Постанова № 28298542, 13.12.2012, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/6523/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2012 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіПетричковича А.І. при секретарі Страхарській М. В. за участі:представника позивача - Веретельник О.В., представників відповідача - Гаєвського В.В., Назарко О.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Городокконсервмолоко" до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 12.10.2012 року звернувся до суду з адміністративним позовом в якому вказує, що на підставі акту №209/23/33177611 від 29.03.2012 року Городоцькою МДПІ винесено податкові повідомлення-рішення №0000092341 від 12.04.2012 року, про донарахування податку на додану вартість в загальній сумі 2777817,00 грн. (основний платіж - 2432491,00 грн., штрафні санкції - 345326,00 грн.) та №0000102341 від 12.04.2012 року про донарахування податку на прибуток в сумі 2354421,00 грн. Вважає висновки податкового органу, які викладені у акті перевірки і податкових повідомленнях-рішеннях неправомірними, так як вони не відповідають фактичним обставинам справи і законодавству.

Просить у позові №255 від 09.10.2012 року, визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення №0000092341 та №0000102341 від 12.04.2012 року.

У суді представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на ті ж докази, що у позовній заяві. Надав суду письмову заяву від 13.12.2012 року, про часткове визнання законності визначення податкових зобов"язань у оскаржуваних податкових повідомленнях - рішеннях.

Представники відповідача надали суду письмові заперечення і пояснення, які підтвердили у суді і просили відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши учасників судового розгляду і дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги не можуть бути задоволені, враховуючи наступне.

Письмовою заявою від 13.12.2012 року представник позивача визнав правомірність визначення йому податкових зобов"язань у податковому повідомленні - рішенні №0000092341 від 12.04.2012 року по ПДВ на суму 15282 гривень, штрафна (фінансова) санкція - 3821 гривень і у податковому повідомленні - рішенні №0000102341 від 12.04.2012 року по податку на прибуток приватних підприємств - 40648 гривень. Цей податковий борг підтверджений доказами, які перевірено судом, це визнання не порушує Закон і чиї небудь права, свободи чи інтереси, тому суд його приймає, а крім цього сторони це не оспорюють, тому суд вважає, що це не потребує доказування у цій справі, відповідно до вимог ч.3 ст.72 КАС України.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000092341 від 12.04.2012 року встановлено порушення п.192.1 ст.192, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов"язання по ПДВ за основним платежем - 2432491 гривень і за штрафними (фінансовими) санкціями - 345326 гривень.

Згідно податкового повідомлення-рішення №0000102341 від 12.04.2012 року встановлено порушення п.4.1 ст.4, п.5.1, п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.138.2, п.138.4 ст.138, підпункту 138.10.2 п.138.10 ст.138 ПК України у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов"язання за основним платежем - 2354421 гривень і за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 гривня.

За результатом перевірки податкового органу складено Акт №209/23/33177611 від 29.03.2012 року "Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Городокконсервмолоко" (код ЄДРПОУ 33177611) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року" (далі Акт).

Підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є висновок податкового органу зроблений у Акті, про відсутність економічного змісту та реальних наслідків господарських операцій позивача із ТОВ "Торговий дім "Статус-Трейд", ПП "ТЕК "Неологістик", ТОВ "СістемЗерноМаркет", так як ТОВ "Городокконсервмолоко" тільки перераховував кошти цим контрагентам з метою отримання податкової вигоди, а саме заниження податку на прибуток, формування податкового кредиту і не сплати ПДВ до бюджету.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Пунктом 138.2 ст.138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст. 193 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно приписів п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).

Згідно ст. 2 цього Закону сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 3 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 4 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік господарських операцій будується на принципі превалювання сутності над формою, згідно якого операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) регулює Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06 1995 р. за № 168/704 (далі - Положення).

Так, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів ( п. 2.1 Положення).

З огляду на вимоги п. 2.2 та 2.3 Положення первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи). Первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. На вимогу контролюючих або судових органів та своїх контрагентів підприємство, установа зобов'язані за свій рахунок зробити копії таких документів на паперовому носії.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо (п. 2.4. Положення).

Згідно із вимогами п.2.7 Положення первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Відповідно до договору №01/01-2010 на транспортно-експедиційне обслуговування, експедитор - ПП "ТЕК "Неологістик" від свого імені та за рахунок замовника - ТОВ "Городокконсервмолоко" виконує в інтересах замовника транспортно-експедиційні операції. Судом і податковим органом встановлено, що виконання цього правочину підтверджуються тільки актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) на вартість виконання послуг по перевезенню вантажів за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року на суму 63242,80 гривень в тому числі ПДВ 10740 гривень, які не визначають зміст та конкретні обсяги господарських операцій. З урахуванням Акту Стахановської об"єнаної державної податкової інспекції Луганської області №235/23-36533265 від 10.08.2011 року, яка зробила висновок, що ПП "ТЕК "Неологістик" формувало податковий кредит на адресу інших контрагентів в тому числі і позивача (стор. 10 згаданого акту перевірки), суд вважає правильним висновок відповідача про відсутність факту реального виконання договору №01/01-2010 на транспортно-експедиційне обслуговування з ПП "ТЕК "Неологістик" і відповідно визначення податкових зобов"язань позивачу з ПДВ - 31894 гривень і по податку на прибуток - 43868 гривень у оскаржуваних податкових повідомленнях - рішеннях.

Суд погоджується з відповідачем про відсутність реального виконання договору купівлі-продажу №21-07 від 21.07.2011 року з ТОВ "СістемЗерноМаркет", щодо купівлі позивачем відновника Я16-ОПЖ, так як цей правочин і накладна №09-11 від 04.08.2011 року за відсутності прізвищ осіб у цій накладній відповідальних за відвантаження і отримання цього обладнання з урахуванням Довідки ДПІ у м. Полтава №193/23-6/37530951 від 13.02.2012 року, якою стверджено, що ТОВ "СістемЗерноМаркет" документально не підтвердило жодним первинним документом факт здійснення господарської операції з контрагентом-покупцем у липні 2011 року по податковій накладній виписаній ТОВ "Городокконсервмолоко" 27.07.2011 року на загальну суму 76200 гривень, ПДВ - 11200 гривень (стор. 6 згаданої Довідки), не спростовують висновок податкового органу зроблений у Акті перевірки. Цей висновок суду і податкового органу не спростовує довідка позивача №292 від 21.11.2012 року про те, що відновник Я16-ОПЖ на даний час находиться на балансі підприємства і відображений у бухгалтерському обліку по рахунку 1521 та є в наявності, адже це не спростовує факт купівлі його саме у ТОВ "СістемЗерноМаркет", що встановлено вище.

Щодо взаємовідносин позивача по договорам купівлі-продажу №02-01/09 від 01.02.2009 року, №02/06 від 01.01.2009 року, договору №2/10-ЮР від 02.10.2011 року (надання юридичних послуг) з ТОВ "Торговий дім "Статус-Трейд", суд вважає, що по операції по цим правочинам фактично не здійсювались, адже всі надані суду і податковому органу документи по цим договорам підписані ОСОБА_8, який будучи допитаним у якості свідка по кримінальній справі №41/0287 пояснив, що за грошову винагороду погодився бути директором ТОВ "Торговий дім "Статус-Трейд", після чого він ніколи не підписував жодних документів цього товариства, не приймав участі у його діяльності і не давав доручень на ведення справ цього підприємства. Суд намагався допитати у якості свідка громадянина ОСОБА_8 у цій справі, однак згідно листа начальника ВПМ Кам"янець-Подільської ОДПІ №1273/07-002/08 було встановлено, що ця особа 29.06.2012 року перетнула кордон Російської Федерації, де і перебуває в даний час. Однак, з урахуванням Висновку експерта №78П від 28.05.2012 року НДЕКЦ Управління МВСУ в Хмельницькій області, виконаного у кримінальній справі №41/0287, яким стверджено, що підписи у видаткових і податкових накладних виконані не ОСОБА_8, а іншою особою, суд вважає цей Висновок належним доказом у адміністративній справі, який підтверджує факти порушень позивача, щодо відсутності реального характеру по правочинах з ТОВ "Торговий дім "Статус-Трейд" і законність визначення ТОВ "Городокконсервмолоко" податкових зобов"язань у оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях по ПДВ і податку на прибуток.

Крім цього, позивачем не надані товарно-транспортні накладні, які підтверджують здійснення поставок вказаним контрагентом та, в силу ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, які затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 за №363, є обов'язковими первинними документами, що підтверджують факт транспортування ТМЦ.

Також, суд вважає, що позивач не міг отримувати від ТОВ "Торговий дім "Статус-Трейд" юридичні послуги по договору №2/10-ЮР від 02.10.2011 року, єдиним доказом чого є Акти про надання юридичних послуг, які не конкретизують ці послуги, а крім цього відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців це товариство не має такого виду діяльності, як юридичні послуги.

Суд дає критичну оцінку показам свідка, даних у суді ОСОБА_9 (колишній директор ТОВ "Городокконсервмолоко"), який заперечив свої покази дані на досудовому слідстві (протокол допиту свідка від 05.03.2012 року) коли пояснив, що ТОВ "Торговий дім "Статус-Трейд" не проводило постачання ТОВ "Городокконсервмолоко" пальмової олії, цукру, сухого молока і жестяної банки у 2011 році з урахуванням всіх інших обставин встановлених у суді.

Крім цього, суд не враховує Довідку ДПІ у Печерському районі №87/22-10/35633219 від 06.03.2012 року, яку підписав з однієї сторони керівник ТОВ "Торговий дім "Статус-Трейд" ОСОБА_8, так як цього ж дня - 06.03.2012 року у нього відібрав пояснення ст. о/у ОРВ ВПМ Кам"янець-Подільської ОДПІ капітан ПМ Кінзерський С.В., що наштовхує на думку про фіктивність згаданої довідки чи пояснення, чому потрібно дати належну оцінку компетентним органом.

Згідно ч. 2 ст. 161 КАС України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Так, Верховний Суд України у постанові від 27 березня 2012 року (справа № 21-737во10) зазначив, що про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов"язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України визначено, що платник податку зобов"язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з митної справи.

Згідно частин 1 - 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що суб"єкт владних повноважень, який заперечує проти позову довів законність визначення податкових зобов"язань позивачу у оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях, що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому позов не може бути задоволений.

На підставі викладеного, керуючись ПК України, Законами України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", «Про автомобільний транспорт» і ст.ст. 4-15, 70-71, 86, 94, 98-99, 122, 158-163, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову №255 від 09.10.2012 року відмовити.

Копії постанови надати сторонам, повний текст якої виготовлено 17.12.2012 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя/підпис/А.І. Петричкович"Згідно з оригіналом" Суддя А.І. Петричкович