Рішення № 28294031, 25.12.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2012 р. Справа № 5010/1364/2012-27/73

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишин В. В. , при секретарі судового засідання Федорук О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "Ретро", (вул. Є. Коновальця, 7, м. Болехів, Івано-

Франківська область, 77202)

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 77202)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

ОСОБА_2 (АДРЕСА_2 77202)

про визнання недійсним нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 1228 попереднього договору купівлі - продажу частки майнового комплексу від 22.06.2012 року.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явились.

Від відповідача: ОСОБА_4 - представник, (паспорт серія МС № НОМЕР_1 виданий 13.04.1998 року Зборівським РВ УМВС України в Тернопільській області, довіреність № 2680 від 28.10.2011 року).

Від третьої особи: представники не з'явились.

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство "Ретро" (надалі позивач) звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 про визнання недійсним нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 1228 попереднього договору купівлі - продажу частки майнового комплексу від 22.06.2012 року.

Позивач у своїй позовній заяві просив суд судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що директором Приватного підприємства "Ретро" ОСОБА_5 укладено 22.06.2012 року спірний попередній договір купівлі - продажу частки майнового комплексу, який було нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 1228, без нотаріальної згоди дружини: ОСОБА_2, що є грубим порушенням ст. ст. 61, 63, 65 Сімейного кодексу України, оскільки майно, яке було предметом попереднього договору купівлі - продажу частки майнового комплексу є спільною сумісною власністю подружжя. Посилається позивач і на рішення Конституційного Суду України від 19.09.2012 року у справі № 1-8/2012 за конституційним зверненням Приватного підприємства "ІКІО" щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 61 Сімейного кодексу України. І відповідно до ст. ст. 202, 203, 215, 369 Цивільного кодексу України позивач просить суд визнати недійсним нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 1228 попередній договір купівлі - продажу частки майнового комплексу від 22.06.2012 року.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 31.10.2012 року позовну заяву прийнято судом до розгляду в судовому засіданні та призначено розгляд справи на 13.11.2012 року.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 13.11.2012 року розгляд справи відкладався на 29.11.2012 року, у зв'язку із неподанням витребуваних судом доказів та нез'явленням представників сторін в судові засідання.

В судовому засіданні від 29.11.2012 року оголошувалась перерва до 13.12.2012 року.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 13.11.2012 року розгляд справи відкладався на 25.12.2012 року, у зв'язку із нез'явленням представників сторін в судові засідання.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 13.11.2012 року, в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, судом витребовувались від приватного нотаріусу Долинського районного нотаріального округу ОСОБА_3 копії усіх документів, на підставі яких вчинено нотаріальну дію - посвідчення правочину Попереднього договору купівлі - продажу частки майнового комплексу від 22.06.2012 року, зареєстрованого у реєстрі за № 1228.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 13.12.2012 року судом було відмовлено у задоволенні заяви позивача (Вх. № 8324/2012 - свх. від 12.12.2012 року про затвердження мирової угоди та клопотання (Вх. № 8325/2012 - свх. від 12.12.2012 року) третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 щодо призначення по справі судової почеркознавчої експертизи.

25.12.2012 року до суду поступило повторне клопотання (Вх. № 8603/2012 - свх. від 24.12.2012 року) від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи.

Суд розглянувши повторне клопотання третьої особи про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи прийшов до висновку, що дійсної потреби у призначенні судової почеркознавчої експертизи немає, а тому визнав його необґрунтованим і таким, що не підлягає до задоволення.

Водночас, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зловживання процесуальними правами вважаються подання другого і наступних клопотань (заяв) з одного й того самого питання, яке вже вирішено господарським судом. А відповідна практика, спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві та просив суд позов задовольнити.

Відповідач щодо задоволення позовних вимог позивача заперечив та надіслав суду (Вх. № 7480/2012 - свх. від 13.11.2012 року) відзив на позов, в якому вказав, що рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 11.10.2012 року у справі № 5010/1119/2012-13/71 укладено основний договір купівлі - продажу частки майнового комплексу та стягнуто із Приватного підприємства "Ретро" штраф. Вважає, що підстави позову про визнання недійсним попереднього договору купівлі - продажу частки майнового комплексу від 22.06.2012 року є надуманими, а позов є таким, що спрямованим на затягування судового розгляду справи № 5010/1119/2012-13/71 під час її перегляду в апеляційному порядку. При цьому зазначив, що посилання відповідача на положення ст. 215 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, як на підставу визнання правочину недійсним є безпідставним і спірних відносин не стосується. Зміст оскаржуваного договору не суперечать Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, не суперечать інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Відтак посилання позивача на норми ст. 215 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України ніякого змістового навантаження у контексті поданого позову не мають. Оскільки, у відповідності до пункту 29 Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", відповідно до положень ст. ст. 57, 61 Сімейного кодексу України, ст. 52 Цивільного кодексу України майно приватного підприємства чи фізичної особи - підприємця не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ч. 4 ст. 62 Господарського кодексу України, підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Тому вважає, що індивідуально визначене нерухоме майно не може перебувати одночасно у приватній власності однієї особи (ПП "Ретро") та у спільній сумісній власності інших осіб (подружжя ОСОБА_2).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 в судові засідання жодного разу не з'явилася, проте в матеріалах справи містяться пояснення (Вх. № 7975/2012 - свх. від 29.11.2012 року) по суті позовних вимог, згідно якого зазначає, що третя особа підтримує позовні вимоги позивача у даній справі та вважає їх такими, що підлягають до задоволення.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів по справі, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між Приватним підприємством "Ретро" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було укладено Попередній договір купівлі - продажу частки майнового комплексу 22.06.2012 року, який було посвідчено приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого у реєстрі за № 1228.

Як видно зі змісту даного Попереднього договору купівлі - продажу частки майнового комплексу, він укладений Приватним підприємством "Ретро" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, сторони взяли на себе обовязок в майбутньому в строк, вказаний в п. 4 даного договору, укласти і належним чином оформити договір купівлі - продажу частки майнового комплексу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3

Згідно п. 1.2. Попереднього договору ціна основного договору (вартість частки майнового комплексу) складає 431 982, 39 гривень. Ці грошові кошти продавець (Приватне підприємством "Ретро") отримав від покупця (Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1) до підписання цього договору як попередню оплату за частку майнового комплексу щодо якої буде укладено основний договір.

Підписанням цього договору продавець підтверджує, що продавцем одержано 431 982, 39 гривень повного розрахунку за продаж частки майнового комплексу щодо якої буде укладено основний договір.

Підписанням цього договору продавець підтверджує відсутність надалі будь - яких претензій до покупця з приводу оплати вартості частки майнового комплексу щодо якої буде укладено основний договір.

Підписанням цього договору, сторони підтверджують, що вказана у цьому пункті вартість частки майнового комплексу відповідає волевиявленню продавця і покупця, а також сторони підтверджують факт повного попереднього розрахунку за купівлю - продаж частки майнового комплексу.

У відповідності до п. 4. Попереднього договору за домовленістю сторін укладення та нотаріальне посвідчення основного договору здійснюватиметься у строк до 05 липня 2012 року у приміщенні приватного нотаріуса Долинського районного нотаріального округу ОСОБА_3, що знаходиться за адресою: м. Болехів, вулиця 24 Серпня, 13, Івано-Франківської області.

Згідно пунктів 6., 7. та 8. Попереднього договору продавець взяв на себе обов'язок укласти з покупцем основний договір у термін, місці та на умовах, встановлених цим договором. Не вчиняти будь - яких дій, спрямованих на відчуження об'єкта або виникнення прав третіх осіб щодо об'єкта (оренда, застава, обтяження, тощо). Не погіршувати фактичного стану об'єкта.

У відповідності до п. 14. Попереднього договору покупець взяв на себе обов'язок укласти з продавцем основний договір у термін, місці та на умовах, встановлених цим договором.

Виконання продавцем своїх зобов'язань по даному договору забезпечується сумою оплаченою покупцем, яка вказана в п. 1.2 цього договору, за вище вказану частку майнового комплексу (п. 16. попереднього договору).

Сторони підтвердили, що покупець передав, а продавець прийняв вказану в п. 1.2. даного договору грошову суму у повному обсязі до моменту підписання сторонами даного договору. Фінансових претензій до покупця у продавця немає (п. 17. попереднього договору).

Відповідно до п. 21. Попереднього договору даний договір набув чинності з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення і діє до моменту виконання сторонами усіх своїх зобов'язань по ньому у повному обсязі.

Суд вважає позов таким, що не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Як видно з матеріалів справи, 22.06.2012 року між Приватним підприємством "Ретро" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було укладено Попередній договір купівлі - продажу частки майнового комплексу, який було посвідчено приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого у реєстрі за № 1228.

Згідно п. 1.2. якого ціна основного договору (вартість частки майнового комплексу) складає 431 982, 39 гривень. Ці грошові кошти продавець (Приватне підприємством "Ретро") отримав від покупця (Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1) до підписання цього договору як попередню оплату за частку майнового комплексу щодо якої буде укладено основний договір.

Підписанням цього договору продавець підтверджує, що продавцем одержано 431 982, 39 гривень повного розрахунку за продаж частки майнового комплексу щодо якої буде укладено основний договір.

Підписанням цього договору продавець підтверджує відсутність надалі будь - яких претензій до покупця з приводу оплати вартості частки майнового комплексу щодо якої буде укладено основний договір.

Підписанням цього договору, сторони підтверджують, що вказана у цьому пункті вартість частки майнового комплексу відповідає волевиявленню продавця і покупця, а також сторони підтверджують факт повного попереднього розрахунку за купівлю - продаж частки майнового комплексу.

У відповідності до п. 4. Попереднього договору за домовленістю сторін укладення та нотаріальне посвідчення основного договору здійснюватиметься у строк до 05 липня 2012 року у приміщенні приватного нотаріуса Долинського районного нотаріального округу ОСОБА_3, що знаходиться за адресою: м. Болехів, вулиця 24 Серпня, 13, Івано-Франківської області.

Спір у справі виник внаслідок того, що на думку позивача спірний попередній договір купівлі - продажу частки майнового комплексу від 22.06.2012 року, який був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 1228, підписаний директором Приватного підприємства "Ретро" ОСОБА_5 без нотаріальної згоди дружини: ОСОБА_2, що є грубим порушенням ст. ст. 61, 63, 65 Сімейного кодексу України, оскільки майно, яке було предметом попереднього договору купівлі - продажу частки майнового комплексу є спільною сумісною власністю подружжя. І відповідно до ст. ст. 202, 203, 215, 369 Цивільного кодексу України даний договір повинен бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно із ст. 1 Господарського кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена, як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину (постанова Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними").

Згідно ч. 4 ст. 62 Господарського кодексу України, підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України закріплено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що 22.06.2012 року приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу ОСОБА_3 був посвідчений між Приватним підприємством "Ретро" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 Попередній договір купівлі - продажу частки майнового комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, за реєстровим № 1228. Водночас, приватним нотаріусом ОСОБА_3, 22.06.2012 року засвідчувався підпис на заяві про згоду дружини ОСОБА_2 на укладення Попереднього договору купівлі - продажу частки майнового комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, її чоловіком та в одній особі директором Приватного підприємства "Ретро" ОСОБА_5, за реєстровим № 1219, на бланку нотаріальних документів серії ВРС № 560788 (а. с. 75).

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумція правомірності правочину.

Згідно з частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Суд, не знаходить правових підстав, які б вказували на безпосереднє порушення спірним Попереднім договором купівлі - продажу частки майнового комплексу, укладеного 22.06.2012 року між позивачем і відповідачем у справі, прав або охоронюваних законом інтересів Приватного підприємства "Ретро".

Щодо доводів позивача про укладення Попереднього договору купівлі - продажу частки майнового комплексу від 22.06.2012 року з порушенням, то згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

До того ж, відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як вбачається зі змісту спірного Попереднього договору купівлі - продажу частки майнового комплексу від 22.06.2012 року, на момент його укладання останній не суперечив чинному законодавству та моральним засадам суспільства, був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проте, позивачем не було доведено належними доказами, що попередній договір купівлі-продажу від 22.06.2012 року суперечать актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Отже, суд з'ясував, що Попередній договір купівлі - продажу частки майнового комплексу від 22.06.2012 року, укладений між позивачем і відповідачем, не порушує жодних прав та інтересів позивача - Приватного підприємства "Ретро". Також, сторонами даного договору дотримано вимог ст. 203 Цивільного кодексу України.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними та такими, що в жодному разі не порушують його прав або охоронюваних законом інтересів, у зв'язку із чим приходить до висновку, що у позові слід відмовити за безпідставністю.

Господарські витрати, за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід залишити за позивачем по справі.

Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 52, 57, 61, 63, 65 Сімейного кодексу України, ст. ст. 16, 202, 203, 204, 215, 369, 627 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 20, 62, 207 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

в позові Приватного підприємства "Ретро" (вул. Є. Коновальця, 7, м. Болехів, Івано-Франківська область, 77202, ідентифікаційний код: 20540922) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (вул. АДРЕСА_1, 77202, реєстраційний номер фізичної особи - підприємця: 20032091520), за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 (АДРЕСА_2 77202) про визнання недійсним нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 1228 попереднього договору купівлі - продажу частки майнового комплексу від 22.06.2012 року - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.12.12

Суддя Михайлишин В. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

________ Михайлишин В. В. 28.12.12