Постанова № 28293151, 20.12.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

20 грудня 2012 року № 2а-11872/12/2670

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клен-Н»доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової службипро скасування податкового повідомлення-рішення

Суддя: Кротюк О.В.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Клен-Н»(далі -позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва (у зв'язку з реорганізацією - Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби, далі -відповідач) про визнання протиправним та скасування акту перевірки ТОВ «Клен-Н»№53/23-02/32485229 від 05.01.2012 і визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000392302 від 23.01.2011.

Ухвалою суду від 27.02.2012 відмовлено у відкритті провадження в частині вимог щодо визнання протиправним та скасування акту перевірки ТОВ «Клен-Н»№53/23-02/32485229 від 05.01.2012.

Таким чином, справа розглядається в частині вимог щодо визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №0000392302 від 23.01.2011.

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи.

В порядку частини 6 ст.128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

встановив:

ДПІ у Солом'янському районі м.Києва було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Клен-Н»з питань правильності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ПП «ВКФ «Укрпромснаб»за період з 01.02.2011 по 28.02.2011, за результатами якої складено акт №53/23-02/32485229 від 05.01.2012 (далі -Акт перевірки).

На підставі Акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0000392302 від 23.01.2011, яким позивачу донараховано грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 103 135 грн., у т.ч. основного зобов'язання 103 134 грн., та штрафних (фінансових) санкцій 1 грн.

Актом перевірки встановлено порушення п.п.198.1, 198.2, 198.6 ст.198, п.п. 201.4, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», внаслідок чого ТОВ «Клен-Н»занижено податок на додану вартість за лютий 2011 року на суму 103 134 грн.

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На виконання вищезазначених норм КАС України та зважаючи на покликання акту перевірки судом перевірено питання реального характеру операцій за договором купівлі-продажу №2 від 03.01.2011, укладеним між позивачем та ПП «ВКФ «Укрпромснаб»за період, що перевірявся.

Так, позивачем на підтвердження своєї правової позиції надано первинні документи по взаємовідносинах ПП «ВКФ «Укрпромснаб»у вигляді належним чином засвідчених копій: договір купівлі-продажу №2 від 03.01.2011 (далі - Договір), відповідно до умов якого ПП «ВКФ «Укрпромснаб»зобов'язується передати у власність ТОВ «Клен-Н»товар, найменування, кількість, ціна і вартість якого зазначена у накладних, які одночасно є договірними специфікаціями, видаткові накладні, податкові накладні, свідоцтва ТОВ «Лавка здоров'я»про якість хлібців хрустких «Хлібці-удальці»від 16.02.2010 (дата виготовлення січень-лютий 2011 р. та лютий 2011 р.).

Крім того, у судовому засіданні судом допитано завідуючу складом ТОВ «Клен-Н»ОСОБА_1, яка, як вбачається з підпису на видаткових накладних, приймала поставлений ПП «ВКФ «Укрпромснаб»товар. ОСОБА_1 підтвердила, що здійснювала приймання товару від ПП «ВКФ «Укрпромснаб»у лютому 2011 року.

Проте, вищезазначені документи та показання свідка суд не може прийняти як належні докази товарності операцій за Договором з огляду на наступне.

Для перевірки реальності господарської діяльності ПП «ВКФ «Укрпромснаб»судом витребувано інформацію щодо руху коштів на банківських рахунках вказаного підприємства за період з 01.01.2010 до 31.12.2011 та з неї встановлено наступне.

ПП «ВКФ «Укрпромснаб»здійснює постійну та «унікальну»діяльність. Вказана унікальність полягає у тому, що підприємством здійснюється купівля -продаж надзвичайно широкого спектру товарів (наприклад, 02.02.2011 на рахунку, відкритому у ПАТ «Банк Камбіо»: купівля зрідженого газу, м'ясної продукції, промислової продукції, продаж автозапчастин, демонстраційної шафи, косметичних засобів, біологічно активних добавок (БАД), труб, лінолеуму, канцтоварів, фольги для масла, господарчих товарів, дизпалива, інструментів, вугілля, лісоматеріалів, запчастин, керамічних виробів, продуктів харчування, катодів міді, нікелю, феросплавів, вхідної конструкції, тощо), що в звичайних умовах діяльності господарських товариств, такі об'єми (в тому числі і відносно встановлених клієнтських ресурсів) і розпорошені напрямки діяльності, в межах нетривалого обсягу часу, на думку суду, є неможливим.

Разом з тим, господарська діяльність ПП «ВКФ «Укрпромснаб»не має економічного сенсу, оскільки товар продається за ту саму ціну, за яку був придбаний, що яскраво вбачається з руху коштів на рахунку, відкритому у ПАТ «Банк Камбіо», наприклад, за 28.05.2010: кабель КВВГ, ВВГ згідно рахунку №821 від 28.05.2010 був придбаний за 4 245 грн. та того ж дня проданий за тією самою ціною, аналогічно продукти харчування, дизпаливо і т.д.

Крім того, ПП «ВКФ «Укрпромснаб»купує товар, який не продає (наприклад, свинні голови, шерсть), з урахуванням того, що витрати на оренду та утримання складських приміщень відсутні, та продає товар, який попередньо не купувався (наприклад, дизельне паливо).

Також суд приймає до уваги відсутність витрат на організаційне забезпечення поточної господарської діяльності ПП «ВКФ «Укрпромснаб»: на утримання офісу, на оплату комунальних послуг та послуг зв'язку (з урахуванням того, що з обігу коштів по рахунках вбачається використання системи клієнт-банкінгу, що передбачає собою використання інтернету), електроенергії, тощо.

Таким чином, рух коштів по рахунках ПП «ВКФ «Укрпромснаб»не відображає мети і змісту підприємницької діяльності. А діяльність ПП «ВКФ «Укрпромснаб» фактично являється формальним перерахуванням грошових коштів з одного банківського рахунку на інші.

Враховуючи встановлену судом відсутність реального характеру діяльності ПП «ВКФ «Укрпромснаб», суд дійшов висновку про безтоварність операцій за Договором, укладеним між позивачем та ПП «ВКФ «Укрпромснаб»за спірний період.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI, який набрав чинності з 01.01.2011, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, витрати для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків (зазначена позиція висловлювалася неодноразово Верховним Судом України, зокрема в Постанові ВСУ від 17 лютого 2009 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР -7046232 та додатково відображена у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11).

Враховуючи те, що судом встановлена відсутність реального характеру операцій за Договором, укладеним між позивачем та ПП «ВКФ «Укрпромснаб», оскільки діяльність останнього в розрізі руху коштів не відповідає розумним та загальновідомим засадам господарської діяльності, які визначені нормами Господарського кодексу України, відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

За таких обставин, підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, відсутні.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач, всупереч положенням ч.1 ст.71 КАС України, не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Кротюк