Ухвала суду № 28312003, 07.11.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-4782/12/0170/25

07.11.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кобаля М.І.,

суддів Омельченка В. А. ,

Щепанської О.А.

секретар судового засідання Чумаченко Н.Г.

за участю сторін:

представник позивача, - Попова Анжеліка Михайлівна, довіреність № 11/01 від 11.01.11

представник відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі ДПС- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АРК ДПС на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кононова Ю. С. ) від 15.06.12 у справі № 2а-4782/12/0170/25

за позовом Приватного акціонерного товариства "УКпостач" (вул. Сєвєрная, 1-а,Красноперекопськ,Автономна Республіка Крим,96000)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АРК ДПС (вул. Мате Залкі, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.06.2012 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "УКпостач" задоволені.

Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення - рішення, винесені Спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим 22.02.2012 року:

№ 0000150700 про зменшення ПрАТ «УКпостач»суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 20529 гривень та застосування штрафних санкцій в сумі 10264,50 гривень;

№ 0000170700 про зменшення ПрАТ «УКпостач»розміру від'ємного значення суми ПДВ на 8679,32 гривень.

Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.06.2012, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду сповіщений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, який проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити без змін рішення Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач Приватне акціонерне товариство "УКпостач"є юридичною особою, відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 530735, Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій, перебуває на обліку платників податків в Спеціалізованій Державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі та є платником податку на додану вартість, згідно свідоцтва № 100318555 (т. 1, а.с. 116-119).

З матеріалів справи вбачається, що 18.11.2011 року ПрАТ "УКпостач"було подано до СДПІ ВПП у м. Сімферополі декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2011 року (т. 2, а.с. 116-127).

Посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ "УКпостач"з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2011 року, за результатами якої складено акт № 492/07-00/30169718 від 26.12.2011 року (т. 1, а.с. 200-252).

Вказаною перевіркою в тому числі було встановлено порушення позивачем п. 198.2 та 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ за звітний період жовтень 2011 року в сумі 20528,55 гривень.

Як вбачається з акту перевірки вказані висновки зроблені податковою інспекцією внаслідок проведення співставлення Детальної інформації податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, за результатами якого встановлено, що до складу податкового кредиту жовтня 2011 року віднесено податкові накладні в тому числі й від контрагентів із ризиковим станом.

ТОВ "Пневмогідротехнолоджі"згідно Декларації з ПДВ за жовтень 2011 року та Додатку 5 у ТОВ "Пневмогідротехнолоджіз"відсутні податкові зобов'язання відносно ПрАТ "УКпостач"на суму ПДВ 87,50 гривень.

ТОВ "КФ ЕС Маккензі-Україна" має 23 стан платника (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням) сформовано податковий кредит в сумі 1395,22 гривень.

ТОВ "ВП "Югсталь"має 23 стан платника (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням) сформовано податковий кредит в сумі 7012,50 гривень;

ПП "ПТЛК "Нова"має 9 стан платника (запит на встановлення місцезнаходження) сформовано податковий кредит в сумі 2900 гривень;

ТОВ "Транслайн Сервіс" має 9 стан платника (запит на встановлення місцезнаходження) сформовано податковий кредит в сумі 9133,33 гривень .

20.12.2011 року ПрАТ "УКпостач"для вирішення питання про бюджетне відшкодування подано до СДПІ ВПП у м. Сімферополі декларацію з податку на додану вартість за листопад 2011 року та заявлено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 5100371,00 гривень (т. 1, а.с. 189-199).

Спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПрАТ "УКпостач"з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства у банку за листопад 2011, за результатами якої складено акт № 19/07-00/30169718 від 10.02.2012 року (т. 1, а.с. 18-62).

Відповідно до висновків цього акту, проведеною перевіркою встановлені порушення:

-П. 198.2 та 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ за звітний листопад 2011 року у сумі 8679,32 гривень

-П. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено бюджетне відшкодування у листопаді 2011 року в сумі 20529 гривень.

До висновків щодо завищення бюджетного відшкодування в сумі 20529,00 гривень податкова інспекція дійшла внаслідок порушень, які були встановлені попередньою перевіркою, які виразились в необґрунтованому віднесенні до складу податкового кредиту податкових накладних, отриманих від контрагентів ТОВ "Пневмогідротехнолоджіс", ТОВ "ЕФ ЕС Маккензі-Україна", ТОВ "ВП "Югсталь", ПП "ПТГК "Нова", ТОВ "Транслайн Сервіс".

На підставі висновків акту перевірки відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення:

-№ 0000150700 від 22.02.2012 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 20529 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 10264,50 гривень (т. 1, а.с. 74);

-№ 0000170700 від 22.02.2012 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 8679,32 гривень (т. 1, а.с. 75).

Не погодившись з податковими повідомленнями -рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку. Рішенням ДПС в АР Крим скарга позивача була залишена без задоволення, а податкові повідомлення -рішення, - залишено без змін

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені і знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Як вбачається з матеріалів справи, що підставою для висновку податкового органу про завищення позивачем суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, а також завищення податкового кредиту є формування ПрАТ "УКпостач" податкового кредиту за рахунок угод з контрагентами, які мають ризикові стани платників податків.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що ПрАТ "УКпостач" формування податкового кредиту та визначення сум бюджетного відшкодування здійснено у відповідності із вимогами податкового законодавства, а отже висновки податкового органу щодо допущення порушень є необґрунтованими.

Колегія суддів погоджується із такими висновками з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, регламентований ст. 198 та ст.200 Податкового кодексу України.

Так, згідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з положеннями п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.8 статті 201 ПК України 201.8 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З наведених норм податкового законодавства вбачається, що право платника податку - покупця на податковий кредит кореспондується з податковими зобов'язаннями іншого платника податку - постачальника товарів (послуг), який зобов'язаний включити до податкових зобов'язань суму податку на додану вартість, сплачену (нараховану) покупцем у ціні придбання товарів (послуг). До складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні. При цьому для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Податковим Кодексом України не передбачено як умову сплату цих сум до бюджету. Статтею 201 ПК України передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність і негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо він має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналізуючи вказані норми закону та первинну документацію, надану позивачем, на підставі якої здійснювалася господарська діяльність за жовтень -листопад 2011року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані документи підтверджують товарність угод та оплату товарів та послуг.

Так, податковий кредит був сформований за господарськими операціями, які мали реальних характер, основними постачальниками товарів та послуг у жовтні-листопаді 2011 року були: ПП "Об'єктив", відповідно до видаткової накладної № 113001 від 30.11.2011 року ПП "Об'єктив", на виконання умов договору №07 від 23.05.2011 поставило позивачеві товар у вигляді прокладки самоклеючої у кількості 40020 метрів; ущільнювача поролонового самоклеючого у кількості 35 штук на загальну суму 52075,92 гривень, в тому числі ПДВ -8679,32 гривень, "Пневмогідротехнолоджіз"; 02.11.2011 року, згідно видаткової накладної № РН-1304, ТОВ "Пневмогідротехнолоджіз"поставило ПрАТ "УКпостач"товар на загальну суму 525 гривень, в тому числі ПДВ -87,50 гривень; ТОВ "ЕС Маккензі - Україна", на виконання умов договору транспортно -експедиционного обслуговування № 003488, укладеного 07.10.2011 року позивачем було оплачено отримання послуг за цим Договором на загальну суму 13952,23 гривень, в тому числі ПДВ -1395,22 гривень, згідно платіжного доручення № 8375 та рахунку -фактури № СФ-0002172 від 03.10.2011 року; ТОВ "ВП "Югсталь" та 19.10.2011 року, згідно договору № 003/20/3-373 від 10.02.2010 шляхом 100% передоплати, позивачем було оплачену ТОВ "ВП "Югсталь"отримання товару на загальну суму 42075 гривень, в тому числі ПДВ -7012,50 гривень, згідно платіжного доручення № 8697, рахунку -фактури № СФ-0000733 від 14.10.2011 року; ПП "ПТЛК "Нова"відповідно до умов договору про надання транспортно -експедиційних послуг № 003265 від 01.04.2011 позивачем в жовтні 2011 року було отримано та оплачено послуг від ПП "ПТЛК "Нова"на загальну суму 1744 гривень, з яких ПДВ складає -2900 гривень; ТОВ "Транслайн Сервіс"згідно Генеральному договору на транспортно -експедиторське обслуговування № 003/20/1-161 від 08.04.2008 ТОВ "Транслайн Сервіс"позивачем в жовтні 2011 року було отримано та оплачено послуг на загальну суму 54800 гривень, в тому числі ПДВ -9133,33 гривень.

Отже, наявні в матеріалах справи та досліджені судовою колегією документи ПрАТ "УКпостач" свідчать про фактичне здійснення позивачем операцій з придбання товарів та послуг від його контрагентів -ПП "Об'єктив", ТОВ "Пневмогідротехнолоджіс", ТОВ "ЕФ ЕС Маккензі - Україна", ТОВ "ВП "Югсталь", ПП "ПТГК "Нова"та ТОВ "Транслайн Сервіс", усі наявні первинні документи не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведених операцій або висновку про їх нездійснення, отриманий від контрагентів товар був оприбуткований та використаний підприємством в своїй господарській діяльності.

При цьому всі вищевказані контрагенти позивача є юридичними особами та зареєстрованими платниками податку на додану вартість, як на час видачі ними податкових накладних, так і на теперішній час свідоцтва платників ПДВ яких не анульовані, що свідчить про відсутність порушень з їхнього боку податкового законодавства.

Крім того, матеріалами справи підтверджується фактична сплата позивачем отримувачем товарів (послуг) сум податку на додану вартість в ціні товару (послуг) постачальникам таких товарів (послуг), які включені до складу податкового кредиту, а саме податковими накладними, рахунками-фактурами, актами приймання-передавання виконаних робіт та наданих послуг та платіжними дорученнями, порушень щодо їх оформлення перевіркою не встановлено, отже позивачем правомірно віднесено відповідні суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг до податкового кредиту.

Отже, колегія суддів вказує, що позивачем повністю дотримано всіх вимог ПК України з реалізації права на податковий кредит та отримання суми бюджетного відшкодування, подано декларацію з ПДВ, розрахунок податку на додану вартість та суми бюджетного відшкодування.

Судова колегія також вважає за необхідне зазначити, що наявність підприємств з ознаками "ризику" і незадовільними станами та такі, що мають розбіжності або ризиковий кредит, не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач в даному випадку здійснював податковий облік та формував податковий кредит в жовтні - листопаді 2011 року відповідно до вимог чинного законодавства, а тому висновки податкової інспекції щодо неправомірного внесення ним до податкового кредиту сум ПДВ в листопаді 2011 року у розмірі 8679,32 гривень, у жовтні 2011 року -в сумі 20529 гривень та зменшення на вказану суму бюджетного відшкодування в листопаді 2011 року не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованими твердження відповідача щодо порушень позивачем вимог податкового законодавства, на підставі яких прийняті податкові повідомлення-рішення -№ 0000150700 від 22.02.2012 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 20529 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 10264,50 гривень, -№ 0000170700 від 22.02.2012 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 8679,32 гривень, які є протиправними та мають бути скасовані.

Судова колегія звертає увагу, що відповідно до приписів ст.ст.11,71Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Водночас, відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, в порушення цих вимог Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою правову позицію ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не довів та належним чином її не обґрунтувв, в зв'язку із чим, судова колегія приходить до висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення не відповідають діючому на той час законодавству, а зроблені у акті перевірки висновки, в свою чергу, є необґрунтованими, передчасними.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки.

Наведені ж у апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права, а отже не можуть бути підставою для її задоволення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції, діючи в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, залишає апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АРК ДПС без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим -без змін.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АРК ДПС, -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кононова Ю. С. ) від 15.06.12 у справі № 2а-4782/12/0170/25,-залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 12 листопада 2012 р.

Головуючий суддя підпис М.І. Кобаль

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.І. Кобаль