Постанова № 28301244, 19.12.2012, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/7340/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2012 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіПетричковича А.І. при секретарі Страхарській М. В. за участі:представника позивача - Чорного О.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області, про скасування постанови про стягнення виконавчого збору, -

В С Т А Н О В И В:

29.11.2012 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом №2998-08 від 26.11.2012 року в якому просить скасувати постанову про стягнення із Старокостянтинівської міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Хмельницького обласного відділення виконавчого збору від 21.11.2012 року (реєстраційний номер в/п 34824207), яка прийнята заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області Лабчуком Р.М.

У позові зазначає, що Старокостянтинівська МРВД не ухилялась від виконання постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №34824207 від 17.09.2012 року, а порушення строку терміну добровільної сплати заборгованості сталося через об'єктивні обставини, які не залежали від дирекції.

Вважає, що виконання винесеної державним виконавцем постанови здійснено виконавчою дирекцією в добровільному порядку, а тому вимоги щодо стягнення виконавчого збору є неправомірними.

У суді представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на ті ж докази, що у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, хоч належно був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи і не повідомив про причину цього.

Заслухавши представника позивача і дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що позовна вимога не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

З постанови ВП №34824207 від 21.11.2012 року, про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1335,85 гривень, яка отримана позивачем 21.11.2012 року (відмітка на супровідному листі №4346 від 21.11.2012 року) видно, що вона винесена на підставі виконавчого листа №2270/2552/12, виданого Хмельницьким окружним адміністративним судом 12.09.2012 року.

Постанова ВП №34824207 від 17.09.2012 року, про відкриття виконавчого провадження, відповідно до відмітки на супровідному листі №3827 від 17.09.2012 року, отримана позивачем 01.11.2012 року. Згідно п.2 цієї постанови строк добровільного виконання 7-м днів з моменту отримання постанови.

Платіжним дорученням №1705 від 13.11.2012 року позивач перерахував ПП "Макс Стар" 13358,52 гривень, тобто виконав постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.05.2012 року по справі №2270/2552/12, яка набрала законної сили на підставі ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.08.2012 року.

Пунктом 20 Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" визначено, що відповідно до статей 45, 46 Закону N 606-XIV витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово.

Згідно ч.2 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження", у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Частиною 1 ст.28 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Відповідно до ч.3 цієї ж статті, постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.

Отже, Закон України "Про виконавче провадження" передбачає семиденний строк для самостійного виконання рішення суду, який починається з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, тому у цій справі він почався 17.09.2012 року. З урахуванням цього, позивач повинен був до 24.09.2012 року надати документальне підтвердження виконання рішення суду по виконавчому листу №2270/2552/12 від 12.09.2012 року, однак виконав постанову суду тільки 13.11.2012 року, що на думку суду вказує на законність винесення постанови ВП №34824207 від 21.11.2012 року, про стягнення з боржника виконавчого збору. Цей висновок суду підтверджує ч.3 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження", якою визначено, що у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються. Отримання позивачем 01.11.2012 року постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.09.2012 року і винесення відповідачем постанови про стягнення виконавчого збору від 21.11.2012 року, замовлення коштів 02.11.2012 року, не спростовують вищезгаданий висновок суду, адже реальне виконання рішення суду було зроблено тільки 13.11.2012 року. Крім цього, якщо навіть рахувати строк самостійного виконання постанови суду з дати отримання позивачем постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.09.2012 року - 01.11.2012 року, то він пропущений також, так як є семиденним, а рішення суду виконано - 13.11.2012 року.

Частинами 2, 4 ст.82 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку. Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно частин 1-2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що суб'єкт владних повноважень діяв у межах Закону, коли виніс постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №34824207 від 21.11.2012 року, так як вона не була виконана добровільно позивачем - боржником у строк визначений ч. 2 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження", тому ця постанова не може бути скасована.

На підставі викладеного, керуючись Законами України "Про виконавче провадження" і ст.ст.4-15, 70-71, 86, 94, 122, 158-163, 167, 181 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову №2998-08 від 26.11.2012 року відмовити.

Копії постанови надати сторонам, повний текст якої виготовлено 21.12.2012 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя/підпис/А.І. Петричкович"Згідно з оригіналом" Суддя А.І. Петричкович