Постанова № 28296399, 12.12.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДП О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2012 р. № 2а-5951/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого - судді Сасевича О.М.

за участю секретаря судового засідання Чижук М.М.,

за участю сторін:

представників позивача Чорнія А.О., Шарана Р.П.,

представника відповідача Палій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0000380803 від 19.06.2012 року,-

В С Т А Н О В И В:

05 липня 2012 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові про скасування податкового повідомлення-рішення №0000380803 від 19.06.2012 року.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду Костіва М.В. від 09.07.2012 року провадження у даній адміністративній справі відкрито та призначено справу до попереднього судового розгляду.

18.10.2012 року, на підставі розпорядження «Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ»№47-Р від 18.10.2012 року, на виконання вимог статті 15-1 Кодексу адміністративного судочинства України, призначено повторний автоматизований розподіл справи №2а-5951/12/1370.

За результатами повторного автоматизованого розподілу справ між суддями, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові про скасування податкового повідомлення-рішення №0000380803 від 19.06.2012 року, передано на розгляд головуючому судді Сасевичу О.М.

Ухвалою судді Сасевича О.М. від 22.10.2012 року справу №2а-5951/12/1370 прийнято до провадження та призначено попереднє судове засідання на 07.11.2012 року.

Згідно ухвали суду від 07.11.2012 року, справу призначено до судового розгляду.

У зв'язку із завершенням реорганізації органу ДПС, судом, на підставі статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснено заміну відповідача -Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові на її правонаступника -Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м.Львові Державної податкової служби.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що орган державної податкової служби неправомірно прийшов до висновку про порушення Товариством п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265 від 06.07.1995 року із змінами та доповненнями (надалі-Закон №265) внаслідок відсутності оригіналів накладних на товар, що знаходився в магазині ТзОВ «Торгова мережа «Барвінок»на час перевірки, оскільки в чинному законодавстві відсутній нормативний акт, яки би врегульовував порядок обліку товарних запасів на складах та/або за місцем реалізації. Вважає, що вказана в Акті (Довідці) відсутність накладних в структурному підрозділі Товариства не є порушенням порядку ведення обліку товарних запасів, який проводиться останнім належним чином. Окрім того зазначає, що вимога податкового органу щодо наявності прибуткових накладних на структурних підрозділах суперечить п.6.3, п.6.8, п.6.9 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 (надалі-Положення №88), яким чітко регламентовано, що первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, зберігаються в бухгалтерії у спеціальних приміщеннях під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та у письмових поясненнях. Додатково зазначили, що відповідно до Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність», для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його реалізації. Пояснили, що суб'єкти господарської діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані вести у порядку, передбаченому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації та здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку. При цьому, вказана норма законодавства є альтернативною по відношенню до місця ведення обліку товарних запасів, а саме, з вказаної норми вбачається, що такий облік може вестися як на складах, так і за місцем реалізації товарів. Просили суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, надала пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на позов, суть яких зводиться до наступного. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який зобов'язаний вести позивач. Підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. До документів, що є підставою для оприбуткування товару, зокрема, належать накладні на товар. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей є порушенням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку, відповідальність за яке, передбачена ст.21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». На момент перевірки у позивача були відсутні накладні на товар. Таким чином, відповідач вважає, що позивачем порушено п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у зв'язку з чим, СДПІ по роботі з ВПП у м.Львові ДПС правомірно винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Просила суд відмовити позивачу у задоволенні позову.

Дослідивши подані документи, заслухавши пояснення представників сторін, показання свідків, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «ТМ «Барвінок»19.12.2007 року зареєстроване Виконавчим комітетом Львівської міської ради як юридична особа за адресою: 79040, м.Львів, вул.Городоцька, будинок №356, що підтверджується Довідкою АА №061484 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ідентифікаційний номер - 35621418.

У період з 25.05.2012 року по 01.06.2012 року працівниками СДПІ по роботі з ВПП у м.Львові ДПС на підставі наказу та направлень №4/08-20, №6/08-30 від 23.05.2012 року, було проведено перевірку господарської одиниці -магазину ТзОВ «ТМ «Барвінок», що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Стрийська, 51. За наслідками перевірки складений Акт (Довідка) перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Згідно з актом перевірки від 25.05.2012 року, встановлено незабезпечення ведення у встановленому порядку обліку товарних запасів за місцем реалізації та/або на складах. Зокрема, встановлено недотримання порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме: на момент перевірки у реалізації знаходились алкогольні напої відповідно до додатку №3 на суму 33 232,50 грн. без наявності прихідних накладних на даний товар, чим порушено п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі акта перевірки в частині оспорюваних порушень, СДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.06.2012 року №0000380803, яким Товариству визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 66 465,00 грн. на підставі ст.20 Закону №265.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням в частині накладення штрафних (фінансових) санкцій на суму 66 465,00 грн., Товариство звернулось до суду за захистом порушених прав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні регулюються Законом України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року №996-XIV.

Вказаний Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Частина 4 статті 8 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року №996-XIV передбачає, що для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року №265/95-ВР.

Згідно з п.12 ст.3 вказаного Закону, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Суд зазначає, що п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР передбачає альтернативні форми ведення обліку товарних запасів, а саме: облік товарних запасів на складах; облік товарних запасів за місцем їх реалізації; облік товарних запасів на складах та за місцем їх реалізації, та не містить імперативного припису щодо обов'язкового обліку товарних запасів виключно за місцем їх реалізації.

Статтею 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року №265/95-ВР визначено, що облік товарних запасів фізичною особою -суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) -у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»від 16.07.1999 року за №996-XIV (з наступними змінами та доповненнями), бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій у відповідності до положень ч.1 ст.9 вказаного Закону є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями, незалежно від форм власності (надалі-підприємства) встановлюється Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом МФ України №88 від 24.05.1995 року (надалі-Положення №88).

Відповідно до п.6.2 Положення №88, первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси до передачі їх до архіву підприємства, установи повинні зберігатися в бухгалтерії у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером.

Згідно із п.6.8 Положення №88, видача первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерських звітів і балансів з бухгалтерії і з архіву підприємства, установи працівникам інших структурних підрозділів може провадитися тільки за рішенням головного бухгалтера.

Відповідно до п.5 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами і доповненнями), підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

З аналізу вищенаведених норм закону, вбачається, що облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації здійснюється на підставі первинних бухгалтерських документів, які підтверджують факти здійснення господарських операцій. При цьому, відсутність накладних або їх неправильне оформлення не може бути віднесено до порушень установленого порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Крім того, законодавством не передбачено порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем реалізації. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в реєстрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Судом встановлено, що бухгалтерський облік позивачем здійснюється із застосуванням машинної обробки документів з використанням комп'ютерної програми бухгалтерського обліку і відповідно до наказу (по підприємству) №30/2011 від 28.12.2011 року доручено головному бухгалтеру ТзОВ «Торгова мережа «Барвінок»зберігати первинні документи, які пройшли машинну обробку в архіві згідно терміну, передбаченого законодавством. Архів позивача розміщується за адресою: м.Львів, вул.Городоцька, 359, де також розташований розподільчий склад відділу логістики.

Відсутність (порушення) обліку товарів за місцем реалізації або зберігання, в розумінні п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є не ведення такого обліку взагалі або ведення з порушенням встановленого порядку, а не тимчасова відсутність первинних документів за місцем зберігання або реалізації товарів.

В матеріалах справи наявні видаткові та товарно-транспортні накладні на товари (т.1, а.с.26-99), що, у свою чергу, і є первинними документами, на підставі яких здійснюється бухгалтерський облік на підприємстві, а відтак, відповідач безпідставно посилається на відсутність в момент перевірки первинних документів, як на беззаперечний факт відсутності такого обліку. Наявність ведення обліку товарів також підтверджується поданими позивачем копіями товарних звітів, що відображають прихід товару від постачальників на початок місяця та його залишок у кінці місяця (т.2, а.с.1-263; т.3 а.с.1-276; т.4, а.с.1-117), актів звірки з контрагентами по придбаному товару, що підтверджують, зокрема, прихід товарів від ТзОВ «Львівський лікеро-горілчаний Торговий Дім», які і стали предметом податкової перевірки (т.1, а.с.162-205), карток руху товару, які відображають кількість товару, що надійшов у продаж, кількість одиниць проданого товару та його залишок за відповідний період, на який складена така картка руху (т.1, а.с.206-275).

При цьому, доказів відсутності оприбуткування товарів, що знаходяться на реалізації у позивача на час перевірки податковим органом суду надано не було.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_5 (завідувач магазину, де проводилась перевірка) пояснила, що на момент проведення перевірки перевіряючі в усному порядку просили надати первинні документи на описаний в додатку №3 до акта перевірки товар, проте останніх було повідомлено, що накладні на товар знаходяться у бухгалтерії головного офісу за адресою: м.Львів, вул.Городоцька, 359 та в електронному вигляді не ведуться.

Відповідно до ст.5 Наказу Державної податкової адміністрації від 12.08.2008 року №534 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій»(із змінами і доповненнями), у разі розташування торговельного об'єкта окремо від бухгалтерії суб'єкта господарювання первинні документи можуть бути пред'явлені на паперових носіях, а у разі знаходження таких документів у бухгалтерії можуть пред'являтися роздруковані документи з відповідного програмного забезпечення (електронного носія інформації). Такі документи приймаються до розгляду за умови, якщо вони мають обов'язкові реквізити, визначені Положенням №88 та завірені печаткою (штампом) суб'єкта господарювання. При застосуванні суб'єктами господарювання автоматизованих систем обліку товарів можуть бути залучені до перевірки дані оборотів по рахунку 282, інших рахунках.

Як вбачається з акта перевірки, який підписаний посадовими особами ДПС та суб'єктом господарювання ОСОБА_5 (завідувач магазину), що зауважень до цього акта та претензій до перевіряючих немає, режим роботи не порушено.

Свідок -ОСОБА_6 (особа, яка здійснювала перевірку) пояснив, що перевірка щодо проведення розрахунків за товари (послуги) проводилась вибірково. З приводу первинних бухгалтерських документів алкогольної групи товарів, які перелічені в додатку №3 до акта перевірки, завідуючий магазину пояснила, що накладні знаходяться у бухгалтерії Товариства по вул.Городоцька, 359, про що зазначила у своїх письмових поясненнях від 25.05.2012 року. Письмової вимоги щодо надання облікових документів не подавав, і вважав, що такі мають знаходитись за місцем реалізації продукції.

Як вбачається з пояснень представників позивача, перевірка порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій проводилась відповідачем за адресою: м.Львів, вул.Стрийська, 51 -за місцем реалізації товарних запасів. В той же час, за адресою: м.Львів, вул.Городоцька, 359, де розташовані бухгалтерія та розподільчий склад відділу логістики позивача, перевірка дотримання порядку ведення обліку товарних запасів не проводилась.

Таким чином, порушення позивачем приписів п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не знайшло свого підтвердження.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.4 ст.70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, вбачається, що у даному випадку саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення, а податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Львові від 19.06.2012 року №0000380803, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 66 465,00 грн. за порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст.7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 128, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов -задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000380803 від 19.06.2012 року, винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Львові Державної податкової служби.

Стягнути з Державного Бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок»судові витрати, що пов'язані із сплатою судового збору у сумі 664 (шістсот шістдесят чотири) грн. 66 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сасевич О.М.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 14 грудня 2012 року.