Рішення № 28311537, 26.12.2012, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" грудня 2012 р.Справа № 5013/1372/12 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: приватного підприємства "Летол", м. Київ

до відповідача: публічного акціонерного товариства по виробництву сільськогосподарської техніки "Червона зірка", м. Кіровоград

про стягнення 62209,50 грн.

та

зустрічним позовом: публічного акціонерного товариства по виробництву сільськогосподарської техніки "Червона зірка", м. Кіровоград

до відповідача: приватного підприємства "Летол", м. Київ

про зобов'язання вчинити певні дії

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом - Пасічник К.М., довіреність б/н від 01.10.2012 року;

від відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом - Пушкарук С.І., довіреність №552/385 від 11.04.2011 року; Григоренко М.А., довіреність №1361/385 від 14.11.2012 року.

Приватне підприємство "Летол" (надалі - ПП "Летол") звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення заборгованості з публічного акціонерного товариства по виробництву сільськогосподарської техніки "Червона зірка" (надалі - ПАТ "Червона зірка") за договором №191/341-28 від 25.01.2012 року в сумі 62209,50 грн., з яких 61900,00 грн. основний борг, 309,50 грн. пеня з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн.

Ухвалою господарського суду від 17.10.2012 року позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

Ухвалами від 14.11.2012, 29.11.2012 та 10.12.2012 року розгляд справи відкладався.

Відповідач позов не визнав з огляду на те, що поставлений мазут є неякісним, тому просить в задоволені позову відмовити. Поряд з цим, ПАТ "Червона зірка" подало зустрічну позовну заяву, відповідно до якої просить зобов'язати ПП "Летол" замінити продукцію неналежної якості, а саме 21 тонну мазуту паливного М-100 на загальну суму 123900,00 грн., поставленого ПП "Летол" 15.02.2012 року на адресу ПАТ "Червона зірка".

Враховуючи положення ст. 60 Господарського процесуального кодексу України ухвалою від 10.12.2012 року господарським судом зустрічний позов було прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

Від ПП "Летол" письмовий відзив на зустрічний позов не надійшов, проте, представник останнього в судовому засіданні зустрічні позовні вимоги заперечив, зазначивши, що подання зустрічного позову свідчить про ухилення ПАТ "Червона зірка" від свого обов'язку по оплаті отриманої продукції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позови, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25.01.2012 року між ПП "Летол" (надалі - постачальник) та ПАТ "Червона зірка" (надалі - покупець) укладено договір купівлі-продажу №191/341-28 (надалі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язався поставити на адресу покупця мазут М-100 кількістю 275 тонн на суму 1567500,00 грн.

Відповідно до п. 4.2. договору покупець здійснює оплату на слідуючи умовах: 50% після зливу мазуту у останнього і 50% - на протязі 5 календарних днів з моменту отримання на склад покупця.

На виконання вимог договору відповідачем за первісним позовом згідно видаткової накладної №РН-0000001 від 15.02.2012 року та довіреності №428 від 14.02.2012 року через свого представника отримано від позивача за первісним позовом 21 тонну мазуту М-100 на загальну суму 123900,00 грн. (т.1, а.с.36,37).

17.02.2012 ПАТ "Червона зірка" частково оплатило вартість отриманого мазуту в сумі 62000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку ПП "Летол" від 17.09.2012 року (т.1, а.с.16) та платіжним дорученням №КЗ0002017 від 17.02.2012 року (т.1, а.с.120).

Решта суми в розмірі 61900,00 грн. залишилась не сплаченою.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. ст. 655, 692 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За правилами ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідач за первісним позовом не надав суду доказів проведення з позивачем розрахунків за поставлений за поставлений мазут М-100 в сумі 61900,00 грн.

За викладених обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом 61900,00 грн. заборгованості за договором №191/341-28 від 25.01.2012 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивачем за первісним позовом заявлено вимогу про стягнення з відповідача за первісним позовом 309,50 грн. штрафу за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Господарський суд враховує, що відповідно до п. 6.3. договору у випадку невиконання зобов'язань, в строки, обумовлені в п.4.2. цього договору, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 0,5% від несвоєчасно сплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочки платежу і не більше 5% від загальної суми продукції по договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Дослідивши умови договору, враховуючи грошовий характер зобов'язання, виконання якого забезпечено штрафною санкцією, триваючий у часі порядок її нарахування, суд вважає, що за своєю правовою природою штраф визначений сторонами у п.6.3. підпадає під визначення неустойки у вигляді пені, згідно з ст. 549 Цивільного кодексу України, частина 3 якої встановлює, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Заявлена до стягнення пеня в розмірі 309,50 грн., враховуючи період прострочення платежу та загальну суму продукції по договору, не перевищує подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочки платежу і не є більшою 5% від загальної суми продукції по договору. За таких обставин вимога за первісним позовом в частині стягнення пені в сумі 309,50 грн. також підлягає задоволенню.

Розглянувши вимогу за зустрічним позовом, господарський суд прийшов до висновку, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

ПАТ "Червона зірка" не оспорює факт отримання від ПП "Летол" мазуту М-100 кількістю 21 тонна на загальну суму 123900,00 грн., часткової оплати вартості отриманого мазуту в сумі 62000,00 грн. та наявності заборгованості в сумі 61900,00 грн.

Поряд з цим, ПАТ "Червона зірка" вважає, що отриманий мазут М-100 не відповідає вимогам ДСТУ 4058-2001 "Паливо нафтове. Мазут. Технічні умови.". За висновком ПАТ "Червона зірка" така невідповідність виявлена під час застосування у виробництві отриманого від ПП "Летол" мазуту М-100, що підтверджується протоколом №36 дослідження повітря закритих приміщень від 03.03.2012 року та протоколом випробувань проб мазуту №508/12 від 20.11.2012 року, проведених товариством з обмеженою відповідальністю "Еко-стандарт-сервіс" Севастопольської лабораторії №1 (яке має відповідний сертифікат акредитації).

Умовами п. 5.1. договору сторони обумовили, що продукція поставляється та приймається партіями. При проведенні вхідного контролю для оцінки якості і кількості продукції, яка приймається, постачальник і покупець керуються Інструкцією Держарбітражу СРСР № П-6 (із змінами і доповненнями) про порядок приймання продукції по кількості та Інструкцією Держарбітражу СРСР № П-7 (із змінами і доповненнями) про порядок приймання продукції по якості.

При цьому, за умовами п. 5.2. договору продукція (мазут) має бути доставлена в спеціалізованій автомашині (термоємність), яка супроводжується калібровочним паспортом, в яком вказано масу вантажу. У випадку відсутності калібровочного паспорта на вантаж (мазут) не зливається, крім того, повинен бути у наявності паспорт якості.

Пунктом 6 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 року (з подальшими змінами) №П-7 (надалі - Інструкція П-7) встановлено, зокрема, що перевірка якості і комплектності продукції, яка поставлена в тарі, проводиться при розкритті тари, але не пізніше строків, які встановлені цим пунктом, якщо інші строки не передбачені в договорі у зв'язку з особливостями продукції, яка поставляється.

Відповідно до п. 5.4. договору при надходженні продукції на склад покупця і виявленні невідповідності по якості, кількості покупець зобов'язаний повернути мазут без зливу його в ємності покупця.

Таким чином, сторонами обумовлено в договорі перевірку якості поставленого мазуту М-100 до зливу його у ємності ПАТ "Червона зірка".

Згідно пояснень представників ПАТ "Червона зірка" невідповідність мазуту М-100 по якості була виявлена після його зливу у власні ємності та часткового використання.

03.03.2012 року ПАТ "Червона зірка" направило лист №250/341 ПП "Летол", в якому вказує, що поставлений мазут не відповідає паспортним даним №2 від 20.01.2011 року, підтвердженням чому є протокол Центральної заводської лабораторії ПАТ "Червона зірка" №36 дослідження повітря закритих приміщень від 03.03.2012 року, та просив вирішити питання щодо повернення продукції або замінити його на якісний для чого направити свого представника.

ПП "Летол" відповіло на лист претензією від 09.04.2012 року, в якій вказало, що не вбачає зв'язку між протоколом №36 та поставкою мазуту згідно видаткової накладної №РН-0000001 від 15.02.2012 року.

24.05.2012 року ПАТ "Червона зірка" направило претензію №703/341 ПП "Летол", відповідно до якої вимагало негайно вирішити питання щодо заміни неякісної продукції або повернення авансового платежу.

На підтвердження того, що ПАТ "Червона зірка" отримано мазут неналежної якості було надано протокол №36 дослідження повітря закритих приміщень від 03.03.2012 року, акт приймання продукції за якістю №36 від 05.03.2012 року, який складено в односторонньому порядку лише за участі працівників ПАТ "Червона зірка" та представника профспілки, протокол випробувань проб мазуту №508/12 від 20.11.2012 року, проведених товариством з обмеженою відповідальністю "Еко-стандарт-сервіс" Севастопольської лабораторії №1 (яке має відповідний сертифікат акредитації).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Так як, на виконання вимог договору купівлі-продажу №191/341-28, 15.02.2012 року ПАТ "Червона зірка" згідно видаткової накладної №РН-0000001 від 15.02.2012 року та довіреності №428 від 14.02.2012 року через свого представника отримало від позивача за первісним позовом 21 тонну мазуту М-100 на загальну суму 123900,00 грн. без будь-яких зауважень та злило мазут у свої ємності, 17.02.2012 року частково оплатило вартість отриманого мазуту в сумі 62000,00 грн., та враховуючи, що ПАТ "Червона зірка" не здійснило приймання поставленого мазуту ані згідно умов договору купівлі-продажу №191/341-28 від 25.01.2012 року, ані згідно з положеннями Інструкції Держарбітражу СРСР № П-7 (із змінами і доповненнями) про порядок приймання продукції по якості, суд вважає, що останнім не доведено факт отримання неякісної продукції від ПП "Летол", оскільки з наданих протоколів неможливо встановити, що предметом дослідження був мазут поставлений саме ПП "Летол" відповідно до договору купівлі-продажу №191/341-28 від 25.01.2012 року.

Крім того, відповідачем за первісним позовом було надано відповідь ПАТ "Укртатнафта" на запит ПАТ "Червона зірка" про те, що отриманий останнім мазут топочний М-100 згідно паспорту №2 не видавався ПАТ "Укртатнафта".

Представник ПП "Летол" у судовому засіданні пояснив, що всі необхідні документи на товар було надано представнику ПАТ "Червона зірка" під час отримання продукції, згідно умов договору.

Оригіналу паспорту якості №2, який відповідно до п.п.3.4, 3.5 договору №191/341-28 повинен бути в наявності у ПАТ "Червона зірка", суду надано не було. Представники ПАТ "Червона зірка" пояснили, що оригінал відсутній, оскільки його не було надано постачальником, а копію паспорту №2 було направлено електронної поштою. Суд оцінює вказані пояснення критично, оскільки згідно п. 5.2 договору, мазут за відсутності відповідної документації не повинен був зливатися у ємності покупця. Крім того, відповідно до п. 3.6. договору перехід права власності від постачальника до покупця відбувається в момент передачі-злива мазуту у покупця після дозволу вхідного контролю.

Твердження ПАТ "Червона зірка" про те, що 20.03.2012 року від ПП "Летол" прибув представник Мар'єнко М.С. та взяв зразки мазуту для проведення експертизи не беруться судом до уваги, оскільки ПАТ "Червона зірка" не надано належних та допустимих доказів, що вказана особа дійсна була представником ПП "Летол" та мала необхідні повноваження приймати участь у відборі зразків продукції для експертизи.

З огляду на викладене, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги за зустрічним позовом не підлягають задоволенню.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за первісним та зустрічним позовами покладаються на ПАТ "Червона зірка".

В судовому засіданні 26.12.2012 року оголошену вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 64, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства по виробництву сільськогосподарської техніки "Червона зірка" (25015, м. Кіровоград, вул. Медвєдєва, 1; ідентифікаційний код 05784437) на користь приватного підприємства "Летол" (02660, м. Київ, вул. Колекторна, 40А; ідентифікаційний код 35093082) заборгованість в сумі 62209,50 грн., з яких 61900,00 грн. основний борг, 309,50 грн. пеня, а також 1609,50 грн. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення.

Повне рішення складено 29.12.2012 року.

Суддя М.С. Глушков