Ухвала суду № 28304696, 10.12.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2012 р.Справа № 2а-9884/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2012р. по справі № 2а-9884/12/2070

за позовом ТОВ "Спаське"

до Західної МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2012року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спаське"до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено повністю. Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 21 серпня 2012 року № 0000222221 в частині збільшення податкових зобов'язань з податку на прибуток ТОВ "Спаське"в сумі 18442,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 4610,50 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спаське" витрати по сплаті судового збору у розмірі 2146,00 грн.

Не погоджуючись з постановою суду в частині задоволення позовних вимог, в апеляційній скарзі Західна МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2012року,прийняти нове, яким в позові відмовити.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що фахівцями Західної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби в липні -серпні 2012 року проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 01.08.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 01.08.2012 року у зв'язку з ліквідацією, за результатами якої складено акт № 1380/22-204/32950294 від 10.08.2012р.

Перевіркою , крім іншого , встановлено порушення позивачем п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 19659,00 грн., в т.ч. у 4 кварталі 2009 року на суму 19659,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 10.08.2012 року № 1380/22-204/32950294, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.08.2012 року № 0000222221 про збільшення податкових зобов'язань з податку на прибуток ТОВ "Спаське"в сумі 19659,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 4914,75 грн.

Відповідно до розрахунку податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) з податку на прибуток ТОВ "Спаське" в розрізі порушень та п. 3.1. "Податок на прибуток" розділу 3 акту перевірки, відповідачем встановлено порушення позивачем п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до збільшення податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 18442,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 4610,50 грн. В цій частині рішення оскаржується позивачем.

Також, відповідачем встановлено порушення позивачем п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до збільшення податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 1217,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 304,25 грн., що позивачем не оскаржується.

Підставою для визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток стало неправомірне, на думку відповідача, віднесення позивачем до складу валових витрат у 4 кварталі 2009 року задекларованої орендної плати на суму 73767,0 грн.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи податкове повідомлення-рішення від 21.08.2012р. № 0000222221 в частині збільшення податкових зобов'язань з податку на прибуток ТОВ "Спаське"в сумі 18442,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 4610,50 грн., суд першої інстанції виходив з того , що відсутній об'єкт донарахування податку на прибуток, тому відсутні підстави для застосування штрафної (фінансової) санкції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Правовідносини, що виникли у зв'язку з формуванням платником податку на прибуток валових витрат, регулювалися статтею 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який діяв на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах (пункт 1.32 статті 1 цього Закону).

Підпунктом 5.2.1 цього пункту передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п.п. 5.2.5 п. 5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат віднесено суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України "Про систему оподаткування", (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених зазначеним законом), включаючи акцизний збір та рентні платежі, а також збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, за винятком податків, зборів (обов'язкових платежів), передбачених підпунктами 5.3.3, 5.3.4, та пені, штрафів, неустойок, передбачених підпунктом 5.3.5 цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) віднесено плату за землю (земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 названого Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, підставою для включення витрат підприємства до складу валових є належне документальне підтвердження факту понесення таких витрат та їх зв'язок з господарською діяльністю підприємства.

В свою чергу, факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлений з врахуванням якісних характеристик послуг, які б однозначно свідчили про призначення наданих послуг для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.

Відповідно до п. 16.4. ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"№ 2181-ІІІ від 21.12.2000р., положення якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Однак, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок, або не подавати такий розрахунок, якщо уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Відповідно до п. 11.1 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" податкові періоди для податку на прибуток встановлені: календарні квартал, півріччя, три квартали та рік.

Згідно п. 2.1 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003р. № 143, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, якщо платником самостійно виявлено помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, то відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", такий платник має право зазначити уточнені показники у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були виявлені.

Відповідно до п. 1.5 зазначеного Порядку, податок на прибуток за квартал, півріччя, рік розраховуються за правилами, установленими п. 11.1 ст. 11 і п. 16.4 ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", наростаючим підсумком з початку року.

З акту перевірки вбачається , що підставою для донарахування податкових зобов'язань відповідач зазначає безпідставне формування валових витрат позивачем плати за землю ( земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки держаної і комунальної власності) в сумі 983233,00 грн.

ТОВ "Спаське" зареєстровано як юридичну особу Виконавчим комітетом Харківської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи від 09.06.2004 року, номер запису 1 480 107 0021 000036, серія А01 № 422188. У перевіряємий період позивач являвся платником податку на прибуток та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

08.06.2005р. між позивачем та Харківською міською радою укладено договір оренди землі, зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті країни по земельних ресурсах " в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга № 4) від 10.06.2005р. за № 63136/05.

Згідно зазначеного договору позивач отримав в строкове оплатне користування земельну ділянку площею 6,4388 га по вул. Батумській, 2, в м. Харкові, для обслуговування нежитлових будівель. Згідно п. 9 договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі та підлягає індексації.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про плату за землю", який діяв на час виникнення спірних правовідносин, підставою для нарахування орендної плати, яка перебуває у державній або комунальній власності, є договір оренди такої земельної ділянки. Відповідно до ст. 14 Закону України "Про плату за землю"платники орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають до відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Позивачем 23.01.2009 р. подано до ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної форми власності (вх. № 1017) за 2009 рік, згідно якої позивачем самостійно нараховано орендну плату в сумі 1026032,88 грн.

Правильність нарахування орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної форми власності відповідачем не оспорювалась.

В пункті 3.5.9 акту перевірки № 1380/22-204/32950294 від 10.08.2012р. зазначено, що перевіркою повноти визначення земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 01.04.2009 року по 01.08.2012 року, в тому числі за договором оренди від 08.06.2005 року, зареєстрованим 10.06.205 року за № 63136/05, не встановлено його заниження або завищення.

02.02.2010 р. позивачем подано до ДПІ у Ленінському районі м. Харкова декларацію з податку на прибуток підприємства за 2009 рік, в якій до складу валових витрат віднесено суму податків, зборів (обов'язкових платежів) в сумі 983335,00 грн. (ряд. 04.6).

Згідно додатку Р1 до рядка 04.6 декларації позивачем за 2009 рік віднесено до складу валових витрат плату за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки держаної і комунальної власності) в сумі 983233,00 грн. Виписками з банківського рахунку ТОВ "Спаське"№ 26008036393500 в АКІБ "УкрСиббанк" підтверджується сплата до бюджету орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в задекларованому обсязі.

Враховуючи, що декларація з податку на прибуток подається за податковий період наростаючим підсумком, в даному випадку звітним періодом з податку на прибуток є рік, показники підсумовуються з початку року, позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат за 2009 рік задекларовану в першому кварталі 2009 року орендну плату за земельні ділянки держаної і комунальної власності в сумі 983233,00 грн., яку відображено в декларації з податку на прибуток за 2009 рік, яка містить уточнені показники по відношенню до попередніх податкових періодів (півріччя та три квартали 2009 року).

Крім того , податковий орган визначаючи порушення п.п. 5.2.5 п. 5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та збільшуючи податкові зобов'язання з податку на прибуток не враховував нараховані та задекларовані позивачем податки, збори (обов'язкові платежі) в 1 кварталі 2009 року, так як цей період не входив до періоду, за який здійснювалась перевірка та складено акт від 10.08.2012р. № 1380/22-204/32950294.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Висновки податківців, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення Західної МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 21 серпня 2012 року № 0000222221 в частині збільшення податкових зобов'язань з податку на прибуток ТОВ "Спаське"в сумі 18442,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 4610,50 грн. правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню, а заперечення відповідача безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2012р. по справі № 2а-9884/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Григоров А.М. Подобайло З.Г.

Повний текст ухвали виготовлений 17.12.2012р.