Постанова № 28311848, 25.12.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/7238/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

при секретарі - Пехоті М.О.,

за участю:

представника позивача - Тіщенко О.М.,

представників відповідача - Войтенко В.В., Луговської С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "СЦ ВОРД" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

15 листопада 2012 року Приватне підприємство "СЦ ВОРД" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем протиправно винесено спірне податкове повідомлення-рішення, оскільки воно прийнято на підставі акту камеральної перевірки, результатом якої може бути виявлення допущення арифметичних помилок у податковій звітності, а не правомірність формування податкового кредиту з ПДВ. Крім того, стверджував, що правомірність формування податкового кредиту з ПДВ підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали. У наданих до суду письмових запереченнях просили в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що проведеною камеральною перевіркою встановлено не підтвердження суми задекларованого від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту задекларованих по декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року в розмірі 13 849,00 грн, у зв'язку з ненадходженням відповідей на запити щодо проведення зустрічних перевірок.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.09.2012 працівниками Кременчуцької ОДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за липень 2012 року поданої ПП "СЦ Ворд".

За результатами перевірки складено акт № 113/15-222/36865224 від 17.09.2012, яким зафіксовано не підтвердження суми задекларованого від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту задекларованих по декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року в розмірі 13 849,00 грн, у зв'язку з ненадходженням відповідей на запити щодо проведення зустрічних перевірок. У зв'язку з чим зменшено суму від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

За результатами розгляду вказаного акту Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення рішення № 0005751502/216 від 10.10.2012, яким позивачу збільшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 13 849,00 грн.

Позивач не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням звернувся до суду до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню суд виходить із наступного.

Судом встановлено, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акту камеральної перевірки.

Статтею 75 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пункту 75.1.1 вказаної статті камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Пунктом 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Аналізуючи вище наведені норми, суд приходить до висновку, що метою проведення камеральної перевірки є встановлення несвоєчасного подання податкової звітності та допущення арифметичних (методологічних) помилок допущених під час заповнення податкової звітності.

Разом з тим, метою проведення документальної перевірки є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків та зборів передбачених Податковим кодексом України, а також дотримання валютного та іншого законодавства, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Отже висновки акту камеральної перевірки зроблені відповідачем з перевищенням наданих повноважень.

Посилання відповідача на необхідність проведення зустрічної звірки є безпідставними, у зв'язку з наступним.

Пунктом 73.5 Податкового кодексу України встановлено, що зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232 зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Відповідачем не здійснювалась перевірка первинних бухгалтерських даних та інших документів позивача, окрім податкової декларації, отже він був позбавлений можливості здійснити співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів позивача та його контрагентів.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що камеральна перевірка позивача була проведена 17.09.2012, а запит про проведення зустрічної звірки його контрагента був направлений до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську лише 05.10.2012, тобто через 19 днів після проведення перевірки.

Крім того, правомірність формування податкового кредиту з ПДВ за липень 2012 року підтверджується первинними бухгалтерськими документами копії яких наявні в матеріалах справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, обов'язок щодо доказування правомірності спірного податкового повідомлення-рішення покладено на відповідача у справі - Кременчуцьку ОДПІ.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 10.10.2012 № 0005751502/216.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "СЦ ВОРД" витрати зі сплати судового збору в сумі 138 грн. 50 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 29 грудня 2012 року.

Суддя С.С. Бойко