Ухвала суду № 28292684, 17.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" грудня 2012 р. м. Київ К-50516/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2009 року

та постанову Господарського суду міста Києва від 07.07.2008 року

у справі № 29/440-А (22а-30804/08)

за позовом Комунального підприємства «Поділ-Житло»

до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Поділ-Житло»звернулось до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва № 0000182370/0 від 04.05.2007 року.

Постановою Господарського суду міста Києва від 07.07.2008 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2009 року, позов задоволено; скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з мотивів протиправності його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної невиїзної позапланової документальної перевірки КП «Поділ-Житло»з питань взаємовідносин з ТОВ «Укрторгальянс»за період з 01.09.2005 року по 01.04.2006 року, складено акт № 31/35-101/32557113, в якому зафіксовано порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено суму податкового кредиту з ПДВ у жовтні 2005 року на 10 885 грн., у грудні 2005 року на 15 739 грн. та у січні 2006 року на 1 734 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 04.05.2007 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000182370/0 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 42 537 грн., у т.ч.: 28 358 грн. основного платежу та 14 179 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Донараховуючи податкові зобов'язання спірним податковим повідомленням-рішенням, податковий орган виходив з того, що позивачем неправомірно включені суми ПДВ до податкового кредиту за жовтень, грудень 2005 року та січень 2006 року на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «Укрторгальянс», свідоцтво платника податку на додану вартість якого було анульоване згідно рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва № 2704 від 26.12.2005 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що податковий кредит з ПДВ позивача за жовтень, грудень 2005 року та січень 2006 року підтверджений належним чином оформленими податковими накладними; виконання господарських зобов'язань між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Укрторгальянс»підтверджено первинними бухгалтерськими документами.

Однак, такі висновки судів попередніх інстанцій є передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пп. пп. 7.2.3, 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг); податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом; право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Однак, судами попередніх інстанцій по кожному конкретному факту складання та видання податкових накладних контрагентом позивача - ТОВ «Укрторгальянс», не перевірено наявність його реєстрації як платника ПДВ, що підтверджувало б його право на складання таких накладних, та відповідно правомірність позивача включати, зазначені в цих накладних, суми ПДВ до відповідних періодів.

Встановлення даних обставин є важливим для правильного вирішення даної справи по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2009 року та постанову Господарського суду міста Києва від 07.07.2008 року скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний