Ухвала суду № 28315792, 13.12.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2012 р.Справа № 2а-6873/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.,

представника позивача Маряновської О.П.

представника відповідача Усачова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2012р. по справі № 2а-6873/12/2070

за позовом Науково - виробничої фірми "Сінтал'Д" Товариство з обмеженою відповідальністю

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби за участю Прокуратури Київського району М. Харкова

про скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Науково - виробнича фірма «Сінтал'Д» Товариство з обмеженою відповідальністю (далі по тексту - позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі -відповідач), в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 05.01.2012 р. №0000092302 та №0000062302.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2012 року адміністративний позов Науково-виробничої фірми «Сінтал'Д» Товариства з обмеженою відповідальністю задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 05.01.2012 р. №0000092302 та №0000062302.

Відповідач не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, неповне та невірне з`ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2012 р. по справі №2-а-6873/12/2070 в повному обсязі та ухвалити нове рішення по даній справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити та скасувати постанову суду першої інстанції по даній справі та прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача, просив суд апеляційної інстанції залишити їх без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції від 29.08.2012 р. по справі №2-а-6873/12/2070 - без змін, як законну та обґрунтовану.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, представниками податкової інспекції було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2011 р., за результатами якої 14.12.2011 року складено акт перевірки №4433/23-506/14073681.

Відповідно до висновків акту перевірки встановлено порушення позивачем приписів частини 1 статті 203, статті 215, пункту 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України, у частині недодержання вимог зазначених статей у момент вчинення правочину, який не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме - по правочину, здійсненому позивачем з контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю «Ларус Трейд».

Зазначене, на думку контролюючого органу призвело до порушення пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР (з наступними змінами та доповненнями), а саме - завищення складу валових витрат на суму 555.000,00 грн.

Крім того, контролюючим органом було встановлено порушення платником податків підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 та підпункту 4.2.5 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме - заниження валового доходу на суму 19.572.770,00 грн., у зв'язку зі зменшенням позивачем суми валових доходів на суму попередньої оплати по контракту на зазначену суму.

На підставі вказаного акту перевірки податковою інспекцією 05.01.2012 р. було прийнято оскаржувані у даній справі податкові повідомлення-рішення: №0000092302, яким визначено позивачу суму податкових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 2.603.262,50 грн. (2.082.610,00 грн. -за основним платежем та 520.652,50 грн. - штрафних (фінансових) санкцій); та №0000062302, яким зменшено позивачу суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 11.797.333,00 грн.

Позивач не погодився з вказаними рішеннями та звернувся з адміністративним позовом до Харківського окружного адміністративного суду.

Задовольняючи позовні вимоги про скасування спірних податкових повідомлень-рішень, суд першої інстанції виходив з їх обгрунтованості та правомірності .

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, підставою для донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток позивачу стало безпідставне, на думку контролюючого органу, віднесення підприємством до складу валових витрат вартості товару (цукор-пісок), придбаного платником податків відповідно до умов Договору купівлі-продажу від 27.12.2010 р. №70К10, укладеного з контрагентом -Товариством з обмеженою відповідальністю «Ларус Трейд». Зазначений договір податкова інспекція вважає нікчемним, оскільки він укладений з порушенням вимог частини 1 статті 203, статті 215, пункту 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України та з метою, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

З огляду на викладене, відповідачем зроблений висновок, що видані названим контрагентом позивачу рахунки-фактури та податкові накладні не мають юридичної сили та не можуть бути підставою для включення витрат по спірній господарській операції до складу валових.

Однак, суд вважає зазначені доводи податкової інспекції передчасними та помилковими з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5.1 статі 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, валовими витратами виробництва та обігу визнається сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктах 5.3 -5.7 цієї статті.

Нормами підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати платника, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до матеріалів справи, отримання товару (цукру-піску) позивачем по спірному договору підтверджується долученими до матеріалів справи належним чином завіреними копіями відповідних рахунків-фактур, заявок на відвантаження товару, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, довіреностей на отримання товару (а.с. 128 -147).

Вищевказані первинні документи повністю відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV - містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.

Позивачем зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару та наданих послуг були виконані шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжними дорученням залученими до матеріалів справи (а.с. 129, 137, 143).

Колегія суддів також приймає до уваги, що у подальшому зазначений товар позивачем було реалізовано Товариству з обмеженою відповідальністю «Хлібокомбінат «Кулиничівський», що підтверджується долученими до матеріалів справи належним чином завіреними копіями Договору купівлі-продажу від 25.08.2010 р., видатковими накладними від 27.12.2010 р., від 05.01.2011 р. та від 11.01.2011 р., банківськими виписками по рахунку (а.с. 148 -156). З зазначеного вбачається, що придбаний позивачем у Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларус Трейд» товар було використано у власній господарській діяльності підприємства, а спірна господарська операція спричинила реальні зміни майнового стану платника податків.

Крім того, рішенням Господарського суду Харківської області від 19.09.2011 р. у справі №5023/6631/11, яке набрало законної сили, Науково-виробничій фірмі «Сінтал'Д»Товариству з обмеженою відповідальністю було відмолено у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним спірного Договору купівлі-продажу від 27.12.2010 р. №70К10.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо правомірності віднесення позивачем до складу валових витрат вартості придбаного у контрагента товару.

Щодо зменшення контролюючим органом позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 11.797.333,00 грн. у четвертому кварталі 2010 року, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у вказаному розмірі стали висновки контролюючого органу про безпідставне невключення платником податків до складу валових доходів суми коштів у розмірі 2.451.866,51 дол. США (19.572.769,98 грн. - за офіційним курсом Національного Банку України на дату платежу).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, відповідно до умов контракту від 09.09.2009 р. №13-09-0009/W, укладеного між компанією Sintal Agriculture Public Limited (м. Нікосія, Кіпр) та позивачем, останній зобов'язався поставити покупцю (компанії Sintal Agriculture Public Limited) товар (2.200,00 тн насіння соняшника) на загальну суму 5.500.000,00 дол. США.

На виконання зазначеного контракту 11.12.2009 р. компанією Sintal Agriculture Public Limited було перераховано на користь позивача за допомогою системи SWIFT грошові кошти (передплату за товар) у розмірі 2.750.000,00 дол. США, які 14.09.2009 р. було зараховано на поточний рахунок позивача про що видано банківську виписку по особовим рахункам від 14.09.2009 р. з зазначенням «призначення платежу: п/о за товар зг. контракту від 09.09.2009 р. №13-09-0009/W, Sintal Agriculture Public Limited».

У зв'язку зі зменшенням обумовленої вказаним контрактом кількості товару, 21.12.2009 р. сторонами було укладено додаткову угоду, відповідно до умов якої вартість контракту зменшено на 4.903.733,00 дол. США та відповідно зменшено суму передплати, яку визначено на рівні 298.133,00 дол. США.

З метою уникнення витрат, пов'язаних з вартістю банківських послуг при міжнародних грошових переказах, зайво перераховану передплату за товар у розмірі 2.451.866,51 дол. США на підставі відповідного рішення компанії Sintal Agriculture Public Limited від 21.12.2009 р. було зараховано як внесок до статутного фонду підприємства позивача.

З матеріалів справи вбачається, що відповідні зміни до статутних документів підприємства позивача були зареєстровані державним реєстратором Виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області -Куциною Ю.С., 19.07.2010 р. за №14801050015019994 (а.с. 108 -113).

У листопаді 2010 року, на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 08.11.2010 р. у справі №38/294-10, позивачем було відкориговано склад валових доходів у сторону зменшення на суму попередньої оплати у розмірі 19.572.769,98 грн. по контракту від 09.09.2009 р. №13-09-0009/W, отриманої від компанії Sintal Agriculture Public Limited та зараховано зазначені кошти у бухгалтерському обліку по рахунку 46 «неоплачений капітал» як внесок до статутного фонду підприємства позивача.

Згідно з приписами підпункту 4.2.5 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), не включаються до складу валового доходу, зокрема, суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.

З правового аналізу наведеної законодавчої норми вбачається, що у даному випадку визначальною ознакою для звільнення платника податків від обов'язку збільшення складу валових доходів на суму отриманих ним коштів є визнання таких коштів прямою інвестицією.

Відповідно до п.1.28.2. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» пряма інвестиція - господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.

Положеннями статті 1 Закону України «Про режим іноземного інвестування»(у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) іноземні інвестиції визначено як цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Нормами статті 2 цього ж Закону передбачено, що іноземні інвестиції можуть здійснюватися у вигляді, зокрема, корпоративних прав (прав власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи, створеної відповідно до законодавства України або законодавства інших країн).

Згідно рішенням Господарського суду Харківської області від 08.11.2010 р. у справі №38/294-10, залишеним без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.02.2012 р., встановлено факт того, що в силу положень частини 2 статті 317 Цивільного кодексу України, власник майна може приймати будь-яке рішення щодо свого майна, у тому числі і щодо зміни цільового призначення платежу, зокрема і того який був зроблений на рахунок позивача 14.12.2009 р. Тому рішення компанії Sintal Agriculture Public Limited від 21.12.2009 р. про зміну призначення здійсненого 14.12.2009 р. компанією Sintal Agriculture Public Limited платежу на рахунок позивача із «50 відсоткова передплата за насіння соняшника за контрактом №13-09-0009/W від 09.09.2009 р.» на «інвестиції в статутний капітал Науково-виробничої фірми «Сінтал'Д»Товариства з обмеженою відповідальністю» визнано правомірним.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2011 року у справі №2-а-8960/11/2070, зобов'язано Державну податкову визнано грошові кошти у розмірі 2.451.866,51 дол. США (19.572.769,98 грн. - за офіційним курсом Національного Банку України на дату платежу), отримані Науково-виробничою фірмою «Сінтал'Д» Товариством з обмеженою відповідальністю від компанії Sintal Agriculture Public Limited, зробити відмітку на трьох примірниках інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції від 30.05.2011 року компанії Sintal Agriculture Public Limited у статутний капітал Науково-виробничої фірми «Сінтал'Д» Товариства з обмеженою відповідальністю.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваних рішень.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2012р. по справі № 2а-6873/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.

Повний текст ухвали виготовлений 18.12.2012 р.