Ухвала суду № 28291990, 17.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2012 року м. Київ К/9991/65266/12

Вищий адміністративний суд України складі колегії суддів:

Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби та Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2010 р.

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012 р.

у справі №2а-2500/10/1570

за позовом Публічного акціонерного товариства «Фінростбанк»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі

та Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси,

за участю Прокурора Одеської області,

та за участю Прокурора Київського району м. Одеси,

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Фінростбанк»(далі -позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі та Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси (далі -відповідачі) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2010 р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012 р., позовні вимоги задоволено повністю, скасовано податкові повідомлення-рішення від 01.10.2009 р. №0000372200/0, від 14.12.2009 р. №0000372200/1 та від 27.02.2010 р. №0000372200/2.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідачі звернулись до Вищого адміністративного суду України із касаційними скаргами, в яких просять їх скасувати, прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційні скарги відповідачів на адресу суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Представниками податкового органу була проведена невиїзна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій з цінними паперами за період з 01.04.2006 р. по 31.12.2008 р., за результатами якої складено акт від 22.09.2009 р. №597/22-0/14366762/23.

Зазначеним актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме -заниження податку на прибуток на 721 489,38 грн.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.10.2009 р. №0000372200/0, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на прибуток банківських організацій у розмірі 1 442 978,76 грн. (у т.ч. за основним платежем -721 489,38 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 721 489,38 грн.).

Позивачем було оскаржено вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, за результатами якого прийнято нові податкові повідомлення-рішення від 14.12.2009 р. №0000372200/1 та від 27.02.2010 р. №0000372200/2, аналогічні за змістом.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційних скаргах, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

На думку податкового органу порушення позивачем вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»полягають у тому, що ним не віднесено до складу валового доходу як доходу з інших джерел кошти отримані внаслідок відчуження акцій емітованих ВАТ «Спецдорекскавація», що призвело до заниження валового доходу на загальну суму 2 885 957,50 грн. та до заниження податку на прибуток за ІV квартал 2007 р. у сумі 721 489,38 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається із матеріалів справи, що 26.11.2007 р. між ТОВ «Фінансова компанія «Джера»та позивачем було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № Д 7-01/26/11/07; Д-05/07, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у власність ТОВ «Фінансова компанія «Джера»прості іменні акції, емітовані ВАТ «Спецдорекскавація» номінальною вартістю 0,25 грн. у кількості 1 154 381 штук на загальну суму 2 885 957,50 грн.

Згідно з актом прийому-передачі цінних паперів від 26.11.2007 р. та актом виконання договору купівлі-продажу від 27.11.2007 р., позивач передав, а ТОВ «Фінансова компанія «Джера»прийняло та оплатило прості іменні акції ВАТ «Спецдорекскавація»у кількості 1 154 383 штуки на загальну суму 2 885 957,50 грн., що не заперечувалось сторонами у справі.

Розрахунки між позивачем та ТОВ «Фінансова компанія «Джера»проводились у безготівковій формі згідно платіжного доручення від 27.11.2007 р. №1067 на суму 2 885 957,50 грн.

Відповідно до п.1.4 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», цінний папір документ, який засвідчує право володіння або відносини позики та відповідає вимогам, установленим законодавством про цінні папери.

Законодавством про цінні папери, зокрема Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок», передбачено, що цінні папери -це документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

У свою чергу, акція - це іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Відповідно до ст.17 Цивільного кодексу України, об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результат робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

У відповідності до ст.178 Цивільного кодексу України, об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

Порядок зупинення обігу акцій, відновлення обігу акцій, скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій врегульовано Порядком скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, затвердженим Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.1998р. №222 (далі -Порядок).

Пунктом 1 зазначеного Порядку, встановлено, що зупинення обігу акцій, відновлення обігу акцій, скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій здійснюється уповноваженими особами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або її територіальних органів відповідно до цього Порядку.

Розділом II вказаного Порядку врегульовано питання щодо скасування реєстрації випусків акцій у зв'язку з припиненням діяльності акціонерного товариства шляхом його ліквідації, зокрема.

Пунктом 1.5 Розділу II Порядку визначено, що починаючи з дати опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу, забороняється здійснення цивільно-правових договорів з акціями обіг яких зупинено.

З матеріалів справи вбачається, що у 26.11.2007 р. у щоденному офіційному друкованому виданні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Відомості»була оприлюднена інформація про зупинення обігу акцій ВАТ «Спецдорекскавація».

У той же час, зупинення обігу акцій не є тотожним поняттю «анулювання», оскільки зупинення не свідчить про те, що так акції не можуть бути об'єктами цивільних прав та відповідати терміну «цінні папери», тобто бути активом.

З матеріалів справи вбачається, що змістом господарської операції, вчиненої позивачем була поставка активів, які платник податків обґрунтовано розглядав як цінні папери.

Відтак дохід, отримані від такого продажу належать до сукупного доходу позивача як дохід від операцій з цінними паперами, у той же час, правомірність такого відчуження, про яке ставить питання відповідач, на кваліфікацію такого доходу для цілей оподаткування не впливає.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Мотивація та докази, наведені у касаційних скаргах, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційних скарг порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційні скарги слід відхилити, а оскаржувані судові рішення -залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби та Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2010 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012 р. у справі №2а-2500/10/1570 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. СуддіЛанченко Л.В. Пилипчук Н.Г.