Рішення № 28306233, 24.12.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2012 року справа № 5020-1255/2012Господарський суд міста Севастополя у складі судді Єфременко О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній республіці Крим та місті Севастополі

(пл. Повсталих, 6, м. Севастополь, 99008)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

про стягнення заборгованості в розмірі 1 710,96 грн,

за участю представників сторін:

позивача - Панна О.О., довіреність № 49 від 19.09.2012;

відповідача -не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній республіці Крим та місті Севастополі звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 1 710,96 грн, з яких: 1 512,40 грн -орендна плата, 165,62 грн -пеня, 32,94 грн - 3 % річних.

Позовні вимоги з посиланням на статті 230, 232, 285 Господарського кодексу України, статті 625, 759, 762, 785, 786 Цивільного кодексу України та положення статей 18, 19, 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" обґрунтований неналежним виконанням з боку відповідача умов договору в частині своєчасного внесення орендної плати за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до держаної власності №1206 від 01.07.2011.

Ухвалою від 12.11.2012 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 12.11.2012, 10.12.2012 не виконав.

В матеріалах справи містяться поштові повернення ухвал суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», які надсилались відповідачу за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцем знаходження Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 (арк. с. 23).

Копія ухвали була надіслана судом відповідачу за вищевказаною адресою. Таким чином про час та місце розгляду справи він був повідомлений належним чином та своєчасно.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

У зв'язку з викладеним, суд розглядає справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2011 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Орендодавець) та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до держаної власності №1206 (далі - Договір), відповідно до умов якого, орендодавець передає, а орендар -приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: одноповерхова будівля гаража площею 44,9 кв.м, вбудовані нежитлові приміщення одноповерхової будівлі складу площею 47,0 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2, вартість якого відповідно до звіту про оцінку станом на 30.09.2010 становить 83 390,00 грн без урахування ПДВ (надалі - об'єкт оренди).

Відповідно до пункту 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта прийому-передачі майна. Акт прийому-передачі орендованого державного майна з боку сторони, яка передає майно, підписується як орендодавцем, так і балансоутримувачем майна. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди (пункт 2.2 договору).

Згідно з пунктом 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку оренди -травень 2011 -1185,10 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством пункт 3.2 договору).

Пунктом 3.3 договору передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць розраховується орендарем самостійно, при цьому її розмір визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до пункту 3.6 договору орендна плата перераховується в державний бюджет і балансоутримувачу в співвідношенні 50 % на 50 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця, що випливає за звітним. Орендна плата за кожний місяць оренди перераховується в державний бюджет орендарем самостійно у порядку, встановленому даним договором.

Зобов'язання орендаря за сплатою орендної плати забезпечується у вигляді завдатку в розмірі не меншому ніж орендна плата за перший місяць оренди, який вноситься в рахунок плати за останній місяць оренди та становить 1185,10 грн (пункт 3.10 договору).

У пункті 5.8 договору зазначено, що орендар зобов'язується протягом місяця після укладення цього договору застрахувати орендоване нерухоме майно не менше, ніж його вартість за звітом про оцінку на користь балансоутримувача, який несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта оренди, у порядку, визначеному законодавством, і надати орендодавцю копії страхового полісу і платіжного доручення. Постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб увесь строк оренди майно було застрахованим.

Пунктом 9.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Даний договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 01.07 2011 по 30.06.2014 (пункт 10.1 договору).

Актом прийому-передачи від 01.07.2011, орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт оренди (арк.с.13).

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 31.01.2012 у справі №5020-56/2012, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного суду від 24.04.2012, позов Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі, розірвано договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 1206 від 01.07.2011, Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 зобов'язано повернути Севастопольському професійному художньому ліцею -державне окремо визначене нерухоме майно: одноповерхову будівлю гаража площею -44,9 кв.м.; вбудовані нежитлові приміщення одноповерхової будівлі складу площею -47,0 кв.м., які розташовані на території Севастопольського професійного художнього ліцею за адресою: АДРЕСА_2, шляхом підписання акту прийому-передачі, з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі стягнуто заборгованість з орендної плати за період з 01.10.2011 по 30.11.2011 у розмірі 1171,43 грн, пеню у розмірі 13,44 грн, 3% річних у розмірі 2,59 грн, вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

На підставі викладеного, враховуючи те, що договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 1206 від 01.07.2011 було розірвано, та на момент розірвання договору відповідач свої зобов'язання щодо сплати орендної плати за зазначеним договором належним чином не виконував, в нього утворилась заборгованість за період з 01.12.2011 по 16.02.2012 у розмірі 1 512,40 грн, що і стало підставою для звернення позивача із даним позовом.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Стаття 509 Цивільного кодексу України та стаття 173 Господарського кодексу України визначають зобов'язання (в тому числі господарське зобов'язання) як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

З наведеною нормою узгоджується стаття 283 Господарського кодексу України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України, одна особа (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).

Статтями 10, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», статтями 284, 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, та є однією з істотних умов договору оренди.

Обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений також частиною 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та частиною п'ятою статті 285 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною п'ятою статті 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На підставі викладеного, у зв'язку з тим, що докази погашення відповідачем наявної заборгованості відсутні, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 заборгованості по орендній платі за період з 01.12.2011 по 16.02.2012 в розмірі 1 512,40 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 165,62 грн.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пунктом 3.7 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Нарахування пені за несвоєчасну або не в повному обсязі перераховану орендну плату припиняється через один рік від дня, коли орендна плата повинна була бути сплачена.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Наданий позивачем розрахунок пені перевірений судом та визнаний вірним, а вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за період з 16.01.2012 по 01.11.2012 в розмірі 165,62 грн такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 32,94 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3% річних та визнав його вірним, а вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 32,94 грн такими, що підлягають задоволенню.

Отже, враховуючи все вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 710,96 грн, з яких: 1 512,40 грн -заборгованість за договором, 32,94 грн -3% річних, 165,62 грн -пеня.

Витрати по сплаті судового збору покладаються судом на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, відомостей про рахунки в установах банку немає) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі (пл.Повсталих, 6, м. Севастополь, 99008, на р/р 31114093700008 в ГУ ДКСУ в м.Севастополі, МФО 824026, одержувач -Державний бюджет Нахімовського району м. Севастополя, ОКПО 24035606) 1 710,96 грн, з яких: 1 512,40 грн -заборгованість за договором, 32,94 грн -3% річних, 165,62 грн -пеня.

3. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, відомостей про рахунки в установах банку немає) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі (пл.Повсталих, 6, м. Севастополь, 99008, р/р 35215009000006 в ГУ ДКСУ в м.Севастополі, МФО 824509, код ЄДРПОУ 20677058) витрати по сплаті судового збору у сумі 1609,50 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.12.2012.

Суддя О.О. Єфременко