Рішення № 28312367, 25.12.2012, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2012 року Справа № 02/5026/1536/2012

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,

за участю представників: позивача: Сівов Ю.Ю. - за довіреністю,

відповідач: не з'явилася,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Салве Файненс Україна"

до фізичної особи - підприємця Зайцевої Валентини Юріївни

про стягнення 200 000 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Салве Файненс Україна" заявлено позов про стягнення з відповідача 200 000 грн. заборгованості за порушення умов договору ексклюзивної співпраці № 325226 від 30.09.2010 з тих підстав, що відповідач припинила свою співпрацю з позивачем та уклала аналогічний договір у сфері здійснення посередницької страхової діяльності з підприємством "Арт Файненс Груп", що відповідно до пункту 3.3.1. договору від 30.09.2010 відповідачу як консультанту заборонено та порушення такої заборони тягне за собою відповідальність, передбачену в пункті 5.4. договору. В процесі розгляду спору позивач уточнив, що при складанні позовної заяви було невірно здійснено переклад найменування цього товариства, і позивач заявляє, що відповідач активно співпрацювала із страховою компанією ТОВ "АРТ ФІНАНС ГРУП", чим порушила умови договору із позивачем, в зв'язку з чим відповідач зобов'язана сплатити позивачу кошти в заявленій сумі відповідно до умови пункту 5.4. договору.

У письмовому запереченні на позовну заяву відповідач просила відмовити у задоволенні позову та пояснила, що особисто вона не направляла позивачу жодних повідомлень про розірвання договору та не отримувала повідомлень про розірвання договору зі сторони позивача, договір ексклюзивної співпраці діючий, тому твердження позивача, що на даний час вона припинила свою співпрацю з позивачем, не відповідає дійсності, доводи зазначені позивачем є надуманими та не відповідають дійсності.

У судовому засіданні:

- представник позивача, підтримуючи позовні вимоги, посилався на доводи, викладені у позовній заяві, та пояснив, що доводи позивача щодо порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань підтверджуються у листі ТОВ "АРТ ФІНАНС ГРУП" від 05.12.2012, в якому чітко повідомлено про укладення договору із відповідачем, відповідно до Витягу із ЄДР це товариство займається страховою діяльністю, і вказане свідчить про порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором, тому позивач просить задовольнити позов, стягнути з відповідача заборгованість по штрафних санкціях за порушення нею умов договору та прийняти рішення у даному судовому засіданні;

- представник відповідача просив відмовити в позові у зв'язку з тим, що оскільки відповідачка є підприємцем, а не фізичною особою, тому відповідно до п. 3.1 договору вона не порушила умов цього пункту; позивач не виконав свої зобов'язання за договором і не виплачує відповідачу винагороду по укладених нею договорах, звертає увагу суду на предмет договору, в якому записано чітко, чим має право займатися відповідач;

- відповідач у судовому засіданні 10.12.2012 пояснила, що заперечує проти позову, надає суду для огляду дипломи, пояснює, що співпрацювала із позивачем як суб'єкт підприємницької діяльності, у січні 2012 року вона змінила види діяльності на консультативні з оподаткування і саме таку угоду уклала із ТОВ "АРТ ФІНАНС ГРУП", що не заборонено договором із позивачем.

У судове засідання 25 грудня 2012 року відповідач не з'явилася, свого повноважного представника не направила. До суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи в зв'язку з перебуванням її на лікарняному.

Суд відхилив клопотання відповідача та приходить до висновку про необхідність розгляду справи за відсутності відповідача та її представника за наявними у справі матеріалами, оскільки строк розгляду спору після продовження закінчується 27.12.2012, про час і місце розгляду справи відповідач була повідомлена під розписку, яка знаходиться у матеріалах справи. Господарським процесуальним кодексом України не встановлено обов'язку суду відкладати розгляд справи у разі відсутності сторони чи її представника. За приписом частини 1 статті 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. В процесі розгляду даної справи суд приходить до висновку, що вона може бути розглянута за наявними у ній матеріалами. Неявка відповідача та її представника у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

У судовому засіданні оголошувалася перерва із 10.12.2012 по 25.12.2012 на підставі статті 77 ГПК України.

У судовому засіданні 25.12.2012 оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду відповідно до статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін та особисто відповідача, суд встановив наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Салве Файненс Україна" (позивач у справі, "Салве Файненс" за договором) та фізичною особою-підприємцем Зайцевою Валентиною Юріївною (відповідач у справі, Консультант за договором) укладено договір ексклюзивної співпраці від 30.09.2010 року, далі - Договір, за умовами якого відповідач зобов'язалася здійснювати посередницьку страхову діяльність та діяльність по консультаційному обслуговуванню клієнтів за погоджену винагороду, від імені, за дорученням та в інтересах "Салве Файненс" та/або партнерів "Салве Файненс" в Україні.

В розділі 2 Договору виписаний порядок діяльності Консультанта, в розділі 3 - права та обов'язки сторін.

В пункті 3.3.1. Договору вказано, що Консультант під час співпраці з Салве Файненс і протягом 1 року після закінчення цієї співпраці не може бути співробітником або мати цивільно-правові відносини з іншими компаніями, які здійснюють аналогічний бізнес, не може створювати власну компанію в сфері фінансового бізнесу, не може бути консультантом юридичних або фізичних осіб, що працюють на фінансовому та страховому ринку.

Пунктом 5.4. Договору передбачено, що за виконання пункту 3.3.1. цього договору Консультант сплачує на користь Салве Файненс суму в розмірі 1000 прожиткових мінімумів доходів громадян, протягом десяти днів з моменту пред'явлення Салве Файненс такої вимоги.

В зв'язку із встановленням позивачем факту співпраці відповідача із ТОВ "Арт Фінанс Груп", що здійснює аналогічну діяльність у сфері страхування, тобто порушення нею взятого на себе зобов'язання в пункті 3.3.1. Договору, позивач звернувся до відповідача із вимогою про сплату коштів в сумі 1 017 000 грн. відповідно до умови пункту 5.4. Договору, однак не отримавши від відповідача відповіді на вимогу та коштів, позивач пред'явив даний позов про стягнення з відповідача частини від суми, що вимагалася, в розмірі 200 000 грн.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими до задоволення, з огляду на наступне.

В силу частини 1 статті 179 Господарського кодексу України (далі -ГК України) майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

До загальних засад цивільного законодавства віднесено свободу договору, суть якої викладено у статті 627 Цивільного кодексу України та полягає в тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сторони підписали даний Договір, вони виконували його, договір є дійсним і діючим на даний час. Відповідачем у відзиві на позов та у судовому засіданні підтверджено, що Договір не розривався, пропозицій про його розірвання не було. Як пояснили сторони, судових спорів щодо дійсності Договору також немає.

Із змісту Договору вбачається, що відповідач взяла на себе зобов'язання здійснювати посередницьку страхову діяльність та діяльність по консультаційному обслуговуванню клієнтів за погоджену винагороду, від імені, за дорученням та в інтересах "Салве Файненс" та/або партнерів "Салве Файненс" в Україні.

В пункті 3.3.1. Договору вказано, що Консультант під час співпраці з Салве Файненс і протягом 1 року після закінчення цієї співпраці не може бути співробітником або мати цивільно-правові відносини з іншими компаніями, які здійснюють аналогічний бізнес, не може створювати власну компанію в сфері фінансового бізнесу, не може бути консультантом юридичних або фізичних осіб, що працюють на фінансовому та страховому ринку.

Позивач встановив, що відповідач порушила умову п. 3.3.1. Договору та здійснювала співпрацю із ТОВ "Арт Фінанс Груп", яке також працює на ринку страхових послуг.

Вказане позивачем підтверджено у листі товариства з обмеженою відповідальністю "Арт Фінанс Груп" від 05.12.2012 (а.с. 40), надісланому на вимогу суду за клопотанням позивача, у якому вказано, що між ТОВ "Арт Фінанс Груп" та ФОП Зайцевою В.Ю, 01 березня 2012 року було укладено Договір № 014052 про виконання разової роботи, щодо бухгалтерських послуг по складанню балансу й оперативних зведених звітів про доходи і витрати підприємства, формування іншої бухгалтерської звітності.

Із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 33) вбачається, що види діяльності ТОВ "Арт Фінанс Груп" - діяльність страхових агентів і брокерів, інша допоміжна діяльність у сфері страхування та пенсійного забезпечення.

Тобто, відповідач в період дії Договору ексклюзивної співпраці уклала договір із товариством, яке здійснює аналогічний бізнес, чим порушила вказану в пункті 3.3.1. Договору заборону.

У листі ТОВ "Арт Фінанс Груп" від 05.12.2012 вказано, що угоди щодо фінансової чи страхової діяльності або здійснення консультування з таких питань не укладалися. Однак вказане не спростовує факту укладення відповідачем угоди від 01.03.2012 та виконання її, оскільки в листі повідомлено про сплату відповідачу винагороди по цій угоді.

В розділі 5 "Відповідальність сторін" в пункті 5.4. Договору сторони встановили, що за виконання пункту 3.3.1. цього договору Консультант сплачує на користь Салве Файненс суму в розмірі 1000 прожиткових мінімумів доходів громадян, протягом десяти днів з моменту пред'явлення Салве Файненс такої вимоги.

24.07.2012 позивач надіслав на адресу відповідача претензію, в якій повідомив про виявлені ним факти її співпраці з підприємством "Art Finance Group", яке працює на фінансовому та страховому ринку, та вимагав від відповідача сплатити на рахунок позивача кошти в сумі 1 017 000 грн., що складає 1000 прожиткових мінімумів доходів громадян станом на 01.01.2012. Вказана вимога позивача була отримана відповідачем 31.07.2012 (а.с. 12). Відповідь на вказану претензію відповідач позивачу не надавала.

Позивачем заявлена у позові вимога про стягнення із відповідача 200 000 грн., тобто частини нарахованої відповідачу суми за порушення умов договору, що відповідно до статті 55 Господарського процесуального кодексу України є правом позивача.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України та статті 11 Цивільного кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. У даних правовідносинах та за даних обставин не передбачено права на односторонню відмову від зобов'язання.

За приписом частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно частини 3 статті 5 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства. А згідно частини 2 статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

В статті 216 Господарського кодексу України вказано, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, які можуть застосовуватися у сфері господарювання, є штрафні санкції, що можуть застосовуватися у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) відповідно до умов договору між сторонами.

Оскільки відповідач порушила взяті на себе зобов'язання за Договором ексклюзивної співпраці від 30.09.2010, тому вона повинна нести відповідальність за це порушення, передбачене в пункті 5.4. Договору, тому суд вважає законною вимогу позивача про стягнення з відповідача 200 000 грн. штрафних санкцій.

Відповідно до статті 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім витрати на сплату судового збору в сумі 4 000 грн.

З огляду на викладене, керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із фізичної особи - підприємця Зайцевої Валентини Юріївни (20731, вул. Степова, 21, с. Холоднянське, Смілянський район, Черкаська область, реєстраційний номер облікової картки платника податків 2749701823) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Салве Файненс Україна" (03039, м. Київ, вул. Кіровоградська, 35/58 оф. 10, реєстраційний номер облікової картки платника податків 33777942) - 200 000 грн. (двісті тисяч гривень ) заборгованості по штрафних санкціях, 4000 грн. (чотири тисячі гривень) судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 28.12.2012

Суддя А.Д. Пащенко