Постанова № 28298398, 27.12.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

27 грудня 2012 р. Справа № 2а/0270/5700/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Козятинського транспортного прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій,

ВСТАНОВИВ :

11.12.2012 року Козятинський транспортний прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області (далі - ТУ Головавтотрансінспекції у Вінницькій області) звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України застосовані до відповідача фінансові санкції за порушення законодавства України про автомобільний транспорт в подвійному розмірі з урахуванням приписів ст. 308 КпАП України, а саме у розмірі 1020 грн.

Оскільки сума позову ґрунтується на рішенні позивача щодо якого завершився встановлений строк оскарження, судом в порядку ст. 183-2 КАС України при розгляді даної справи застосоване скорочене провадження, яке було відкрите ухвалою від 12.12.2012 року.

На виконання вимог ч. 3 ст. 183-2 КАС України копія вказаної ухвали надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, одночасно йому було запропоновано у 10-денний строк з дня одержання ухвали подати заперечення проти позову.

Однак, конверт разом з повідомленням про вручення поштового відправлення повернуто відділенням зв'язку на адресу суду із відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Положеннями ч. 7 ст. 9 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

З огляду на викладене суд вважає за можливе розглянути дану адміністративну справу у скороченому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені позивачем обставини, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити частково з таких мотивів.

Встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ № 15177719 від 21.11.2012 року (а.с. 9-10).

За результатами проведеної перевірки додержання відповідачем вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів автомобільним транспортом, ТУ Головавтотрансінспекції у Вінницькій області виявлено порушення вимог абзацу 4 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме надання послуг з перевезення пасажирів автомобілем «Мерседес», д/н НОМЕР_1 без ліцензійної картки, про що складено акт від 15.08.2012 року (а.с. 8), з яким водій був ознайомлений, однак від його підписання відмовився.

На підставі зазначеного акту 10.09.2012 року начальником ТУ Головавтотрансінспекції у Вінницькій області прийнято постанову № 150492 про застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій у розмірі 510 грн. (а.с. 6-7), копію якої відповідач отримав поштовими засобами зв'язку 19.09.2012 року (а.с. 5).

Згідно із ч. 4 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.

При цьому порядок стягнення відповідних фінансових санкцій та порядок оскарження і опротестування постанови у справі про правопорушення визначається Кабінет Міністрів України (ч. 5 ст. 60 зазначеного Закону).

Відповідно до п. 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМ України № 1567 від 08.11.2006 року органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі.

За правилами, передбаченими пунктом 28 вказаного Порядку, фінансова санкція, застосована керівником органу державного контролю або його заступником за порушення вимог законодавства, норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом, повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Змістовний аналіз норм Закону України "Про автомобільний транспорт", постанови КМ України № 1190 від 08.09.2004 року "Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті", а також інших підзаконних нормативно-правових актів про автомобільний транспорт, дає підстави вважати, що Головавтотрансінспекція та її структурні підрозділи на місцях, як урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що уповноважений застосовувати до порушників законодавства України у даній сфері адміністративно-господарські санкції, у випадку невиконання такими порушниками вимоги про їх сплату у добровільному порядку, вправі звертатися до суду з позовом про їх примусове стягнення.

Таке право Головавтотрансінспекції та її територіальних управлінь, на думку суду, випливає з покладених на неї завдань щодо державного контролю за додержанням вимог законодавства про автомобільний транспорт і є невід'ємною частиною передбаченого законом права застосовувати санкції до тих суб'єктів господарювання, що допустили відповідні порушення.

Оскільки прийнята начальником ТУ Головавтотрансінспекції у Вінницькій області в межах своїх повноважень постанова № 150492 від 10.09.2012 року, незважаючи на її отримання відповідачем 19.09.2012 року, у встановленому законом порядку останнім не оскаржена і на даний час вважається чинною, суд доходить висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення вимог позивача у частині стягнення з ФОП ОСОБА_1 в дохід держави застосованих до нього на підставі зазначеної постанови фінансових санкцій у розмірі 510 грн.

Разом із тим, заявлений прокурором адміністративний позов в іншій частині, а саме в частині стягнення з відповідача подвійного розміру штрафу згідно із приписами ч. 2 ст. 308 КУпАП задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Дійсно, відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, на норми якого посилається позивач, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.

У свою чергу частиною 2 статті 308 КУпАП передбачено, що в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Таким чином, вказаними вище нормами закону стягнення з правопорушника штрафу у подвійному розмірі передбачене виключно у випадку примусового виконання постанови у справах про адміністративні правопорушення і тільки щодо штрафу, накладеного за вчинення адміністративних правопорушень, які визначенні відповідними статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Разом із тим, прокурор помилково ототожнює допущене відповідачем порушення законодавства України про автомобільний транспорт і накладені у зв'язку з цим фінансові санкції у вигляді штрафу з адміністративним правопорушенням та штрафом за його вчинення як одного з різновидів адміністративного стягнення, які передбачені КУпАП.

Крім того, фінансові санкції згідно із постановою начальника ТУ Головавтотрансінспекції у Вінницькій області № 150492 від 10.09.2012 року застосовані до відповідача як до суб'єкта господарської діяльності, тоді як суб'єктом адміністративного правопорушення є винятково фізичні особи.

Отже, положення статті 308 КУпАП не поширюються на спірні правовідносини у цій справі, а тому вимоги позивача про стягнення з ФОП ОСОБА_1 подвійного розміру штрафу є безпідставними і не можуть бути задоволені.

Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується з урахуванням вимог ч. 2, 4 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 163, 183-2, 254, 256 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в дохід Державного бюджету України (р/р 31111106700002, код ЄДРПОУ 34701167, держбюджет м. Вінниця 21081100, ГУ ДКУ у Вінницькій області, МФО 802015) фінансові санкції в сумі 510 (п'ятсот десять) грн. 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня отримання її копії. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Суддя Сало Павло Ігорович