Постанова № 28313645, 21.12.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2012 року Справа № 2а/0370/3808/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Піянзіну О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Горохівський цукровий завод» до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Горохівський цукровий завод» (далі - ПАТ «Горохівський цукровий завод») звернулося з позовом до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - Нововолинська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000042201 від 15.10.2012 року щодо стягнення 121000грн. податку на додану вартість за основним платежем та 30250 грн. - штрафні санкції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення на підставі акту №469/37/22/00372641 від 21 вересня 2012 року. Позивач не погоджується із діями податкового органу та висновками, викладеними в акті за результатами перевірки з огляду на таке. Зазначає, що відносини між ПАТ «Горохівський цукровий завод» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техагрозбуд» (далі - ТзОВ «Техагрозбуд» за квітень - травень 2012 року базуються на договорі купівлі - продажу №23/04-12 від 23.04.2012 року, передача товару сторонами здійснена на підставі актів прийому-передачі товару. Згідно норм Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, всі необхідні умови у договорі сторонами виконано, розрахунки між сторонами проведено шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог, вказана операція носила реальний характер, наведені в акті висновки зроблені на підставі первинних бухгалтерських документів контрагента позивача, невиїзна документальна перевірка проведена без дослідження всіх обставин здійснення господарських операцій, а тому висновки податкового органу про відсутність господарських операцій, і заниження сплати податку на додану вартість є передчасними. З огляду на це просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нововолинської ОДПІ №0000042201 від 15.10.2012 року.

Представник відповідача в письмовому запереченні від 03.12.2012 року №7493/10-002 адміністративний позов не визнав. Зазначає, що за результатами проведеної перевірки ПАТ «Горохівський цукровий завод» встановлено порушення пункту 185.1. статті 185, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) - позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень та травень 2012 року було включено суми ПДВ по операціях з придбання товарів у ТзОВ «Техагрозбут» згідно договору купівлі - продажу №23/04-12 від 23.04.2012 року. Посилається на правомірність висновків податкового органу, зроблених при проведення перевірки, мотивуючи тим, що позивачем не надано документів в підтвердження проведення розрахунків між сторонами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, документів про якість товару. Крім того, актами перевірок контрагента позивача, проведених ДПІ в Рогатинському районі Івано-Франківської області, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності, ТзОВ «Техагрозбут» не надано підтверджуючих документів на купівлю цукру, який в подальшому був реалізований ПАТ «Горохівський цукровий завод», що ставить під сумнів факт здійснення даних фінансово-господарських операцій. В додатковий поясненнях №7946/10-012 від 17.12.2012 року представник відповідача, зазначив, що згідно інформації, наданої ДПІ в Рогатинському районі Івано-Франківської області ТзОВ «Техагрозбут» відсутнє за місцезнаходженням, також не подає податкову звітність, крім того, з отриманих копій накладних неможливо встановити відповідальну особу позивача, яка отримала товар від ТзОВ «Техагрозбут», також зазначив, що оплату за отриманий товар неможливо провести шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог, оскільки непогашені грошові зобов'язання виникли за договором комісії №19/07 від 19.07.2007 року, по якому сплив строк позовної давності. Таким чином, Нововолинською ОДПІ не підтверджено податковий кредит ПАТ «Горохівський цукровий завод», сформований за наслідками господарських операцій з ТзОВ «Техагрозбут», а тому відповідач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено ним правомірно, з огляду на це в задоволенні позову просить відмовити повністю.

В судове засідання, призначене на 21.12.2012 року, представники сторін не прибули, на адресу суду надіслали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, в зв'язку з цим на підставі частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що Нововолинською ОДПІ 19.09.2012 року проведено документальну невиїзну перевірку ПАТ «Горохівський цукровий завод» щодо взаємовідносин та взаєморозрахунків з ТОВ «Техагрозбут» за квітень-травень 2012 року, за результатами якої складено акт № 469/37/22/00372641 від 21.09.2012 року.

Перевіркою встановлено порушення пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, в результаті чого позивачем знижено податок на додану вартість у сумі 121000 грн., у тому числі за квітень 2012 року в сумі 62500 грн., за травень 2012 року 58500 грн.

Позивачем на акт за результатами перевірки подано заперечення №468/37/22/00372641 від 21.09.2012 року, однак, воно залишено без змін.

За наслідками перевірки Нововолинською ОДПІ винесене податкове повідомлення-рішення №0000042201 від 15.10.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 151250 грн., з них : 121000 грн. - основного платежу, 30250 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Висновки перевірки вмотивовані тим, що неможливо підтвердити фактичне здійснення господарських операцій із придбання цукру позивачем у ТзОВ «Техагрозбут», оскільки з врахуванням висновків актів перевірок ДПІ у Рогатинському районі Івано-Франківської області №326/152/34158814 від 18.07.2012 року, №3326/152/34158814 від 18.07.2012 року у ТзОВ «Техагрозбут» не виявлено власних, орендованих, одержаних по договорах лізингу, закріплених на праві господарського відання, складських, торгівельних, виробничих приміщень, в яких проводилася господарська діяльність, а також встановлено відсутність персоналу. Крім того даними перевірками виявлено, що операції з придбання цукру ТзОВ «Техагрозбут» у контрагентів-постачальників мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу закону, а тому сформована ним податкова звітність по даних операціях не може розглядатися в якості належного підтвердження податкових зобов'язань.

Разом з тим, в ході зазначених перевірок встановлено що ТзОВ «Техагрозбут» за квітень та травень 2012 року безпідставно виписано податкові накладні на податкові зобов'язання на продаж цукру на адресу контрагента-покупця - ПАТ «Горохівський цукровий завод», дані, наведені в деклараціях з податку на додану вартість про обсяги поставок та придбання, податкове зобов'язання та податковий кредит за період з квітня по травень 2012 року не є дійсним по контрагенту - покупцю ПАТ «Горохівський цукровий завод».

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до вимог пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

У відповідності до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТзОВ «Техагрозбут» укладено договір купівлі - продажу товару №23/04-12 від 23.04.2012 року. Згідно умов даного договору продавець зобов'язується передати належний йому товар - цукор - пісок у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору, ціна товару визначається в рахунку, виставленому на кожну партію товару, оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунки продавця чи іншим способом, в тому числі проведенням зарахування зустрічних вимог; місце зберігання товару - власний склад продавця, розташований в Івано-Франківській області, місто Рогатин, вул. Данила Галицького, 21/1, якість товару, що передається продавцем, відповідає діючим нормам, при цьому продавець зобов'язаний забезпечити покупця документами щодо товару, необхідними висновками та дозволами, перехід права власності відбувається в момент передачі товару, що оформляється видатковою накладною або актом прийомки-передачі.

При цьому, з акту за результатами перевірки №469/37/22/00372641 від 21.09.2012 року вбачається, що позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість у квітні 2012 року включено 62500 грн., у травні 2012 року - 58500 грн. - ПДВ з суми придбаного у ТзОВ Техагрозбут» у квітні 2012 року товару - цукру - піску на загальну суму 375000 грн., та в травні 2012 року на загальну суму 351000 грн.

На підтвердження факту придбання даного товару ПАТ «Горохівський цукровий завод» надало суду копії договору купівлі-продажу №23/04-12 від 23.04.2012 року, актів прийому-передачі від 26.04.2012 року, та від 28.05.2012 року.

Однак, на підтвердження позовних вимог та обставин фактичного здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Техагрозбут», вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися, позивачем суду та на запити Нововолинської ОДПІ №759/15-006 від 16.07.2012 року та №803/15-006 від 24.07.2012 року не надано копії первинних документів (податкову накладну, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну).

З наданих позивачем актів прийому-передачі від 26.04.2012 та 28.05.2012 року вбачається, що ТзОВ «Техагрозбут» приймає на зберігання, а ПАТ «Горохівський цукровий завод» передає згідно договору №23/04-12 від 23.04.2012 року цукор в кількості 71,05 т. та цукор в кількості 66 т. Проте, дані документи підтверджують приймання товару на зберігання контрагентом позивача. Пунктом 3.2. умов договору передбачено, що перехід права власності відбувається в момент передачі товару, що оформляється видатковою накладною або актом прийому-передачі, які суду надані не були.

Крім того, згідно наданих представником відповідача копій накладних №1, 2, 3, 4, 5, 6 від 28.05.2012 року не можливо встановити відповідальну особу позивача, яка отримала товар - цукор - пісок у ТзОВ «Техагрозбут».

З матеріалів справи слідує, що розрахунки між сторонами проведені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно угод про зарахування зустрічних однорідних вимог від 26.04.2012 року та від 28.05.2012 року. Згідно з пунктом 2 вказаних угод ТзОВ «Техагрозбут» має перед ПАТ «Горохівський цукровий завод» непогашену заборгованість в сумах 375000 грн. та 351000 грн., які виникли за Договором комісії №19/07 від 19.07.2007 року, а тому останні дійшли згоди на зарахування зустрічних однорідних вимог за вказаними зобов'язаннями на зазначені суми. Проте, позивачем суду та на вимогу податкової інспекції договору комісії надано не було. Разом з тим, частиною 4 статті 602 Цивільного кодексу України передбачено, що не допускається зарахування зустрічних однорідних вимог у разі спливу позовної давності, згідно статті 357 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. З листа ПАТ «Горохівський цукровий завод» №375 від 01.10.2012 року вбачається , що претензійно-позовна робота за Договором комісії №19/07 від 19.07.2007 року не проводилась.

Крім цього, згідно пункту 2.3. Договору, якість товару, що передається продавцем відповідає діючим нормам, а згідно пункту 3.1. ТзОВ «Техагрозбут» забезпечує покупця документами щодо цукру, необхідними висновками та дозволами. Проте, вищевказаних документів позивач суду не надав.

Приймаючи рішення у даній справі, суд також враховує, що актами перевірок ДПІ в Рогатинському районі від 14.08.21012 року №400/152/34158814 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТзОВ «Техагрозбут» з питань дотримання податкового законодавства щодо правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.05.2012 по 31.05.2012» та від 18.07.2012 року №326/152/34158814 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Техагрозбут» з питань дотримання податкового законодавства щодо правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період 01.04.2012 по 30.04.2012» встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності, в силу відсутності технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів.

Також даними перевірками встановлено порушення частин 1,5 статті 203, статті 205, пункту 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України - неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій з придбання у ТзОВ «Компанія Продінвест» та ТзОВ «Науково-технічне підприємство «Енергія плюс» цукру, а також безпідставно виписані податкові накладні на податкові зобов'язання в сумі 62500 грн. та 58500 грн. на продаж товарів контрагенту-покупцю ПАТ «Горохівський цукровий завод». В ході перевірок встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів як ТзОВ «Техагрозбут» в квітні-травні 2012 року так і проведення останнім його наступної реалізації ПАТ «Горохівський цукровий завод», що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

Разом з тим, з листів ДПІ у Рогатинському районі Івано-Франківської області №600/7/22-119 від 27.08.2012 року та №624/7/15-116 від 31.08.2012 року вбачається, що ТзОВ «Агрозбуд» та постачальник ТзОВ Компанія «Продінвест» відсутні за місцезнаходженням та не подають в установленому порядку звітність.

Таким чином, суд дійшов висновку, що висновки Нововолинської ОДПІ, викладені в акті перевірки №469/37/22/00372641 від 21.09.21012 року, про заниження позивачем податку на додану вартість у сумі 121000 грн. знайшли своє підтвердження в ході з'ясування обставин у справі по суті, а тому прийняте на підставі матеріалів перевірки податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не спростовано належними та допустимими доказами факти, викладені в акті перевірки, не підтверджено реальності здійснення господарських операцій щодо поставки товару від ТзОВ «Техагрозбут» та правомірності відображення в квітні - травні 2012 року податкового кредиту в сумі 121000 грн., сформованого внаслідок здійснення даних операцій, а тому у задоволенні адміністративного позову ПАТ «Горохівський цукровий завод» слід відмовити повністю.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Я. Ксензюк