Постанова № 28293972, 11.12.2012, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2012 р. Справа № 2a-1870/8744/12

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Кравченко Є.Д., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська фірма "Усе для дому" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумська фірма "Усе для дому" (далі - позивач) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі - відповідач) про скасування акту перевірки від 31.07.2012 № 2053/152/01555007 та податкового повідомлення-рішення від 16.08.2012 № 0005431502/37004.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 11.12.2012 провадження у справі в частині скасування акту перевірки від 31.07.2012 № 2053/152/01555007 було закрито.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в акті перевірки від 31.07.2012 № 2053/152/01555007, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 16.08.2012, посилається на розділ XIII Податкового Кодексу України, де в п.п. 288.5.1. пункту 288.5 ст. 288 визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди. При цьому позивач вважає, що відповідно до ст. 23, 30 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Так, 05.03.1996 між Сумською міською Радою народних депутатів та позивачем було укладено договори на право тимчасового кристування землею, згідно якого розмір орендної плати за земельну ділянку складає 1 % від нормативної грошової оцінки. Поряд з цим, ні Податковий Кодекс України, ні інші нормативно-правові акти не закріплюють обов’язок орендаря автоматично перераховувати орендну плату в разі законодавчої зміни граничного розміру цієї плати. Враховуючи викладене, позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення.

Згідно з ст. 49 КАС України, особи, які беруть участь у справі, зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов’язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

У судове засідання представник позивача повторно не прибув, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 54, 56), 11.12.2012 подав до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв’язку з хворобою директора підприємства (а.с. 57).

У зв’язку з неодноразовою неявкою представника позивача в судові засідання, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, та враховуючи приписи ст. 49, ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства, суд вважає за можливе розглянути спрву за наявними в ній доказами без участі представника позивача.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (а.с. 53), в судове засідання не з’явився, всупереч вимог ч. 2 ст. 40 КАС України про причини неявки суд не повідомив, заперечень стосовно позовних вимог не надсилав.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст.ст. 12, 41 КАС України не здійснюється.

Судом встановлено, що 31.07.2012 Державною податковою інспекцією в м. Сумах проведено позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська фірма "Усе для дому" з питання дотримання вимог податкового законодавства за період червень-грудень 2011 року, за результатами якої складено акт від 31.07.2012 № 2053/152/01555007 (а.с. 6-10).

Перевіркою встановлено, що 05.03.1996 між Сумською міською Радою народних депутатів та позивачем було укладено два договори на право тимчасового кристування землею №№ 28, 29:

1) по вулиці Харківській, 123, площею 18700 кв.м. (договір оренди земельної ділянки укладено 05.03.1996, терміном дії до 05.03.2046, дата державної реєстрації договору оренди земельної ділянки 05.03.1996, нормативна грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації - 558, 04 грн.);

2) по вулиці 9-го Травня, 13, площею 1 700 кв. м (договір оренди земельної ділянки укладено 05.03.1996, терміном дії до 05.03.2046, дата державної реєстрації договору оренди земельної ділянки 05.03.1996, нормативна грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації - 1070, 73 грн.).

Річний розмір орендної плати за зазначені земельні ділянки, відповідно до договорів на право тимчасового кристування землею від 05.03.1996 №№ 28, 29 складає 1,0 % від нормативної грошової оцінки землі.

Податковим органом при проведенні перевірки з питання повноти та правильності обчислення відповідачем податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за період червень-грудень 2011 року встановлено порушення п. п. 288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового Кодексу України, внаслідок чого занижено податкове зобов’язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності на червень-грудень 2011 року на суму 142 981, 86 грн. Таким чином, підлягає донарахуванню податкове зобов’язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за червень-грудень 2011 року на суму 142 981, 86 грн., в т.ч. за червень 2011 року - 20 425, 98 грн., за липень 2011 року - 20 425, 98 грн., за серпень 2011 року - 20 425, 98 грн., за вересень 2011 року - 20 425, 98 грн., за жовтень 2011 року - 20 425, 98 грн. за листопад 2011 року - 20 425, 98 грн., за грудень 2011 року - 20 425, 98 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки від 31.07.2012 ДПІ в м. Сумах було прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.08.2012 № 0005431502/37004 про збільшення суми грошового зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб в розмірі 204 260, 80 грн., в тому числі за основним платежем 142 981, 86 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 61 278, 94 грн.

Суд вважає, що дане податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим та прийняте у відповідності з нормами чинного законодавства, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог п. 288.1 та п. 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, у якому встановлюється розмір та умови внесення орендної плати.

Відповідно до вимог пп. 285.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: …для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Згідно з пп. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю – загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Тому, враховуючи, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності відноситься до загальнодержавного податку, то з 01.01.2011 року позивач повинен сплачувати орендну плату в сумі не меншій ніж 3 відсотки нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

За таких обставин, відповідачем обґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.08.2012 № 0005431502/37004.

Посилання позивача на розмір орендної плати, визначеної у договорі оренди земельної ділянки, є безпідставним, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 271 Податкового кодексу України базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII цього кодексу, а у разі, якщо нормативну грошову оцінку земельних ділянок не проведено – площа земельних ділянок.

Відповідно до п.п. 14.1.125 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XIII, глави 2 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначені Законом України "Про оцінку земель" від 11 грудня 2003 року N 1378-IV.

Згідно з ч. 5 ст. 5 вказаного Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

Відповідно до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 654 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Істотні умови договору оренди землі визначені статтею 15 Закону України "Про оренду землі", однією з яких є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Порядок зміни орендної плати встановлено статтею 23 цього Закону, відповідно до орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Типовий договір оренди землі затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 220 від 03.03.2004 р.

Форми розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких не проведена, і розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2006 р. N 1724.

Пунктом 9 Типового договору оренди землі встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності вноситься у грошовій формі з зазначенням відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки або розміру земельного податку.

Розмір орендної плати переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом (пункт 13 Типового договору оренди землі).

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Тобто, у зв'язку зі зміною розміру орендної плати за земельну ділянку згідно з пп. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України та встановлення її розміру, який не може перевищувати - 3 відсотки нормативної грошової оцінки, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумська фірма "Усе для дому" повинно було самостійно розрахувати розмір орендних платежів на поточний рік з урахуванням вимог, встановлених чинним Податковим кодексом України.

Таким чином, суд вважає, що податковий орган діяв у відповідності до вимог діючого законодавства, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим та таким, що відповідає нормам законодавства, відтак позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача необґрунтованими, у зв’язку з чим у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська фірма "Усе для дому" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.08.2012 № 0005431502/37004 – відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Є.Д. Кравченко

З оригіналом згідно

Суддя Є.Д. Кравченко