Ухвала суду № 28299430, 21.12.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/4188/11

Головуючий у 1-й інстанції: Чудак О.М.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Совгири Д. І. Курка О. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Подільський цукор" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства "Подільський цукор" до Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

ЗАТ "Подільський цукор" звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької МДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення №0000671600 від 26.07.2011 року. Позовні вимоги мотивували тим, що за результатами камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за березень 2011 року відповідачем встановлено допущення ними методологічної помилки, яка вплинула на розрахунки з бюджетом. Зокрема, встановлено, що при заповненні податкової декларації не визначено умовний продаж на товарні залишки, стосовно яких нарахований кредит у минулих податкових періодах. Відтак, Вінницькою МДПІ шляхом самостійного визначення умовного продажу на підставі оскаржуваного податкового повідомлення - рішення збільшено суму, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті до бюджету. Вважаючи вказане повідомлення-рішення незаконним, позивач просив його скасувати.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 11.11.2011 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судове засідання представник апелянта (позивача) не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно і належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не направляв.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на участь в іншому судовому засіданні в м. Києві, про що надав відповідні докази (копія повістки про виклик до суду).

Колегія суддів, оцінивши доводи заявленого клопотання, прийшла до висновку про відсутність підстав для його задоволення. Зокрема, колегія суддів апеляційного суду зауважує, що відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам). Законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом (ч. 7 ст. 56 КАС). Крім того, повноваження законних представників підтверджуються документами, які стверджують займану ними посаду. Довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою цього органу, підприємства, установи, організації, що визначено ст. 58 КАС України. Таким чином, законодавством не обмежена можливість юридичної особи мати в суді кількох представників, надавши їм відповідні повноваження згідно вимог Кодексу адміністративного судочинства. Відтак, зазначені в клопотанні причини невки в судове засідання не можуть бути визнані судом поважними, а клопотання не підлягає задоволенню.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, а також враховуючи те, що їх явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, за наявними у справі матеріалами, при цьому, згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ЗАТ "Подільський цукор" зареєстроване Вінницькою районною державною адміністрацією Вінницької області як юридична особа 04 липня 2001 року та внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 04 липня 2001 року №11491200000000171 (а.с. 11).

Згідно з довідкою Вінницької МДПІ від 19 травня 2006 року №2042, товариство взято на податковий облік з 04 липня 2001 року (а.с. 19). Крім того, 11 липня 2001 року позивач зареєстрований платником податку на додану вартість (свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 01328430).

За результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки з питання подання ЗАТ "Подільський цукор" податкових декларацій з податку на додану вартість Вінницькою МДПІ складено акт від 28 лютого 2011 року №3, яким зафіксовано подання товариством декларацій протягом періоду з лютого 2010 року по січень 2011 року з показниками, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок, та за останні дванадцять календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0 гривень (а.с. 21).

Рішенням Вінницької МДПІ №7 від 03 березня 2011 року на підставі підпункту г пункту 184.1 статті 184 ПК України реєстрацію ЗАТ "Подільський цукор" платником податку на додану вартість анульовано (а.с. 22-23).

Свідоцтво платника податку на додану вартість від 11 липня 2001 року №01328430 керівником товариства Герасименко М.Л. 09 березня 2011 року повернуто до податкової інспекції. При цьому, позивачем 21 квітня 2011 року до відповідача подано податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2011 року (а.с. 27-28).

Відтак, начальником відділу оподаткування юридичних осіб Вінницької МДПІ, відповідно до статті 76 ПК України, проведено камеральну перевірку податкової звітності ЗАТ "Подільський цукор" з податку на додану вартість за березень 2011 року. За наслідками перевірки складено акт №131/16-31576304 від 14 липня 2011 року, у якому встановлено, що розмір податку на додану вартість, зазначеного платником у заключній декларації за березень 2011 року є меншим, ніж визначено за результатами камеральної перевірки, оскільки при заповненні податкової декларації платником не визначено умовний продаж на товарі залишки, стосовно яких нарахований податковий кредит у минулих податкових періодах.

02 березня 2011 року анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість ЗАТ «Подільський цукор», а за даними декларації з податку на прибуток за І квартал 2010 року, балансова вартість запасів Товариства склала 3398172 грн. Таким чином, ними не визначено умовний продаж на суму 3398172 грн. Сума податку на додану вартість -679634 грн (а.с. 10).

На підставі висновків акту №131/16-31576304 від 14 липня 2011 року, начальником Вінницької МДПІ Дерев'янко О.В. винесено податкове повідомлення - рішення №0000671600 від 26 липня 2011 року, яким ЗАТ "Подільський цукор" збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 679634 грн (а.с. 9).

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції в частині доводів про те, що пунктом 5.1 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року №978, визначено, що податкові органи здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість у разі існування відповідних підстав.

Анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість здійснюється за наявності підстав передбачених статтею 184 розділу V Податкового Кодексу, та в порядку, визначеному розділом V Положення. Анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість може здійснюватись безпосередньо за заявою платника податку на додану вартість на підставах, визначених у підпунктах "а" - "и" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, та за ініціативою відповідного податкового органу на підставах, визначених у підпунктах "б" - "и" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу.

Рішення про анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу приймається за наявності відповідних підтвердних документів, які зазначені у підпункті 5.2 пункту 5 розділу V Положення.

Для анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість за підставами, визначеними підпунктами "а", "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, необхідно, щоб з моменту такої реєстрації минуло щонайменше 12 календарних місяців.

Відповідно до пункту 184.7 статті 184 розділу V Кодексу платник податку за наслідками останнього звітного періоду зобов'язаний визнати умовне постачання товарів та необоротних активів, які залишаються на обліку та при придбанні яких суми податку на додану вартість були включені до податкового кредиту, та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів.

У разі анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу умовне постачання товарів та необоротних активів відображається у податковій декларації з податку на додану вартість за наслідками останнього звітного періоду (з першого дня такого останнього звітного періоду по день анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість включно).

Згідно з пунктом 184.6 статті 184 розділу V ПК України, у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Відповідно до пункту 184.7 статті 184 розділу V ПК України, якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати подання заяви про анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи зі звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Згідно з підпунктом 8.3 пункту 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21 грудня 2010 року №969, передбачено, зокрема, що у разі визнання умовного постачання товарних залишків та/або основних фондів, що перебувають в обліку платника податку на день анулювання його реєстрації як платника податку на додану вартість, щодо яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, у рядках «Індивідуальний податковий номер покупця»та «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)»проставляється нуль. У разі якщо при анулюванні реєстрації платника податку на додану вартість визнається умовне постачання товарних залишків та/або основних фондів, що перебувають в обліку платника податку на день анулювання його реєстрації як платника податку на додану вартість, щодо яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, то згідно з пунктом 8 Порядку №969, усі примірники податкових накладних залишаються в особи, що їх виписала, і зберігаються відповідно до викладеного в підпунктах 6.1 та 6.4 цього Порядку. У верхній лівій частині оригіналу такої податкової накладної робиться відповідна помітка «Х»та зазначається тип причини «10». Зазначену податкову накладну необхідно включити до Реєстру виданих та отриманих податкових накладних.

Згідно з пунктом 4 Порядку №969 сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

За особою, якій анульовано реєстрацію як платника податку на додану вартість за ініціативою органу державної податкової служби, залишається обов'язок щодо повернення органу державної податкової служби свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість та усіх засвідчених його копій разом із супровідним листом протягом 20 календарних днів від дня прийняття рішення про таке анулювання (підпункт 5.5 пункту 5 розділу V Положення).

Таким чином, відмовляючи у задоволенні позову, судом першої інстанції правильно встановлені всі фактичні обставини справи, досліджені докази, і на їх підставі прийнято обгрунтоване рішення. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Подільський цукор", - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2011 року, -без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Головуючий < Список > Білоус О.В.

Судді < Список > Совгира Д. І.

< Список > Курко О. П.

< Список >

< Список >