Рішення № 28305223, 24.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-53/15132-2012 24.12.12

Розглянувши матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Криворізька будівельна компанія»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа»

про стягнення 343 423,85 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Бершадська Т.О. -представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватним акціонерним товариством «Криворізька будівельна компанія»(позивач) заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа»(відповідач) заборгованості за Договором № 8/02-2009 від 01.10.2008 року в розмірі 343 423,85 грн., в тому числі 335 294,12 грн. основного боргу та 8 129,73 грн. штрафних санкцій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2012 року порушено провадження по справі № 5011-53/15132-2012, розгляд справи призначено на 10.12.2012 року.

Представник позивача в судове засідання 10.12.2012 року не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суду невідомо.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в засідання 10.12.2012 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, проте через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що відповідно до частини 4 статті 6 Закону України «Про судоустрій України»ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якого рівня, а також приймаючи до уваги норми, які встановлені ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 N 475/97-ВР). суд дійшов висновку щодо задоволення клопотання відповідача та відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача в засідання суду та невиконання останнім вимог ухвали суду про порушення провадження у справі перешкоджає вирішенню спору по суті, розгляд справи було відкладено на 24.12.2012 року.

В судовому засіданні 24.12.2012 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач, не зважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, в засідання суду 24.12.2012 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

За таких обставин, суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 24.12.2012 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до укладеного Договору підряду про надання послуг з будівництва, монтажу та встановлення обладнання та здачі об'єкту в експлуатацію № 8/02-2009 від 01.10.2008 року позивач (Підрядник за Договором) зобов'язувався виконати роботи з будівництва, монтажу і встановлення обладнання на об'єкті -споруді клінкерного холодильника на території ВАТ «Подільський цемент»за адресою Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, с. Гуменці за переліком, наведеним в п. 3.1 Договору.

Як свідчать надані позивачем докази, ним виконані умови Договору у повному обсязі (п 3.1 Договору), чим забезпечено введення в експлуатацію об'єкта будівництва відповідно до Договору - лінії виробництва цементу сухим способом ВАТ «Подільський цемент», про що надано суду Акт готовності об'єкта до експлуатації від 14.10.2011 року, яким засвідчено закінчення будівництва об'єкта та його готовність до експлуатації.

Факт виконання підрядником робіт за Договором відповідачем не заперечений та не спростований. Претензій щодо якості виконаних робіт та передавання супровідної документації ані Генпідрядником - ТОВ «Основа», ані Замовником під час приймання робіт та введення об'єкта будівництва в експлуатацію, заявлено не було.

Акт готовності об'єкту до експлуатації № 3 від 14.10.2011 року було складено у формі, що її затверджено Постановою КМУ № 461 від 13.04.2011 року, та підписано усіма заінтересованими сторонами, у тому числі Генпідрядником та Субпідрядними організаціями.

Вартість послуг Підрядника визначена в п. 24.2 Договору в сумі 5 440 283, 45 грн. (з ПДВ) та відповідним п. 24.3. Договору передбачено, що Генпідрядник (відповідач) зобов'язується здійснити платежі підряднику за цим Договором протягом 20 днів з моменту виставлення рахунків на оплату.

Як пояснив позивач та надав відповідні докази, ним виставлено до сплати відповідачу рахунки в період з 28.05.2009 року по 24.02.2011 на загальну суму 6 703 432,82 грн. та здійснено оплату за виконані роботи з утриманням гарантійного фонду в розмірі 10 % з кожного платежу відповідно до умов Договору.

Як передбачено п.п. 24.3.3. Договору, остаточний розрахунок передбачає виставлення рахунку на 5% загальної ціни Договору після підписання остаточного і вирішального акту приймання виконаних робіт.

Відповідно до п. 24.3.3 (остаточний розрахунок) Договору № 8/02-2009 рахунок № 00350 на 5% загальної ціни робіт, що їх виконано на підставі Договору на суму 335294,12 грн. було виставлено для оплати 17.10 2011 року, тобто після підписання Акту готовності об'єкту до експлуатації та відповідним супровідним листом направлено директору ТОВ «Основа».

Однак, відповідач своєчасно та в повному обсязі виставлений рахунок не оплатив, у зв'язку з чим, відповідач повторно надсилав відповідачу листа 18.11.2011 року з вимогою відшкодування 5% фонду гарантування в розмірі 335 294,12 грн., який залишений без відповіді та задоволення.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на умову п. 24.3. Договору, виставлений позивачем рахунок № 00350 від 17.10.2011 року мав бути оплачений відповідачем до 07.11.2011 року.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача відсотки за користування чужими коштами в розмірі 3 % річних від простроченої суми заборгованості, що за розрахунком позивача складає 8129,73 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок позову, судом встановлено, що 3% річних нараховані позивачем на суму фактичної заборгованості в межах періоду від дати виникнення прострочки з 07.11.2011 року по заявлений в позові період 01.09.2012 року, що складає 8267,53 грн., тобто більше ніж заявлено позивачем.

Відтак, вимога про стягнення з відповідача 3% річних від простроченої суми підлягає задоволенню в заявленій позивачем сумі 8129,73 грн. в межах позову.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на норму ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа»(03150, м. Київ, вул. Ковпака, 17, код 13669489) на користь Приватного акціонерного товариства «Криворізька будівельна компанія»(50005, м. Кривий Ріг, вул. Каховська, 33, код 31123365) 335294 триста тридцять п'ять тисяч двісті дев'яносто чотири) грн. 12 коп. основного боргу, 8129 (вісім тисяч сто двадцять дев'ять) грн. 73 коп. 3% річних та 6868 (шість тисяч вісімсот шістдесят вісім) грн. 48 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання 28.12.2012

Суддя О.А.Грєхова