Постанова № 28313716, 24.12.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 грудня 2012 року № 2а-12926/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства "Готель "Салют"до третя особаДержавної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології"провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0009022307 від 21.10.2011

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Готель "Салют" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0009022307 від 21.10.2011.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.11.2011 було відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні 23.02.2012 був допитаний свідок ОСОБА_1, який в порядку статті 141 Кодексу адміністративного судочинства України був приведений до присяги, зі змістом статей 384, 385 Кримінального кодексу України був ознайомлений.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.02.2012 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2012 позовну заяву залишено без розгляду.

03.07.2012 Приватним акціонерним товариством "Готель "Салют" подано апеляційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2012.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2012 по справі № 2а - 15490/11/2670 апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2012 скасовано та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Супровідним листом № 2.3-20/112375BELOVA від 10.09.2012 справу направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2012 справу було прийнято до провадження та призначено судове засідання.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Податкові зобов'язання позивачу нараховані за результатами документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології" за період з 01.07.2008 по 30.06.2011. Підставою для нарахування податкових зобов'язань стало визнання податковим органом первинних документів по господарських відносинах ТОВ "Хімічні технології" з ПРАТ "Готель"Салют" за договором купівлі - продажу векселів № Б-10-708/1 від 20.12.2010 такими, що складені в супереч вимогам діючого законодавства

Водночас позивач посилався на те, що відповідач не відібрав пояснення у ОСОБА_1 та не встановив дійсних обставин справи, внаслідок чого дійшов помилкових висновків щодо фактичного невиконання ОСОБА_1 функцій директора ТОВ "Хімічні технології".

Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу зазначає, що у період, який перевірявся, дійсно мав господарські правовідносини з ТОВ "Хімічні технології" за договором купівлі - продажу векселів № Б-10-708/1 від 20.12.2010, які, за твердженням позивача мали реальний характер та за якими позивачем було здійснено продаж векселів, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Також позивач посилався на те, що перевірку було проведено відповідачем на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а отже податкове повідомлення - рішення за її результатами могли бути прийняте тільки після винесення вироку в кримінальній справі в рамках якої було призначено перевірку.

Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав повністю, надав додаткові усні пояснення та просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 23.02.2012 надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях та наведені його представниками підчас судових засідань аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки № 1304/23-7/22950541 від 28.09.2011, інших доводів, крім зазначених у вказаному акті перевірки представниками відповідача не наведено.

У судове засідання 07.11.2012 представник відповідача не прибув. про причини неприбуття суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Третьою особою через канцелярію суду 07.11.2012 було подано заяву про розгляд справи за відсутності ТОВ "Хімічні технології", в якій вона зазначила про те, що погоджується з позовними вимогами та просить розглядати справу за відсутності її представника.

У відповідності до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням наведеного суд, заслухавши у судовому засіданні представника позивача, з'ясувавши, що немає потреби заслухати свідків та експерта, ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали суд, -

В С Т А Н О В И В:

В період з 08.09.2011 по21.09.2011 Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва відповідно до наказу № 1829 від 06.09.2011 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватного акціонерного товариства "Готель "Салют" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології" за період з 01.07.2008 по 30.06.2011.

Перевіркою встановлено порушення підпункту 7.6.4 пункту 7.6 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого завищено суму доходів від операцій з векселями за 2010 рік на суму 179 507 700грн., завищено показники рядка 3.1 Додатка КЗ до Декларації з податку на прибуток за 2010 рік та завищено податок на прибуток на суму 500грн., та порушення підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток за ІІ квартал на суму 7 818 726 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.

В ході проведення перевірки встановлено, що між ЗАТ "Укренергозбут" (продавець) представленого ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (повірений) та ПРАТ "Готель "Салют" було укладено договір купівлі - продажу векселів № Б-10-316/1 від 02.06.2010, відповідно до якого ПРАТ "Готель "Салют" придбало векселі серії АА № 1077382 від 24.12.2007 та серії АА № 1077388 від 24.09.2009.

Також ПРАТ "Готель "Салют" було укладено з ТОВ "Промітек" (продавець) представленого ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (повірений) договір купівлі- продажу векселів № Б-10-151/1 від 26.03.2011, відповідно до якого було придбано прості векселі серії АА № 1077383 від 24.12.2007 та серії АА № 1077119 від 24.09.2009.

Між ТОВ "Хімічні технології" (покупець) представленого ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (повірений) та ПРАТ "Готель "Салют" було укладено договір купівлі - продажу векселів № Б-10-708/1 від 20.12.2010 відповідно до якого ТОВ "Хімічні технології" було придбано векселі серії АА № 1077382 від 24.12.2007, серії АА № 1077383 від 24.12.2007 та серії АА № 1077388 від 24.09.2009 на загальну суму 180 000 000,00 грн., договірною вартістю 179 507 700,00 грн.

Відповідно до акту тематичної перевірки щодо знаходження суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ "Хімічні технології" за юридичною та фактичною адресами від 28.07.2011 встановлено відсутність підприємства за місцезнаходженням

В ході аналізу податкової звітності ТОВ «Хімічні технології»поданої до ДПІ у Печерському районі м. Києва встановлено, що за період діяльності товариства відповідно до розрахунків комунального податку кількість працівників на підприємстві складає 0 осіб, згідно звітів за період діяльності товариства додаток К1 до декларації з податку на прибуток не доданий, рядки 4.10 «Витрати на поліпшення основних фондів»та 07 «Сума амортизаційних відрахувань»декларацій з податку на прибуток підприємства, відповідно додатку КЗ до декларації з податку на прибуток підприємств, за півріччя 2011 року в рядку 3.3 «від'ємний фінансовий результат попереднього звітного року»зазначено суму 60 076 403 грн., але за результатами 2010 року сума збитків відповідно додатку КЗ відсутня, що свідчить про недостовірність задекларованих показників.

Згідно аналізу банківських виписок по рахунку №2600.7.003161201 (980) в Банку ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»МФО 300131 та по рахунку №2600.7.003161201 (840) в Банку ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»МФО 300131 грошові кошти рухалися транзитом та на кожну звітну дату за період з 01.01.08 по 31.08.11 на рахунках ТОВ «Хімічні технології»найбільший залишок складав 12.03.11 в сумі 719 073,64 грн. в інших випадках залишки складали не більш 125 000 грн., при заборгованості за векселями в розмірі 1 670 496 100 грн.

Згідно постанови від 09.08.2011 СВ ПМ ДПІ у Шевченківському р-н м. Києва порушено кримінальну справу №80-0264 за ч.2 ст. 205 Кримінального кодексу України за фактом фіктивного підприємництва ТОВ «Хімічні технології».

Відповідно до протоколу допиту ОСОБА_1, який є засновником та директором ТОВ «Хімічні технології», підприємство ТОВ «Хімічні технології»було ним зареєстровано на виконання домовленості з третіми особами, наміру здійснювати господарську діяльність він не мав та займає посаду директора даного товариства лише формально. Також під час допиту у якості свідка ОСОБА_1 зазначив, що він не приймав жодних рішень про здійснення господарських операцій ТОВ «Хімічні технології», у тому числі про придбання та продаж векселів, акцій, інших цінних паперів, та про здійснення розрахунків по укладеним договорам та йому невідомо, чи виконує ТОВ «Хімічні технології»зобов'язання по укладеним договорам, та як здійснюються розрахунки.

З огляду на зазначене податковий орган дійшов висновку про те, що первинні документи по господарських відносинах ТОВ "Хімічні технології" з ПРАТ "Готель "Салют" складені в супереч вимогам діючого законодавства, у зв'язку з чим, враховуючи факт отриманих грошових коштів на розрахунковий рахунок ПРАТ "Готель "Салют" від ТОВ "Хімічні технології" в сумі 33 994 463,00 грн., як оплата по договору №Б-10-708/1 від 20.12.2010, а також з урахуванням пояснень гр. ОСОБА_1 - формального директора ТОВ «Хімічні технології»згідно підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України зазначені кошти є доходами з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги.

За результатами перевірки складено акт № 1304/23-7/22950541 від 28.09.2011.

11.10.2011 Приватним акціонерним товариством "Готель "Салют" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва були подані заперечення на акт № 1304/23-7/22950541 від 28.09.2010, за результатами розгляду яких листом № 13351/10/23-711 від 18.10.2011 було повідомлено про те, що висновки акту залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

На підставі акту перевірки № 1304/23-7/22950541 від 28.09.2011 було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0009022307 від 21.10.2011, яким було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 7 818 727 грн. у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1 грн.

Приватне акціонерне товариство "Готель "Салют" не погодужючись з податковим повідомленням - рішенням № 0009022307 від 21.10.2011, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Щодо правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами проведених перевірок, призначених відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Отже, винесення відповідного податкового повідомлення-рішення можливе лише за умови набрання законної сили відповідним рішенням суду, водночас в зазначеній нормі Податкового кодексу України не зазначено коло платників податків, до якого мають застосовуватися вказані правила.

Згідно з частиною сьомою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

В зв'язку із цим, суд зазначає що кримінально-процесуальним законом є Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 року.

Відповідно до статті 1 Кримінально-процесуального кодексу України, його призначенням є визначення порядку провадження у кримінальних справах.

Статтею 98 Кримінально-процесуального кодексу України врегульовано порядок порушення кримінальної справи шляхом винесення відповідної постанови, як єдиної процесуальної форми початку кримінального переслідування та досудового слідства.

Форми закінчення досудового слідства визначені статтею 212 Кримінально-процесуального кодексу України, якими є: складання обвинувального висновку або постанови про закриття кримінальної справи чи постанови про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру.

Розділом 3 Кримінально-процесуального кодексу України визначені судові рішення, які можуть бути прийняті судом першої інстанції за наслідками розгляду кримінальної справи, це - або обвинувальний або виправдовувальний вирок.

По кримінальній справі судом також можуть бути прийняті і інші судові рішення, передбачені нормами вказаного кодексу.

Таким чином, судове рішення в рамках кримінального процесу може бути прийняте лише за умови порушення кримінальної справи.

Отже, враховуючи те, що кримінальну справу в силу частини першої статті 98 Кримінально - процесуального кодексу України, може бути порушено за фактом вчинення злочину (наприклад, за фактом фіктивного підприємництва, тобто створення або придбання визначених суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності), то судове рішення в рамках кримінального процесу може бути прийнято щодо фізичних осіб, винних у вчиненні злочину, злочинна діяльність яких стосувалась визначених в постанові про порушення кримінальної справи юридичних осіб.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що заборона приймати податкове повідомлення-рішення стосується лише тих юридичних осіб, за фактом фіктивного підприємництва або ухилення від сплати податків яких порушено кримінальну справу.

Приймаючи до уваги те, що під час розгляду адміністративної справи факту порушення кримінальної справи на час проведення перевірки та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень щодо позивача не встановлено, тому відповідач діяв у спосіб, передбачений законом.

З приводу правомірності донарахування відповідачем податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств позивачу, то суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України зазначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачена обов'язковість виконання договору сторонами.

Згідно з статтею 631 Цивільного кодексу України, договір набирає чинності з моменту його укладення.

Відповідно до статті 538 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. При цьому істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1000 Цивільного кодексу України, встановлено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

При цьому, згідно статті 1004 Цивільного кодексу України, повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до вимог статті 203 Цивільного кодексу України (Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину): зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, ТОВ «Хімічні Технології»згідно договору доручення на купівлю векселів № Б-10-708/1 від 20.12.2010 повинно було надати доручення АТ «Банк «Фінанси та Кредит»придбати векселі загальною вартістю 179 507 700,00 грн.

Враховуючи загальні положення щодо договорів, ТОВ «Хімічні Технології»повинно було досягти певної домовленості щодо предмету договору, ціни та інших умов.

Однак, з огляду на відомості, які містяться в протоколі допиту директора ТОВ «Хімічні Технології»ОСОБА_1, факт надання ним доручення на купівлю векселів та досягнення зазначених домовленостей не підтверджується.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 4 зазначеного Закону визначено, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах: превалювання сутності на формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств", валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже до складу витрат відносяться витрати що підтверджені первинними документами, які мають юридичну силу первинних документів.

Згідно з підпунктом 7.6.3 пункту 7.6 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" під терміном «витрати»слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Відповідно до підпункту 7.6.4 пункту 7.6 статті 7 зазначеного Закону під терміном «доходи»слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Таким чином, первинні документи, а саме акти приймання-передачі векселя, не мають юридичної сили первинних документів у зв'язку із зазначенням у них господарських операцій, а саме здійснення операцій з купівлі векселів, факт досягнення домовленості щодо вчинення яких ТОВ «Хімічні Технології»та надання відповідних доручень не підтверджується.

Факт отримання позивачем коштів у розмірі 179 507 700,00 грн. від ТОВ «Хімічні Технології»сторонами не заперечується.

Отже, за відсутності належного підтвердження факту здійснення позивачем на користь ТОВ «Хімічні Технології»поставки товару виконання робіт (надання послуг), наявний факт перерахування останнім на користь позивача грошових коштів у розмірі 179 507 700,00 грн.

Пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, встановлено, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що у суду відсутні належні докази на підтвердження здійснення операцій з відчуження векселів за договором купівлі - продажу векселів № Б-10-708/1 від 20.12.2010 укладеним між позивачем та ТОВ «Хімічні Технології», при наявності факту перерахування ТОВ «Хімічні Технології»на розрахунковий рахунок позивача коштів в розмірі 179 507 700,00 грн., суд дійшов висновку про обгрунтованість висновку відповідача про допущення позивачем заниження податку на прибуток.

Згідно з частинами першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Готель "Салют" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології", про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0009022307 від 21.10.2011 - відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов