Постанова № 28297488, 25.12.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2012 р.Справа № 5017/1676/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.І. Бойко

суддів: Т.А. Величко, С.В. Таран

при секретарі: Альошиній Г.М.

за участю представників сторін:

від позивача -Отраднов В.Л.

від відповідачів:

від Одеського виробничого об'єднання "Електрик" Українського товариства глухих -не з'явився

від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 -не з'явився

від третьої особи -Бутенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Українського товариства глухих

на рішення господарського суду Одеської області від 01.11.2012р.

у справі № 5017/1676/2012

за позовом Українського товариства глухих

до Одеського виробничого об'єднання "Електрик" Українського товариства глухих; Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунального підприємства "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості"

про визнання договору недійсним та визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Українське товариство глухих звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеського виробничого об'єднання "Електрик" Українського товариства глухих, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунального підприємства "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" про визнання договору недійсним та визнання права власності.

В ході розгляду справи позивач звернувся з заявою про припинення провадження у справі в частині визнання договору міни недійсним.

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.11.2012р. у справі № 5017/1676/2012 у задоволені позову Українського товариства глухих до Одеського виробничого об'єднання "Електрик" Українського товариства глухих та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, за участю третьої особи Комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача про визнання права власності на десять кухонних приміщень 1, 2, 3, 4 та 5 поверхів гуртожитку по АДРЕСА_1, площею 24,2 кв. м., 24,2 кв. м., 24,3 кв. м., 24,3 кв. м., 24,2 кв. м., 24,2 кв. м., 24,2 кв. м., 24,2 кв. м., 24,2 кв. м., 24,2 кв. м., обладнаних двадцяти п'ятью електроплитами та на сім кухонних приміщень 1, 2, 3, 4 поверхів гуртожитку по АДРЕСА_2 площею 15,3 кв. м., 15,4 кв. м., 14,9 кв. м., 15,5 кв. м., 14,2 кв. м., 14,9 кв. м., 14,4 кв. м. обладнаних тридцяти шістью електроплитами відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Українське товариство глухих звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідачі не скористалась своїм правом прийняти участь у розгляді апеляційної скарги, повідомлені належним чином.

Третя особа просить залишити рішення суду без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Одеської області від 17.11.2008р. по справі № 3/144-08-2799, визнано за Українським товариством глухих в тому числі право власності на будівлі гуртожитку по АДРЕСА_1 площею 2764,6 кв., що складається з жилих та підсобних приміщень.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно будівля гуртожитку по АДРЕСА_1, зареєстрована на підставі вищевказаного рішення суду за Українським товариством глухих 04.06.2009р.

Згідно технічного паспорту на будівлю гуртожитку по АДРЕСА_1, виготовленого станом на 09.08.2005р., на І поверсі розташовані 2 кухні площею 24,2 кв. м. та 24,2 кв. м.; на ІІ поверсі розташовані 4 кухні площею 24,3 кв. м., 24,3 кв. м., 24,3 кв. м., 24,3 кв. м.; на ІІІ поверсі розташовані 4 кухні площею 24,2 кв. м., 24,2 кв. м., 24,2 кв. м., 24,2 кв. м.; на ІV поверсі розташовані 4 кухні площею 24,2 кв. м., 24,2 кв. м., 24,2 кв. м., 24,2 кв. м., на V поверсі розташовані 4 кухні площею 24,2 кв. м., 24,2 кв. м., 24,2 кв. м., 24,2 кв. м., тобто на 5 поверхах розташовано 18 кухонь.

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.11.2010р. по справі № 20/156-09-4023 за Українським товариством глухих визнано право власності на 19/20 частки у спільній частковій власності на будівлю гуртожитку по АДРЕСА_2, що складається з: 5-ти приміщень 1-го поверху, розташованих з лівої сторони від входу до гуртожитку; 6-ти приміщень 1-го поверху, розташованих між кухнею та сходовим маршем; підсобних приміщень 1-го поверху: 2-х сходових маршів, комори, коридорів, душової, пральної, туалету, кухні; 2-го, 3-го, 4-го поверхів зі всіма жилими та підсобними приміщеннями.

Як вбачається з листа КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" нежитлова будівля пл. 30,8 кв. м. по АДРЕСА_2 за ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу від 16.02.2010р. № 292,; 1/20 частина цієї будівлі пл. 86,0 кв. м. зареєстрована за ОСОБА_8 на підставі мирової угоди від 11.05.2010р., затвердженою ухвалою Приморського районного суду від 25.05.2010р. (справа № 2-8684/10).

Згідно технічного паспорту на будівлю гуртожитку по АДРЕСА_2, виготовленого станом на 19.03.2009р., на І поверсі розташована 1 кухня площею 15,3 кв. м.; на ІІ поверсі розташовані 2 кухні площею 15,4 кв. м. та 14,9 кв. м.; на ІІІ поверсі розташовані 3 кухні площею 14,9 кв. м., 14,2 кв. м., 14,4 кв. м.; на ІV поверсі розташована 1 кухня площею 14,9 кв. м., всього 7 кухонь.

В обґрунтування уточнених позовних вимог позивач посилається на ст. 128 Цивільного кодексу Української РСР, ст. 392 ЦК України, ст.ст. 48, 49 Закону "Про власність", що були чинними на момент укладання угод від 12.05.1998р. та від 15.07.1998р. та зазначає, що він був змушений звернутися до суду за захистом свого права власності, так як відповідач за договором міни від 25.11.2003р. передав ФОП ОСОБА_3 10 кухонних приміщень по АДРЕСА_1 та сім кухонних приміщень по АДРЕСА_2, незважаючи на те, що ці приміщення належать йому. Та обставина, що 10.07.2012р. вказаний договір міни був розірваний не є підставою, на думку позивача, для припинення провадження у даній справі, так як зазначені кухонні приміщення були знову передані ФОП ОСОБА_3 відповідачу, а не Українському товариству глухих, які є власником цих спірних приміщень.

При цьому позивач не оскаржує те, що на теперішній час цими спірними приміщеннями користуються мешканці гуртожитків.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову зазначив, що неодноразово зобов'язував позивача уточнити позовні вимоги з чітким зазначенням об'єктів, їх площі з чітким розташуванням та чіткої ідентифікації приміщень; надати правове обґрунтування позовних вимог з чітким зазначенням норм відповідно до чинного законодавства; докази, які підтверджують невизнання відповідачем права власності позивача на спірні приміщення відповідно до чинного законодавства; правове обґрунтування визнання права власності на електроплити, однак, позивач до суду витребувані судом уточнення не надав, тому суду розглядає позовні вимоги в редакції від 02.08.2012 року, в якій позивач просить суд визнати право власності на десять кухонних приміщень 1, 2, 3, 4, 5 поверхів гуртожитку по АДРЕСА_1, площею 24,2 кв. м., 24,2 кв. м., 24,3 кв. м., 24,3 кв. м., 24,2 кв. м., 24,2 кв. м., 24,2 кв. м., 24,2 кв. м., 24,2 кв. м., 24,2 кв. м., обладнаних двадцяти п'ятью електроплитами та на сім кухонних приміщень 1, 2, 3, 4 поверхів гуртожитку по АДРЕСА_2 площею 15,3 кв. м., 15,4 кв. м., 14,9 кв. м., 15,5 кв. м., 14,2 кв. м., 14,9 кв. м., 14,4 кв. м. обладнаних тридцяти шістью електроплитами.

Судова колегія погоджується з висновком суду про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Матеріали справи свідчать, що в гуртожитку по АДРЕСА_1, яке належить повністю позивачу розташовані 18 кухонь. Враховуючи те, що позивач звернувся з позовом про визнання права власності лише на 10 кухонь, то він повинен був конкретизувати, на які саме кухні він просить визнати право власності, а саме: розмір кожної кухні окремо та вказати на якому поверсі конкретно вони знаходяться згідно технічного паспорту, але незважаючи на вимогу суду цього не зроблено.

Судова колегія також вважає, що позивач Українське товариство глухих не надав доказів порушення його прав власності на спірні приміщення.

Згідно ст. 392 ЦК України, на яку в обґрунтування позову посилається відповідач, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як вбачається із матеріалів справи позивач є власником будівлі гуртожитку по АДРЕСА_1 в тому числі і всіх кухонь, які розташовані в цій будівлі. Позивачу також на праві власності належать і всі 7 кухонь, які розташовані в будівлі гуртожитку по АДРЕСА_2.

Дійсно в 2003р. відповідач Одеське виробниче об'єднання "Електрик" уклав з ФОП ОСОБА_3 договір міни від 25.11.2003р. десяти кухонних приміщень по АДРЕСА_1 та семи кухонних приміщень по АДРЕСА_2, але 10.07.2012р. договір було розірвано, в зв'язку з чим позивач звернувся з заявою про припинення провадження у справі в цій частині.

Як визнав позивач всі ці спірні приміщення обладнані електроплитами та в теперішній час використовуються мешканцями гуртожитку.

Судова колегія вважає, що доказів порушення права власності позивача на спірні приміщення останнім не надано в порушення ст. 33 ГПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи та оцінки доказів.

Керуючись ст. ст. 101,103 -105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Одеської області від 01.11.2012р. у справі № 5017/1676/2012 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 Господарського Процесуального Кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Л.І. Бойко

Суддя Т.А. Величко

Суддя С.В. Таран

Повний текст постанови підписаний 28.12.2012р.