Рішення № 28311538, 24.12.2012, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" грудня 2012 р.Справа № 5013/1438/12 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/1438/12

за позовом: публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ

до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кіровоград

про стягнення 35 968,07 грн.

Представники:

від позивача - Лазіс М., довіреність № 45/05 від 03.09.09 р.;

від відповідача - участі не брали.

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за договором б/н від 08.04.11 р. в розмірі 35 968,07 грн.

У судовому засіданні 24.12.12 р. позивачем подано уточнення до позовної заяви в частині уточнення дати договору, у зв'язку з технічною помилкою при складанні позову, згідно якої просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором б/н від 01.04.11 р. в розмірі 35 968,07 грн. (а.с. 85).

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Згідно письмових заперечень на позовну заяву від 27.11.12 р., відповідач позовні вимоги заперечив в повному обсязі, вважаючи їх необґрунтованими на підставі вимог Цивільного кодексу України, Закону України "Про електронний цифровий підпис", Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах" (а.с. 61-63).

Відповідач в судовому засіданні 24.12.12 р. участі не брав, натомість, надіслав на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з його захворюванням (а.с. 83).

Господарський суд відмовляє в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, з огляду на наступне.

Господарським судом явка відповідача обов'язковою не визнавалась.

Відповідачем не надав суду будь-яких доказів, які б підтверджували неможливість участі відповідача або ж його повноважного представника в засіданні суду.

Крім того, господарський суд враховує також наступне.

Відповідно до положень ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, брати участь в господарських засіданнях є правом сторони, а не її обов'язком.

До того ж, вказаною правовою нормою встановлений обов'язок сторони у господарському спорі добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 р., у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч.ч. 1-5 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Оскільки неявка відповідача у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, господарський суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані сторонами та наявні в матеріалах справи докази, господарський суд встановив наступне.

01.04.11 р. між публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" (далі - Банк) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі- Клієнт) укладено договір банківського обслуговування (далі - Договір).

Вказаний Договір укладено шляхом заповнення Клієнтом Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитку печатки (далі - Заява, а.с. 32, 71).

Вказана Заява, Умови та правила надання банківських послуг (далі- Умови, а.с. 33-41), у тому числі Умови та Правила обслуговування по розрахунковим карткам, розміщеними на сайті банку, Тарифами банку (а.с. 42-51) разом з карткою зі зразками підписів і відтиску печатки складають Договір банківського обслуговування.

Зі змісту Договору вбачається, що підписуючи Заяву, Клієнт погоджується із Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі Умови та Правила обслуговування по розрахунковим карткам, розміщеними на сайті банку, Тарифами банку (а.с. 71).

Відповідно до змісту Заяви та п. 3.18.1.1. Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок (кредит) надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку.

Кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди (п. 3.18.1.3. Умов).

Відповідно до п.п. 3.18.1.5, 3.18.1.6 Умов, ліміт кредитування банком розраховується за внутрішньобанківською методикою на підставі даних про рух коштів по поточному рахунку, платоспроможності клієнта, інших показників; Банк має право в односторонньому порядку змінити розмір ліміту кредитування.

Згідно п. 3.18.1.11 Умов, періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Цей період користування повинен складати не більше 35 днів. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом у цей період впливають на зміну дати початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на поточному рахунку зафіксоване нульове дебетове сальдо.

Для розрахунку відсотків за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка, яка залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту. Процентна ставка може бути змінена Банком у порядку, передбаченому Умовами (п. 3.18.1.12. Договору).

Відповідно до п. 3.18.1.16. Умов, при укладенні договорів і угод чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет, клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно- цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Пунктом 3.18.6.1. Умов визначено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом в Банк заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг (або в формі Заяви про відкриття поточного рахунку і картки із зразками підписів і відтиску печатки або в формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) і/або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів в рамках кредитного ліміту в межах зазначених в них сум, і діє в об'ємі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" визначено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (ст. 1056-1 Цивільного кодексу України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 78 Цивільного кодексу України, який регулює правовідносини позики, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, Банк свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу на поточний рахунок 26007060743330 кредитний ліміт в розмірі 35 000,00 грн., що підтверджується випискою з рахунку відповідача з 12.05.11 р. по 14.09.12 р. (а.с. 31).

Зазначеною вище випискою з рахунку Клієнта підтверджується також використання відповідачем отриманих кредитних коштів.

Пунктом 3.18.4.1. Умов визначено, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта у разі закриття банківського дня Клієнт сплачує проценти, виходячи із процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

У відповідності до п.п. 3.18.4.1.1.- 3.18.4.1.2. Умов, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління в одну з дат з 20 по 25 числа місяця, розрахунок відсотків проводиться за ставкою 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості; у разі необнулення дебетового сальдо у зазначений термін, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню.

Пунктом 3.18.4.1.3. Умов визначено, що у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Згідно п. 3.18.4.4. Умов сторони погодили, що Клієнт сплачує Банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п. 3.18.1.6., 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому умовами. Клієнт доручає Банку здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків. Сплата винагороди здійснюється у гривні.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (п. 3.18.4.9. Умов).

Відповідач у судовому засіданні 28.11.2012 р. підтвердив факт підписання ним Заяви (а.с. 71), разом з тим зазначив, що він її в повному обсязі не читав.

Згідно ч. 1 ст. 627, ч. 1 ст. 628 та ст. 629 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов"язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є обов"язковим для виконання стронами.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена норма узгоджується з приписами ст. 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Однак, відповідач взяті на себе за Договором зобов'язання належним чином не виконує, у зв'язку з чим 10.09.12 р. позивач звернувся до Клієнта з претензією № 12Н про сплату заборгованості за Договором (а.с. 54-55), проте відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив.

Відповідно до п. 3.18.2.3.4. Умов, Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

За розрахунком позивача, станом на 14.09.12 р. дебетове сальдо по поточному рахунку відповідача становить 20 686,09 грн., що складає також і заборгованість відповідача по тілу кредиту.

Також Банк нарахував відповідачу відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 9874,16 грн., а також винагороду за використання кредиту (комісію) у відповідності до п. 3.18.4.4. Умов в розмірі 1489,36 грн. (а.с. 30).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасність виконання зобов'язання за Договором в розмірі 3918,46 грн.

Посилаючись на вимоги Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, а також на норми Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", відповідач стверджує, що між позивачем та відповідачем мав бути укладений у письмовій формі договір банківського рахунку, відповідачем же було подано заяву від 01.04.12 р. про відкриття поточного рахунку, будь-яких інших договорів про умови надання банківських послуг сторони не укладали.

Відповідач, заперечуючи позов, зокрема, стверджує, що в заяві про відкриття поточного рахунку від 01.04.12 р. не міститься будь-яких істотних умов договору, а сам договір не був укладений у формі єдиного документу, підписаний та скріплений печатками позивача та відповідача.

Відповідач вважає безпідставним посилання позивача на те, що невід'ємною частиною укладеного між сторонами договору є додатки - Умови надання банківських послуг, тарифи банку, оскільки форма додатків до договору має відповідати формі основного договору, тобто в них мають бути зазначені дата і підпис особи, яка уклала такий договір.

Як вказує відповідач, додатки до договору про умови та правила надання банківських послуг, тарифи банку взагалі не містять підпису відповідача; позивач не надав суду доказів того, що відповідач письмово погодився з умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами банку.

Господарський суд не приймає до уваги заперечення відповідача, з огляду на наступне.

Із змісту Заяви про відкриття поточного рахунку (розділ 1 "Відкриття рахунку") вбачається, що Клієнт підписуючи цю Заяву, погодився із Умовами та правилами надання банківських послуг, у тому числі Умовами та Правилами обслуговування по розрахунковим карткам, розміщеними на сайті банку, Тарифами банку, які разом з цією Заявою та карткою зі зразками підписів і відтиску печатки складають Договір банківського обслуговування.

Сторони зобов'язались виконувати умови Договору та домовились, що відносини між Банком та Клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією та узгодження з питань банківського обслуговування з клієнтом через веб-сайт Банку або інший інтернет/СМС-ресурс, визначений Банком.

Господарський суд вважає допустимою та такою, що відповідає чинному законодавству, форму укладення кредитного договору через визначення його істотних умов у заяві про відкриття поточного рахунку та затверджених банком Умов і правил надання банківських послуг, які оприлюднені через офіційний сайт банку.

Згідно письмових пояснень позивача від 24.12.12 р., Банк, відповідно до заяви Клієнта про відкриття поточного рахунку від 01.04.11 р. та за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту Клієнта за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, розмір якого Банк повідомляє Клієнту на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua., які разом з цією анкетою (заявою) складають договір банківського обслуговування (а.с. 84).

Господарським судом взято до уваги також те, що факту отримання кредитних коштів, як і факту їх використання в своїй господарській діяльності відповідач не заперечує.

Оскільки розрахунок основної заборгованості, процентів за користування кредитом, а також комісійної винагороди повністю підтверджується наявними в справі матеріалами, відповідає умовам Договору та вимогам чинного законодавства та враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем зазначених вище сум, вимоги в цій є обгрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 3.18.5.1. Умов, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.

Зважаючи на відповідність розрахунку пені в розмірі 3918,46 грн. фактичним обставинам справи (а.с. 30), вказана вимога позивача також є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33-34, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (25000, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, банківські рахунки не відомі) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код 14360570, адреса для листування: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800, рахунок № 74192940900015, МФО 305299) заборгованість в сумі 35 968,07 грн., з них: 20 686,09 грн. - заборгованість за кредитом, 9 874,16 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3 918,46 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 1 489,36 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Копію рішення направити відповідачу за адресою: 25031, АДРЕСА_1.

Повне рішення складено 29.12.2012 р.

Суддя Л. С. Коротченко