Ухвала суду № 28292441, 15.11.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2012 р. Справа № 70942/09 /9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

судді-доповідача - Богаченка С.І.,

суддів - Качмара В.Я., Затолочного В.С.,

при секретарі судового засідання - Барана П.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Галка-Дрогобич» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2009 року в справі за позовом Дрогобицького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі ДПІ у Дрогобицькому районі до Закритого акціонерного товариства «Галка-Дрогобич» про стягнення заборгованості перед бюджетом,-

В С Т А Н О В И Л А :

16.02.2009 року Дрогобицький міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі ДПІ у Дрогобицькому районі звернувся до суду з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «Галка-Дрогобич» про стягнення заборгованості перед бюджетом у розмірі 326 632,47 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 червня 2009 року позов задоволено. Постановлено стягнути з Закритого акціонерного товариства «Галка-Дрогобич» на користь державного бюджету 326 632,47 грн. податкового боргу.

Не погодившись із постановою її оскаржило ЗАТ «Галка-Дрогобич», вважає, що судом першої інстанції при винесенні рішення допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення позовних вимог.

Апелянт по справі просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Вказує на те, що судом першої інстанції при прийняті рішення не було враховано, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, а тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами» № 2181 - III від 21 грудня 2000 року з наступними змінами і доповненнями слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Заслухавши суддю доповідача, представників сторін по справі, проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що закрите акціонерне товариство «Галка-Дрогобич» зареєстроване управлінням економіки Дрогобицької міської ради 25.03.2002 р., ЄДРПОУ 31945760.

Відповідно до довідки ДПІ у Дрогобицькому районі від 09.02.2009 р. №1594/10/24-110, станом на 05.02.2009 р. податковий борг відповідача становить 349 597,49 грн., в тому числі:

- по податку на додану вартість - 181421,83 грн., в тому числі: податкові зобов'язання -94259,89 грн., штрафні санкції- 69862,47 грн., пеня - 17299,47 грн.;

- по орендній платі за землю - 168175,66 грн., в тому числі: податкові зобов'язання -135819,52 грн., штрафні санкції- 19919,13 грн., пеня - 12437,01 грн.

Як видно із матеріалів справи, представником позивача було змінено позовні вимоги та просив суд першої інстанції стягнути з відповідача 326 632, 47 грн. заборгованості.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вжиті податковим органом заходи щодо погашення податкової заборгованості, передбачені чинним законодавством, не мали позитивних результатів.

Згідно вимог ст.20 Закону України «Про систему оподаткування», контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законом.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з наступних підстав.

Згідно пункту 5.1 статті 5 цього Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Пунктом 5.3. статті 5 Закону № 2181-ІІІ передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 пункту статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно підпункту 4.1.4«а» пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181-ІІІ податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового ) місяця.

Відповідно до пункту 4.1.5 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181-ІІІ якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.

З наведених вище норм вбачається, що податкове зобов'язання самостійне визначене платником податку у податковій декларації, вважається узгодженим з моменту подання платником відповідної податкової декларації, яка у разі його несплати платником податків у встановлені законом строки, визнається сумою його податкового боргу.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону № 2181-ІІІ визначений принцип рівності бюджетних інтересів.

Підпунктом 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 Закону № 2181-ІІІ передбачено, що джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України від 20.05.1999 року «Про Національний банк України» Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому відповідно до пункту 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Таким чином, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону № 2181-ІІІ слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Як видно із матеріалів справи, відповідачем по справі у відповідності до вимог підпункту 5.3.1 пункту 5 статті 5 Закону № 2181 -III з наступними змінами і доповненнями (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), в межах граничного строку сплати податкового зобов'язання, самостійно оплачено узгоджені суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість за Декларацією з податку на додану вартість за жовтень (10) 2008 року за реєстраційним № 51823 від 20 листопада 2008 року, у розмірі 30 976,00 грн., що підтверджено платіжними дорученнями за №877 від 28 листопада 2008 року, сума платежу - 15 976,00 грн., призначення платежу: ПДВ за жовтень 2008 року і №883 від 01 грудня 2008 року, сума платежу - 15 000,00 грн., призначення платежу: ПДВ за жовтень 2008 року, за Декларацією з податку на додану вартість за жовтень (11) 2008 року за реєстраційним № 55539 від 22 грудня 2008 року, у розмірі 24 233,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням за № 961 від 30 грудня 2008 року, сума платежу - 24 233,00 грн., призначення платежу: ПДВ за листопад 2008 року та за Декларацією з податку на додану вартість за грудень (12) 2008 року за реєстраційним № 62698 від 20 січня 2009 року, у розмірі 30 976,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням за №83 від 29 січня 2009 року, сума платежу - 39 059,00 грн., призначення платежу: ПДВ за грудень 2008 року.

Законом № 2181-ІІІ, який є спеціальним законом з питань оподаткування і встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Отже, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 Закону № 2181-ІІІ, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податків сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Також, колегія суддів вважає зазначити, що відповідачем по справі у відповідності до вимог підпункту 5.3.1 пункту 5 статті 5 Закону № 2181 - III з наступними змінами і доповненнями (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), в межах граничного строку сплати податкового зобов'язання, самостійно оплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю за наданою Податковою декларацією орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за вхідним № 1013 від 21 січня 2008 року та відповідних уточнюючих податкових декларацій.

Як видно із матеріалів справи, самостійне виконання відповідачем по справі узгоджених податкових зобов'язань по сплаті орендної плати за землю за 2008 рік, підтверджено платіжними дорученнями: № 213 від 26 березня 2008 року, сума платежу - 13 235,94 грн., призначення платежу: орендна плата за землю за лютий 2008 року, № 53 від 22 квітня 2008 року, сума платежу - 7 000,00 грн., призначення платежу: орендна плата за землю за березень 2008 року, № 312 від 25 квітня 2008 року, сума платежу - 6 235,94 грн., призначення платежу: орендна плата за землю за березень 2008 року, № 397 від 27 травня 2008 року, сума платежу - 13 235,94 грн., призначення платежу: орендна плата за землю за квітень 2008 року, № 444/1 від 24 червня 2008 року, сума платежу - 13 235,94 грн., призначення платежу: орендна плата за землю за травень 2008 року, № 539 від 24 липня 2008 року, сума платежу - 13 235,94 грн., призначення платежу: орендна плата за землю за червень 2008 року, № 654 від 29 серпня 2008 року, сума платежу - 11 000,00 грн., призначення платежу: орендна плата за землю за липень 2008 року, № 658 від 29 серпня 2008 року, сума платежу - 2 235,94 грн., призначення платежу: орендна плата за землю за липень 2008 року, № 732 від 24 вересня 2008 року, сума платежу - 13235,94 грн., призначення платежу: орендна плата за землю за серпень 2008 року, № 813 від 28 жовтня 2008 року, сума платежу - 14 118,57 грн., призначення платежу: орендна плата за землю за вересень 2008 року, № 871 від 27 листопада 2008 року, сума платежу - 16 545,78 грн., призначення платежу: орендна плата за землю за жовтень 2008 року, № 963 від 30 грудня 2008 року, сума платежу - 8 824,42 грн., призначення платежу, орендна плата за землю за листопад 2008 року.

Відповідачем по справі також самостійно виконано узгоджені податкові зобов'язання по сплаті орендної плати за землю за 2007 рік, що підтверджено платіжними дорученнями: № 389 від 14 вересня 2007 року, сума платежу - 6 000,00 грн., призначення платежу: орендна плата за землю за серпень 2007 року, № 262 від 23 вересня 2007 року, сума платежу - 2 875, 43 грн., призначення платежу: орендна плата за землю за серпень 2007 року, № 264 від 26 вересня 2007 року, сума платежу - 4 000,00 грн., призначення платежу: орендна плата за землю за серпень 2007 року, № 477 від 25 жовтня 2007 року, сума платежу - 12 875,43 грн., призначення платежу: орендна плата за землю за вересень 2007 року, № 552 від 28 листопада 2007 року, сума платежу - 12 875,43 грн., призначення платежу: орендна плата за землю за жовтень 2007 року, № 620 від 21 грудня 2007 року, сума платежу -12 875,43 грн., призначення платежу: орендна плата за землю за грудень 2007 року.

Колегією суддів в судовому засіданні було встановлено, як це видно із матеріалів справи, що відповідачем по справі неодноразово протягом 2010 - 2012 років пропонувалось позивачу по справі надати додаткові докази (листи за вихідним № 31 від 29 квітня 2010 року, № 118/03 від 01 листопада 2011 року), що підтверджували б належним чином, визначений останнім розмір податкового боргу відповідача, а також правомірність застосування штрафних санкцій, оскільки відповідачем по справі з березня 2008 року сплачувалось розтерміновану на два роки суму податкового боргу у розмірі 232 394, 84 грн. згідно Постанови господарського суду Львівської області по справі №5/7-18/5А від 31 травня 2007 року та Ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2009 року по справі № 22-а-8561 /08/9104 (підставою для прийняття цих судових рішень була Довідка ДПІ у Дрогобицькому районі за № 6904/10/24 - 110 від 25 травня 2007 року по ЗАТ «Галка-Дрогобич» про суми податкового боргу).

Як вбачається з довідки ДПІ у Дрогобицькому районі від 05 грудня 2011 року за вихідним №15446/10/10 - 010 у ПрАТ «Галка-Дрогобич» наявна податкова заборгованість по податку на додану вартість /14010100/, яка виникла 30 червня 2010 року, по орендній платі за землю /13050203/, яка виникла 30 квітня 2008 року та платі за землю /13050140/ і /13050177/, що відповідно виникла у порядку правонаступництва 18 квітня 2006 року. У свою чергу, ця довідка не містить інформацію про наявність у ПрАТ «Галка-Дрогобич» станом на 01 грудня 2011 року - сум податкового боргу з податку на додану вартість /14010101/ у розмірі 181 421,83 грн. та орендної плати за землю /13050201/ у розмірі 168 175, 66 грн., як це зазначено у Довідці ДПІ у Дрогобицькому районі за № 1594/10/24-10 по ЗАТ «Галка-Дрогобич» про суми податкового боргу.

Згідно статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина четверта статті 70 цього Кодексу визначає, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що підстав про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Галка-Дрогобич» на користь державного бюджету 326 632,47 грн. податкового боргу не має, оскільки позивачем по справі не доведено про не вжиття боржником заходів щодо ліквідації заборгованості самостійно.

Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судом апеляційної інстанції постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, оскільки постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, ст. 198, ч.1 ст. 202, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 207, 254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Галка-Дрогобич» - задоволити повністю.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2009 року у справі № 2а-1582/09/1370 - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий С.І. Богаченко

Суддя В.С. Затолочний

Суддя В.Я. Качмар

Повний текст виготовлений 20.11.2012 року.