Постанова № 28297046, 19.12.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 грудня 2012 року Справа № 2а/1270/9684/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі: Лушниковій О.С.,

за участю представників

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецький завод опорів» про стягнення боргу у сумі 210740,54 грн., -

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду з Донецького апеляційного адміністративного суду надішли матеріали адміністративної справи за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецький завод опорів» про стягнення боргу у сумі 210740,54 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що ВАТ «Сєвєродонецький завод опорів» був зареєстрований в УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області.

Відповідач у порушення норм діючого законодавства не сплачує страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та єдиний внесок у зв'язку з чим за ним станом на 31.08.2012 утворилася заборгованість перед УПФУ по сплаті внесків у сумі 210740,54 грн., у тому числі: заборгованість зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування - 121487,52 грн., заборгованість по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - 74896,61 грн., заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - 14356,41 грн.

До цього часу відповідач суму заборгованості до УПФУ у добровільному порядку не перерахував.

На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У позовній заяві просив адміністративну справу розглядати за його відсутності. Також надіслав клопотання про розгляд адміністративної справи за його відсутності (а.с.280).

Відповідач явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення із відміткою про отримання уповноваженою особою відповідача (а.с.271). Правом надати заперечення на адміністративний позов не скористався.

З огляду на положення ст.128 КАС України, суд ухвалив розглянути справу за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд приходить до такого.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ВАТ «Сєвєродонецький завод опорів» як юридична особа зареєстрований виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області, про що 05.05.2006 за № 1 383 120 0000 001672 включено відомості про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.282-286).

Відповідач зареєстрований в УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області.

З матеріалів справи вбачається, що за ВАТ «Сєвєродонецький завод опорів» станом на 31.08.2012 утворилася заборгованість перед УПФУ по сплаті внесків у сумі 210740,54 грн., у тому числі: заборгованість зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування - 121487,52 грн., заборгованість по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - 74896,61 грн., заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - 14356,41 грн., що підтверджено розрахунками суми позову та картками особового рахунку відповідача (а.с.9-12, 13-14, 139-140-141).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року № 1261 (далі - Положення), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Згідно із ст.15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

З 01.01.2011 набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Пунктом 7 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п.16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» погашення заборгованості зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що виникла до 1 січня 2004 року і не погашена в установленому законом порядку, здійснюється відповідно до статті 106 цього Закону.

Оскільки за відповідачем обліковується заборгованість по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та заборгованість зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суд вважає за необхідне до цих правовідносин застосувати порядок, що діяв до 01.01.2011 - положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно п.6 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач повинен нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ч.12 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Частиною 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Судом встановлено, що за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування у сумі 121487,52 грн. та заборгованість по страхових внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у сумі 74896,61 грн.

Відповідно до вимог ч.3 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області направлено ВАТ «Сєвєродонецький завод опорів» рекомендованою кореспонденцією з повідомленням такі вимоги: № Ю-668/1 від 05.10.2011 на суму 258550,15 грн.(а.с.16); № Ю-46 від 01.02.2011 на суму 1735,19 грн. (а.с.19); № Ю-467-1У від 01.09.2008 на суму 2516,73 грн. (а.с.24); № Ю-562-2У від 02.10.2008 на суму 3245,32 грн. (а.с.28); № Ю-609-3У від 04.11.2008 на суму 2073,01 грн. (а.с.32); № Ю-646-4У від 04.12.2008 на суму 2241,34 грн. (а.с.36); № Ю-40-1У від 05.01.2009 на суму 2001,70 грн. (а.с.40); № Ю-100-2У від 03.02.2009 на суму 4471,55 грн. (а.с.44); № Ю-145-3У від 04.03.2009 на суму 2336,48 грн. (а.с.48); № Ю-221-4У від 02.04.2009 на суму 2103,90 грн. (а.с.52); № Ю-268-5У від 05.05.2009 на суму 2130,29 грн. (а.с.56); № Ю-363-6У від 02.06.2009 на суму 1786,42 грн. (а.с.60); № Ю-434-7У від 01.07.2009 на суму 1943,86 грн. (а.с.64); № Ю-515-8У від 04.08.2009 на суму 2194,22 грн. (а.с.68); № Ю-551-9У від 01.09.2009 на суму 1827,65 грн. (а.с.72); № Ю-624-10У від 02.10.2009 на суму 1900,64 грн. (а.с.76); № Ю-657-11У від 04.11.2009 на суму 1906,17 грн. (а.с.80); № Ю-720-12У від 02.12.2009 на суму 2200,64 грн. (а.с.84); № Ю-26-1У від 05.01.2010 на суму 2241,98 грн. (а.с.88); № Ю-57-2У від 03.02.2010 на суму 2060,07 грн. (а.с.92); № Ю-115-3У від 03.03.2010 на суму 1962,00 грн. (а.с.96); № Ю-156-4У від 02.04.2010 на суму 1990,67 грн. (а.с.100); № Ю-247-5У від 05.05.2010 на суму 1994,93 грн. (а.с.104); № Ю-309-6У від 01.06.2010 на суму 1995,96 грн. (а.с.108); № Ю-364-7У від 01.07.2010 на суму 3118,37 грн. (а.с.112); № Ю-418-8У від 04.08.2010 на суму 2437,20 грн. (а.с.116); № Ю-464-9У від 01.09.2010 на суму 3069,83 грн. (а.с.120); № Ю-514-10У від 04.10.2010 на суму 3918,51 грн. (а.с.123); № Ю-561-11У від 04.11.2010 на суму 3567,53 грн. (а.с.127); № Ю-595 від 02.12.2010 на суму 5690,26 грн. (а.с.131); № Ю-1 від 04.01.2011 на суму 2006,07 грн. (а.с.135).

Вказані вимоги отримані відповідачем, що підтверджено повідомленнями про вручення поштових відправлень, які наявні в матеріалах справи, із відміткою про їх отримання уповноваженою особою відповідача.

Суду не надано доказів оскарження вищевказаних вимог у встановленому Законом порядку, а отже вимоги є чинними та підлягають виконанню.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування».

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 цього Закону платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з положеннями ч.8 ст.9 Закону платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Частиною 11 статті 9 Закону визначено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до п.12 ст.9 Закону, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Судом встановлено, що за відповідачем обліковується заборгованість по єдиному внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування у сумі 14356,41 грн.

Відповідно до вимог ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області направлено ВАТ «Сєвєродонецький завод опорів» рекомендованою кореспонденцією з повідомленням такі вимоги: № Ю-66 від 06.04.2011 на суму 2753,78 грн. (а.с.225); № Ю-66 від 01.05.2011 на суму 3848,62 грн. (а.с.220); № Ю-66 від 02.06.2011 на суму 4908,33 грн. (а.с.214); № Ю-66 від 01.07.2011 на суму 5968,04 грн. (а.с.209); № Ю-66 від 01.08.2011 на суму 7030,61 грн. (а.с.204); № Ю-66 від 05.09.2011 на суму 7605,88 грн. (а.с.200); № Ю-66 від 03.10.2011 на суму 8184,44 грн. (а.с.195); № Ю-66 від 03.11.2011 на суму 8759,71 грн. (а.с.190); № Ю-66 від 01.12.2011 на суму 9334,98 грн. (а.с.184); № Ю-66 від 03.03.2012 на суму 11154,69 грн. (а.с.173); № Ю-66 від 03.04.2012 на суму 11820,80 грн. (а.с.167); № Ю-66 від 04.05.2012 на суму 12323,37 грн. (а.с.163); № Ю-66 від 05.06.2012 на суму 12851,23 грн. (а.с.157); № Ю-66 від 02.07.2012 на суму 13353,95 грн. (а.с.153); № Ю-66 від 02.08.2012 на суму 13856,83 грн. (а.с.148); № Ю-66 від 04.09.2012 на суму 14356,41 грн. (а.с.143).

Вказані вимоги отримані відповідачем, що підтверджено повідомленнями про вручення поштових відправлень, які наявні в матеріалах справи, із відміткою про їх отримання уповноваженою особою відповідача.

Суду не надано доказів оскарження вищевказаних вимог у встановленому Законом порядку, а отже вимоги є чинними та підлягають виконанню.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 19 грудня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 24 грудня 2012 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецький завод опорів» про стягнення боргу у сумі 210740,54 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецький завод опорів» (місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, 4, ідентифікаційний код 14308316) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, 9, р/р 25605312738, р/р 25604313738 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, код 21792459) боргу у сумі 210740,54 грн. (двісті десять тисяч сімсот сорок гривень п'ятдесят чотири копійки), з яких: заборгованість по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.08.2008 по 20.01.2011 у сумі 74896,61 грн. (сімдесят чотири тисячі вісімсот дев'яносто шість гривень шістдесят одна копійка); заборгованість зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 121487,52 грн. (сто двадцять одна тисяча чотириста вісімдесят сім гривень п'ятдесят дві копійки); заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.08.2012 у сумі 14356,41 грн. (чотирнадцять тисяч триста п'ятдесят шість гривень сорок одна копійка).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 24 грудня 2012 року.

СуддяК.О. Пляшкова