Постанова № 28296931, 05.12.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2012 р. № 2а-7765/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого - судді Гулкевич І.З.,

за участю секретаря -Козьмін А.М.

за участю:

представника позивача Новосядло В.Р.

представника відповідача Оленюк Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроно-Україна»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Львові ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення №0001280801/8587 від 28.08.2012 року.,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кроно-Україна»звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 28 серпня 2012 року №0001280801/8587.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення рішення прийнято з порушенням норм законодавства, оскільки право позивача на податковий кредит підтверджується усіма необхідними первинними документами, а відповідачем безпідставно зроблено висновок про завищення позивачем податкового кредиту.

На підтвердження правомірності включення сум сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту до перевірки були надані всі первинні документи, які відповідачем не були взяті до уваги. Відтак позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення рішення протиправним та такими, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просить задовольнити в повному обсязі.

Позиція відповідача викладена в запереченні на позовну заяву (а.с.52-54) суть якої зводиться до того, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит по тимчасових ВМД.

Дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідачем, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків, у період з 19.07.2012р. по 08.08.2012 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Кроно-Україна" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2012 року, про що 15.08.2012 року складено акт №662/31-00/31147999.

За результатами перевірки та на підставі складеного акта відповідачем 28 серпня 2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001280801/8587 про зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 149319 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 74659,99 грн.

Вказане податкове повідомлення рішення прийнято згідно висновків акта перевірки про порушення позивачем п. 14.1.18, п.14.1.181, ст.14, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.200, п.201.1, п.201.2, п. 201.11 ст.201 Податкового кодексу України, зокрема:

- завищення податкового кредиту за квітень 2012р. на суму ПДВ 143 985,18 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за квітень 2012р. на 143 985,18 грн., - завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у травні 2012р. на 149 319,98 грн.

Такі висновки відповідачем при перевірці зроблено у зв'язку з тим, що при перевірці імпортних операцій встановлено відхилення з Інформацією про фактичне ввезення товару на митну територію України, а саме за квітень 2012р. на суму ПДВ - 140 781,76 грн. За даними перевірки встановлено, що відповідно до реєстру податкових накладних до складу податкового кредиту квітня 2012р. включено суми ПДВ, сплачені митним органам відповідно до наступних тимчасових декларацій: №209160000/2012/005620 від 25.04.2012р. ПДВ 29871,46 грн., №209160000/2012/005446 від 23.04.2012р. ПДВ 25922,68 грн., №209160000/2012/005794 від 27.04.2012р. ПДВ 32219,32 грн., №209160000/2012/005548 від 25.04.2012р. ПДВ 26674,34 грн., №209160000/2012/005547 від 25.04.2012р. ПДВ 26093,96 грн., що на думку відповідача, не можуть бути підтверджені в якості включення до податкового кредиту разом на суму ПДВ 140781,76 грн.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Відповідно до п. 198.3. ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Товариство таку вимогу виконало.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.

Відповідно до п. 187.8. ст.187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Згідно з п. 198.6. ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1. ст.200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 201.12. ст.201 Податкового кодексу України, у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Митна декларація - письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення (ст. 1 Митного кодексу України в редакції чинній на час подання митному органу). Ні Податковий кодекс України, ні Митний кодекс України (в редакції чинній на момент подання тимчасових митних декларацій) не містять окремих визначень поняття «тимчасова митна декларація».

Норми Податкового кодексу України чітко вказують на момент, з якого у платника податку виникає право на формування податкового кредиту - момент (дата) сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, без вказівки на різновид декларації. Відповідно до ст. 82 Митного кодексу України (в редакції чинній на момент подання тимчасових митних декларацій) передбачається такі різновиди митної декларації як тимчасова та неповна митні декларації.

Згідно п. 4.3. Порядку застосування тимчасової та неповної декларацій відповідно до митного режиму імпорту (при випуску у вільний обіг), затвердженого наказом Держмитслужби України від 30.12.2003р. №932, (в редакції чинній на час подання тимчасових митних декларацій митному органу), податки й збори (обов'язкові платежі) сплачуються в повному обсязі на момент митного оформлення товарів із застосуванням тимчасової чи неповної декларації.

Судом з матеріалів справи встановлено, що митним органом було закінчено митне оформлення товару за тимчасовими ВМД №209160000/2012/005620 від 25.04.2012р. ПДВ 29871,46 грн., №209160000/2012/005446 від 23.04.2012р. ПДВ 25922,68 грн., №209160000/2012/005794 від 27.04.2012р. ПДВ 32219,32 грн., №209160000/2012/005548 від 25.04.2012р. ПДВ 26674,34 грн., №209160000/2012/005547 від 25.04.2012р. ПДВ 26093,96 грн., а суми податків (обов'язкових платежів) Товариством сплачені в повному об'ємі, що підтверджується тимчасовими митними деклараціями в графі: подробиці розрахунків.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу

З матеріалів справи судом встановлено та не спростовано відповідачем, що на момент перевірки позивача усі ВМД (як повністю оформлені, так і тимчасові ВМД) у наявності Позивача були.

Зазначена обставина підтверджується Описом від 08.08.2012р., який підписаний представником Позивача та представником податкового органу про передання та відповідно отримання документів (повністю оформлених ВМД та інших) під час перевірки Відповідачем.

Згідно п.56.21 ст. 56 Податкового кодексу України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Закріплений у ч. 1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Докази подані позивачем переконують у підставності позовних вимог, відтак зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 140 781,76 грн., в тому числі з нарахуванням за таке порушення штрафних санкцій у розмірі 70 390,88 грн. в податковому кредиті по ПДВ в період його сплати по тимчасовим вантажно-митним деклараціям, а також нарахуванням штрафних санкцій, є неправомірними.

Податковий кредит за квітень 2012р. на підставі представлених та належним чином оформлених тимчасових вантажно-митних декларацій відповідно до вимог п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України позивачем сформований правомірно.

Оскільки у даній справі оспорюються рішення прийняті відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду. Правомірність прийняття спірних податкових-повідомлень рішень належними та допустимими доказами відповідачем не доведена.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 1408 грн., такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративні судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001280801/8587 від 28.08.2012 року Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Львові ДПС.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроно-Україна» (м. Кам»янка-Бузька, вул.Я.Мудрого,62, ЄДРПОУ 31147999) 1 408,00 (одна тисяча чотириста вісім гривень 00 коп) грн. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 11.12.2012 року.

Суддя Гулкевич І.З.