Постанова № 28300595, 27.12.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

27 грудня 2012 року № 2а-10231/12/2670

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укренергоналадкавимірювання»доДержавної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової службипро визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення №0000842250 від 12.04.2012

Суддя: Кротюк О.В.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укренергоналадкавимірювання»(далі -позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби (далі -відповідач) та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.04.2012 №0000842250;

- визнати протиправними дії відповідача щодо викладення в акті від 28.03.2012 №63/23-511/33787657-11 висновків про визнання нікчемним правочину з ПП «Фріланс», факт взаємовідносин позивача з ПП «А.В.П. Тріада».

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи.

В порядку частини 6 ст.128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

встановив:

ДПІ у Подільському районі м.Києва ДПС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «НВП «Укренергоналадкавимірювання»з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.08.2011 по 31.08.2011, за результатами якої складено акт №63/23-511/33787657 від 28.03.2012 (далі -Акт перевірки).

На підставі Акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0000842250 від 12.04.2012, яким позивачу донараховано грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 76548грн., у т.ч. основного зобов'язання 61238 грн., та штрафних (фінансових) санкцій 15310 грн.

Актом перевірки встановлено порушення п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, Податкового кодексу України, внаслідок чого ТОВ «НВП «Укренергоналадкавимірювання»занижено податок на додану вартість за серпень 2011 року на суму 61238 грн.

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На виконання вищезазначених норм КАС України та зважаючи на покликання акту перевірки судом перевірено питання реального характеру операцій за договором поставки №29/06-п від 29.06.2011, укладеним між позивачем та ПП «Фріланс»за період, що перевірявся.

Так, позивачем на підтвердження своєї правової позиції надано первинні документи по взаємовідносинах ПП «Фріланс»у вигляді належним чином засвідчених копій: договір поставки №29/06-п від 29.06.2011, укладений між ТОВ «НВП «Укренергоналадкавимірювання», як покупцем, та ПП «Фріланс», як постачальником (далі - Договір), згідно з умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити програмно-апаратне устаткування/обладнання АСКТОЕ у кількості, за номенклатурою, ціною, строками та умовами поставки відповідно до виставлених рахунків-фактур; податкові накладні, видаткові накладні, рахунки -фактури, акти приймання-передачі обладнання за кількістю та якістю, картки складського обліку матеріалів, а також реєстр виданих та отриманих податкових накладних, листування, гарантійний сертифікат на устаткування АСКТОЕ у комплекті. На підтвердження здійснення розрахунків між вищевказаними сторонами позивачем надано суду платіжні доручення, оборотно-сальдова відомість, на підтвердження здійснення перевезень - товарно-транспортні накладні.

Також позивач зазначив про те, що отримане за Договором ним було використано у господарській діяльності у взаємовідносинах з ТОВ «Київська енергетична будівельна компанія»у будівництві електропідстанції «Олімпійська», на підтвердження чого суду було надано акт про приймання ТОВ «Київська енергетична будівельна компанія»обладнання від 15.08.2011, акт приймання-передачі обладнання до монтажу від 15.08.2011, податкові накладні, довіреність на отримання товару (промислового комутатора та устаткування АСКТОЕ) представником ТОВ«Київська енергетична будівельна компанія»від позивача, на підтвердження перевезення товару - товарно-транспортна накладна.

Проте, вищезазначені документи суд не може прийняти як належні докази товарності операцій за договором поставки №29/06-п від 29.06.2011 з огляду на наступне.

По-перше, до матеріалів справи долучено лист ПП «Фріланс»№178 від 04.07.2011 заступнику директора ТОВ «НВП «Укренергоналадкавимірювання», у якому перше просить узгодити замовлення на постачання програмно-апаратного устаткування/обладнання АСКТОЕ згідно договору №29/06-п від 29.06.2011 та містить розширену специфікацію (замовлення до договору №29/06-п від 29.06.2011). Листом №351/07 позивачем було узгоджено замовлення.

Проте вказане не відповідає Договору, оскільки за його умовами, згідно з пп.5.1 п.5, поставка товару здійснюється на підставі прийнятих постачальником (ПП «Фріланс») до виконання замовлень покупця - ТОВ «НВП «Укренергоналадкавимірювання». Тобто, за Договором, замовлення повинно було здійснювати ТОВ «НВП «Укренергоналадкавимірювання», а ПП «Фріланс»приймати їх до виконання. А з вищевказаних листів вбачається, що замовлення саме собі здійснило ПП «Фріланс», чого фактично бути не може, а позивач його лише затвердив.

Разом з тим, суд приймає до уваги те, що позивачем надано вищевказане листування з ПП «Фріланс», проте не надано доказів поштового направлення цих листів. Можливість направлення листів електронною поштою суд виключає, так як лист ПП «Фріланс»№178 від 04.07.2011, на який позивач надавав відповідь листом №351/07, не містить адреси електронної пошти вказаного ані першого, ані другого підприємства.

Для перевірки реальності господарської діяльності ПП «Фріланс»судом витребувано інформацію щодо руху коштів на банківських рахунках вказаного підприємства за період з 01.01.2010 до 31.12.2011 та з неї встановлено наступне.

Аналізуючи рух коштів по рахунку № 26009310054201 ПП «Фріланс»судом встановлено, що за шестимісячний строк вказаним суб'єктом господарювання проведено операцій прибуткових і видаткових операцій на суму що перевищує 840 мільйонів гривень. Особливість вказаних операцій полягає, по-перше, в тому, що вони складаються лише з двох-трьох напрямків -це оплата переведеного боргу, повернення коштів, виплата коштів ФОП ОСОБА_1 на виконання ним договору доручення на закупку металопрокату. При чому останньому суми в середньому коливаються від 400 до 900 тисяч гривень. По-друге, вказані операції проводяться поміж чітко окресленої групи підприємств які становлять близько 10-13 штук та фізичних осіб підприємців (близько 7 осіб), які продають між собою різні ТМЦ, переводять борги, повертають/надають фінансову допомогу.

Додатково суд звертає увагу на те, що ФОП ОСОБА_1 від ПП «Фріланс»було отримано суму коштів на придбання металопрокату яка перевищує десятки мільйонів гривень. Проте аналізуючи інші рахунки, суд не встановив реалізацію такого товару як металопрокат та в таких обсяг доходів порівняно з витратами.

Окрім того, по рахунку № 26003013002190 ПП «Фріланс»судом встановлено постійне придбання товару (вентилятор, кабель, насоси, труби, цеп, самоспасатєлі, канати, метізи та інш), послуг (ремонт електродвигунів, двигунів, ремонт комбайнів). Проте в той же час, реалізації таких товарів і послуг в подальшому по рахунках судом не вбачаться.

Приймаючи до уваги таку «широку»діяльність ПП «Фріланс», витрати по заробітній платі становлять помісячно від 400 до 1500 гривень, що є неспівставним з обсягами та змістом господарської діяльності та операцій і понесеними, у зв'язку з цим, трудовими витратами.

Одночасно вказаною особою не здійснюється жодних адекватних витрат на забезпечення власної господарської діяльності, як-от: комунальні витрати, оплата електроенергії, зв'язку (з урахуванням того, що ПП «Фріланс»використовується система клієнт-банкінгу, яка потребує наявності Інтернету), оренди офісу, утримання складських приміщень, тощо.

Таким чином, на підставі аналізу руху коштів по рахунках ПП «Фріланс»та внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що рух коштів вказаної особи не відображає мети і змісту підприємницької (господарської) діяльності. А діяльність ПП «Фріланс»фактично являється формальним перерахуванням грошових коштів з одного банківського рахунку на інші.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність реального характеру діяльності ПП «Фріланс», та, у зв'язку з цим, про безтоварність операцій між позивачем та ПП «Фріланс»за спірний період.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI, який набрав чинності з 01.01.2011, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, витрати для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків (зазначена позиція висловлювалася неодноразово Верховним Судом України, зокрема в Постанові ВСУ від 17 лютого 2009 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР -7046232 та додатково відображена у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11).

Враховуючи те, що судом встановлена відсутність реального характеру операцій між позивачем та ПП «Фріланс», оскільки діяльність останнього в розрізі руху коштів не відповідає розумним та загальновідомим засадам господарської діяльності, які визначені нормами Господарського кодексу України, відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

За таких обставин, підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, відсутні.

В частині вимог позивача щодо визнання протиправними дій відповідача щодо викладення в акті від 28.03.2012 №63/23-511/33787657-11 висновків про визнання нікчемним правочину з ПП «Фріланс», факт взаємовідносин позивача з ПП «А.В.П. Тріада»суд виходить із наступного.

Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 984 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772) визначено, що акт -це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Тобто, акт перевірки є лише формою фіксації встановлених за наслідком проведення перевірки правопорушень, вчинених платником податків, та є носієм доказової інформації, а викладення в акті перевірки податковим органом будь-яких висновків саме по собі не створює юридичних наслідків для позивача. А фактом, який стосується прав та інтересів позивача є податкове повідомлення-рішення, яким визначено позивачу податкові зобов'язання і яке спричиняє відповідні правові наслідки для платника податку, зокрема в майновому аспекті, а не дії відповідача щодо викладення в акті перевірки певних висновків.

Таким чином, зважаючи на те, що права, свободи та інтереси позивача діями відповідача щодо викладення в акті від 28.03.2012 №63/23-511/33787657-11 висновків про визнання нікчемним правочину з ПП «Фріланс», зазначення про факт взаємовідносин позивача з ПП «А.В.П. Тріада»не порушено, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними вищезазначених дій відповідача.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач, всупереч положенням ч.1 ст.71 КАС України, не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Кротюк