою відповідними нормативно-правовими актами. При оформленні видаткової накладної необхідно дотримуватися загальних вимог щодо змісту первинних документів. Такі вимоги містяться , зокрема, у частині 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов»язкові реквізити : назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства , від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Слід зазначити, що здавання-приймання товару за кількістю та якістю проводиться уповноваженими представниками сторін. Повноваження представника покупця підтверджується довіреністю, оформленою у встановленому законом порядку. Товар вважається переданий і прийнятий покупцем за кількістю, згідно підписаними уповноваженими представниками сторін видатковими накладними на товар. Однак, при відсутності довіреностей, факт отримання товару має бути підтверджений підписом уповноваженої особи покупця та печаткою юридичної особи покупця (відповідача в даному випадку) на видаткових накладних. Із врахуванням зазначеного, наявних у справі належним чином оформлених документів ( видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних), суд дійшов висновку, що позивачем підтверджено належними доказами факт здійснення господарських операцій між ним та відповідачем по поставці товару на виконання зобов»язань за договором №Л/НХ-121121/НЮ від 07.05.12р, про які стверджує позивач у позовній заяві. Слід також зазначити, що посилання на зазначений договір поставки міститься у перелічених вище видаткових накладних, у податкових накладних. Видаткові накладні, товарно-транспортні накладні підписані покупцем , завірені штампами покупця, не містять зауважень чи претензій до постачальника стосовно кількості чи якості товару. Товар поставлений в межах дії договору поставки №Л/НХ-121121/НЮ від 07.05.12р .

Відповідач у строки та порядку, що визначені сторонами у договорі поставки, отриманий товар не оплатив. Основний борг як на момент подання до суду позовної заяви, так і на момент прийняття рішення у справі складає 2 040 676,38 (два мільйони сорок тисяч шістсот сімдесят шість) гривень 38 коп.

Позивач намагався врегулювати з відповідачем спір у досудовому порядку. За вих..№96-10/12 від 08.10.12 р позивач відіслав відповідачу претензію №08-10/12-96 про порушення строків оплати отриманого товару. Претензія була пред»явлена на суму 2 063 897,44 грн ( на суму основного боргу та нарахованої пені у сумі 23221,06 грн. До претензії додавалась копія договору поставки, розрахунок нарахованої пені та два примірники Акту звірки взаємних розрахунків. Позивач просив відповідача у претензії розглянути претензію у строк визначений ст..7 ГПК , виконати умови договору поставки та надати відповідь позивачу за вказаною адресою. Окрім того, повідомлялись банківські реквізити позивача, пропонувалось підписати Акт взаємозвірки та повернути один примірник позивачу.

Претензія отримана відповідачем 12.10.12 р, надана відповідь за №НХ041 від 23.10.2012р відокремленим підрозділом «Служба матеріально-технічного постачання»ДТГО «Львівська залізниця про те, що заборгованість буде сплачена при наявності фінансування.

Відповідач визнає заявлені позивачем вимоги про стягнення основного боргу за поставлений товар в сумі 2 040 676,38 грн.

За порушення строків виконання грошового зобов»язання, у відповідності до п.7.5 договору поставки, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 23 558,86 грн. пені ( вимога у Заяві про уточнення позовних вимог, вх..№28986/12; розрахунок пені на суму 23558,86 грн. у справі). Згідно Уточненого розрахунку пені, примірник якого поданий позивачем до справи в засіданні 12.12.2012 року, а уточнена сума -23061,67 грн. перевірена відповідачем і визнається , що засвідчив представник відповідача на Уточненому розрахунку, розмір пені уточнено позивачем ( допущені арифметичні помилки усунено). Однак, при таких обставинах в порядку ст..22 ГПК України позивач із заявами до суду не звертався.

Суд розглядає спір в межах заявлених, зменшених чи збільшених вимог позивача

У зв»язку із зазначеним, перевіривши розрахунки пені ( поданий із позовною заявою та Уточнений), суд дійшов висновку, що пеня за Уточненим розрахунком нарахована вірно , із врахуванням виимог чинного законодавства та умов договору, підлягає до задоволення в сумі 23061,67 грн. В решті пені позивачу слід відмовити..

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши наявні у справі докази, при прийнятті рішення суд виходив з наступного.

У відповідності до ст.509 ЦК України (ст.173 ГК України) зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

У відповідності до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов"язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов"язки.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов"язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, а також з угод не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов"язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст.175 ГК України майнові зобов"язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо термін виконання боржником зобов»язання не встановлений або визначений моментом пред»явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов»язок у семиденний строк від дня пред»явлення вимоги, якщо обов»язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов"язання, відповідно до ст.610 ЦК України , є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов»язання.

Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України , якщо предметом неустойки (штрафу, пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми ( неустойка, штраф, пеня) , яку учасник господарських відносин зобов»язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов»язання.

Відповідно до ч.1 , ч.2 ст.231 ГК України законом щодо окремих видів зобов»язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов»язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі , що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з ст.3 вищезазначеного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період , за який сплачується пеня.

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.

Матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача перед позивачем на суму 2 040 676,38 грн., яка відповідає вартості товару, поставленого позивачем відповідачу на виконання умов договору поставки №Л/НХ-121121/НЮ від 07.05.2012 року, по перелічених вище видаткових накладних, що визнав і сам відповідач. Відповідач перевірив уточнений розрахунок пені позивача і визнав суму пені 23 061,67 грн.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення пені на 50% (на 11799,43 грн) та про розстрочку виконання рішення на три місяці, у зв»язку ізх важким фінансовим становищем ДТГО «Львівська залізниця»суд дійшов висновку, що клопотання не підлягає до задоволення у зв»язку із необґрунтованістю

В підтвердження важкого фінансового становища ДТГО «Львівська залізниця»відповідач надав до справи Довідку від 26 листопада 2012 року №НХ-3385 Відокремленого підрозділу «Служба матеріально-технічного постачання» ДТГО «Львівська залізниця»про те, що станом на 26.11.2012 року кредиторська заборгованість за отримані товарно-матеріальні цінності по відокремленому підрозділу «Служба матеріально-технічного постачання»Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця»становить 42 548,0 тис.грн, у тому числі прострочена на суму 30 802,0 тис. грн.

Однак, у зазначеній Довідці не міститься інформація про заборгованість - Державного територіально-галузевового об»єднання «Львівська залізниця», як юридичної особи. Зазначену довідку не можна вважати належним доказом майнового стану юридичної особи. -ДТГО «Львівська залізниця».

Розглядаючи питання про зменшення пені суд оцінює інтереси кожної із сторін, а не лише інтереси боржника. Пленум Вищого господарського суду України у Постанові «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права « (2011 р) надав такі роз»яснення.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Водночас згідно з ч.1 ст.233 ГК України при цьому повинно бути взято до уваги : ступінь виконання зобов»язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов»язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

У п.п.3.9.2 п.3 роз»яснення президії ВГСУ від 18.09.1997 р №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» викладено правову позицію , згідно з якою, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки ( штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов»язання ( п.3 ч.1 ст.83 ГПК України), господарський суд повинен об»єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов»язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов»язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов»язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони ( у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов»язання, негайного добровільного усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Зменшення розміру неустойки є правом господарського суду, а обставини застосування даної норми є оціночним та водночас потребують відповідного доведення заінтересованою стороною з урахуванням приписів статей 32-34ГПК України.

Належних та допустимих доказів в підтвердження наявності обставин, які заслуговують об»єктивної оцінки суду на предмет винятковості такого випадку, позивач суду не надав. Посилання відповідача на незадовільне фінансове становище ДТГО «Львівська залізниця», відсутність фінансування є голослівними , не обґрунтованими та не підтвердженими належними та допустимими доказами з урахуванням приписів статей 32-34 ГПК України.. Окрім того, зважаючи на значно велику суму основного боргу, враховуючи дотримання позивачем вимог чинного законодавства при нарахуванні пені від простроченої суми боргу,беручи до уваги , що розмір пені не перевищує суми боргу ( а становить від нього 0,011 %) суд не вбачає підстав скористатись наданим йому правом зменшити розмір пені. Позивач, з урахуванням приписів статей 32-34 ГПК наявність обставин для застосування судом норми, якою передбачено зменшення неустойки ( пені у даному випадку) не підтвердив.

Статтею 121 ГПК встановлено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони або за своєю ініціативою суд може у виняткових випадках відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Щодо розстрочення виконання рішення суду на три місяці, то відповідачем на даній стадії судового процесу не доведено , не подано доказів наявності виняткових обставин, що ускладнюватимуть чи робитимуть неможливим виконання рішення. Слід зазначити, що виконання рішення суду, яке набрало законної сили , провадиться відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». На стадії виконання рішення передбачено право сторони виконавчого провадження на звернення до суду в порядку ст..121 ГПК України із відповідними заявами.

Відповідно до ст.49 ГПК України , пропорційно до задоволених вимог за Заявою від 14.12.2012 року ( вх..№28986/12), судовий збір в сумі 41 274,76 грн. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

При поданні на розгляд до господарського суду Львівської області позовної заяви , яка у справі, позивач по платіжному дорученню №135 від 19 жовтня 2012 р сплатив в доход держбюджету України 41 794,70 грн. Кошти зараховані в доход державного бюджету, що підтверджено належним записом банківської установи на звороті платіжного документа..

В процесі розгляду справи позивач поданою Заявою від 14.12.2012р (вх..№28986/12 від 18.12.12р) зменшив розмір позовних вимог.

Стаття 7 Закону України «Проь судовий збір «передбачає повернення з держбюджету судового збору у випадку зменшення розміру позовних вимог у відповідній ухвалі суду. Відтак, в порядку та відповідно до ст..7 Закону України «Про судовий збір» підлягає поверненню з держбюджету України позивачу 510,00 грн. судового збору, сплаченого платіжним дорученням №135 від 19.10.2012 р.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до частини 5 статті 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 3 ст. 48 ГПК України передбачено, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в Законі України "Про адвокатуру", де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту,володіє державною мовою, має стаж роботи в галізу права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування, склала присягу адвоката , одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльність. %). Зі свідоцтва про зайняття адвокатською діяльність вбачається , що стаж адвокатської діяльності адвоката Козій складає більше шести років.

З матеріалів у справі вбачається, що 02 жовтня 2012 року між адвокатом Козій Тарасом Васильовичем, Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1201 від 19.07.2006 року, надалі виконавець, з однієї сторони та ТОВ «Індастріал-Інвест», в особі директора Товариства Дармороз Івана Снергійовича, який діє на підставі статуту, надалі замовник, з другої сторони , укладено Договір №2/10-12 про надання юридичних послуг. В п.4.1 договору передбачено, що замовник оплачує послуги виконавця, передбачені в розділі 1 договору шляхом передоплати у розмірі, визначеному в Актах про надання послуи, що підписується сторонами та є невід»ємною частиною цього договору, протягом 10 банківських днів з дня отримання замовником ухвали про призначення справи до розгляду. 19.11.2011 року сторони підписали Акт №1 у якому погодили, що вартість наданих послуг становить 25 000,00 грн. без ПДВ та що кошти за надані послуги замовник перераховує виконавцю на його банківський рахунок №26008010811351 у ПАТ «МІБ», МФО 380582 .Платіжним дорученням №122 від 23 листопада 2012 року позивач перерахував адвокату Козій Т.В. 25500,00 грн. згідно договору про надання юридичних послуг за договором №2/10-12 від 2.10.2012 року.

Вищим господарським судом України роз»яснено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

У даній справі задоволено вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу та пені на суму 2 063 738,05 грн., що від Уточнених Заявою від 14.12.2012 року позовних вимог, які розглядаються у справі, становить 99,97%.. Розмір адвокатських витрат в сумі 25500,00 грн від задоволеної суми складає 1,23 % ( 2063 738,05 грн -100%; 25 500,00 грн -х %; х = 1,23%). Зазначене спростовує доводи відповідача про надмірно великий розмір витрат адвоката, які просить позивач стягнути як судові витрати у справі.

На думку суду у визначенні розміру витрат на оплату послуг адвоката, відповідач безпідставно посилається на Закон України « Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах «, оскільки цей Закон встановлює граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу під час розгляду судами саме цивільних та адміністративних ( однак не господарських) справ.

З огляду на викладене, враховуючи що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача , відповідно до ст.49 ГПК, суд вважає за правильне понесені позивачем витрати на оплату послуг адвоката віднести на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, що становлять 25 492,35 грн.

У пункті 10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про судове рішення»від 23.03.2012 року № 6 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою від 17.10.2012 р. № 10) вказано , що результати розгляду господарським судом заяв (клопотань) учасників судового процесу повинні зазначатися в мотивувальній, а не в резолютивній частині рішення суду, прийнятого по суті справи, за винятком тих випадків, коли суд вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову (статті 67, 68 ГПК), відстрочку або розстрочку виконання рішення (стаття 121 ГПК).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.1,2,22,32,33,34,36,43,49,75,82,83, 84,85 ,121,116 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ :

1.Позовні вимоги, із врахуванням Заяви від 14.12.2012 року, задоволити частково.

2.Стягнути з Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця»(79007 м.Львів, вул..Гоголя,1, код ЄДРПОУ 01059900) в особі відокремленого підрозділу «Служба матеріально-технічного постачання» Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця» (01103707, і ндекс 79025, Львівська область, м.Львів, вул..Широка, будинок 2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Індастріал-Інвест»(індекс 03113, м.Київ, проспект Перемоги, буд.62 Б, ЄДРПОУ 37616551) :

2 040 676,38 ( два мільйони сорок тисяч шістсот сімдесят шість) гривень 38 копійок основного боргу ; 23 061,67 грн. пені ; 41 274,76 грн. судового збору; 25492,35 грн. витрат на оплату послуг адвоката. .

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

4. В задоволенні решти пені -відмовити.

5. В порядку та відповідно до пп.1 п.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», у зв»язку із зменшенням розміру позовних вимог, повернути позивачу ( ТзОВ «Індастріал-Інвест») з державного бюджету України 510,00 грн. судового збору, сплаченого платіжним дорученням №135 від 19.10.2012 року.

6. В задоволенні клопотання відповідача від 21.12.2012 року б/н в частині вимоги про розстрочку виконання рішення, відмовити.

Оскільки в засіданні 21.12.12 р оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення, повний текст рішення із врахуванням вихідних днів 22.12.12р та 23.12.12 р виготовлено, 26.12.12 р.

Суддя Кітаєва С.Б.