Постанова № 28315021, 22.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2012 р. Справа № 2а-5252/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Дитиненка Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2012р. по справі № 2а-5252/12/2070

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання протиправним рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ФОП ОСОБА_1.), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі по тексту відповідач, ДПІ у Київському районі м.Харкова), в якому просить суд визнати протиправним рішення Державної податкової інспекції в Київському районі м. Харкова про проведення документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, яке оформлене наказом №356 від 25.04.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2012 року у задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови вимог ст. ст. 73, 78 Податкового кодексу України, неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, що мають значення для справи, позивач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2012 р. скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на те, що судом першої інстанції неповно та не об'єктивно досліджено матеріали справи.

В судовому засіданні позивач підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити та скасувати постанову суду першої інстанції по даній справі та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача, просив суд апеляційної інстанції залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції від 20.08.2012 року по справі №2а-5252/12/2070 - без змін, як законну та обґрунтовану.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, позивача та представника відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи зареєстрований виконавчим комітетом Київської районної ради м. Харкова від 19.12.2003 року, про що зроблено запис від 19.12.2003 року за №04058841Ф0090910 та перебуває на податковому обліку у Державній податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби відповідно довідки №9042 від 03.02.2012 року.

Наказом від 25.04.2012 року за №356 Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова було прийнято рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року .

Як зазначено в наказі від 25.04.2012 року за №356 підставою для проведення вказаної перевірки відповідачем в наказі вказано п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, згідно якого - документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Позивач, не погодився з вказаним наказом та звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом щодо визнання протиправним наказу №356 від 25.04.2012 року.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач під час прийняття спірного наказу діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Податковим кодексом України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Виходячи зі змісту п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 року врегульовано положеннями Податкового кодексу України.

Згідно ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у стаття 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Статтею 62 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, що кореспондує також з приписами пп.20.1.3 п.20.1 ст.20 Кодексу.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом (п.п. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Порядок та особливості проведення документальних позапланових перевірок визначено положеннями ст.ст.78, 79 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на положення вищенаведеної норми матеріального права, яка кореспондує з приписами ст. 42 Податкового кодексу України, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки у спірних правовідносинах податковий орган повинен був дотримуватись наступної послідовності дій: 1) належного складення податковим органом і направлення на адресу платника податків обов'язкового письмового запиту, 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків, 3) сплину строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу, 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

Право органів державної податкової служби звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації, необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та їх документального підтвердження закріплено також положеннями ст.73 Податкового кодексу України.

Так, згідно п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження (абз. 1 п.п. 73.1 Податкового кодексу України).

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту, передбачені абз. 2 п. 73.1 Податкового кодексу України;

- за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

- для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

- щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

- у разі проведення зустрічної звірки;

- в інших випадках, визначених цим Кодексом.

З положень наведеної норми кодексу вбачається, що запит податкового органу в обов'язковому порядку повинен містити викладення визначених Податковим кодексом України підстав отримання інформації. При цьому, колегія суддів приймає до уваги приписи положень ч.1 ст. 42 та ст.73 Податкового кодексу України, відповідно до яких обов'язок платника податків щодо надання письмових пояснень та документального підтвердження виникає лише в разі фактичного отримання належно складеного запиту.

Як вбачається з матеріалів справи, Комісією з проведення реорганізації ДПА у Харківській області, до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова було направлено запит від 30.12.2011 року №24018/7/35-011 про надання інформації щодо взаємовідносин ПАТ "Харківська "ТЕЦ-5" із суб'єктами підприємницької діяльності, які зазначені у додатку, серед яких зазначався і фізична особа - підприємець ОСОБА_1.

На підставі зазначеного запиту відповідачем було надіслано запит від 10.01.2012 року за №342/10/17-214 про надання інформації та її документального підтвердження до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (а.с. 64-65). При цьому, у вказаному запиті відсутні відсутні посилання на підстави направлення запиту, а тому колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо зазначенням відповідачем у вказаному запиті підстави його направлення, які передбачені ч.3 п.п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, що є порушенням вимог ст. 73 Податкового кодексу України щодо складання запиту.

25.01.2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 надіслав лист до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, в якому зазначив, що у нього відсутня можливість визначити законність прохання ДПІ у Київському районі м. Харкова про надання пояснень та документів, викладене в листі від 10.01.2012 року за №342/10/17-214 і, як наслідок, виконати зазначене прохання так як запит складено з порушенням вимог ст. 73 Податкового кодексу України.

На підставі вище викладеного, колегія суддів вважає, що ФОП ОСОБА_1 був звільняється від обов'язку надавати відповідь на запит, відповідно до вимог ч.5 п.73.3 ст. 73 ПК України.

Враховуючи те, що суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах при складанні запиту від 10.01.2012 року за №342/10/17-214 не дотримано вимог закону, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав, визначених п.п. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України для прийняття рішення про призначення документальної позапланової виїзної перевірки.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач, який відповідно до норм Податкового кодексу України, Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та за визначенням КАС України є суб'єктом владних повноважень, правомірність прийнятого наказу від 10.01.2012 року за №342/10/17-214 про проведення позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 належним чином не довів.

Оскільки, приймаючи спірний наказ, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, колегія суддів вважає, що оскаржуваний наказ від 25.04.2012 року за №356 Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова про проведення документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 є таким, що підлягає скасуванню.

Згідно ч. 2 ст. 205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду 07.08.2012 року по справі №2а-5098/12/2070 через порушення ним норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків обставинам справи, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2012р. по справі № 2а-5252/12/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби задовольнити.

Скасувати наказ Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №356 від 25.04.2012 року "Про проведення позапланової виїзної перевірки".

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.

Повний текст постанови виготовлений 27.11.2012 р.