Рішення № 28306235, 13.12.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2012 року справа № 5020-858/2012за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго»

(99040, м. Севастополь, Хрустальова,44)

до Державного комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №10»

(99001, м. Севастополь, вул. Робоча, 4)

про стягнення заборгованості за невраховану електроенергію у розмірі 19127,57 грн.

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №2»

(м. Севастополь, пл. Ластова,3)

та за зустрічним позовом Державного комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №10»

(99001, м. Севастополь, вул. Робоча, 4)

до Публічного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго»

(99040, м. Севастополь, Хрустальова,44)

про скасування оперативно-господарської санкції

суддя Щербаков С.О.

за участю:

представника позивача за первісним позовом - Бойко А.Ф., довіреність №19/0/2-12 від 03.01.2012;

представника відповідача за первісним позовом - Михайлової Н.В., довіреність №54 від 06.01.2012,

представника третьої особи -не з`явився,

Суть спору:

01.08.2012 Публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Державного комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №10" про стягнення заборгованості за невраховану електричну енергію у розмірі 20870,37 грн.

Позовні вимоги із посиланням на статті 174, 275, 277 Господарського кодексу України, статті 1212, 1213 Цивільного кодексу України, обґрунтовані порушенням з боку відповідача п.5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 №28 (далі -Правила) що виразилось у самовільному підключені відповідачем токоприймачів шести під'їздів житлового будинку №3 по вул. Ген. Мельника у м. Севастополі до електромереж позивача для господарського освітлення вказаних під'їздів, а оскільки господарське освітлення під'їздів вказаного житлового будинку не включено як точка обліку споживання електроенергії у вищевказаний договір, тому відповідачу була нарахована заборгованість за невраховану електричну енергію в сумі 20 870,37 грн.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 01.08.2012 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та призначений розгляд справи у судовому засіданні на 28.08.2012 ( суддя Харченко І.А.).

11.09.2012 Державне комунальне підприємство "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №10" звернулось до господарського суду міста Севастополя із зустрічною позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" про скасування оперативно - господарської санкції - рішення комісії ПАТ "ЕК "Севастопольенерго" по розгляду Акту про порушення №0106765.

Вимоги зустрічного позову обґрунтовані тим, що акт про порушення від 15.02.2012 не відповідає вимогам п. 6.41 ПКЕЕ, оскільки не містить вихідних даних, необхідних та достатніх для визначення обсягу неврахованої електроенергії, а також не містить підпису повноважного представника споживача, а тому не може бути підставою для нарахування оперативно-господарських санкцій. Також у позові є посилання на ті обставини, що оскільки у позивача за зустрічним позовом відсутнє право власності або право користування житловим будинком №3 по вул. Ген. Мельника у м. Севастополі, то він не може бути притягнений до відповідальності за те, що власником будинку -ЖБК-96 не був укладений договір на поставку електричної енергії.

Ухвалою суду від 11.09.2012 зустрічний позов прийнято для спільного розгляду с первісним позовом та об'єднано з матеріалами справи №5020-858/2012.

Ухвалою суду від 02.10.2012 справу прийнято до провадження суддею Щербаковим С.О. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.10.2012.

Відповідно до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 22.10.2012 оголошувалась перерва до 15.11.2012 та розгляд справи відкладався 15.11.2012, 22.11.2012, 03.12.2012 та 12.12.2012. В судовому засіданні 22.11.2012 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом -комунальне підприємство «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №2»Севастопольської міської Ради та була прийнята до розгляду заява позивача за первісним позовом про зменшення позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 19127,57 грн. Крім того, в судовому засіданні 03.12.2012 було продовжено строк розгляду спору на 15 днів до 17.12.2012.

У судове засідання 12.12.2012 з'явився представник позивача за первісним позовом, вимоги позову підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, у задоволенні зустрічного позову просив відмовити. Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні вимоги зустрічного позову підтримав, та просив в задоволенні первісного позову відмовити у повному обсязі.

Представник третьої особи в судове засідання 12.12.2012 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до початку судового засідання надав до суду письмові пояснення, в яких посилався на ті обставини, що житловий будинок №3 по вул. Ген. Мельника у м. Севастополі є власністю ЖБК та не входить до обслуговуючого фонду КП «РЕП №2»СМР. Також вказував, що облік електричної енергії у вказаному будинку підприємство не веде, а відповідні листи у 2007-2010 про виключення точки обліку з облікових листків споживання направлялись позивачу та відповідачу за первісним позовом. Крім цього, просив розглянути справу без участі його представника.

В судовому засіданні 12.12.2012 суд видалився до нарадчої кімнати та повідомив, що вступна та резолютивна частини рішення будуть проголошені 13.12.2012.

На підставі ст.85 ГПК України в судовому засіданні 13.12.2012 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.02.2005 між Відкритим акціонерним товариством Енергетична компанія «Севастопольенерго», яке з 07.04.2011 є Публічним акціонерним товариством Енергетична компанія «Севастопольенерго»(Постачальник) з одного боку та державним комунальним підприємством «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №10»(Споживач) з іншого боку був укладений договір на поставку електричної енергії № 176 (далі -Договір), відповідно до розділу 1 якого постачальник поставляє електричну енергію Споживачу, а Споживач сплачує Постачальнику вартість електричної енергії та здійснює інші платежі відповідно до умов даного Договору та додатків до нього (т.1 а.с. 7-11).

У розділі 2 договору сторони визначили власні обов'язки.

Зокрема, постачальник зобов'язався постачати споживачу електричну енергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 договору та з урахуванням умов розділу 6 договору, згідно з категорією струмоприймачів споживача та гарантованим рівнем надійності схем електропостачання, визначених у додатку "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" (п. 2.1.2 договору).

В свою чергу, споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії відповідно до умов додатків №3 "Порядок розрахунків" та №4 "Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії"; здійснювати оплату за перетоки реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електромережею споживача відповідно з додатком №8 "Порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії" (п.п. 2.2.4- 2.2.5. Договору).

Відповідно до п.4.2.3. Договору, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії вартість електроенергії, розраховану, виходячи з приєднаної потужності токоприймачів (згідно методики НКРЕ), зокрема у разі самовільного внесення змін Споживачем до схеми обліку електроенергії та споживання електроенергії крім схем обліку електроенергії.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що облік електроенергії, поставленої споживачу та (або) субспоживачам, які приєднані до електричних мереж споживача, здійснюється відповідно до вимог Правил користування електричною енергією. У випадку порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів відносно влаштування та експлуатації засобів обліку, їх показники не використовуються для розрахунків за спожиту електроенергію, а обсяг спожитої електроенергії визначається постачальником шляхом розрахунків,відповідно до вимог ПКЕЕ.

Сторони дійшли згоди, що договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2005. Дія договору вважається пролонгованим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або його зміни (пункти 10.1, 10.4. договору).

Оскільки жодна зі сторін не заявила про припинення договору, він є продовженим на наступні періоди на тих самих умовах та чинним на час звернення публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" до суду з позовом.

15.02.2012 представниками ПАТ ЕК «Севастопольенерго»під час контрольного огляду було встановлено порушення відповідачем пункту 5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 №28, в редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 №910 (далі -Правила), тобто бездоговірне користування електричною енергією, а саме - самовільне приєднання токоприймачів шести під'їздів житлового будинку, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Ген. Мельника,3 до електромереж ПАТ ЕК «Севастопольенерго»для господарського освітлення, про що, на підставі п.6.41. Правил, був складений акт №0106765 про порушення Правил від 15.02.2012, (т.1 а.с. 14-16).

На підставі вищевказаного акту, комісією розгляду актів про порушення електричної енергії ПАТ ЕК «Севастопольенерго»було прийнято рішення, яке було оформлене протоколом №45 про відшкодування відповідачем за первісним позовом вартості неврахованої електроенергії за період з 16.0.2011 по 15.02.2012 у обсязі 70246 кВт/год, на суму 25219,27 грн. (т.1 а.с. 17).

Після чого, для сплати за невраховану електроенергію, відповідачу був виставлений рахунок №11538 від 01.03.2012 на суму 25219,27 грн., який був сплачений відповідачем частково, лише на суму 4348,90 грн. (т.1 а.с. 19).

В процесі розгляду справи відповідачем 16.08.2012 було здійснено часткове погашення суми заборгованості за використану електричну енергію в розмірі 1742,80 грн. внаслідок чого позивачем було зменшено розмір позовних вимог.

Отже, на думку представника позивача за первісним позовом, заборгованість відповідача перед позивачем за невраховану електричну енергію з урахуванням зменшених позовних вимог складає 19 127,57 грн.

Зазначені обставини стали підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

У свою чергу відповідач Державне комунальне підприємство «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №10»у зустрічній позовній заяві вказує на те, що складений позивачем акт про порушення №106765 від 15.02.2012 не відповідає вимогам п.6.41. ПКЕЕ, оскільки на його думку він не містить вихідних даних, достатніх та необхідних для визначення обсягу неврахованої електроенергії, а також не містить підпису повноважного представника споживача. Також зазначає, що відповідача не було повідомлено про проведення у нього перевірки з боку позивача. Крім того, посилається на те що власником будинку по вул. Ген. Мельника,3 у м. Севастополі є ЖБК-96, а тому на думку відповідача, повноваження щодо укладення договору на поставку електричної енергії є виключно компетенцією ЖБК-96, в зв'язку із чим вважає, що відповідач не може бути притягнутий до відповідальності за не укладення ЖБК-96 договору на поставку електричної енергії.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи суд дійшов до наступних висновків.

Спір між сторонами виник з приводу порушення з боку відповідача п.5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 №28 (далі - ПКЕЕ) що виразилось у самовільному підключені відповідачем токоприймачів шести під'їздів житлового будинку №3 по вул. Ген. Мельника у м. Севастополі до електромереж позивача для господарського освітлення вказаних під'їздів.

Правовідносини у сфері постачання електричної енергії регулюються положеннями Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, а також положеннями спеціальних нормативно-правових актів, зокрема, Законами України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ), затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28, «Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, неврахованої у результаті порушення споживачем Правил користування електричною енергією», затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562 (зі змінами та доповненнями) (далі -Методика), а також іншими нормативними актами.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (частина перша статті 175 Господарського кодексу України ).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Згідно зі статтею 26 Закону України „Про електроенергетику" та пункту 1.3 ПКЕЕ, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Статтею 27 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини 2 цієї статті, правопорушенням в електроенергетиці зокрема є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Згідно частини 1 статті 235 Господарського кодексу України, за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.

У частині 1 статті 236 Господарського кодексу України встановлено види господарсько-оперативних санкцій. Згідно частини 2 цієї статті визначено, що перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині 1 цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Відповідно до пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 №01-06/249 «Про постанови Верховного суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів», рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості спожитої електроенергії є оперативно-господарською санкцією, у разі незгоди із застосуванням якої заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням (постанова від 29.11.2010 у справі №2-15/1783-2009).

Отже, рішення постачальника електричної енергії про порушення ПКЕЕ, яке оформлено протоколом є оперативно-господарською санкцією.

Згідно пункту 6.41 ПКЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Згідно з пунктом 1.3 ПКЕЕ постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Відповідно до п. 4.1. Методики, факт виявлених представниками енергопостачальника електричної енергії за регульованим тарифом порушень споживачем вимог ПКЕЕ або ПКЕЕН оформлюється актом про порушення.

Як вже зазначалось, представниками позивача 15.02.2012 був складений акт про порушення відповідачем пункту 5.1. ПКЕЕ, тобто бездоговірне користування електричною енергією, а саме - самовільне приєднання токоприймачів шести під'їздів житлового будинку, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Ген. Мельника,3 до електромереж ПАТ ЕК «Севастопольенерго» для господарського освітлення, про що, на підставі п.6.41. Правил, був складений акт №0106765 про порушення Правил від 15.02.2012, оскільки на думку позивача, господарське освітлення під'їздів вказаного житлового будинку не включено як точка обліку споживання електроенергії у Договір на поставку електричної енергії №176 від 14.02.2005.

Згідно пунктів 4.6.- 4.7. Методики, в акті про порушення зазначаються всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами цієї Методики параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; фазування приладу обліку на дату оформлення акта про порушення. В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків.

Також відповідно до пунктів 4.5., 4.8. Методики, Працівники енергопостачальника перед складанням акта про порушення зобов'язані повідомити споживача про його право внести зауваження та заперечення до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень та пропозицій. Згода або незгода споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб або розрахункових приладів обліку фіксується в акті про порушення

Проте в порушення зазначеного порядку, встановленого зазначеною Методикою та ПКЕЕ, представники позивача при складанні акту від 15.02.2012 не заповнили усі графи та рядки без пропусків, не відобразили відомості щодо сповіщення споживача перед складанням цього акту, та про його право щодо внесення до нього зауваження та заперечення.

Крім того, при складанні вказаного акту, в якості представника відповідача був зазначений головний інженер Соловйова Є.В., однак як вбачається з наданого відповідачем штатного розпису апарату РЕП №10 на 03.01.2012, зазначена посада відсутня на даному підприємстві.

Таким чином, у вищевказаному акті відсутній підпис уповноваженого представника споживача.

На підставі вищевказаного акту порушень, комісією розгляду актів про порушення електричної енергії ПАТ ЕК «Севастопольенерго»при прийняті рішення про відшкодування відповідачем вартості неврахованої електроенергії, була визначена сума завданих відповідачем збитків згідно з пунктом 2.9. Методики, а саме 25219,27 грн., про що було складено протокол №45 від 28.02.2011.

Відповідно до пункту 2.6. Методики, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 5 п. 2.1. цієї Методики, та за умови відсутності Договору величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення розраховується за формулою (2.7) Методики, а саме Wдоб.с.п. = P с.п · t вик.с.п, де Pс.п. - потужність самовільного підключення (кВт), що визначається за формулами:

у разі підключення до однієї фази:

Рс.п = I · Uном. фаз.· cos(фі);

у разі підключення до трьох фаз

Рс.п. = 3 · I · Uном.фаз. · cos(фі),

де I - сила струму, визначена, виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані в схемі самовільного підключення до мережі та допустимого тривалого струму, який може ними протікати (згідно з главою 1.3 Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ), A;

При цьому, поперечна площа проводів (кабелів), що використані в схемі самовільного підключення, визначається на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології.

U ном.фаз. - номінальна фазна напруга, кВ;

cos(фі) - косинус кута між фазною напругою U фаз та струмом навантаження, який протікає тією самою фазою, визначений на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології. У разі відсутності у представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) відповідних засобів вимірювальної техніки cos(фі) приймається рівним 0,9.

t вик.с.п. - час використання самовільного підключення протягом доби (приймається - 12 год./добу).

Отже, поперечна площа перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення, (необхідний показник для обрахування обсягу недорахованої електроенергії згідно формули 2.7) встановлюється на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології.

Відповідно до частин 1-2 статті 11 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»засоби вимірювальної техніки можуть застосовуватись, якщо вони відповідають вимогам щодо точності, встановленим для цих засобів, у певних умовах їх експлуатації. Засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.

Згідно частини 2 пункту 6.41 ПКЕЕ, в акті про порушення споживачем ПКЕЕ, мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків.

Відтак, враховуючи вищевикладене, можна дійти висновку, що у разі необхідності застосування при проведенні розрахунку збитків даних, які потребують вимірювання, в акті про порушення Правил має бути вказано інвентаризаційний номер засобу вимірювальної техніки, яким було здійснено вимірювання поперечної площі перерізу кабелів (проводів) та дату його повірки, оскільки це впливає на обґрунтованість та правильність розрахунку.

Проте, в акті про порушення не зазначено, яким засобом вимірювальної техніки було встановлено переріз проводу, яким на думку позивача здійснювалося самовільне підключення, що є порушенням вимог ч.2 п.6.41 ПКЕЕ. Також, зазначені відомості відсутні і в протоколі засідання комісії.

До того ж, згідно формули 2.7 Методики, у разі відсутності у представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) відповідних засобів вимірювальної техніки cos(фі) приймається рівним 0,9.

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку обсягу та вартості не облікованої електричної енергії позивач при розрахунку косинус кута визначив рівним саме 0,9, що також свідчить про відсутність під час проведення перевірки дотримання відповідачем ч.2. п.6.41 ПКЕЕ, у представників позивача, відповідних засобів вимірювальної техніки (арк.с.18).

Також, пунктом 5.1. ПКЕЕ встановлено що договір на поставку електричної енергії укладається між постачальником електричної енергії та споживачем, який відповідно до п.1.2. ПКЕЕ є власником електроустановок.

Згідно п.1.2. ПКЕЕ, споживачем електричної енергії є юридична або фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення потреб особистих електроустановок на підставі договору.

Також, в порядку, визначеному частиною 8 п. 5.4. ПКЕЕ, для укладення договору на поставку електричної енергії подається у тому числі копія документу, яким визначається право власності або право користування на об'єкт (приміщення).

У пунктах 3.2.-3.3. ПКЕЕ встановлено, що відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору. Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з договору на обслуговування будинку ЖБК від 01.11.2002, укладеного між ДКП «РЕП №10»та Житлово-будівельним кооперативом №96 (далі -ЖБК-96), останній передав, а ДКП «РЕП №10»прийняв на обслуговування кооперативний будинок по вул. Ген. Мельника,3 у м. Севастополі. (т.1 а.с. 12-13).

Крім того, зі змісту вказаного договору вбачається, що ЖБК-96, як власник будинку не уповноважило ДКП «РЕП №10»на укладення договору з позивачем на поставку електричної енергії для господарських потреб вищевказаного будинку.

При цьому, згідно довідки відповідача від 07.09.2012, житловий будинок, щорозташований за адресою: м. Севастополь, вул. Ген. Мельника,3 не перебуває на балансі ДКП «РЕП №10»(т.1 а.с.95).

Зважаючи на це, власник житлового будинку -ЖБК-96 повинен був укладати з позивачем договір на поставку електричної енергії щодо господарських потреб вищевказаного будинку, а оскільки відповідач за первісним позовом не є власником токоприймачів (електроустановок) по вул. Ген. Мельника,3 у м. Севастополі, володільцем або користувачем житлового будинку та споживачем послуг у розумінні п.5.1. ПКЕЕ то на нього не може бути покладено відповідальність за самовільне підключення.

Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, оскільки акт №0106765 від 15.02.2012 не відповідає вимогам пункту 6.41 ПКЕЕ, оскільки не містить вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу неврахованої електричної енергії та суми завданих споживачем збитків, він не може бути належним доказом у справі.

Враховуючи вищевикладене, позивачем за первісним позовом не доведено факту самовільного підключення з боку відповідача до електромереж позивача, а також правильності визначених в акті про порушення даних необхідних для здійснення обґрунтованого та правильного розрахунку.

За таких обставин акт №0106765 від 15.02.2012 не може бути підставою для нарахування оперативно-господарських санкцій, в зв'язку із чим вимоги первісного позову щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за невраховану електричну енергію у розмірі 19127,57 грн. не підлягають задоволенню.

З тих же підстав вимоги зустрічного позову щодо скасування спірної оперативно-господарської санкції є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу судові витрати позивача за первісним позовом йому не відшкодовуються у зв'язку із відмовою у задоволенні позову, а судові витрати понесені позивачем за зустрічним позовом підлягають стягненню з позивача за первісним позовом.

Керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго»відмовити повністю.

2. Зустрічний позов Державного комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №10»задовольнити повністю.

3. Скасувати оперативно-господарську санкцію -рішення комісії Публічного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго»з розгляду акту від 15.02.2012 №0106765 про порушення споживачем Правил користування електричною енергією, яке оформлене протоколом №45 від 28.02.2012 -про донарахування Державному комунальному підприємству «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №10»25219,27 грн. вартості недорахованої електричної енергії.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго» (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, код ЗКПО 05471081) на користь Державного комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №10» (99001, м. Севастополь, вул. Робоча, 4, ІНН 03360495) суму судових витрат у розмірі 1 073,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України та підписано 18.12.2012.

Суддя C.О. Щербаков