Постанова № 28301969, 25.12.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2012 р.Справа № 5017/1064/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Ліпчанської Н.В.,

Суддів: Мацюри П.Ф., Філінюка І.Г..

При секретарі судового засідання Стеблиненко В.С.

За участю представників сторін:

від позивача -Марочкін В. О., довіреність б/н, дата видачі : 29.10.2012р.,

від відповідача - не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства „Христо Ботєва"

на рішення господарського суду Одеської області від 21.06.2012р.

по справі № 5017/1064/2012

за позовом Державного підприємства Дослідне господарство імені О.В. Суворова Національного наукового центру „Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова"

до Фермерського господарства „Христо Ботєва"

про стягнення 499 920,00 грн.,

Встановив:

В квітні 2012р. Державне підприємство Дослідне господарство імені О.В. Суворова Національного наукового центру „Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова" (Далі -Підприємство) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Фермерського господарства „Христо Ботєва" (Далі - Господарство) про стягнення заборгованості в розмірі 499 920,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Підприємство посилається на неналежне виконання Господарством умов договору купівлі-продажу №20 від 29.04.2010р. укладеного між сторонами.

Позивач зазначає, що згідно умов договору відповідачу був поставлений товар на загальну суму 1 249 920,00 грн., однак Господарство розрахувалось за нього частково, а тому заборгованість становить 499 920,00 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 21 червня 2012р., винесеним суддею Рога Н.В., позов задоволено повністю. Суд стягнув з Господарства на користь Підприємства заборгованість в розмірі 499 920,00 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 9 998,40 грн. Крім цього, суд стягнув з Підприємства на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 0, 40 грн.

Мотивуючи дане рішення, місцевий господарський суд посилається на положення статтей 174, 193 Господарського Кодексу України, статтей 509, 530, 610, 626, 627, 629, 712 Цивільного Кодексу України дійшов до висновку про доведеність позивачем тих обставин відповідно до яких відповідач порушив свої зобов'язання за договором купівлі-продажу №20 від 29.04.2010р. в частині своєчасності оплати отриманого товару.

Не погоджуючись з даним рішенням, Господарство звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.10.2012р. було зупинено апеляційне провадження по справі №5017/1064/2012 у зв'язку з призначенням судово-економічної експертизи, проведення якої було доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

13 листопада 2012 року до Одеського апеляційного господарського суду від ОНДІСЕ надійшов лист в якому було зазначено, що зазначені в ухвалі Одеського апеляційного господарського суду запитання не відносяться до компетенції експерта-економіста, згідно Наково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом МЮ України №53/5 від 08.10.1998р. (із змінами та доповненнями), у зв'язку з цим ухвала ОАГС від 25.10.2012р. та надані матеріали справи № 5017/1064/2012 були повернуті без проведення експертизи.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 19 листопада 2012 року провадження по даній справі поновлено.

Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про час, дату та місце його проведення повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не сповістив, додаткових документів до суду не надавав.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, та правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, 29.04.2010р. між Підприємством (Продавець) та Господарством (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 20, згідно умов якого Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти і сплатити саджанці виноградні (Товар) у кількості 201 600 шт. За ціною 6,20 грн. за одну штуку, на загальну суму 1 249 920, 00 грн. (з ПДВ) (а.с. 7).

У відповідності до п. 2.3 договору, Покупець зобов'язується сплатити грошові кошти шляхом їх перерахування на розрахунковий рахунок Продавця в розмірі 100% у строк до 01.08.2010р.

Згідно з п. 3.1 договору передбачено, що Покупець приймає продукцію за кількістю та якістю, і на момент отримання товару до Продавця претензій не має.

Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до моменту виконання сторонами своїх обов'язків (п. 5.1).

Як вбачається з видаткових накладних, а саме: № СВ-10445 від 20.04.2010р. на суму 629 920,00 грн., № СВ-10479 від 29.04.2010р. на суму 620 000,00 грн., позивачем було передано, а представником відповідача Ганчевим В.М. на підставі довіреності ЯПК № 43419 від 20.04.2010р. було прийнято товар на загальну суму 1 249 920, 00 грн. (а.с. 9-11).

Відповідачем було частково оплачено товар на загальну суму 750 000,00 грн. на підставі банківської виписки від 18.08.2010р. (а.с. 12).

Відповідно до ст. 629 ЦК України всі умови договору з моменту його укладання стають однаково обов'язковими для виконання сторонами.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

За таких обставин судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позову стосовно стягнення з відповідача заборгованості у сумі 499 920,00 грн. (1 249 920, 00 грн. - 750 000,00 грн.).

В апеляційній скарзі, відповідач зазначив, що відповідно до п. 3.6 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 10 січня 2007р. №2, приймання та оприбуткування запасів, які надійшли від постачальників або від переробників з переробки на стороні. Оформлюється товарно-транспортною накладною з використанням штампу (позначення) про оприбуткування або прибутковим ордером. Також, апелянт зазначив, що неодноразово звертався в усній формі до позивач з проханням надати належним чином оформлені документи по договору, але позивачем це було зроблено частково.

Однак, колегія суддів не погоджується з даними посиланнями апелянта, оскільки відповідно до ст.1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ -документ, який містить відомості про господарську операцію та підвереджує її здійснення. Господарська операція -дія або подія, яка виникає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Згідно зі ст. 9 цього ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, якщо це не можливо -безпосередньо після її закінчення.

Отже, видаткові накладні та довіреності, які містяться в матеріалах справи є первинними документами, які зафіксували та підвередили проведення господарської операції між позивачем та відповідачем щодо купівлі-продажу виноградних саджанців.

Відповідно до ст. 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду винесено при повному з'ясуванні та дослідженні всіх обставин справи, з правомірним застосуванням норм діючого законодавства, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99,101-105 ГПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства „Христо Ботєва" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 21 червня 2012р. у справі №5017/1064/2012 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 26.12.2012р.

Головуючий суддя Н.В. Ліпчанська

Суддя П.Ф. Мацюра

Суддя І.Г. Філінюк