Рішення № 28311637, 24.12.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2012 р.Справа № 5023/5585/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальніковой Г.І.

при секретарі судового засідання Близнюковой А.І.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір" (м. Київ) до Суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (м. Харків) про стягнення 6573,95 грн. за участю представників сторін :

позивача - Іващенко О.В. (довіреність №5 від 05.01.12 р.);

відповідача - не з"явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Український папір", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Суб"єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором поставки №231 від 06.12.11 р. Відповідно до вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 5960, 00 грн., пеня за кожний день прострочення товару в розмірі 453,27 грн., 3% річних у розмірі 160,68 грн. Судові витрати у розмірі 1609,50 грн. просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.12.12 р. було прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі №5023/5585/12 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 24.12.12 р. о 10:00.

21.12.12 р. до канцелярії господарського суду Харківської області від представника позивача надійшли письмові пояснення разом з документами, витребуваними ухвалою суду про порушення провадження у справі, які долучено судом до матеріалів справи.

24.12.12 р. до канцелярії господарського суду Харківської області від представника позивача надійшло пояснення по сумі боргу, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 24.12.12 р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у призначене судове засідання 24.12.12 р. не з'явився, ухвала про порушення провадження у справі, що була направлена відповідачеві рекомендованим листом за його юридичною адресою, вказаною в позовній заяві, яка також співпадає з адресою в наданому позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №15417056 від 19.12.12 р., повернулась до господарського суду з довідкою Укрпошти "за закінченням терміну зберігання".

У відповідності до ст. 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом, та місцезнаходження юридичної особи вказується у його установчих документах. Також місцезнаходження юридичної особи, як адресу органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган), визначається, ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

У випадку зміни свого місцезнаходження, у відповідності до ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", виконавчий орган юридичної особи або уповноважена ним особа зобов'язаний подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі. У разі, якщо подається (надсилається) реєстраційна картка про внесення змін до відомостей про місцезнаходження юридичної особи, до неї додається свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи. Згідно ч.6 ст.19 вищевказаного Закону, державний реєстратор за відсутності підстав для залишення без розгляду реєстраційної картки про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати її надходження внести до Єдиного державного реєстру запис про внесення змін до відомостей про юридичну особу.

Згідно наданого представником позивача витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №644565 від 19.12.12 р., виданого державним реєстратором Новоселя О.В., оригінал якого залучено до матеріалів справи, місцезнаходження відповідача зазначено за адресою: 61202, АДРЕСА_1, тобто адресою, яка вказана позивачем у позові, та, за якою судом була направлена ухвала про порушення провадження у справі від 07.12.12 року. Ніяких записів про зміну місцезнаходження юридичної особи з моменту її державної реєстрації витяг не містить.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

06.12.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український папір" (постачальник) та Суб"єктом підприємницької діяльності фізичною особи ОСОБА_1 (покупець) був укладений договір поставки № 231, відповідно до якого позивач зобов"язується передати у власність відповідача товар в асортименті, кількості та за цінами вказаними в рахунках - фактурах, а відповідач зобов"язується прийняти цей товар та провести його оплату на умовах та в порядку, визначених умовами договору.

Відповідно до п. 2.1. договору загальна сума договору становить суму товару, отриманого по всім накладним на протязі дії договору.

Відповідно до п. 3.1. договору позивач здійснює поставку товару на протязі 5 (п"яти) календарних днів з моменту отримання замовлення від відповідача.

Згідно з п. 3.4. договору моментом поставки є приймання товару відповідачем по накладним, що свідчить про повне виконання позивачем своїх зобов"язань щодо поставки товару.

Відповідно до п. 3.6. договору право власності на товар переходить від позивача до відповідача після підписання сторонами видаткової накладної на товар.

Згідно з п. 4.2. договору оплата за товар проводиться відповідачем на протязі 7 (семи) календарних днів у розмірі 100% з моменту постачання товару.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується наявними в матеріалах справи видатковою накладною №Х-04178 на суму 17670,00 грн., яка підписана представниками сторін та скріплена печатками позивача та відповідача. Взагалі позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 28732,50 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між позивачем і відповідачем від 12.01.12 р.

Судом встановлено, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, проте відповідач (ФОП ОСОБА_1) в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов договору поставки № 231 від 06.12.11 року, лише частково оплатив отриманий товар.

Доказами часткової сплати відповідачем заборгованості за договором поставки № 231 від 06.12.11 року підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по особовому рахунку №НОМЕР_2 та НОМЕР_3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір", проте зобов"язання по оплаті за отриманий товар по договору у розмірі 5960,00 грн. станом на 28.11.12 року відповідачем не виконані.

Відповідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №644565 від 19.12.12 р. ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та приймаючи до уваги вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 5960,00 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст.193, 198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань, пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що за несвоєчасну оплату поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення оплати, від несплаченої суми.

Перевіривши зроблений позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені в сумі 453,27 грн. підлягає задоволенню як правомірна.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем зроблений розрахунок 3% річних від суми боргу в розмірі 160,68 грн., оскільки надані розрахунки не відповідають вимогам чинного законодавства, тому нарахована сума 3% річних підлягає стягненню з відповідача частково в розмірі 160,24 грн. В іншій частині стягнення 3% річних слід відмовити.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 612, 625, 629, 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (61202, АДРЕСА_1; і.н. НОМЕР_1, р/р № НОМЕР_4 в АТ "Ерсте Банк", МФО 380009) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 2-Б, р/р № 2600477929 ПАТ АБ "Укргазбанк" в м. Києві, МФО 320478, код ЄДРПОУ 25394112) заборгованість в сумі 5960,00 грн., пеню у розмірі 453,27 грн., 3 % річних у розмірі 160,24 грн. та судовий збір у розмірі 1609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення з відповідача 3% річних від суми боргу в розмірі 0,44 грн. в позові відмовити.

Повне рішення складено 29.12.2012 р.

Суддя Сальнікова Г.І.