Постанова № 28301278, 26.12.2012, Харківський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2012 р. № 2-а- 15848/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Бабаєв А.І.

суддя Бідонько А.В.

суддя Котеньов О.Г.

при секретарі судового засідання Свіргун О.О.

за участі:

представника позивача Яковенко О.Г.

представника відповідача Онищенка А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Державного підприємства заводу "Електроважмаш" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство завод "Електроважмаш" звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0001610840 від 21.11.2011 року та № 0001620840 від 21.11.2011 року;

В обґрунтування позовних вимог підприємство зазначило, що правомірно визначило суму бюджетного відшкодування з ПДВ за червень - серпень 2011 року та суму від'ємного значення з ПДВ за серпень 2011 року.

В судове засідання представник позивача прибула, позов підтримав та просила задовольнити позов.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2012 року відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Харкові замінено його правонаступником - Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби.

Відповідач, спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби проти позову заперечувала. В обґрунтування заперечень зазначила, що ДП завод "Електроважмаш" в рамках позовних вимог порушено:

- п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме завищено суму податкового кредиту квітня 2011 року на суму ПДВ 37 279,0 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Інтехмаш" та ТОВ "Хром-Сталь", що призвело до порушення п. 200.3 ст. 200 ПК України, а саме завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту на 37 279,0 грн.;

- п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме завищено суму податкового кредиту травня 2011 року на суму ПДВ 117 871,0 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Хром-Сталь", що призвело до порушення п. 200.3 ст. 200 ПК України, а саме завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту на 117 871,0 грн.;

- п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме завищено суму податкового кредиту червня 2011 року на суму ПДВ 192 196,0 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Хром-Сталь", що призвело до порушення п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту на 192 196,0 грн.;

- п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме завищено суму податкового кредиту за липень 2011 року по взаємовідносинам з ПП "Світ Кассандри-350" та ТОВ "Промспец Консалтінг" на загальну суму 79 187,0 грн., що призвело до порушення п. 200.3 ст. 200 ПК України, а саме завищення суми від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за липень 2011 року у розмірі 79 187,0 грн.;

- п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме завищено суму податкового кредиту серпня 2011 року на суму ПДВ 150 072,0 гривень по взаємовідносинам з ТОВ "Хром-Сталь", ТОВ "Стандарт", ТОВ "Позітрон", ТОВ "Компані "Плазма", що призвело до порушення п. 200.1 ст. 200 ПК України, а саме заниження суми позитивного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту на 150 072,0 грн.;

- абзацу "а" п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме завищено суму бюджетного відшкодування за червень 2011 року на 37 279,0 грн., за липень 2011 року на 63 123,0 грн. та за серпень 2011 року на 391 979,0 грн.;

- абзацу "б" п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24) за серпень 2011 року на 867 502,0 грн.

В судове засідання представник відповідача прибув, проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, державне підприємство завод "Електроважмаш" пройшло встановлену процедуру державної реєстрації та зареєстроване Виконавчим комітетом Орджонікідзевської районної ради народних депутатів м. Харкова 03.12.1991 року. Перебуває на податковому обліку в СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС за № 156. Зареєстроване платником ПДВ.

Фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Державного підприємства завод "Електроважмаш" (код ЄДРПОУ 00213121) з питань нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за червень, липень, серпень 2011 року.

За результатом перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові було складено Акт "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Державного підприємства завод "Електроважмаш" (код ЄДРПОУ 00213121) з питань нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за червень, липень, серпень 2011 року" № 2148/40-028/00213121 від 04.11.2011 року (надалі - Акт перевірки № 2148).

Згідно висновків Акту перевірки № 2148 ДП завод "Електроважмаш" в рамках позовних вимог порушено:

- п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме завищено суму податкового кредиту квітня 2011 року на суму ПДВ 37 279,0 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Інтехмаш" та ТОВ "Хром-Сталь", що призвело до порушення п. 200.3 ст. 200 ПК України, а саме завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту на 37 279,0 грн.;

- п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме завищено суму податкового кредиту травня 2011 року на суму ПДВ 117 871,0 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Хром-Сталь", що призвело до порушення п. 200.3 ст. 200 ПК України, а саме завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту на 117 871,0 грн.;

- п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме завищено суму податкового кредиту червня 2011 року на суму ПДВ 192 196,0 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Хром-Сталь", що призвело до порушення п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту на 192 196,0 грн.;

- п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме завищено суму податкового кредиту за липень 2011 року по взаємовідносинам з ПП "Світ Кассандри-350" та ТОВ "Промспец Консалтінг" на загальну суму 79 187,0 грн., що призвело до порушення п. 200.3 ст. 200 ПК України, а саме завищення суми від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за липень 2011 року у розмірі 79 187,0 грн.;

- п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме завищено суму податкового кредиту серпня 2011 року на суму ПДВ 150 072,0 гривень по взаємовідносинам з ТОВ "Хром-Сталь", ТОВ "Стандарт", ТОВ "Позітрон", ТОВ "Компані "Плазма", що призвело до порушення п. 200.1 ст. 200 ПК України, а саме заниження суми позитивного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту на 150 072,0 грн.;

- абзацу "а" п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме завищено суму бюджетного відшкодування за червень 2011 року на 37 279,0 грн., за липень 2011 року на 63 123,0 грн. та за серпень 2011 року на 391 979,0 грн.;

- абзацу "б" п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24) за серпень 2011 року на 867 502,0 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки № 2148/40-028/00213121 від 04.11.2011 року від 04.11.2011 року позивачем до контролюючого органу були надані заперечення від 11.11.2011 року № 248-854. Листом СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові від 17.11.2011 року № 15567/10/40-035 залишено без змін висновки акту перевірки.

На підставі висновків Акту № 2148 СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові було винесено податкове повідомлення - рішення № 0001610840 від 21.11.2011 року, яким ДП завод "Електроважмаш" зменшено суму від'ємного значення з ПДВ за серпень 2011 року на суму 867502,00 грн. та податкове повідомлення - рішення № 0001620840 від 21.11.2011 року, яким ДП завод "Електроважмаш" зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2011 року в сумі 37279,00 грн., за липень 2011 року в сумі 63123,00 грн., за серпень в сумі 391979,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції за червень 2011 року в розмірі 1 грн., за липень 2011 року в розмірі 31561,50 грн., за серпень 2011 року в розмірі 195989,50 грн.

Судом встановлено, що податкове повідомлення - рішення № 0001620840 від 21.11.2011 року винесено відповідачем за результатом аналізу правовідносин з ТОВ "Хром-Сталь", ТОВ "Стандарт", ПП "Позітрон", ТОВ "Компані "Плазма", ТОВ "Промспец Консалтінг", ТОВ "Інтехмаш".

Позивачем по правовідносинах з ТОВ "Хром-Сталь" до суду надано копії: договору №238/16-134-Т від 11.04.2011 року, податкової накладної № 7 від 17.05.2011 року, прибуткового ордеру № 372 від 17.05.2011, накладної № 64 від 17.05.2011, витяг з журналу вхідного контролю ВТК, що підтверджує надходження продукції, а також відображає відомості про якість та комплектність поставленого товару з посиланням на номер накладної по якій поставлено товар, витяг з журналу обліку ввезеної продукції на ДП завод "Електроважмаш"; податкової накладної № 8 від 17.05.2011 року, прибуткового ордеру № 371 від 17.05.2011 року, накладної № 63 від 17.05.2011 року, витяг з журналу вхідного контролю ВТК та з журналу обліку ввезеної продукції на ДП завод "Електроважмаш"; податкової накладної № 5 від 17.06.2011 року, прибуткового ордеру № 504 від 17.06.2011 року, накладної № 73 від 17.06.2011 року, витяги з журналу вхідного контролю ВТК та з журналу обліку ввезеної продукції на ДП завод "Електроважмаш"; податкової накладної №3 від 16.07.2011 року, прибуткового ордеру № 615 від 18.07.2011 року, накладної № 78 від 16.07.2011 року, витяги з журналу вхідного контролю ВТК та з журналу обліку ввезеної продукції на ДП завод "Електроважмаш".

Також, позивачем по правовідносинах з ТОВ "Хром-Сталь" до суду надано копії: договору № 238/16-80-Т від 09.09.2010 року, податкової накладної № 3 від 06.04.2011 року, прибуткового ордеру № 235 від 07.04.2011 року, накладної № 43 від 07.04.2011 року, витягу з журналу вхідного контролю ВТК, що підтверджує надходження продукції, а також відображає відомості про якість та комплектність поставленого товару з посиланням на номер накладної по якій поставлено товар, витяг з журналу обліку ввезеної продукції на ДП завод "Електроважмаш", податкової накладної № 6 від 10.03.2011 року, прибуткового ордеру № 154 від 10.03.2011 року, накладної № 26 від 10.03.2011 року, витягу з журналу вхідного контролю ВТК, податкової накладної № 2 від 02.03.2011 року та № 16 від 28.03.2011 року, прибуткового ордеру № 199 та № 198 від 25.03.2011 року, накладних №36 від 25.03.2011 року та № 38 від 28.03.2011 року, витягів з журналу вхідного контролю ВТК, податкової накладної № 10 від 14.03.2011 року, прибуткового ордеру № 169 від 14.03.2011 року, накладної № 28 від 14.03.2011 року, витягу з журналу вхідного контролю ВТК.

По правовідносинах з ТОВ "Інтехмаш" позивачем до суду надано копії: договору № 238/15-215 від 28.03.2011 року, податкової накладної № 1801 від 18.04.2011 року, прибуткового ордеру № 337 від 26.04.2011 року, видаткової накладної № 1801 від 18.04.2011 року, витягу з журналу обліку ввезеної продукції на ДП завод "Електроважмаш".

Також, позивачем по правовідносинах з ТОВ "Інтехмаш" до суду надано копії: договору № 238/15-216 від 28.03.2011 року, податкової накладної №1805 від 18.04.2011 року, прибуткового ордеру № 336 від 26.04.2011 року, накладної № 1805 від 18.04.2011 року, витягу з журналу обліку ввезеної продукції на ДП завод "Електроважмаш".

Також, позивачем по правовідносинах з ТОВ "Інтехмаш" до суду надано копії: договору № 238-13/50 від 09.02.2011 року, податкової накладної № 501 від 05.04.2011 року, прибуткового ордеру № 276 від 08.04.2011 року, накладної № 501 від 05.04.2011 року, витягу з журналу обліку ввезеної продукції на ДП завод "Електроважмаш".

По правовідносинах з ТОВ "Компані "Плазма" позивачем до суду надано копії: договору № 238-13/46 від 04.02.2011 року, податкової накладної №1110804 від 11.08.2011 року, прибуткового ордеру № 686 від 11.08.2011 року, видаткової накладної № 2078 від 11.08.2011 року, витягу з журналу вхідного контролю ВТК, що підтверджує надходження продукції, а також відображає відомості про якість та комплектність поставленого товару з посиланням на номер накладної по якій поставлено товар, витяг з журналу обліку ввезеної продукції на ДП завод "Електроважмаш".

Також, позивачем по правовідносинах з ТОВ "Компані "Плазма" до суду надано копії: договору № 238-13/110 від 15.06.2011 року, податкової накладної №1080801 від 08.08.2011 року, прибуткового ордеру №681 від 08.08.2011 року, видаткової накладної № 2007 від 08.08.2011 року, витягу з журналу вхідного контролю ВТК та з журналу обліку ввезеної продукції на ДП завод "Електроважмаш".

Також, позивачем по правовідносинах з ТОВ "Компані "Плазма" до суду надано копії: договору № 238-15/241-Т від 15.08.2011 року, податкової накладної №1110803 від 08.08.2011 року, прибуткового ордеру № 697 від 15.08.2011 року, видаткової накладної № 2077 від 11.08.2011 року, витягу з журналу вхідного контролю ВТК та з журналу обліку ввезеної продукції на ДП завод "Електроважмаш".

По правовідносинах з ПП "Позітрон" позивачем до суду надано копії: договору №207-03/57-Т від 27.12.2011 року, податкової накладної № 12 від 12.08.2011 року, прибуткового ордеру № 587 від 16.08.2011 року, видаткової накладної № 336 від 12.08.2011 року, витягу з журналу вхідного контролю ВТК та з журналу обліку ввезеної продукції на ДП завод "Електроважмаш"; лімітно-забірних карток та вимог до них, якими підтверджено використання у господарській діяльності поставленої продукції.

По правовідносинах з ТОВ "Стандарт" позивачем до суду надано копії: договору №238-13/121-Т від 11.08.2011 року, податкової накладної № 229 від 12.08.2011 року, прибуткового ордеру № 224 від 12.08.2011 року, прибуткового ордеру № 3 від 26.07.2011 року, прибуткового ордеру № 4 від 02.08.2011 року, видаткової накладної № 929 від 12.08.2011 року, видаткової накладної № 866 від 26.07.2011 року, видаткової накладної № 880 від 02.08.2011 року, витягу з журналу вхідного контролю ВТК та з журналу обліку ввезеної продукції на ДП завод "Електроважмаш"; податкової накладної № 289 від 18.08.2011 року, прибуткового ордеру № 245 від 18.08.2011 року, видаткової накладної № 438 від 18.08.2011 року, витягу з журналу вхідного контролю ВТК та з журналу обліку ввезеної продукції на ДП завод "Електроважмаш"; податкової накладної № 453 від 31.08.2011 року, прибуткового ордеру № 255 від 31.08.2011 року, видаткової накладної № 443 від 31.08.2011 року, витягу з журналу вхідного контролю ВТК та з журналу обліку ввезеної продукції на ДП завод "Електроважмаш"; податкової накладної № 216 від 12.08.2011 року, прибуткового ордеру № 240 від 12.08.2011 року, видаткової накладної № 898 від 12.08.2011 року, витягу з журналу вхідного контролю ВТК та з журналу обліку ввезеної продукції на ДП завод "Електроважмаш"; податкової накладної № 370 від 26.08.2011 року, прибуткового ордеру № 253 від 26.08.2011 року, видаткової накладної № 949 від 26.08.2011 року, витягу з журналу вхідного контролю ВТК та з журналу обліку ввезеної продукції на ДП завод "Електроважмаш".

По правовідносинах з ТОВ "Промспец Консалтінг" позивачем до суду надано копії: договору №б/н від 15.03.2011 року, податкової накладної № 453 від 30.06.2011 року, Акту виконаних робіт № 2 від 30.06.2011 року.

Розрахунки з контрагентами позивачем здійснено у безготівковій формі, що підтверджується копіями платіжних доручень, заборгованість відсутня.

Таким чином, суд вважає, що позивачем надано належним чином оформлені документи, які підтверджують факт реального виконання договорів, укладених з ТОВ "Хром-Сталь", ТОВ "Стандарт", ПП "Позітрон", ТОВ "Компані "Плазма", ТОВ "Промспец Консалтінг", ТОВ "Інтехмаш".

Суми податку на додану вартість сплачені позивачем в ціні отриманих товарів та послуг, на підставі виданих ТОВ "Хром-Сталь", ТОВ "Стандарт", ПП "Позітрон", ТОВ "Компані "Плазма", ТОВ "Промспец Консалтінг", ТОВ "Інтехмаш" податкових накладних, були включені позивачем до складу податкового кредиту відповідно періоду.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (надалі - Кодексу) підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

За змістом пункту 198.3 статті 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Кодексу не відносяться до складу податкового кредиту суми податку сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи, ДП завод "Електроважмаш" виконав вимоги, передбачені пунктом 198.3 статті 198 Кодексу, сплативши податок на додану вартість в ціні отриманих товарів та послуг від ТОВ "Хром-Сталь", ТОВ "Стандарт", ПП "Позітрон", ТОВ "Компані "Плазма", ТОВ "Промспец Консалтінг", ТОВ "Інтехмаш", які в свою чергу, виконали вимоги п. 201.1 ст. 201 Кодексу - видали ДП завод "Електроважмаш" належним чином оформлені податкові накладні на сплачені ним суми податку.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбудеться раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів /послуг, що підтверджено податковою накладною.

Отже, наявність у платника податку (позивача у справі) виданих йому податкових накладних і сплата вартості отриманих товарів та послуг з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту відповідного періоду суми податку на додану вартість, сплачені позивачем в ціні отриманих товарів та послуг від ТОВ "Хром-Сталь", ТОВ "Стандарт", ПП "Позітрон", ТОВ "Компані "Плазма", ТОВ "Промспец Консалтінг", ТОВ "Інтехмаш".

При цьому, суд не приймає до уваги твердження відповідача про недійсність правочинів укладених позивачем з ТОВ "Хром-Сталь", ТОВ "Стандарт", ПП "Позітрон", ТОВ "Компані "Плазма", ТОВ "Промспец Консалтінг", ТОВ "Інтехмаш" з наступних підстав.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009 року перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаться загальними правилами.

Відповідачем не надано відповідних доказів недійсності правочинів укладених позивачем з ТОВ "Хром-Сталь", ТОВ "Стандарт", ПП "Позітрон", ТОВ "Компані "Плазма", ТОВ "Промспец Консалтінг", ТОВ "Інтехмаш".

Щодо твердження відповідача про порушення ТОВ "Хром-Сталь", ТОВ "Стандарт", ПП "Позітрон", ТОВ "Компані "Плазма", ТОВ "Промспец Консалтінг", ТОВ "Інтехмаш" цивільного та податкового законодавства під час здійснення господарської діяльності з іншими контрагентами ніж позивач у справі, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому ймовірне порушення контрагентом позивача податкового законодавства підчас здійснення правовідносин з іншими контрагентами не може впливати на результати діяльності підприємства позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а отже, й для застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції України). Чинне законодавство, зокрема, Закон "Про податок на додану вартість" (діяв на час виникнення спірних правовідносин), не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, у разі ухилення від його сплати продавцем з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару.

Таким чином, ймовірне порушення ТОВ "Хром-Сталь", ТОВ "Стандарт", ПП "Позітрон", ТОВ "Компані "Плазма", ТОВ "Промспец Консалтінг", ТОВ "Інтехмаш" податкового законодавства під час здійснення правовідносин з іншими контрагентами при фактичному здійсненні господарської операції з позивачем не впливає на податковий кредит ДП завод "Електроважмаш".

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідачем не доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення № 0001620840 від 21.11.2011 року.

За таких підстав суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001620840 від 21.11.2011 року підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001610840 від 21.11.2011 року в частині зменшення суми від'ємного значення з ПДВ за серпень 2011 року на суму 459 677,66 грн., суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що висновок відповідача про зменшення суми від'ємного значення з ПДВ за серпень 2011 року в розмірі 375454,00 грн. по правовідносинах з ТОВ "Український стандарт" та ТОВ "Ітер" ґрунтується на неврахуванні позивачем висновків Акту перевірки № 1870/40-028/00213121 від 29.07.2011 року.

Так, фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП завод "Електроважмаш" з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по правовим відносинам з ТОВ "Сонар", ТОВ "Український стандарт", ТОВ "Інтехмаш", ТОВ "Ітер" за період липень - грудень 2009 р., січень - травень, вересень, жовтень 2010 року, лютий -травень 2011 року та податку на прибуток за період 2009 рік, 2010 рік, 1 квартал 2011 року.

За результатами перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові було складено Акт "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ДП завод "Електроважмаш" з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по правовим відносинам з ТОВ "Сонар", ТОВ "Український стандарт", ТОВ "Інтехмаш", ТОВ "Ітер" за період липень - грудень 2009 р., січень - травень, вересень, жовтень 2010 року, лютий -травень 2011 року та податку на прибуток за період 2009 рік, 2010 рік, 1 квартал 2011 року" № 1870/40-028/00213121 від 29.07.2011 року (надалі - Акт № 1870).

На підставі висновків Акту № 1870 СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові було винесено податкові повідомлення-рішення від 16.08.2011 року № 0001050840 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у сум 389239,00 грн., № 0001060840 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 5551219,00 грн., № 0001070840 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 6059074,00 грн.

ДП завод "Електроважмаш" оскаржило зазначені податкові повідомлення-рішення в судовому порядку.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2012 року у справі № 2а-14512/112070 позов ДП завод "Електроважмаш" до СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 16.08.2011 року № 0001050840, № 0001060840 та № 0001070840.

В силу статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2012 року у справі № 2а-14512/112070 набрала законної сили.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд зазначає, що висновки відповідача про порушення ДП завод "Електроважмаш" норм Податкового кодексу України щодо завищення від'ємного значення ПДВ на загальну суму 375454,00 грн., з якої: 375 044,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Український стандарт" та 410 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Ітер" визнані не правомірними в судовому порядку.

Отже, сума 375454,00 грн., з якої: 375 044,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Український стандарт" та 410 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Ітер" правомірно включено позивачем складу до від'ємного значення з ПДВ.

Також, судом встановлено, що висновок відповідача про зменшення суми від'ємного значення з ПДВ за серпень 2011 року в розмірі 84224,00 грн. зроблено відповідачем за результатом аналізу правовідносин ДП завод "Електроважмаш" з ТОВ "Хром-Сталь" та ТОВ "Світ Касандри - 350".

По правовідносинах з ПП "Світ Кассандри - 350" позивачем до суду надано копії: договірного листа № 238-15/101 від 20.01.2011 року, рахунку - фактури № СФ-0000010 від 20.01.2011 року, податкової накладної №2300 від 24.01.2011 року, прибуткового ордеру № 48 від 26.01.2011 року, видаткової накладної №2300 від 24.01.2011 року, витягу з журналу обліку ввезеної продукції на ДП завод "Електроважмаш"; лімітно-забірні картки та вимогами до них, якими підтверджено використання у господарській діяльності поставленої продукції.

Розрахунки з ПП "Світ Кассандри - 350" здійснено у безготівковій формі, що підтверджується копіями платіжних доручень, заборгованість відсутня.

Таким чином, суд вважає, що позивачем надано належним чином оформлені документи, які підтверджують факт реального виконання договору, укладених з ПП "Світ Кассандри - 350".

Суми податку на додану вартість сплачені позивачем в ціні отриманих товарів, на підставі виданої ПП "Світ Кассандри - 350" податкової накладної, були включені позивачем до складу податкового кредиту відповідно періоду.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (надалі - Кодексу) підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

За змістом пункту 198.3 статті 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Кодексу не відносяться до складу податкового кредиту суми податку сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи, ДП завод "Електроважмаш" виконав вимоги, передбачені пунктом 198.3 статті 198 Кодексу, сплативши податок на додану вартість в ціні отриманих товарів від ПП "Світ Кассандри - 350", який в свою чергу, виконав вимоги п. 201.1 ст. 201 Кодексу -видав ДП завод "Електроважмаш" належним чином оформлену податкову накладну на сплачену ним суму податку.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбудеться раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів /послуг, що підтверджено податковою накладною.

Отже, наявність у платника податку (позивача у справі) виданих йому податкових накладних і сплата вартості отриманих товарів та послуг з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту відповідного періоду суму податку на додану вартість, сплачену позивачем в ціні отриманих товарів від ПП "Світ Кассандри - 350".

При цьому, суд не приймає до уваги твердження відповідача про недійсність правочину укладеного позивачем з ПП "Світ Кассандри - 350" з наступних підстав.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009 року перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаться загальними правилами.

Відповідачем не надано відповідних доказів недійсності правочину укладеного позивачем з ПП "Світ Кассандри - 350".

Щодо твердження відповідача про порушення ПП "Світ Кассандри - 350" цивільного та податкового законодавства під час здійснення господарської діяльності з іншими контрагентами ніж позивач у справі, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому ймовірне порушення контрагентом позивача податкового законодавства підчас здійснення правовідносин з іншими контрагентами не може впливати на результати діяльності підприємства позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а отже, й для застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції України). Чинне законодавство, зокрема, Закон "Про податок на додану вартість" (діяв на час виникнення спірних правовідносин), не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, у разі ухилення від його сплати продавцем з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару.

Таким чином, ймовірне порушення ПП "Світ Кассандри - 350" податкового законодавства під час здійснення правовідносин з іншими контрагентами при фактичному здійсненні господарської операції з позивачем не впливає на податковий кредит ДП завод "Електроважмаш".

Правомірність віднесення ДП завод "Електроважмаш" до податкового кредиту сум ПДВ по правовідносинах з ТОВ "Хром-Сталь" встановлена судом в даній справі під час аналізу правомірності винесення податкового повідомлення-рішення № 0001620840 від 21.11.2011 року.

Отже, сума 84224,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Хром-Сталь" та ТОВ "Світ Касандри - 350" правомірно включена до складу від'ємного значення з ПДВ.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідачем не доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення № 0001610840 від 21.11.2011 року в частині зменшення суми від'ємного значення з ПДВ за серпень 2011 року на суму 459 677,66 грн.

За таких підстав суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001610840 від 21.11.2011 року в частині зменшення суми від'ємного значення з ПДВ за серпень 2011 року на суму 459 677,66 грн. підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001610840 від 21.11.2011 року в частині зменшення суми від'ємного значення з ПДВ за серпень 2011 року в розмірі 407 824,34 грн., суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ДП завод "Електроважмаш" 02.08.2011 року було подано уточнюючий розрахунок № 9005676561 за червень 2011 року, яким по контрагенту ТОВ НВП "Хіменергомаш" зменшено податковий кредит на суму 13 889,20 грн.;

10.08.2011 року ДП завод "Електроважмаш" було подано уточнюючий розрахунок № 9006596149 за червень 2011 року, яким по контрагенту ТОВ "Консфакт" зменшено податковий кредит на суму 36159,14 грн.;

11.08.2011 року ДП завод "Електроважмаш" було подано уточнюючий розрахунок № 9006555792 за травень 2011 року, яким по контрагенту АТ "Істсервіс" зменшено податковий кредит на суму 16 656,0 грн.

08.09.2011 року ДП завод "Електроважмаш" було подано уточнюючий розрахунок за липень 2011 року № 9007352746, яким по контрагенту АК "Харківобленерго" зменшено податковий кредит на суму 315 500,0 грн. та по контрагенту НВП ТОВ "Міра промисловий союз" зменшено податковий кредит на суму 25620,00 грн.

Разом з тим, ДП завод "Електроважмаш" в податкову декларацію з ПДВ за серпень 2011 року включило зазначені вище суми податку у складі від'ємного значення з ПДВ.

За таких, підстав суд вважає правомірним висновок відповідача про завищення ДП завод "Електроважмаш" залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24) за серпень 2011 року на суму 407 824,34 грн.

Враховуючи вище зазначене суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001610840 від 21.11.2011 року в частині зменшення суми від'ємного значення з ПДВ за серпень 2011 року в розмірі 407 824,34 грн. не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державного підприємства заводу "Електроважмаш" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001620840 від 21.11.2011 року.

Податкове повідомлення-рішення № 0001610840 від 21.11.2011 року в сумі 459 677,66 (чотириста п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот сімдесят сім грн., 66 коп.) - визнати протиправним та скасувати.

У задоволенні позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001610840 від 21.11.2011 року в сумі 407 824,34 (чотириста сім тисяч вісімсот двадцять чотири грн., 34 коп.) - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя Бабаєв А.І.

Суддя Бідонько А.В.

Суддя Котеньов О.Г.

Повний текст постанови виготовлений 27.12.2012 року.