Ухвала суду № 28305210, 20.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 46/29-б-24/493-2012 20.12.12

За заявоюДержавного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна Агро" (ідентифікаційний код 25586892)пробанкрутство Суддя Мандичев Д.В.

Представники сторін:

від заявника:не з'явився від боржника:Боц А.І. - директорвыд розпорядника майна: від ПАТ "Сведбанк":Андрєєва О.О. - пред. за довір. б/н від 19.12.12р. Казаєва О.О. -пред. за довір. №287 від 19.09.12р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Державний резервний насіннєвий фонд України" (далі -заявник) звернулося до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна Агро" у зв'язку з неспроможністю останнього сплатити прострочену безспірну заборгованість у розмірі 1 217 132,71 грн.

Провадження у справі за вказаною заявою порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/29-б від 04.02.2011р.

28.02.2011р. у справі № 46/29-б винесено ухвалу підготовчого засідання з відповідними процесуальними наслідками, якою попереднє судове засідання для розгляду реєстру вимог кредиторів було призначено на 23.05.2011р.

24.06.2011р. відбулося попереднє судове засідання, в якому кредиторами боржника було визнано Державне підприємство "Державний резервний насіннєвий фонд України" на суму 1 217 217,71 грн., Товариство з обмеженою відповідальністю "Укррос-Транс" на суму 44 332,72 грн., Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Протон-Агро" на суму 82 945,27 грн., Державну податкову інспекцію у Козелецькому районі Чернігівської області на суму 96 910,42 грн., Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва на суму 194 370,56 грн., Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" на суму 10 669 242,80 грн., Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" на суму 1 661 103,33 грн., тоді як Київському міському центру зайнятості та Колективному підприємству "Білоцерківхлібопродукт" було відмовлено у визнанні кредиторами боржника.

За наслідками перегляду ухвал суду від 24.06.2011р. в апеляційному порядку ухвалу попереднього засідання було частково змінено в частині сум кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" (9 525 483,02 грн.) та Приватного акціонерного товариства "Приватбанк" (1 661 100,33 грн.), в решті поданих скарг судові рішення Господарського суду міста Києва, винесені на наслідками попереднього засідання, залишені без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2011р.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.11.2011р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2011 р. залишено без змін.

Постановою Господарського суду м. Києва від 22.06.2012р. товариство з обмеженою відповідальністю "Україна Агро" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Тарасенка Т.П., підприємницьку діяльність банкрута завершено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, товариство з обмеженою відповідальністю "Україна Агро" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржувану постанову та передати справу на розгляд суду першої інстанції зі стадії розпорядження майном боржника.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2012р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Україна Агро" задоволено. Постанову Господарського суду м. Києва від 22.06.2012р. у справі №46/29-б скасовано. Справу №46/29-б передано на розгляд Господарського суду м. Києва зі стадії розпорядження майном.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.10.2012р. постанову Київського апеляційного господарського суду м. Києва від 22.08.2012р. у справі №46/29-б залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2012р. суддею Мандичевим Д.В. справу №46/29-б прийнято до провадження, присвоєно їй номер №46/29-б-24/493-2012 та призначено розгляд справи на 28.11.2012р.

28.11.2012р. до початку судового засідання через канцелярію суду представник боржника подав клопотання про скасування арештів з коштів боржника для забезпечення погашення поточних вимог кредиторів та додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.11.2012р. розгляд справи було відкладено на 20.12.2012р. у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів по справі.

В судовому засіданні, що відбулось 20.12.2012р., суд розглянув клопотання боржника про зобов'язання скасувати накладені постановою державного виконавця ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві Проц В.С. від 15.03.2010р., постановою державного виконавця ДВС Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області Любенко Ю.О. від 24.09.2010р., постановою старшого державного виконавця Підроздялу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Григорян О.Г. від 27.12.2010р. арешти на кошти боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна Агро", що знаходяться на рахунку №260006534 в АБ "Український Бізнес Банк" (м. Донецьк, МФО 334969).

Дане клопотання мотивована наступним.

Відділом державної виконавчої служби Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області 24.09.2010р. було винесено постанову про арешт коштів боржника та накладено арешт на кошти в сумі 3805084, 88 грн., зокрема і на кошти, які знаходяться на розрахунковому рахунку №260006534 в АТ "УкрБізнесБанк", МФО 334969.

Крім того, відділом державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві 15.03.2010р. було винесено постанову про арешт коштів боржника та накладено арешт на кошти в межах суми 234692, 28 грн., зокрема і на кошти, які знаходяться на розрахунковому рахунку №260006534 в АТ "Український Бізнес Банк", МФО 334969.

Також, відділом державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві 27.12.2010р. було винесено постанову про арешт коштів боржника та накладено арешт на кошти, що належать ТОВ "Україна Агро" в межах суми боргу 9769998, 64 грн., зокрема і на кошти, які знаходяться на розрахунковому рахунку №260006534 в АТ "УкрБізнесБанк", МФО 334969.

У зв'язку з вищевикладеним, останнє зумовило зупинення господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна Агро" та не виплату заробітної платні працівникам.

Суд зазначає, що боржник у своєму клопотанні просить суд скасувати арешти накладені на кошти боржника що знаходяться на рахунку №260006534 в АБ "Український Бізнес Банк".

Оскільки, в розумінні Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець не скасовує, а знімає арешти накладені на грошові кошти чи майно боржника, то суд вважає вимогу боржника аналогічною, та розглядає вимогу щодо зняття арештів з рахунку боржника.

Присутній в судовому засіданні 20.12.2012р. представник боржника надав суду додаткові документи для долучення до матеріалів справи та просив суд задовольнити клопотання про зняття арештів з рахунку боржника.

Представник ПАТ "Сведбанк" в судовому засіданні 20.12.2012р. залишив розгляд заявленого боржником клопотання на розсуд суду.

Отже, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників провадження у справі, суд вважає заявлене клопотання боржника про зняття арештів з рахунку боржника, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволення з огляду на наступне.

З метою забезпечення майнових інтересів кредиторів, ухвалою господарського суду м. Києва від 04.02.2011р. одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна Агро" було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, відповідно до ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зупинено виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів, строк виконання яких настав до введення мораторію), зупинено заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення проведення мораторію.

Відповідно до п. 4 ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ухвали господарського суду м. Києва у справі №46/29-б-24/493-2012 від 04.02.2011р. введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, яким зупинено всі заходи спрямовані на забезпечення виконання зобов'язань боржника та заборонено стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 8 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.

Незважаючи на положення пункту 8 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем було винесено Постанови про арешт коштів боржника та накладено арешти на рахунки боржника. За постановами відділу державної виконавчої служби Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області, відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві та відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві накладено арешти на рахунок боржника, чим зупинено господарську діяльність боржника, що в свою чергу не сприяє відновленню платоспроможності боржника та може призвести до його зупинки, та подальшого зростання боргів.

Також, на підприємстві існує заборгованість по заробітній платі, що також може призвести до зупинки підприємства та призвести до порушення прав та законних інтересів кредиторів боржника.

В межах справи про банкрутство господарський суд не може приймати ухвали щодо скасування постанов виконавчої служби про накладення арешту на всі кошти боржника, але може вжити заходів забезпечення вимог кредиторів на підставі ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. 66, 67 ГПК України, шляхом винесення ухвали, якою заборонити виконавчій службі здійснювати будь-які дії щодо відчуження майна боржника та накладання арешту на всі кошти боржника, оскільки такі дії не сприяють оздоровчим процесам в економіці підприємства та мають наслідком нарощування заборгованості перед кредиторами, що в подальшому унеможливлює вихід підприємства з банкрутства.

Згідно зі ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" процедура розпорядження майном боржника являє собою систему заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника, з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника.

Отже, господарський суд у справі про банкрутство не позбавлений можливості застосовувати всі законні заходи, які, за переконанням суду, є необхідними та такі заходи мають відповідати цілям відновлення платоспроможності боржника і не перешкоджати здійсненню фінансово-господарської діяльності боржника, як юридичної особи. Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 №9.

Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Господарський суд, що розглядає справу про банкрутство, є пріоритетним перед іншими юрисдикційними та правоохоронними органами. Якщо господарським судом вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів або боржник визнається банкрутом, такі акти підлягають обов'язковому виконанню, навіть якщо вони зачіпають рішення інших державних органів. Тільки господарський суд, який розглядає справу про банкрутство, може обмежити боржника у праві розпоряджатися майном у процедурах санації та ліквідації.

Однією з важливих категорій правового регулювання відносин банкрутства є мораторій на задоволення вимог кредиторів, його мета полягає у збереженні майнових активів боржника та відновлення його платоспроможності.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів /обов'язкових платежів/, термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів /обов'язкових платежів/, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Статтею 37 Закону України "Про виконавче провадження" визначені обставини, які зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, зокрема, це порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.

Відповідно до п. 6 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на деякі види вимог кредиторів дія мораторію не поширюється. До них належать: виплата заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, завданої здоров'ю або життю громадян, авторської винагороди та поточних вимог, які виникли у процедурах розпорядження майном або санації.

В постанові Пленуму Верховного суду України № 15 від 18.12.2009 "Про судову практику в справах про банкрутство" зазначено, що згідно зі статтею 28 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР "Про оплату праці" у разі банкрутства підприємства зобов'язання перед працівниками такого підприємства щодо заробітної плати, яку вони повинні одержати за працю (роботу, послуги), виконану в період, що передував банкрутству, виконуються відповідно до Закону „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Тому, виконавче провадження по пріоритетних зобов'язаннях повинно здійснюватися із урахуванням особливостей процедури банкрутства, тобто без звернення стягнення на об'єкти, без арешту всіх банківських рахунків, так як такі заходи можуть паралізувати роботу господарюючого суб'єкта і позбавити можливості застосування до нього заходів реабілітаційного характеру.

Порядок стягнення по виконавчих документах за вказаними привілейованими вимогами встановлює господарський суд, у провадженні якого знаходиться справа про банкрутство. Тільки на підставі такої ухвали господарського суду державна виконавча служба здійснює по них виконавче провадження (ч. 8 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження").

В силу ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів. Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов або з власної ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження по справі

Отже, господарський суд у справі про банкрутство може вжити заходи забезпечення, передбачені Законом "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. 67 ГПК України та не позбавлений можливості застосувати інші заходи, які, за переконанням суду, є необхідними у конкретній справі. Однак, такі заходи мають відповідати цілям відновлення платоспроможності боржника та не перешкоджати здійсненню фінансово-господарської діяльності боржника.

Таким чином, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що з метою забезпечення майнових інтересів всіх кредиторів у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна Агро" з наданням можливості виплати поточної заробітної плати і ведення фінансово-господарської діяльності боржника для відновлення платоспроможності боржника, задовольнити клопотання про зняття арештів з рахунку боржника.

Керуючись ст.ст. 1, 3-14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 66, 67, 77, 86 ГПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И В:

1. Задовольнити клопотання боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна Агро" про зобов'язання зняти арешти з рахунку боржника.

2. Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області, Відділ державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві та Відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві зняти арешти з грошових коштів Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна Агро" (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 9, ідентифікаційний код 25586892) що знаходяться на розрахунковому рахунку №260006534 в АБ "Український Бізнес Банк", МФО 334969, які накладені постановами Відділу державної виконавчої служби Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області від 24.09.2010р., Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві від 15.03.2010р. та Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві від 27.12.2010р.

3. Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень, її оскарження не зупиняє її виконання. Строк пред'явлення даної ухвали до виконання -20.12.2013р.

Стягувачем за даною ухвалою є: Державне підприємство "Державний резервний насіннєвий фонд України" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 1, ідентифікаційний код 30518866).

Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна Агро" (01601, м. Київ, вул. Голосіївська, 9, ідентифікаційний код 25586892).

4. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі, Відділу державної виконавчої служби Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області, Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві та Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві для її виконання.

Суддя Д.В. Мандичев