Рішення № 28305157, 24.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-58/15221-2012 24.12.12

За позовомПублічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто"в особі Київської Філії "Сіті"Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто"ДоПублічного акціонерного товариства "Незалежна сервісна компанія"Провідшкодування шкоди в порядку регресу, 6673, 54 грн.Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача -не з'явився

Від відповідача -не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Київської Філії "Сіті" Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Незалежна сервісна компанія" про відшкодування шкоди в порядку регресу, 6673, 54 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2012 року порушено провадження по справі № 5011-58/15221-2012, розгляд справи призначено на 10.12.2012 року.

30.11.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи по справі.

10.12.2012 року представники позивача та відповідача у судове засідання з'явились.

10.12.2012 року у судовому засіданні представник відповідача надав суду документи по справі та заперечення на позовну заяву.

Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.

Представник позивача надав усні пояснення по суті справи. В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача надав усні пояснення по суті справи. В усних поясненнях проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.

В зв'язку з необхідністю витребування документів по справі, відповідно до ст. 77 ГПК України, судом оголошено перерву до 24.12.2012 на 16:30.

24.12.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

24.12.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло заперечення на відзив.

24.12.2012 року представники сторін у судове засідання не з'явились. Про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

У судовому засіданні судом розглянуто клопотання позивача про розгляд справи за відсутності представника та заперечення позивача на відзив.

24.12.2012 року у судовому засіданні, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

В С Т А Н О В И В :

За полісом № 19 G -0268510 від 15.04.2009 р. Відкритим акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», найменування якої було змінено на Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант -Авто»(надалі -страховик, позивач) було застраховано автомобіль -ВАЗ 21121 реєстраційний номер АА 0199 СМ, що належить Азенко Віталію Вікторовичу.

З матеріалів справи вбачається, що 12.05.2009 р. на площі Г. Бреста, в місті Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ 21121 реєстраційний номер АА 0199 СМ під керуванням водія Азенко Віталію Вікторовичу та автомобіля Деу Нексія, реєстраційний номер АА 4508 СР, під керуванням водія Єрьоміна Євгена Олександровича, внаслідок чого автомобіль ВАЗ 21121 реєстраційний номер АА 0199 СМ отримав пошкодження.

13.05.2009 р. страхувальник звернувся до позивача із заявою про пошкодження транспортного засобу та виплату страхового відшкодування.

Відповідно до Звіту № 191 про оцінку автомобіля ВАЗ 21121 реєстраційний номер АА 0199 СМ, складеного 12.06.2009 р., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля складає 6 548,28 грн.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи страхового акту № 78477 від 19.08.2009 р. який складено позивачем, сума страхового відшкодування становить 6 779,39 грн. Платіжним дорученням № 4153 від 01.11.2009 р. позивач здійснив виплату страхового відшкодування страхувальнику в розмірі 6 862,39 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. залежно

Вина водія -Єрьоміна Євгена Олександровича, який керував автомобілем Деу Нексія, реєстраційний номер АА 4508 СР, встановлена у судовому порядку та підтверджується постановою Святошинського районного суду міста Києва від 10.06.2009 р. у справі № 3-3468 2009 р.

Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля Деу Нексія, реєстраційний номер АА 4508 СР, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, була застрахована у ВАТ «СК «Правекс -страхування»на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВВ/5732621) строком з 06.06.2008 р. по 05.06.2009 р.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля ВАЗ 21121 реєстраційний номер АА 0199 СМ, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВВ/5732621), а до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за полісом № 19 G -0268510 від 15.04.2009 р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ВАТ «СК «Правекс -Страхування»як особи, відповідальної за завдані збитки.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача із заявою № 78477 від 29.08.2011 р. про виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 6 038,28 грн., яка отримана останнім 31.08.2012 р., докази чого наявні в матеріалах справи.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Так як, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ВАЗ 21121 реєстраційний номер АА 0199 СМ складає 6 548,28 грн., відповідно до Звіту № 191 про оцінку автомобіля ВАЗ 21121 реєстраційний номер АА 0199 СМ, складеного 12.06.2009 р., тому до позивача перейшло право вимоги саме на суму 6 548,28 грн.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВВ/5732621) передбачено, що ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну становить 25 500,00 грн., франшиза -510,00 грн.

Згідно ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач регресну вимогу позивача не задовольнив, кошти не перерахував.

Згідно положень ч. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Позивачем вимоги положень ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" враховані, та заявлено вимогу про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 6 038,28 грн.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню в повному обсязі на суму 6 038,28 грн.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 454,11 грн. пені та 181,15 грн. -3 % річних.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним з видів забезпечення виконання зобов'язань є неустойка (ч. 1 ст. 546, ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Вимоги позивача щодо стягнення пені відповідно до пункту 37.2 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яким встановлено, що за кожень день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня, є не обґрунтованими, оскільки вказана норма регулює відносини страховика і страхувальника за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а позивач не є суб'єктом цього договору.

За таких обставин, для позадоговірних (регресних) зобов'язань у сфері страхування чинне цивільне законодавство не передбачає можливість забезпечення виконання таких зобов'язань шляхом встановлення неустойки, а договірні відносини між сторонами з цього приводу відсутні.

3 матеріалів справи не вбачається укладення між сторонами у справі письмового правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання у вигляді неустойки (пені), а розмір пені договором або актом цивільного законодавства у спірних регресних правовідносинах сторін також не встановлено, що виключає правові підстави для стягнення пені.

За таких обставин, для позадоговірних (регресних) зобов'язань у сфері страхування чинне цивільне законодавство не передбачає можливість забезпечення виконання таких зобов'язань шляхом встановлення неустойки, а договірні відносини між сторонами з цього приводу відсутні.

Наведене випливає з вимог ст. 547 та п. 1 ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, відповідно до яких правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання (в тому числі щодо неустойки) вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

З матеріалів справи не вбачається укладення між сторонами у справі письмового правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання у вигляді неустойки (пені), а розмір пені договором або актом цивільного законодавства у спірних регресних правовідносинах сторін також не встановлено, що виключає правові підстави для стягнення пені.

З огляду на вказані обставини, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 454,11 грн., нарахованої на суму страхового відшкодування, задоволенню не підлягають.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 181,15 грн., то:

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки зобов'язання страховика у регресних відносинах зводиться до відшкодування страхової виплати іншому страховику і таке зобов'язання є грошовим, то в разі прострочення його виконання настає відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК, зокрема, сплата боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Три проценти річних, так само як і інфляційні втрати на суму боргу, входять до складу грошового зобов'язання і на відміну від пені не є санкцією за порушення грошового зобов'язання, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних відсотків і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Таким чином, 3 % річних нараховані на суму боргу є наслідком невиконання грошового зобов'язання.

Перевіривши розрахунок 3 % річних наданий позивачем суд визнає його арифметично вірним, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 181,15 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

У зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Незалежна сервісна компанія»(01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд.9/2, кв.40, код ЄДРПОУ 20036721) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»(01042, м. Київ, Печерський район, провулок Новопечерський, будинок 19/3, ідентифікаційний код 16467237) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення суму страхового відшкодування в розмірі 6 038,28 грн. (шість тисяч тридцять вісім гривень двадцять вісім копійок), 181,15 грн. (сто вісімдесят одну гривню п'ятнадцять копійок) 3 % річних, 1499,98 грн. (одну тисячу чотириста дев'яносто дев'ять гривень дев'яносто вісім копійок) судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 28.12.2012 року.

Суддя О.Є. Блажівська