Постанова № 28299186, 13.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8882/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Шостак О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"13" листопада 2012 р. м. Київ

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Приватного підприємства «Топав ЛТД»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.08.2012 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Топав ЛТД» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2012 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби у якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 12.01.2012р. № 0000032202.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.08.2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Приватного підприємства «Топаз ЛТД»- задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.08.2012 року - скасувати.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Як вбачається з матеріалів справи, з 09.12.2011 року по 20.12.2011 року відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «Топаз ЛТД»з питань дотримання вимог податкового законодавства. За результатами перевірки складено Акт № 16411/22-02/32301922 від 20.12.2011 року. Перевіркою встановлені порушення: ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»№185/94-ВР від 23.09.1994 року, а саме неотримання товару від нерезидента.

На підставі висновків перевірки ДПІ у Солом'янському районі міста Києва було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000032202 від 12.01.2012р.

Не погоджуючись з даним висновком ДПІ у Солом'янському районі, ПП «ТОПАЗ ЛТД.»подало заперечення на Акт результатів перевірки.

Державна податкова інспекція у Солом'янському районі міста Києва відмовила у перегляді результатів перевірки, відхилила заперечення ПП «ТОПАЗ ЛТД.» проти Акту результатів перевірки та надіслала податкове повідомлення-рішення від 12 січня 2012 року № 0000032202 про нарахування суми грошового зобов'язання за платежем (пеня у сфері ЗЕД 21081000) в розмірі 2 413 336,29 грн.

Відповідно до порядку оскарження, передбаченого Податковим Кодексом України (від 02.12.2010 p. № 2755-VI), ПП «ТОПАЗ ЛТД.»звернулось до Державної податкової адміністрації у місті Києві зі скаргою про перегляд рішення ДПІ у Солом'янському районі міста Києва щодо нарахованої суми грошового зобов'язання. Листом від 22.03.2012 р. Державна податкова служба у м. Києві відхилила скаргу ПП «ТОПАЗ ЛТД.»та залишила без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі міста Києва.

30.03.12 р. ПП «ТОПАЗ ЛТД.»звернулось до Державної податкової служби України зі скаргою на податкове повідомлення-рішення ДГП у Солом'янському районі міста Києва щодо нарахованої суми грошового зобов'язання (Лист № 164 від 30.03.12 p.). Державна податкова служба України Листом № 9057/6/10-2415 від 28.05.12 р. відхилила скаргу ПП «ТОПАЗ ЛТД.»та залишила без змін рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва.

Не погоджуючись із рішенням ДПІ у Солом'янському районі м. Києва щодо нарахованого грошового зобов'язання, а саме пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 2 413 336,29 грн., користуючись правами, наданими Кодексом адміністративного судочинства України, позивач звернувся до суду, за захистом оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було правомірно нараховано штрафні санкції за порушення позивачем строків розрахунків у сфері ЗЕД (протягом 180 днів не одержано передплачений товар віл нерезидента).

Колегія суддів не погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, між ПП «ТОПАЗ ЛТД»та компанією «Deltalux Federation Limited»(Нова Зеландія) укладено контракт № 16/03 від 16.03.2011 на поставку світлих нафтопродуктів.

На виконання даного контракту ПП «ТОПАЗ ЛТД.»було здійснено оплату товару на загальну суму 1 280 000 доларів США. Внаслідок дії форс-мажорних обставин, а саме мораторієм на експорт бензину, що був встановлений на території Російської Федерації, компанія «Deltaluxe Federation Limited»не мала змоги виконати умови контракту по поставці світлих нафтопродуктів на територію України(оскільки країною походження продукту є саме РФ). Таким чином у компанії Federation Limited» виникло зобов'язання перед ПП «ТОПАЗ ЛТД.»повернути кошти в розмірі 1 280 00 доларів.

Також між ПП «ТОПАЗ ЛТД.»та компанією Holding Ltd.» було укладено контракт №04/08 від 04.08.2011 на поставку світлих нафтопродуктів. На виконання умов Контракту компанією Holding Ltd.» поставлено товару ПП «ТОПАЗ ЛТД.»на загальну суму 1 519 295,43 доларів США. Оплату по даному контракту ПП «ТОПАЗ ЛТД.»не здійснювало.

ПП «ТОПАЗ ЛТД.»зверталось до представників компанії Federation Limited» з вимогою повернути перераховані кошти. Проте, внаслідок скрутної фінансової ситуації компанія Federation Limited» не мала змоги повернути вищезазначені кошти і ПП «ТОПАЗ ЛТД.»було повідомлено про заміну боржника в зобов'язанні, а саме про факт переведення боргу компанії Federation Limited» в сумі 1 280 000 доларів США перед ПП «ТОПАЗ ЛТД.»за контрактом № 16/03 на компанію Holding Ltd.».

Таким чином, компанія Holding Ltd.» мала грошові зобов'язання перед ПП «ТОПАЗ ЛТД.»в розмірі 1 280 000 грн. на підставі договору про переведення боргу № 1 від 25.08.2011 року (укладеного з компанією Federation Limited»), а ПП «ТОПАЗ ЛТД.», в свою чергу, мало грошові зобов'язання в розмірі 1519 295,43 доларів США перед компанією Holding Ltd.» згідно контракту № 04/08 від 04.08.2011 р. На підставі існуючих взаємних грошових зобов'язань ПП «ТОПАЗ ЛТД.»та компанія Holding Ltd.» дійшли згоди укласти угоду про взаємозалік зустрічних однорідних вимог від 30 вересня 2011 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги. Згідно пункту 1.10 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями затвердженою постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 р. № 136, експортна, імпортна операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо:

вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом та нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;

вимоги однорідні;

строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги;

між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

В свою чергу роз'ясненням державної податкової адміністрації України щодо можливості припинення зобов'язань між двома імпортними договорами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до Листа від 09.10.2008 р. № 20580/7/22-5017, передбачається можливість здійснення такого заліку зустрічних однорідним вимог між двома імпортними договорами.

Відповідно до Додаткової угоди до Контракту 16/03 від 16.03.2011 р. компанія Federation Limited» та ПП «ТОПАЗ ЛТД.»погодили, що в зв'язку з неможливістю поставити товар згідно Додатків № 2 та № 3 має бути повернута передплата, отримана компанією Federation Limited» у строк до 20.08.2011 р. У Договорі відступлення боргу № 1, укладеного між компанією Federation Limited» та компанією Holding Ltd.»(п. 1.1.) зазначено, що першочерговий боржник (компанія Federation Limited») переводить борг, що виник в результаті отриманої передплати від ПП «ТОПАЗ ЛТД.», а новий боржник (компанія Holding Ltd.») приймає на себе зобов'язання по поверненню ПП «ТОПАЗ ЛТД.»отриманої передплати за товар. Тобто очевидно, що компанія Holding Ltd.» має перед ПП «ТОПАЗ ЛТД.»грошові зобов'язання по поверненню передплати, отриманої компанією Federation Limited» від ПП «ТОПАЗ ЛТД.»Взаємні зобов'язання між компанією Holding Ltd.» та ПП «ТОПАЗ ЛТД.»є грошовими, в єдиній валюті (долар США), а відповідно -однорідними.

Листом від 23 червня 1999 року № 18-211/1872-5495 «Щодо зарахування зустрічних однорідних вимог»у зв'язку із численними зверненнями комерційних банків та їх клієнтів, Національний банк України роз'яснив, що Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»регулює порядок припинення зобов'язань між резидентом і нерезидентом шляхом виконання. Проте, це не виключає можливості припинити зобов'язання іншим шляхом, в тому числі і зарахуванням.

Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. У разі наявності належним чином оформлених документів, припинення зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування є підставою для зняття комерційними банками з контролю експортно-імпортних операцій своїх клієнтів, який здійснюється банками відповідно до вимог Інструкції.

ДПА України листом від 11 травня 2007 року № 9433/7/22-6017 «Щодо проведення перевірок експортно-імпортних операцій»роз'яснила, що за умов дотримання вимог пункту 1.9 (на даний час пункту 1.10 у зв'язку із змінами та доповненнями внаслідок чого - змінилася нумерація; інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136 (далі - Інструкція), є підставою для припинення податковими органами, здійсненого суб'єктами господарювання припинення зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Позивач здійснив взаємозалік між двома імпортними операціями, зобов'язання за якими, на думку суду, мають різну природу, а відтак вони не підпадають під ознаки однорідності і, як наслідок, взаємозалік не відповідає вимогам п. 1.10 Інструкції, відповідно до якого експортна, імпортна та лізингова операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо:

вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом та нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;

вимоги однорідні;

строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги;

між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

30.07.2011 p., після підписання додаткової угоди № 3 до Контракту № 16/3 від 16.03.2011 p., укладеного між позивачем та компанією Deltalux Federation Limited, первісне зобов'язання останньої із поставки продукції припинилося і виникло нове грошове зобов'язання із повернення суми одержаної попередньої оплати (новація). Наведене повністю відповідає вимогам ч. 2 ст. 604 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

25.08.2011 р. було підписано тристоронній Договір відступлення боргу № 1, відповідно до умов якого грошове зобов'язання із повернення одержаної суми попередньої оплати, на яку не було здійснено поставки товару, з компанії Deltalux Federation Limited було переведено на компанію Immer Holding. З цієї дати грошове зобов'язання Deltalux Federation Limited припинилося і боржником у грошовому зобов'язанні із повернення суми попередньої оплати перед позивачем стала компанія Immer Holding.

В свою чергу, на виконання контракту № 04/08 від 04.08.2011 р. на поставку світлих нафтопродуктів компанію Immer Holding було здійснено поставку продукції на адресу позивача (ВМД від 09.09.2011 p.), яка не була оплачена.

На момент укладення угоди про взаємозалік вимог (30.09.2011 р.) строк виконання обох зобов'язань настав (як грошового зобов'язання Immer Holding повернути суму авансу так і обов'язку Позивача розрахуватися за поставлену продукцію).

Листом ДПА України від 09.10.2008 р. № 20580/7/22-5017 роз'яснено, що чинним законодавством передбачена можливість здійснення заліку зустрічних однорідних вимог між двома імпортними договорами, за одним з яких не виконані зобов'язання по поверненню здійсненого авансового платежу, по іншому не здійснено авансовий платіж, при дотриманні вищенаведених вимог.

Додатковим підтвердженням того, що вимоги є зустрічними є той факт, що в Акті перевірки податкова не висуває жодних зауважень до зняття з контролю операцій позивача по імпорту продукції від компанії Immer Holding на повну суму поставки, зокрема і ту частину, яка була сплачена саме шляхом зарахування (1 280 000 дол. США).

Викладена вище позиція щодо можливості здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог підтверджується стійкою практикою Вищого адміністративного суду, Ухвала К/9991/34025/12 від 19 вересня 2012 року, Ухвала К-1731/07 від 21 січня 2010 року та ін.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів, крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Частиною 5 ст. 6 цього ж закону встановлено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних лої опорні України.

Згідно ч. 1 ст. 14 вказаного Закону, всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Відповідно до ст.ст. 627, 628 Цивільного кодексу України сторони вільні у виборі виду договору та його умов, а згідно зі ст. 629 цього Кодексу, укладений договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»регулює порядок припинення зобов'язань між резидентом і нерезидентом шляхом виконання, про і с це не виключає можливості припинити зобов'язання в інший спосіб, зокрема зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Статтею 601 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

При цьому, ст. 602 Цивільного кодексу України містить положення про неприпустимість зарахування у випадках, передбачених даною нормою, та в інших випадках, передбачених законом або договором.

Статті 601, 602 Цивільного кодексу України не містять застережень про неможливість зарахування зустрічних вимог, що могли б бути використані за фактичних обставин даної справи.

Отже, спеціальним законодавством і договорами, укладеними позивачем із нерезидентами не забороняється припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги за зовнішньоекономічними договорами.

Застосування санкцій у вигляді пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності є в будь-якому випадку похідним від дій сторін господарської операції та стану їх зобов'язань. Саме ці дії та зобов'язання безпосередньо впливають на підстави нарахування чи не нарахування такої пені.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було не вірно встановлено фактичні обставини справи, надано не належну оцінку дослідженим доказам та прийнято не законне та не обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Приватного підприємства «Топаз ЛТД» - задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.08.2012 року -скасувати.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Топаз ЛТД»-задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.08.2012 року -скасувати та постановити нову постанову, якою адміністративний позов Приватного підприємства «Топаз ЛТД» -задовольнити, скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000032202 від 12.01.2012 року прийняте Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.О. Шостак

Судді: А.М. Горяйнов

І.Л. Желтобрюх