Ухвала суду № 28292301, 13.12.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2012 р. Справа № 148101/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

Головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів: Сапіги В.П., Яворського І.О.,

з участю секретаря судового засідання Саламахи О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Трускавець на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.08.2012 року у справі за позовом ДП «ТКС-Житло» ТзОВ «ТКС-Менеджмент» до Державної податкової інспекції у м.Трускавець про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ДП «ТКС-Житло» ТзОВ «ТКС-Менеджмент» в червні 2012 року звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Трускавець про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.11.2011 року за № 0001141500.

Позивач в позовній заяві стверджує, що ним, у відповідності до вимог п.150.1 ст.150, п.3 підрозділу 4 Перехідних положень ПК України, п.22.4 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» правомірно сформовано витрати другого календарного кварталу 2011 року з врахуванням від'ємного значення попередніх періодів, в тому числі і від'ємного значення об'єкту оподаткування 2010 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07.08.2012 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано, прийняте Державною податковою інспекцією у м.Трускавець, податкове повідомлення-рішення від 24.11.2011 року за № 0001141500.

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач - Державна податкова інспекція у м.Трускавець, яка покликаючись на те, що постанова є безпідставною, необгрунтованою та такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з'ясуванні обставин справи, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що у зв»язку із набранням 01.04.2011 року чинності розділом ІІІ Податкового кодексу України, та відсутності у ньому посилання на врахування у ІІ кварталі 2011 року від»ємного значення об»єкта оподаткування крім того, що виник за результатами діяльності у І кварталі 2011 року; від»ємне значення об»єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до показників І кварталу 2011 року до складу від»ємного значення ІІ кварталу 2011 року не включається. У зв'язку з наведеним позивачем безпідставно включено до складу витрат у податкових деклараціях з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року від»ємне значення об»єкта оподаткування 2010 року.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року щодо виявлених помилок (порушень) ДП «ТКС-Житло» ТзОВ «ТКС-Менеджмент» ДПІ у м.Трускавець складено акт від 08.11.2011 року за №170/15-00/35102967 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.11.2011 року № 0001141500.

В акті перевірки зазначено, що встановлено завищення від»ємного значення об»єкта оподаткування з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на 2 928 482 грн., чим порушено п.3 підрозділу 4 розділу ХХ, п.134.1 ст.134 ПК України, п.1 наказу ДПА України від 28.02.2011 року №114 «Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток підприємства»; завищення суми отриманої податкової пільги з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на 673551 грн., чим порушено п.1 п.2 п.4 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб»єктом господарювання до бюджету у зв»язку із отриманням податкових пільг.

Судом першої інстанції також встановлено, що 09.08.2011 року позивачем було подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за ІІ кв. 2011 р., згідно даних якої позивачем задекларовано по рядку 07 «Об»єкт оподаткування від усіх видів діяльності (+ -) від»ємне значення об»єкта оподаткування в сумі - 2 955 121 грн. У складі витрат, що враховуються при визначенні об»єкта оподаткування, в тому числі інших витрат в рядку 06.6 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року» зазначено - 2 968 822 грн.

У декларації з податку на прибуток підприємства за І кв. 2011 р. позивачем у рядку 08 «Об'єкт оподаткування «+ -» відображено «-» 3700942 грн. 00 коп. У складі скоригованих валових витрат по рядку 04.9 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року» відображено 3 660 602 грн.

Отже, колегією суддів встановлено, що спір виник між сторонами у зв'язку з включенням позивачем до складу від»ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у ІІ-му кварталі 2011 року збитків (показника від'ємного значення) за результатами діяльності за 2010 рік.

Колегія суддів вважає безпідставними та необгрунтованими доводи апеляційної скарги, а висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог правомірними з наступних підстав.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято на підставі підпунктів 54.3 ст.54, 58.1 ст.58 Податкового кодексу України. Відповідно до зазначеної норми закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Колегія суддів вважає, що в даному випадку перевіркою не було достовірно встановлений факт завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, та відповідно заниження позивачем податкового зобов'язання.

Зокрема, відповідач дійшов висновку, що у зв'язку із вступом у силу розділу III Податкового кодексу України 01.04.2011 та відсутність у ньому посилання на облік у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування, крім того, що виник за наслідками діяльності у першому кварталі 2011 року у відповідності до пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 'ємне значення об'єкту оподаткування за 2010 рік до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, застосування Розділу III «Податок на прибуток підприємств» починається з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 № 334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У пункті 22.4 Прикінцевих положень Закону передбачалось, що у 2011 році сума від»ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об»єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

У статті 6 Закону встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку, що позивачем був правомірно сформований склад об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року - 3 660 602,00 грн. Відповідач з цього приводу не заперечує, та правомірність формування від'ємного значення об'єкту оподаткування 1 кварталу 2011 року, з урахуванням висновків акта перевірки від 08.11.2011, не оскаржує.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодах з 01.04.2011 встановлений ст.150 Податкового кодексу України, де зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим пункт 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році» Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлює, що п.150.1 ст.150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням наступного:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів не приймає доводи відповідача про застосування під час розгляду зазначеної справи положень про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів, в частині того, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

На думку колегії суддів, подібне тлумачення зазначеного положення Податкового кодексу є помилковим.

Відповідно до пункту 1 розділу XIX «Прикінцеві положення" Податкового кодексу України розділ III "Податок на прибуток" набрав чинності з 1 квітня 2011 року, який згідно з пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Інше встановлено у пункті 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України, які й регулюють питання щодо формування від'ємного значення 2 кварталу 2011 року.

Колегія суддів зазначає, що з огляду на позицію податкового органу, включення до декларації 2 кварталу 2011 року будь - яких показників від'ємного значення 1 кварталу 2011 року є неможливим, що суперечить чинному законодавству.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання щодо того, що при розрахунку об'єкта оподаткування за другий квартал 2011 року до складу витрат включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктом господарювання за наслідками I кварталу 2011 року.

У нормі пункту 3 підрозділу 4 «Перехідних положеннях» Податкового кодексу України законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010 № 2275-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визначив особливий порядок формування об'єкту оподаткування податком на прибуток, а саме:

Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року. Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Негативні наслідки для платника податків настають саме у випадку, якщо у першому кварталі 2011 року він не задекларує повну суму від'ємного значення, у подальшому - у другому, другому і третьому, другому-четвертому кварталі він позбавлений права додаткового декларування сум, що не були зазначені у декларації 1 кварталу та перенесені до декларації другого кварталу 2011 року.

Таким чином, до складу витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягають включенню від»ємне значення об»єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, причому розрахунок суми від»ємного значення об»єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснюється з урахуванням без будь-яких обмежень сум від»ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, та таких, що виникли протягом 2010 року, та які не були погашені наростаючим підсумком протягом попередніх звітних періодів.

Враховуючи вищевикладене, не може бути підставою для визначення контролюючим органом платникові податку податкових зобов»язань із податку на прибуток саме собою включення до складу витрат другого кварталу 2011 року сум від»ємного значення, зазначених вище.

Такі висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у Листі №2019/12/13-12 від 13.09.2012 року.

Відповідно до статті 4 ПК України податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Згідно до пункту 7.3 статті 7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначені у статті 139 Податкового кодексу України, цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року".

Відповідно до пункту 4.4 статті 4 Податкового кодексу України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

Права та обов'язки податкового органу зазначені у статтях 20, 21 Податкового кодексу України та не містять повноважень щодо звуження визначеного Податковим кодексом України об'єкту оподаткування, у тому числі щодо зменшення урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З досліджених в ході апеляційного розгляду справи письмових доказів, пояснень представників сторін, колегією суддів встановлено відсутність в діях позивача порушень норм пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України та, відповідно, відсутність факту завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у 2 кварталі 2011 року у розмірі 2 928 482, 00 грн., а також завищення отриманої податкової пільги з податку на прибуток на суму 673 551,00 грн.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення вимогам частини 3 статті 2 КАС України.

Із врахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Трускавець від 24.11.2011 року за № 0001141500 є протиправним, а тому позовні вимоги позивача про його скасування підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Трускавець залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.08.2012 року у справі № 2а-4975/12/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя: Р.Б. Хобор

Судді : В.П. Сапіга

І.О. Яворський

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 14.12.2012 року.