Рішення № 28316600, 26.12.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.12 Справа№ 5015/4901/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФ ЕС Маккензі-Україна», м. Київ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат», м. Жидачів, Львівської області

про: стягнення 11 923,73 грн.

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Харко Л.М.

Представники:

від позивача: Околович Р.О. (довіреність б/н від 25.12.2012 року), Ткач В.Д. (довіреність б/н від 25.12.2012 року);

від відповідача: не з'явився

Представникам позивача роз'яснено їхні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 26.12.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФ ЕС Маккензі-Україна», м. Київ до Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»,

м. Жидачів, Львівської області про стягнення 11 923,73 грн.

Ухвалою суду від 23.11.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 26.12.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 82877 від 27.09.2011 року та заявки № 1/11 від 18.11.2011 року, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 11 923,73 грн.

Представники позивача в судове засідання з'явилися, вимоги ухвали суду від 23.11.2012 року виконали частково. 10.12.2012 року подали підтвердження з додатками за вх.№28019/12, що в провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору. 11.12.2012 року через канцелярію суду подано лист за вх. № 28203/12.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 23.11.2012 року не виконав, проти позову належним чином не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча про час і місце судового розгляду був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №7901407640422.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

27 вересня 2011 року між позивачем (експедитор) та відповідачем (клієнт) укладений Договір № 82877 про транспортно-експедиційне обслуговування (Договір). Відповідно до п.1.1. Договору Експедитор від свого імені та за рахунок Клієнта зобов'язується надати транспортно-експедиційні послуги з організації, здійснення та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів Клієнта автомобільним, морським, авіа та/або залізничним транспортом на території України та/або за її межами, а Клієнт зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги, та інші платежі, передбачені даним Договором, а також обґрунтовані витрати Експедитора (в тому числі і штрафні санкції), сплачені Експедитором третім особам із-за неналежного виконання Клієнтом своїх обов'язків.

Відповідно до заявки № 1/11 від 18.11.2011 року на надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажу за маршрутом Адана (Туреччина) -Жидачів (Україна), автомобілем 31 ZE 460-31Е 461, по CMR 042/2223 від 28.11.2011 року, послуги надані позивачем у повному обсязі.

За надані послуги позивач направив відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0003087 від 06.12.2011 року, акт № ОУ-0003087 від 06.12.2011 року, податкову накладну № 3087 від 06.12.2011 року на суму 49 137,88 грн., які відповідачем сплачені повністю, що підтверджується платіжним дорученням № 9605 від 26.12.2011 року.

Послуги по перевезенню позивачу надавались F.S. MAKENZIE INTERNATIONAL LTD, що підтверджується Договором-заявкою № КИМА 11110059 від 15.11.2011 року, інвойсом №INT123619 від 06.12.2011 року та актом виконаних робіт № PN -0000978 від 06.12.2011 року.

Відповідно до п. 2.1.4. Договору, клієнт зобов'язаний при автоперевезеннях забезпечити проведення процедур завантаження/розвантаження, митного оформлення вантажу та транспортного засобу протягом 48 годин в межах країн СНД, протягом 24 годин -на території країн Європи з моменту прибуття транспортного засобу під завантаження/розвантаження та митне оформлення, якщо інше не передбачено заявкою. Пунктом 11 Заявки передбачено час на завантаження/розвантаження/митне оформлення -24 год. на території Європи, 48 год.; на території СНД.

Відповідно до заявки № 1/11 від 18.11.2011 року на надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажу автомобіль повинен бути поданий під завантаження, та пройти митне оформлення 21.11.2011 року. Проте поданий 21.11.2011 року автомобіль був завантажений 28.11.2011 року та 29.11.2011 року пройшов митне оформлення, що означає, що транспортний засіб під завантаженням та митним оформленням простояв 9 діб, що на 8 діб більше нормативного часу.

07.12.2011 року транспортний засіб з вантажем прибув на місце розмитнення, де був 15.12.2011 року розмитнений та розвантажений. Тобто простій транспортного засобу під час розмитнення та розвантаження склав 9 діб, що на 7 діб більше нормативного часу. Всього транспортний засіб понад нормативно простояв 15 діб, але за домовленістю з відповідачем, відповідачу нараховано штраф за простій транспортного засобу лише за 11 діб.

Відповідно до п. 4.6 Договору за простій транспортного засобу з вини клієнта понад строк, зазначений у п. 2.1.4., а також у пунктах митого оформлення на прикордонних переходах, з вини клієнта більше ніж 9 годин, у випадку некомпетентності чи неточностей в супровідних документах, клієнт сплачує компенсацію неустойки за кожну почату добу простою в розмірі 100 Євро з ПДВ згідно курсу НБУ на дату виставлення рахунку.

Позивач здійснив нарахування за простій транспортного засобу відповідно до якого відповідачу потрібно сплатити 11 923,73 грн. (розрахунок в матеріалах справи).

Відповідачу для сплати простою транспортного засобу було направлено рахунок - фактуру № СФ-0003173 від 15 грудня 2011 року, акт № ОУ - 0003273 від 15 грудня 2011 року та податкову накладну № 3173 від 15 грудня 2011 року та інформаційний лист.

Пунктом 3.4. Договору встановлено, що оплата за виконані послуги і додаткові витрати в процесі виконання послуг здійснюється без урахування взаємних претензій протягом п'яти календарних днів з моменту отримання клієнтом копій транспортних документів, рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.5 Договору, якщо відправлений Експедитором акт наданих послуг не підписаний і письмово не заперечений Клієнтом протягом п'яти днів з моменту отримання документів, він вважається прийнятим ними без змін та підлягає оплаті в повному обсязі.

27 грудня 2011 року відповідач в електронному листуванні повідомив позивача, що простої транспортного засобу будуть ним сплачені в середині січня 2012 року. Проте на день подання позову заборгованість за простій транспортного засобу в сумі 11 923,73 грн. сплачена не була.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на таке.

Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось, відповідно до п. 4.6 Договору за простій транспортного засобу з вини клієнта понад строк, зазначений у п. 2.1.4., а також у пунктах митого оформлення на прикордонних переходах, з вини клієнта більше ніж 9 годин, у випадку некомпетентності чи неточностей в супровідних документах, клієнт сплачує компенсацію неустойки за кожну почату добу простою в розмірі 100 Евро з ПДВ згідно курсу НБУ на дату виставлення рахунку.

Таким чином позивач здійснив нарахування відповідачу заборгованості за простій транспортного засобу у сумі 11 923,73 грн.

З урахуванням зазначеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 11 923,73 грн. заборгованості.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду про призначення справи до розгляду надсилались за належною адресою (81700, Львівська область, Жидачівський район,

м. Жидачів, вул. Фабрична, 4), що підтверджується, зокрема, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за даними веб-порталу: www.irc.gov.ua. Відтак, при прийнятті рішення суд виходить з того, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду судом справи, відзиву на позовну заяву не подав, доказів погашення заборгованості не надав.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 929 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат», 81700, Львівської області, м. Жидачів, вул. Фабрична, 4 (ідентифікаційний код юридичної особи 00278801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФ ЕС Маккензі-Україна», 04060, м. Київ, Шевченківський район, вул. Ак. Щусєва, 36 (ідентифікаційний код юридичної особи 33835710, р/р № 26009000015811 в ПАТ «Укрсоцбанк» у м. Києві, МФО 300023) 11 923,73 грн. заборгованості та 1 609,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 28.12.2012 р.

Суддя Кидисюк Р.А