Постанова № 28312902, 24.12.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/4455/2012

24 грудня 2012 року 16год. 55хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Ткачук Н.С. за участю секретаря судового засідання Рибачок С.С. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби доПриватного підприємства "Автопарк-Леол" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

Здолбунівська об'єднана державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства "Автопарк-Леол" про стягнення заборгованості на загальну суму 10695 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, однак подав письмове клопотання, яким просив розгляд справи провести без його участі.

Відповідач участі повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив. Причини неприбуття суду не повідомив та заперечень на адміністративний позов не подав. Про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Судом не визнавалася обов'язковою участь представника позивача та представника відповідача в судовому засіданні. Відтак, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності до вимог ч.1 ст. 41 КАС України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.06.2008 року державним реєстратором Здолбунівської районної державної адміністрації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців було внесено відомості про відповідача як юридичну особу, що підтверджується копією довідки (а.с.5). 21.03.2003 відповідача взято на облік платника податків в Здолбунівській ОДПІ, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків (а.с.8).

Станом на 23.10.2012 року згідно з даними обліку позивача за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість в сумі 4743 грн. та податку на прибуток в сумі 5952 грн. (а.с.9).

Заборгованість відповідача по податку на додану вартість в сумі 4743 грн., виникла на підставі податкового повідомлення - рішення форми "Р" №0000562340/0 від 07.09.2010 р. (а.с.12) на суму 4751 грн., складеного на підставі акта перевірки №00917/2340/32256498 від 26.08.2010 р. та переплати в сумі 8 грн. (облікова картка платника а.с.37).

Заборгованість відповідача по податку на прибуток в сумі 5952 грн., виникла на підставі:

податкового повідомлення - рішення форми "Р" №0000552340/0 від 07.09.2010 р. (а.с.15) на суму 5937 грн., складеного на підставі акта перевірки №00917/2340/32256498 від 26.08.2010 р.;

самостійно поданої до податкового органу податкової декларації з податку на прибуток за півріччя 2012 року в сумі 15 грн. (а.с.13-14).

Вказані податкові повідомлення-рішення було вручено директору ПП "Автопарк-Леол" Лелях Л.В. під розписку (а.с.12,15).

На момент розгляду справи судом заборгованість перед бюджетом на загальну суму 10695 грн. відповідачем не погашено.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості по податку на додану вартість в сумі 4743 грн. та податку на прибуток в сумі 5937 грн., суд виходить з наступного.

Суд при розгляді справи застосовує законодавство, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин.

Частиною 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податок на додану вартість та податок на прибуток належать до загальнодержавних і справляються на всій території України.

Відповідно до п. 4.2.1. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. за № 2181-III (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 2181-III), якщо сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з п.п. 5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону № 2181 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Судом встановлено, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року по справі №2а/1770/728/2011 (а.с.38-41), залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2011 року (а.с.16-17), Приватному підприємству "Автопарк-Леол" в задоволенні позову до Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000562340/0 та №0000562340/0 від 07.09.2010 р. - відмовлено повністю. На час розгляду даної справи судом постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року по справі №2а/1770/728/2011 набрала законної сили. Відтак, сума податкового зобов'язання в розмірі 10680 грн. є узгодженою і підлягає сплаті.

Згідно з п. 3 ч.1 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Всупереч цьому, станом на день розгляду адміністративної справи судом відповідачем не сплачено узгоджені податкові зобов'язання по податку на додану вартість та по податку на прибуток на загальну суму 10680 грн.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості по податку на прибуток в сумі 15 грн., суд виходить з наступного.

Згідно з п.54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Оскільки, податкове зобов'язання податку на прибуток визначене відповідачем самостійно в поданій до податкового органу податковій декларації, то таке підлягає сплаті.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Всупереч цьому, відповідач не сплатив узгоджене податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 15 грн.

На час розгляду справи судом відповідач заборгованість по узгоджених податкових зобов'язаннях по податку на прибуток та податку на додану вартість на загальну суму 10695 грн. не сплатив.

Статтею 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як вбачається з матеріалів справи, 29.06.2011 р. позивачем відповідачу було виставлено податкову вимогу форми №143 (а.с.18), яка на момент подання адміністративного позову останнім не задоволена. У встановленому порядку податкова вимога не оскаржувалася. Вказана податкова вимога була надіслана податковим органом на адресу платника податків рекомендованим поштовим відправленням, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.18).

Відповідно до п. 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції мають право подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України встановлено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з боржника не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Автопарк-Леол" до Державного бюджету України податкову заборгованість на загальну суму 10695 грн., в т.ч. по податку на додану вартість в сумі 4743 грн. та податку на прибуток в сумі 5952 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Ткачук Н.С.