Постанова № 28308441, 21.12.2012, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/6723/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2012 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіФелонюк Д.Л. при секретарі Польовій В.Є. за участі:представника позивача - Пілінський С.І. за довіреністю від 26.11.2012р. представника відповідача - Сліпчук О.П. за довіреністю від 03.01.2012р. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Далланс" до державної екологічної інспекції в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 11.10.2012 року №58/12, -

У судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини постанови згідно ст. 160 КАС України.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Далланс" (далі - ТОВ "Далланс", позивач) звернулось в суд з позовом до державної екологічної інспекції у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Гуменюка В.В. від 11.10.2012 року №58/12 про тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності ТОВ "Далланс" (м.Кам'янець-Подільський, вул.Індустріальна 4). На підтвердження позовних вимог зазначає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам чинного законодавства та спрямоване на перешкоджання веденню господарської діяльності підприємства. Вказує, що відповідно до вимог п.5 Постанови Верховної Ради України від 29.10.1992 року №2751-ХІІ "Про порядок обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища" підставою для припинення діяльності підприємств є систематичне перевищення ними лімітів використання природних ресурсів, порушення економічних нормативів та екологічних стандартів, що не можуть бути усунені з технічних, економічних чи інших причин, що в свою чергу при проведенні перевірки не було встановлено і тому підстав для зупинення (заборони) господарської діяльності підприємства не було. Зазначає, що при проведенні перевірки було виявлено відходи люмінесцентних ламп в кількості 42 шт., які в свою чергу розміщені в окремому приміщенні та при цьому будь-якого негативного впливу на навколишнє природне середовище та здоров'я людини не несуть зберігаються у відповідності до вимог чинного законодавства. ТОВ "Далланс" не займається господарською діяльністю по виготовленню люмінесцентних ламп, а є тільки їх споживачем та зберігачем відпрацьованих люмінесцентних ламп.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та підтвердив обставини на які посилається у позовній заяві, просить суд задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні та поданих письмових запереченнях (вх.№43019 від 17.12.2012 року) заперечує щодо задоволення позовних вимог, вважаючи їх безпідставними та не підтвердженими належними та допустимими доказами. Вказує, що господарська діяльність ТОВ "Далланс" пов'язана з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря. На підставі виявлених в ході перевірки порушень вимог природоохоронного законодавства головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області було прийнято рішення про тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності ТОВ "Далланс" від 11.10.2012 року №58/12, яке, на думку відповідача, є законним та обґрунтованим та не підлягає скасуванню з огляду на наступне. Підпунктом "а" ч.1 ст.32 Закону України "Про відходи" визначено, що забороняється вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів. Згідно п.1 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 року №1218, ліміт на утворення відходів - максимальний обсяг відходів, на який у суб'єкта права власності на відходи (далі - власник відходів) є документально підтверджений дозвіл на передачу їх іншому власнику (на розміщення, утилізацію, знешкодження тощо) або на утилізацію чи розміщення на своїй території; нормативно допустимі обсяги утворення відходів - максимальний обсяг відходів, що може утворитися в результаті технологічного процесу за умови дотримання встановленого технологічного регламенту; ліміт на утворення відходів визначається їх власником у процесі діяльності на підставі дозволу на розміщення відходів та договору (контракту) на передачу відходів іншому власнику. Відповідно до п.8 зазначеного Порядку, від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів звільняються власники побутових відходів, що уклали договори на розміщення відходів з підприємствами комунального господарства. Аргументи позивача щодо незаконності оскаржуваного рішення внаслідок того, що відходи, які утворюються при здійснені господарської ТОВ "Далланс" (люмінесцентні лампи) не утворюються в результаті безпосередньої діяльності позивача, а останній у свою чергу є лише їх споживачем і на заміну яких укладено договір з відповідним суб'єктом господарювання, а отже відповідно до Закону України "Про відходи" і Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, підприємство не повинно отримувати дозвіл на утворення та розміщення відходів відповідач вважає безпідставними. Зазначає, що до сфери виробничо-господарської діяльності усіх видів підприємств належать процеси виробництва, виконання робіт, надання послуг. Підприємства самостійно планують свою виробничо-господарську діяльність і визначають перспективи розвитку, виходячи з попиту на вироблену продукцію, роботи та послуги. Процеси виробництва забезпечують реалізацію завдань виготовлення продукції, виконання робіт та надання послуг. Види господарської діяльності позивача передбачають отримання, накопичення та зберігання різного виду відходів. Відповідно до ст.1 Закону України "Про відходи" відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; власник відходів - фізична або юридична особа, яка відповідно до закону володіє, користується і розпоряджається відходами; побутові відходи - відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення. Приписами п.8 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів визначено, що власники відходів, для яких платежі за розміщення відходів усіх класів небезпеки не перевищують 10 гривень на рік, власники побутових відходів, що уклали договори на розміщення відходів з підприємствами комунального господарства, та власники відходів, які одержали ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини, звільняються від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів. Тобто, одні і ті ж відходи (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі) в залежності від виду діяльності їх утворення можуть бути віднесені як до побутових відходів та і до інших їх видів відповідно до державного класифікатора відходів (класифікатор відходів ДК 005-96). Таким чином, відходи позивача, що є результатом виробничої господарської діяльності, відносяться до відходів виробництва та до залишкових продуктів усіх інших видів діяльності (згідно державного класифікатора відходів) та не можуть бути віднесені до побутових відходів (як такі, що пов'язані з виробничою діяльністю підприємства). Посилання позивача на наявність договору з спеціалізованим підприємством на вивіз відходів не позбавляє його обов'язку отримати дозвіл та встановлення ліміти на їх утворення. Відповідно до п.п."в" п.4 діяльність підприємств обмежується або тимчасово забороняється (зупиняється) у разі перевищення ними лімітів використання природних ресурсів, порушення екологічних нормативів, екологічних стандартів, а також вимог екологічної безпеки, зокрема: використання природних ресурсів, викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, складування, захоронення, зберігання або розміщення виробничих, побутових та інших відходів без відповідних дозволів.

Заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку і сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Суд встановив, що товариство з обмеженою відповідальністю "Далланс" як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа зареєстроване 20.03.2002 року виконавчим комітетом Кам'янець-Подільської міської ради Хмельницької області за реєстраційним номером №10006349009 (код ЄДРПОУ - 20040929), що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Основними видами діяльності за КВЕД є: виробництво інших меблів (36.14.0); виробництво меблів для сидіння (36.11.0); лісопильне та стругальне виробництво, просочування деревини (20.10.0); інші види оптової торгівлі (51.90.0); роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, н.в.і.г. (52.48.9).

У період часу з 24.09.2012 року по 28.09.2012 року працівниками державної екологічної інспекції у Хмельницькій області на підставі ст.ст.16, 19 Конституції України, Положення про державну екологічну інспекцію в автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №429 від 04.11.2011 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.11.2011р. за №1347/20085, направлення на проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №803/02 від 30.08.2012 року проведено планову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Далланс" (адреса провадження господарської діяльності: м.Кам'янець-Подільський, вул.Індустріальна 4).

Результати перевірки оформлені актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 28.09.2012 року №218/02, відповідно до якого в ході перевірки виявлено розміщення в окремому приміщенні відходів ламп люмінесцентних в кількості 42 шт.. Розміщення відходів здійснюється за відсутності дозволу на розміщення та ліміту на розміщення та утворення відходів у 2012 році, що являється порушенням ст.ст.17, 32, 33 Закону України "Про відходи".

На підставі висновків акта перевірки, керуючись ст.ст.16 та 19 Конституції України, Положення про державну екологічну інспекцію в автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №429 від 04.11.2011 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.11.2011 року за №1347/20085 з метою усунення виявлених недоліків та порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, відповідачем винесено припис щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства №218/02 від 03.10.2012 року.

11.10.20123 року головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Гуменюком В.В. прийнято рішення про тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності ТОВ "Далланс" (м.Кам'янець-Подільський, вул.Індустріальна 4) від 11.10.2012 року №58/12, відповідно до якого, в зв'язку з відсутністю дозволу на розміщення та ліміту на розміщення та утворення відходів у 2012 року, тимчасово заборонено (зупинено) з 15.10.2012 року господарську діяльність ТОВ "Далланс" до усунення виявлених порушень та зобов'язано директора ТОВ "Далланс" отримати дозвіл на розміщення та ліміт на розміщення та утворення відходів у 2012 році.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Спеціальним законом, який визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь є Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 №1264-ХІІ (далі - Закон №1264-ХІІ).

Згідно зі ст.1 Закону №1264-XII, завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.

Статтею 50 Конституції України кожній людині і громадянину гарантується право на безпечне для життя і здоров'я довкілля.

Згідно із ст.3 Закону №1264-ХІІ одним із основних принципів охорони навколишнього природного середовища є гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров'я людей.

Відповідно пунктів 1, 7 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року №454/2011, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України. Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Держекоінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, морські екологічні інспекції (Азовська, Азово-Чорноморська, Північно-Західного регіону Чорного моря).

Відповідно до Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 року №429, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.11.2011 року за 31347/20085, державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Держекоінспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується. Основними завданнями Держекоінспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції України у межах відповідної території.

Отже, державна екологічна інспекція у Хмельницькій області (додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 року №995) є територіальним органом Державної екологічної інспекції, і, відповідно, в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами.

Згідно зі ст.20-2 Закону №1264-ХІІ до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Виключний перелік підстав, за яких може бути обмежено або тимчасово заборонено (зупинено) діяльність підприємства встановлено п.4 Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 29.10.1992 року №2751-XII. Так, згідно пп. "в" п.4 вказаного Порядку діяльність підприємств обмежується або тимчасово забороняється (зупиняється) у разі перевищення ними лімітів використання природних ресурсів, порушення екологічних нормативів, екологічних стандартів, а також вимог екологічної безпеки, зокрема використання природних ресурсів, викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, складування, захоронення, зберігання або розміщення виробничих, побутових та інших відходів без відповідних дозволів.

Згідно з п."а" ч.1 ст.32 Закону України "Про відходи" забороняється вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів. Відповідно до п."л" ч.1 ст.18 цього ж Закону до компетенції Кабінету Міністрів України у сфері поводження з відходами належить встановлення порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів.

Порядок розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №1218 від 03.08.1998 року (далі - Порядок №1218).

За приписами п.2 Порядку №1218, ліміт на утворення відходів - це максимальний обсяг відходів, на який у суб'єкта права власності на відходи (далі - власник відходів) є документально підтверджений дозвіл на передачу їх іншому власнику (на розміщення, утилізацію, знешкодження тощо) або на утилізацію чи розміщення на своїй території; розміщення відходів - зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах; ліміт на розміщення відходів - обсяг відходів (окремо для кожного класу небезпеки), на який у власника відходів є дозвіл на їх розміщення, виданий органами Мінекоресурсів на місцях.

За приписами ст.21 Закону України "Про відходи", саме до повноважень органів місцевого самоврядування належить питання щодо прийняття рішень про відвід земельних ділянок для розміщення відходів і будівництва об'єктів поводження з відходами.

Згідно п.10 Порядку №1218 місцеві державні адміністрації за погодженням з органами Мінекоресурсів на місцях до 1 лютого поточного року визначають перелік власників відходів, яким необхідно одержати ліміти на утворення та розміщення відходів на наступний рік (крім власників, які звільняються від одержання таких лімітів). Відповідно до п.11 Порядку №1218 органи Мінекоресурсів на місцях до 1 березня поточного року надсилають на адреси власників відходів повідомлення про необхідність подання на погодження проектів лімітів на утворення та розміщення відходів на наступний рік. В зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку, що отримання лімітів на утворення та розміщення відходів, а також дозволу на розміщення відходів є обов'язковим тільки для тих суб'єктів господарювання, які отримали відповідне повідомлення від органів Мінекоресурсів. Відповідачем не надано до суду доказів повідомлення органами охорони навколишнього природного середовища ТОВ "Далланс" про необхідність отримання товариством лімітів на утворення та розміщення відходів. Згідно п.12 власники відходів, які здійснюють лише їх розміщення, до 1 квітня, а власники відходів, які утворюють та розміщують їх на своїй території, до 1 червня поточного року подають до органів Мінекоресурсів на місцях заяви на одержання дозволу на розміщення відходів у наступному році.

Разом з цим, матеріали справи не місять відомостей про надання позивачу земельної ділянки для розміщення відходів.

Таким чином, суд вважає, що у позивача був відсутній обов'язок отримувати ліміти на утворення та розміщення відходів, оскільки відходи, які утворюються в процесі його господарської діяльності, враховуються у дозволі на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №6810400000/42 від 01.10.2008 року (термін дії до 01.10.2013 року), наявність якого визнається відповідачем в самому акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 28.09.2012 року №218/02.

Згідно п.8 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів власники відходів, для яких платежі за розміщення відходів усіх класів небезпеки не перевищують 10 гривень на рік, власники побутових відходів, що уклали договори на розміщення відходів з підприємствами комунального господарства, та власники відходів, які одержали ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини, звільняються від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів.

У зв'язку з цим слід зазначити, що позивач має лише побутові відходи.

Таким чином, позивач не порушував вимоги ст. 32 Закону України "Про відходи" в частині необхідності отримання дозвільних документів на утворення та розміщення відходів, отже у відповідача були відсутні підстави для тимчасової заборони (зупинення) господарської діяльності ТОВ "Далланс", передбачені ст.20 Закону №1264-ХІІ та Порядком обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затвердженого Постановою Верховної Ради України №2751-XII від 29.10.1992 року.

Відповідно до п.5 Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затвердженого Постановою Верховної Ради України №2751-XI1 від 25.10.1992 року, підставою для припинення діяльності підприємств є систематичне перевищення лімітів використання природних ресурсів, порушення екологічних нормативів та стандартів, що не можуть бути усунуті з технічних, економічних чи інших причин.

Тобто порушення, на підставі яких приймається рішення, мають носити систематичний характер. Проте оскаржуване рішення відповідачем прийнято лише на підставі Акту перевірки від 28.09.2012 року, де не вказано жодного факту системного порушення природоохоронного законодавства, пов'язаного з перевищення лімітів використання природних ресурсів, порушення екологічних нормативів чи стандартів.

Статтею 1 Закону України "Про відходи" встановлено, що відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення. Зберігання відходів - тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення). Розміщення відходів - зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах.

Термін "розміщення відходів" включає такі визначені операції з переліку операцій з видалення відходів, визначених Базельською конвенцією про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням та постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2000 р. №1120 "Про затвердження Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням і Жовтого та Зеленого переліків відходів": D1, D2, D3, D4, D5, D6, D7, D12, а саме: D1 Поховання в землі чи скидання на землю (наприклад на звалище тощо), D2 Обробка ґрунтом (наприклад біохімічний розклад рідких чи мулових відходів у ґрунті тощо), D3 Закачування на глибину (наприклад вприскування відходів відповідної консистенції у свердловини, соляні куполи чи природні резервуари тощо), D4 Скидання у поверхневі водойми (наприклад скидання рідких або мулових відходів у котловани, ставки чи відстійні басейни тощо), D5 Скидання на спеціально обладнані звалища (наприклад скидання в окремі відсіки з прокладкою і поверхневим покриттям, які ізолюють їх один від одного і навколишнього середовища, тощо), D6 Скидання у водойми, крім морів/океанів, D7 Скидання у моря/океани, в тому числі поховання на морському дні, D12 Постійне зберігання (наприклад у спеціальних контейнерах у шахті тощо). Таким чином, до розміщення відходів віднесено захоронення відходів (операції D1-D7) та зберігання відходів (операція D12, яка означає постійне (остаточне) зберігання відходів, а не тимчасове).

З аналізу наведених правових актів слід прийти до висновку, що різниця у термінах "розміщення відходів" та "зберігання відходів" полягає у тому, що розміщені відходи назавжди або практично на невизначений довготривалий строк будуть захоронені або займуть певне місце на поверхні, а відходи, що тимчасово зберігаються, згодом можуть бути передані на утилізацію або видалення, і зазначені остаточні операції, можливо, будуть проведені в інших місцях та іншими суб'єктами господарювання.

Таким чином, тимчасове зберігання відходів не є розміщенням відходів у розумінні статті 1 Закону України "Про відходи". Аналогічна позиція викладена і в постанові Вищого адміністративного суду України від 20.09.2012 року у справі №К/9991/37832/12.

Як вбачається з основних видів діяльності ТОВ "Далланс", останній не є виробником люмінесцентних ламп, а є лише їх споживачем та здійснює тимчасове зберігання відпрацьованих люмінесцентних ламп в закритому приміщенні, на території підприємства, в металевому контейнері, що підтверджується актами санітарного обстеження об'єкту від 05.11.2012 року, від 17.10.2012 року (копії яких долучені до матеріалів справи) до подальшої передачі товариству з обмеженою відповідальністю "Добробут Еко-Україна", який, відповідно до договору про передачу відходів №106-13/ХМ від 10.03.2012 року, приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт із збирання, зберігання та транспортування для подальшої утилізації відходів, що належить Замовнику, яким являється ТОВ "Далланс"(п.1.1. договору). Даним договором передбачена затверджена номенклатура відходів, до яких належать відпрацьовані люмінесцентні лампи та прилади, що містять ртуть (п.2.1.договору). Замовник сплачує виконавцю передоплату 100% вартості робіт на основі рахунку у термін не пізніше трьох банківських днів з моменту отримання документів, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця (п.4.1. договору). Факт реальності виконання умов даного договору підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1/106-13/Хм від 29.11.2012р. та рахунком №1/106-13/Хм від 28.11.2012р.

Таким чином, враховуючи наведені норми чинного законодавства та встановлені обставини у справі суд приходить до переконання, що ТОВ ""Далланс" не здійснює діяльності щодо розміщення відходів люмінесцентних ламп, а здійснює лише їх тимчасове зберігання, до подальшого постачання для утилізації ТОВ "Добробут Еко-Україна". Така діяльність в розумінні Закону України "Про відходи" не потребує спеціального дозволу, на чому наполягає Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на викладені норми відповідачем не доведено правомірність прийняття спірного рішення від 11.10.2012 року №58/12 про тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності ТОВ "Далланс" (м.Кам'янець-Подільський, вул.Індустріальна, 4). В той же час позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 86, 104, 158-163, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Далланс" до державної екологічної інспекції в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 11.10.2012 року №58/12 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 11.10.2012 року №58/12 про тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності ТОВ "Далланс" (м.Кам'янець-Подільський, вул.Індустріальна 4).

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 25 грудня 2012 року

Суддя/підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя Д.Л. Фелонюк