Постанова № 28311169, 25.12.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/4484/2012

25 грудня 2012 року 17год. 01хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Ціпан О.П. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Чумак В.О.

відповідача: представник Троянчук Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хризоліт" до Державна податкова інспекція у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Хризоліт» (далі - ТОВ «Хризоліт») звернулося до Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Рівному) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0249711541 від 07.11.2012 року про збільшення зобов'язання по ПДВ з штрафною санкцією на суму 2650,50 грн. та №0249721541 від 07.11.2012 року про зменшення податкового відшкодування по ПДВ з штрафною санкцією на суму 8178,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.10.2012 року ДПІ в м. Рівному проведено невиїзну перевірку податкової звітності ТОВ «Хризоліт» з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.08.2012 року, за результатами якої складено акт №6651/15-200/23301902. Згідно висновків акту виявлено порушення пп. 198.2 та 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме: арифметичну (методологічну) помилку (порушення), що не вплинула на розрахунки з бюджетом. Зокрема, ТОВ Хризоліт» не мав права відносити до податкового кредиту з ПДВ по операціям з контрагентом - ПАТ «Рівнеголовпостач», оскільки зазначений контрагент 02.11.2011 року змінив назву з ВАТ на ПАТ і зобов'язаний був здійснити заміну свідоцтва. На підставі висновків акту перевірки, податковим органом складено податкові повідомлення-рішення №0249711541 від 07.11.2012 року про збільшення зобов'язання по ПДВ з штрафною санкцією на суму 2650,50 грн. та №0249721541 від 07.11.2012 року про зменшення податкового відшкодування по ПДВ з штрафною санкцією на суму 8178,00 грн.

Позивач заперечує висновки, викладені в акті перевірки, покликаючись на те, що податковим органом вказано про порушення пп. 198.2 та 198.6 ст.198 Податкового кодексу України без зазначення, у чому саме вбачається таке порушення. Вважає, що Податковий кодекс України єдиною підставою для того, щоб не відносити до податкового кредиту суми ПДВ при тому, що податкові накладні є виписаними, передбачає порушення порядку оформлення цих податкових накладних, який встановлено ст.201 Податкового кодексу України. Однак податковий орган перевірку податкових накладних по контрагенту - ПАТ «Рівнеголовпостач» не здійснював, а тому і не покликався на порушення ст.201 Податкового кодексу України. З акту перевірки вбачається, що жодних порушень ст.201 Податкового кодексу України при перевірці не виявлено. Відтак, відсутнім є і факт порушення платником пп. 198.2 та 198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Крім того, позивач вказує, що ПАТ «Рівнеголовпостач» відразу звернувся до податкового органу з заявою про заміну свідоцтва платника ПДВ, однак саме через неправомірні дії працівників ДПІ це свідоцтво було замінено лише через 10 місяців. Також ПАТ «Рівнеголовпостач» включило суми ПДВ, сплачені Позивачем, до своїх податкових зобов'язань. Жодних розбіжностей з даним контрагентом не виявлено. Разом з тим свідоцтво платника ПДВ ВАТ «Рівнеголовпостач» анульовано лише 19.09.2012 року. Відтак до цієї дати свідоцтво діяло, реєстрацію платника ПДВ скасовано не було, а тому всі операції по віднесенню до податкового кредиту по даному контрагенту є правомірними.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з наведених у ньому підстав, просив задовольнити його у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, подав письмові заперечення у справі та, зокрема, пояснив, що контрагент позивача ПАТ «Рівнеголовпоставч» після зміни організаційно - правової форми (ВАТ на ПАТ) не провів заміну Свідоцтва платника ПДВ, а відтак всі виписані ним податкові накладні вважаються заповненими з порушенням вимог ст.201 Податкового кодексу України, а тому суми ПДВ, сплачені такому контрагентові, не підлягають віднесенню до податкового кредиту.

Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю, виходячи з наступного.

19.10.2012 року ДПІ в м.Рівному проведено невиїзну перевірку податкової звітності ТОВ «Хризоліт» з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.08.2012 року, за результатами якої складено акт №6651/15-200/23301902 (а.с.4-6). З акту вбачається, що первинні документи платника не перевірялись, оскільки предметом перевірки були виключно документи податкової звітності.

Згідно висновків акту, перевіркою виявлені порушення пп. 198.2 та 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме: арифметичну (методологічну) помилку (порушення), що не вплинула на розрахунки з бюджетом. Підставою для висновків про порушення податкового законодавства є відсутність у ТОВ «Хризоліт» права відносити до податкового кредиту з ПДВ податкові накладні по операціям з контрагентом - ПАТ «Рівнеголовпостач», оскільки зазначений контрагент 02.11.2011 року змінив організаційно-правову форму (ВАТ на ПАТ) та був зобов'язаний здійснити заміну свідоцтва. На підставі висновків акту перевірки, податковим органом складено податкові повідомлення-рішення №0249711541 від 07.11.2012 року про збільшення зобов'язання по ПДВ з штрафною санкцією на суму 2650,50 грн. та №0249721541 від 07.11.2012 року про зменшення податкового відшкодування по ПДВ з штрафною санкцією на суму 8178,00 грн. (а.с.11,12).

Судом встановлено, що між ТОВ «Хризоліт» та ВАТ «Рівнеголовпостач» 03.01.2011 року 2011 року укладені два договори оренди відкритої площі та нежитлових приміщень, на підставі яких проводилось оформлення господарських операцій: надавались послуги оренди, що засвідчувалось актами виконаних робіт, оплати здійснювалась готівкою, що підтверджується фіскальними чеками, а на суму сплаченого податку на додану вартість ПАТ «Рівнеголовпостач» виписувались податкові накладні (а.с.24-72).

ТОВ «Хризоліт» і ВАТ «Рівнеголовпостач», яке перейменоване в ПАТ «Рівнеголовпостач», є платниками податку на додану вартість, а тому мають право виписувати податкові накладні та включати до податкового кредиту суми ПДВ на підставі належно виписаних податкових накладних.

При реєстрації ВАТ «Рівнеголовпостач» платником ПДВ йому було виписано податковим органом Свідоцтво № 24903344 НВ 680543 від 09.07.1997 року (а.с.23).

02.11.2011 року ВАТ «Рівнеголовпостач» змінило організаційно-правову форму на ПАТ «Рівнеголовпостач». Нове свідоцтво платника ПДВ для ПАТ «Рівнеголовпостач» виписано 19.09.2012 року № 200071179 НБ 450137 (а.с.22).

Відповідно до пп. 16.2 п. 16 Положення про реєстрацію платників ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 978 (яке діяло до 07.11.2011 року), до початку дії нового Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ (далі - Свідоцтво) юридична особа, створена у результаті перетворення, використовує реквізити старого Свідоцтва припиненої юридичної особи.

07.11.2011 року Наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 N 1394 затверджено Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, в розділі IV «Перереєстрація платників податку на додану вартість» якого встановлено, що: 4.1. Перереєстрація платника ПДВ проводиться та Свідоцтво підлягає заміні у разі виникнення змін у даних платника ПДВ, які стосуються коду ЄДРПОУ, податкового номера, який надається податковими органами, та/або найменування (прізвища, імені, по батькові), та/або місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ, і якщо зміни не пов'язані із припиненням платника ПДВ, крім випадків, визначених підпунктом 3.15.1 пункту 3.15 розділу III цього Положення. 4.3. У період перереєстрації до початку дії нового Свідоцтва платник ПДВ використовує реквізити старого Свідоцтва.

З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку, що ПАТ «Рівнеголовпостач» до початку дії нового свідоцтва - 19.09.2012 року мало право використовувати реквізити старого Свідоцтва.

Згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV (із змінами та доповненнями) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно зі ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

За змістом наведених вище положень Податкового кодексу України вбачається, що інших документів, які б підтверджували право платника податків на податковий кредит, законодавством не вимагається.

Під час дослідження у судовому засіданні податкових накладних, виписаних ПАТ «Рівнеголовпостач» для ТОВ «Хризоліт», порушень їх заповнення не виявлено, а також встановлено, що ПАТ «Рівнеголовпостач» використовувало реквізити старого Свідоцтва платника ПДВ.

При цьому відповідач не довів порушення з боку ПАТ «Рівнеголовпостач» щодо строків подання заяви про заміну свідоцтва. Разом з тим, наявність таких порушень не впливає на правильність заповнення податкових накладних, оскільки вищезазначеним положенням передбачається чинність старого свідоцтва до видачі нового без будь-яких обмежень.

З огляду на вищевказані факти, безпідставними є твердження відповідача про порушення при заповненні податкових накладних, виписаних ПАТ «Рівнеголовпостач». При цьому суд відзначив вище, що при проведенні перевірки податковим органом навіть не оглядались податкові накладні, виписані ПАТ «Рівнеголовпостач», та висновки про недоліки їх заповнення в акті перевірки відсутні.

Таким чином, позивачем у судовому засіданні надано податкові накладні та інші первинні документи на підтвердження вчинення господарських операцій з ПАТ «Рівнеголовпостач», а тому висновки податкового органу про безпідставність формування податкового кредиту спростовуються належними та допустимими доказами.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на встановлені судом обставини відповідач не довів правомірності прийняття податкових повідомлень - рішень № 0249711541 від 07.11.2012 року та №0249721541 від 07.11.2012 року, а відтак вони не відповідають критеріям правомірності, визначеним в ч.3 ст.2 КАС України, порушують права та охоронювані законом інтереси платника податків, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Судові витрати по справі згідно ч.1 ст.94 КАС України стягуються на користь позивача з Державного бюджету у розмірі 108 грн. 29 коп.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області ДПС від 07.11.2012 року № 0249711541 та від 07.11.2012 року № 0249721541.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Хризоліт" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 108 (сто вісім) грн. 29 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Борискін С.А.