Постанова № 28302105, 18.12.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/11597/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Ушенка С.В.,

при секретарі Шимко Н.В.,

за участю

представника позивача - Дюміна А.О. (за довіреністю),

представника відповідача - Гой В.П. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Науково-виробнича компанія «Гірничі машини» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.06.2012р. № 0000121510/9081/10/15-17/1-1-34046713, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Науково-виробнича компанія «Гірничі машини» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.06.2012р. № 0000121510/9081/10/15-17/1-1-34046713.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 12.06.2012р. ним отримано акт камеральної перевірки від 12.06.2012р. № 178/15-17/1-1-34046713, яким встановлено завищення суми податкового кредиту за період з 01.03.2012р. по 31.03.2012р. у сумі 94888,47 грн. 19.06.2012р. ним отримано податкове повідомлення-рішення від 19.06.2012р. № 0000121510/9081/10/15-17/1-1-34046713, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 118610,00 грн., з яких 94888,00 грн. - сума основного платежу, 23722,00 грн. - сума штрафних (фінансових) санкцій. З урахуванням приписів п. 50.1. ст. 50, п.п. 198.2., 198.6. ст. 198, п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. №1492, Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010р. №1002, вважає зазначене податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові, просить позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, надав письмові заперечення і пояснення про порушення позивачем п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, п. 8 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. №1492, та п. 7 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010р. №1002, що призвело до заниження суми податкових зобов'язань по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за податковою накладною від 30.03.2012р. № 138 на суму ПДВ 94888,00 грн. Просить в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи і перевіривши їх наявними доказами, суд встановив наступне.

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Науково-виробнича компанія «Гірничі машини» є юридичною особою, зареєстровано 03.02.2006р., знаходиться на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби, є платником податку на додану вартість.

Відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби у відповідності до приписів Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Податкового кодексу України і Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень і здійснює контроль у сфері податкового законодавства.

Як встановлено в судовому засіданні, 15.05.2012р. позивачем до відповідача подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9026612733 за березень 2012 року, яким збільшено суму податкового кредиту на 74888,00 грн. у зв'язку з придбанням (виготовленням, будівництвом, спорудженням, створенням) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою (графа 10.1 розрахунку).

Як вбачається з розділу ІІ Податковий кредит додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» від 15.05.2012 № 9026608545, позивачем збільшено податковий кредит за березень 2012 року на суму ПДВ за податковою накладною № 138 від 30.03.2012р. у розмірі 94 888,47 грн., яка видана ТОВ «Брянківська вугільна компанія» (ІПН 352048505648).

Зазначена податкова накладна не відображена позивачем в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, який був наданий до органу податкової служби 20.04.2012р. №9020621840 за березень 2012 року, оскільки, як встановлено в судовому засіданні з пояснень представника позивача, зазначена податкова накладна була отримана ПрАТ «НВК «Гірничі машини» лише у травні 2012 року, а внесена до Єдиного реєстру податкових накладних 13.04.2012р.

Згідно з п. 1 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010р. № 1002 «Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010р. за № 1402/18697 (далі - Порядок № 1002), упровадження реєстру виданих та отриманих податкових накладних (далі - Реєстр) обумовлене вимогами пункту 201.15. статті 201 розділу V Податкового кодексу України. Реєстр є формою для запису (реєстрації) виданих та отриманих податкових накладних.

Відповідно до п. 7 Порядку № 1002 Реєстр є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Згідно з п. 3 Порядку № 1002 Реєстр ведеться в електронному вигляді у форматі, затвердженому центральним органом податкової служби, та за власним бажанням платника у паперовому вигляді.

Платники податку щомісяця в строки, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Відповідно до п. 6. Порядку № 1002 у Реєстрі окремо обліковуються операції з придбання товарів/послуг з метою використання у господарській діяльності платника для здійснення операцій, які оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 20 відсотків чи 0 відсотків, звільнених від оподаткування, та тих, що не є об'єктом оподаткування, а також тих, які не призначаються для використання у господарській діяльності цього платника податку.

Згідно з п. 10. Порядку № 1002 у розділі II Реєстру відображаються отримані податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної), ВМД, а також інші документи, на підставі яких здійснюється облік операцій з придбання товарів/послуг.

Пунктом 11 Порядку № 1002 встановлені особливості заповнення деяких граф розділу II Реєстру, а саме: у графі 1 проставляється номер запису податкової накладної, розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної), інших подібних документів, указаних у пунктах 201.10. та 201.11. статті 201 розділу V Кодексу, та документа, який засвідчує факт придбання товарів, ВМД. Указаний номер запису переноситься на зазначений документ (пп.11.1.); у графі 2 вказується дата отримання податкової накладної чи іншого документа, указаного в підпункті 11.1. цього пункту (пп.11.2.).

Відповідно до п. 12 Порядку № 1002 платники податку за звітний (податковий) період визначають підсумки щоденно зареєстрованих операцій та окремо визначають підсумки для уточнюючих розрахунків.

Пунктом 8 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. № 1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011р. за № 1490/20228 (далі - Порядок №1492), визначено, що дані, наведені у податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6. ст. 201 Податкового кодексу України).

Результати податкового обліку платника податку відображаються у реєстрі виданих і отриманих податкових накладних та переносяться до податкової звітності і визначають результат його розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість (розмір податкових зобов'язань, податкового кредиту, сплата податкового зобов'язання чи отримання бюджетного відшкодування).

Відповідно до пп. 14.1.181. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 розділу V Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому датою виникнення права платника податку на формування податкового кредиту відповідно до пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11. статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Пунктом 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

У разі якщо платник податку не скористався правом подачі заяви, передбаченим пунктом 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, і не звернувся до податкової інспекції зі скаргою, він не має права включати до податкового кредиту суму ПДВ, не підтверджену податковою накладною.

Як вже було зазначено вище, позивач отримав від ТОВ «Брянківська вугільна компанія» податкову накладну від 30.03.2012р. № 138 лише у травні 2012р. Зазначена податкова накладна була внесена до Реєстру 13.04.2012р.

20.04.2012р. при поданні декларації з податку на додану вартість за березень 2012р. позивачем не було включено до податкового кредиту суму ПДВ зазначену в податковій накладній від 30.03.2012р. №138. Заяву зі скаргою на дії ТОВ «Брянківська вугільна компанія» щодо порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної позивачем до органу податкової служби не подавалось.

Враховуючи вищенаведені приписи податкового законодавства, суд приходить до висновку, що у разі якщо право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких фактично відбулись господарські операції, суми ПДВ, вказані у податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

Таким чином, податкова накладна, яка отримана у періодах, наступних за періодом, в якому її виписано, включається до реєстру отриманих податкових накладних та до податкової декларації в тому звітному періоді, на який припадає дата отримання податкової накладної.

Пунктом 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові або службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку щодо правомірності дій відповідача щодо збільшення позивачеві грошового зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2012 року у сумі 118610,00 грн., оскільки він довів факт наявності з боку позивача порушень податкового законодавства, а, отже, позовні вимоги є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись ст.ст. 2-14, 17, 18, 24, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Науково-виробнича компанія «Гірничі машини» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.06.2012р. № 0000121510/9081/10/15-17/1-1-34046713 - відмовити в повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлено 24.12.2012р., її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 18.12.2012р. в присутності представників сторін і приєднано до матеріалів справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ушенко С. В.