Ухвала суду № 28292738, 17.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2012 року м. Київ К-55743/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2009 року

та постанову Льавівського окружного адміністративного суду від 10.10.2008 року

у справі № 2а-664/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факро-Орбіта»

до Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та стягнення судових витрат, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факро-Орбіта»звернулось до суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області № 0001672320/0 від 21.03.2008 року.

Постановою Льавівського окружного адміністративного суду від 10.10.2008 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2009 року; позов задоволено; визнано нечинним спірне податкове повідомлення-рішення, з мотивів протиправності його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити; посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної виїзної позапланової перевірки ТОВ «Факро-Орбіта»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2007 року, складено акт № 274/23-2/31754918 від 19.03.2008 року, в якому зафіксовано порушення пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за грудень 2007 року на 332 684 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 21.03.2008 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001672320/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 332 684 грн.

Зменшуючи бюджетне відшкодування з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням, відповідача виходив з того, що податок на додану вартість сплачений митниці у жовтні 2007 року та включений до бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за грудень 2007 року бюджетному відшкодуванню не підлягає.

Також судами попередніх інстанцій зазначено, що позивачем в 2007 році від здійснення імпорту товарно-матеріальних цінностей та комплектуючих вцілому сплачено митниці ПДВ на суму 1 133 171 грн., з яких 405 036 грн. у жовтні 2007 року та 728 135 грн. у листопаді 2007 року. До податкового кредиту за листопад 2007 року віднесено загальну суму ПДВ, сплачену митним органам у жовтні та листопаді 2007 року, тобто по факту перетину державного кордону з 01.11 по 30.11.2007 року, з оформленням вантажно-митних декларацій.

Відповідач, зазначаючи, що порушень в частині формування податкового кредиту перевіркою не встановлено, визначив, що бюджетному відшкодуванню за грудень 2007 року підлягає лише сума податку на додану вартість, сплачена митниці у листопаді 2007 року в розмірі 728 135 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 7.2.7 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі ввезення (імпортування) товарів документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається належним чином оформлена митна декларація, яка підтверджує сплату податку на додану вартість.

Згідно з підпунктом 7.5.2 п. 7.5 ст. 7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

Відповідно до вищевикладених положень до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при їх придбанні, а в разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту вважається вантажна митна декларація, яка підтверджує сплату податку на додану вартість. Датою виникнення податкового зобов'язання при ввезенні (імпортуванні) товарів є дата оформлення ввізної митної декларації, із зазначенням у ній суми ПДВ, що підлягає сплаті. ПДВ сплачується платниками податку - особами, які ввозять товари на митну територію України одночасно зі сплатою мита та митних зборів.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в даному випадку є фактична оплата ним сум такого податку митним органам при перетині товаром митного кордону у попередніх податкових періодах, яка позивачем здійснена з підтвердженням вантажно-митних декларацій.

За вказаних обставин та за відсутності порушень норм матеріального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області відхилити.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2009 року та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.10.2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний