Ухвала суду № 28295238, 24.12.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

24 грудня 2012 року № 2а-17633/12/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Дегтярьова О.В., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент»до Кабінету Міністрів України про визнання незаконними окремих положень п. 14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1766, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «Технохімреагент»з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання незаконними окремих положень п. 14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1766.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

У відповідності до абзацу 1 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»від 08.07.2011р. № 3674-VI (із змінами та доповненнями) судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку.

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду (ч. 1 ст. 2 цього Закону).

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України (ч. 1 ст. цього 9 Закону).

В силу положень п. 1.2 і 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. № 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976 (в редакції чинній на момент подання позовної заяви до суду), перерахування банками за дорученням підприємств, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів, являються по суті безготівковими операціями, порядок проведення і оформлення яких врегульовано нормами цієї Інструкції.

Так, зокрема, п. 2.1. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті передбачено, що розрахункові документи складаються на бланках, форми яких наведені в додатках до цієї Інструкції. Реквізити розрахункових документів за цими формами заповнюються згідно з вимогами додатка 8 до цієї Інструкції та відповідних її глав, а саме: реквізит «Призначення платежу»у платіжних дорученнях, меморіальних ордерах та платіжних вимогах-дорученнях заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 цієї Інструкції, а реквізити «Отримувач», «Код отримувача», «Банк отримувача», «Рахунок отримувача»- додатка 8 до цієї Інструкції.

Зокрема, пунктом 3.8 цієї Інструкції визначено, що реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Крім того, на даний час зберігає чинність Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993р. № 15. У вирішенні питань, пов'язаних зі сплатою та поверненням сум судового збору при розгляді справ адміністративними судами, останніми мають враховуватися відповідні положення названої Інструкції в частині, що не суперечить Закону.

Зокрема, у відповідності до абзацу 1 п. 14 розділу 3 цієї Інструкції при сплаті судового збору готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: «Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)». Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб, відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Дана позиція також наведена в інформаційному листі Державної судової адміністрації України від 10.11.2011р. № 12-6621/11.

З огляду на вище викладене вбачається, що доданий до матеріалів позовної заяви оригінал платіжного доручення від 05.09.2012р. за № 385 про сплату судового збору в розмірі 32, 82 грн., не є належним документом про сплату судового збору за подання позовної заяви до Окружного адміністративного суду м. Києва, оскільки:

- по-перше, в цьому платіжному дорученні вказані невірні платіжні реквізити, а саме: у реквізитах «Призначення платежу»вказано «Судовий збір Без ПДВ», «Отримувач»- «ДКСУ у Ленінському р-ні м. Запоріжжя», Код отримувача»- «38025423», «Банк отримувача»- «ГУ ДКСУ у Запорізькій області», «Рахунок отримувача»- «3125206784006». Водночас правильні платіжні реквізити сплати судового збору за розгляд адміністративного позову Окружним адміністративним судом м. Києва та приклад заповнення графи «Призначення платежу»викладені на офіційному веб-порталі «Судова влада України»(www.court.gov.ua);

- по-друге, на звороті цього платіжного доручення відсутній відповідний напис банківської установи про зарахування в дохід бюджету коштів в розмірі 32, 82 грн., скріпленого підписами посадових осіб і відбитком печатки такої банківської установи.

Окрім вищевказаного судом за результатами дослідження позовної заяви ТОВ «Технохімреагент»з доданими до неї матеріалами встановлено наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Частиною 7 ст. 56 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Частиною 2 ст. 58 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що повноваження законних представників підтверджуються документами, які, зокрема, стверджують займану ними посаду.

Як вбачається з тексту поданої позовної заяви вона підписана Генеральним директором Товариства Господиновим І.П., однак в порушення вищевказаних вимог позивачем не надано доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала таку позовну заяву, зокрема, належним чином завірених копій Статуту Товариства, протоколу Загальних зборів Учасників Товариства, наказу про призначення на посаду.

Також, письмовими доказами є документи, які за змістом ч. 2 ст. 69, ч. 4 ст. 79, п. 6 ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України подаються в оригіналах або належним чином засвідчених копіях.

Згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів»(ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003р. № 55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів «Згідно з оригіналом», назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа.

В порушення вищевказаних вимог, додані до позовної заяви копії документів засвідчені не належним чином.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи позивач просить визнати незаконними окремих положень п. 14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1766. Однак, в позовній заяві відсутнє обґрунтування звернення з вказаною вимогою до суду у встановлений ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України строк, або ж поважність причин звернення до суду поза межами цього строку. Наведена обставина перешкоджає вирішенню судом питання про необхідності застосування наслідків пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, встановлених ст. 100 цього Кодексу, визнання поважними

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків до 08 січня 2013 року.

Керуючись ст. 106, п. 3 ч. 1 ст. 107, ч. 1 ст. 108, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент»залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент»строк для усунення недоліків до 08 січня 2013 року.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена у порядку, встановленому в ст. 254 та ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова