Ухвала суду № 28291924, 26.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2012 року м. Київ К-35277/10

Вищий адміністративний суд України складі колегії суддів:

Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.07.2010 р.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2010 р.

у справі №2а-2843/10/0870

за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Мотор-Гарант»

про зобов'язання виконати дії по допуску посадових осіб для проведення позапланової виїзної перевірки та зобов'язання надати всі документи та відомості необхідні для проведення позапланової перевірки,

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі -позивач) звернулась до адміністративного суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Мотор-Гарант»(далі -відповідач) про зобов'язання виконати дії по допуску посадових осіб для проведення позапланової виїзної перевірки та зобов'язання надати всі документи та відомості необхідні для проведення позапланової перевірки.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.07.2010 р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2010 р., у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач надав письмові заперечення на касаційну скаргу позивача, за змістом яких проти вимог останньої заперечує з мотивів її необґрунтованості та просить вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій -без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Податковим органом 09.06.2009 р. було направлено відповідачу запит №4931/10/08/07 щодо надання пояснення та їх документального підтвердження стосовно правових відносин з ДП «Завод ОБ та ВТ» ВАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе»по наданню послуг по страхуванню за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р.

У зазначеному запиті позивач посилався на п.5 ч.6 ст.111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», яким передбачено проведення позапланової перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), яка проводиться органами державної податкової служби у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу ДПС протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Підставою для направлення запиту слугував запит Державної податкової інспекції у м. Суми від 03.06.2009 р. №37615/7/23-129 про проведення перевірки підтвердження отриманих від платника податків (іншої особи) відомостей стосовно відносин з контрагентом та дотримання податкового законодавства.

Листом від 24.06.2009 р. №222 відповідачем було надано пояснення, що вимога позивача не містить інформації про існування об'єктивних обставин, наявність яких дозволяє здійснювати пред'явлення відповідної вимоги, є неправомірною та не може підлягати виконанню.

У зв'язку із зазначеним 07.07.2009 р. представниками позивача було здійснено вихід на адресу відповідача, але посадові особи останнього, відмовились від проведення та допуску до проведення перевірки та надання документів, про що складений акт про відмову від допуску на проведення позапланової виїзної перевірки від 07.07.2009 р. №03/08-07/31154435.

Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно п.4 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(далі -Закон), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) такими платниками податків. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (посадова особа платника податків).

Пунктом 9 ч.1 ст.11 вказаного Закону встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право також при проведенні перевірок вилучати у підприємств, установ та організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов'язкових платежів), а при проведенні арешту активів платника податків на підставі рішення суду - вилучати оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів із складенням опису, який скріплюється підписами представника органу державної податкової служби та платника податків, і залишенням копій таких документів платнику податків. Забороняється вилучення у суб'єктів господарської діяльності документів, що не підтверджують факти порушення законів України про оподаткування.

Зазначені положення п.9 ч.1 ст.11 Закону надають право органам державної податкової служби вилучати у підприємств, установ та організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов'язкових платежів) у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, при проведенні перевірок, а також вилучати оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів із складенням опису, який скріплюється підписами представника органу державної податкової служби та платника податків, і залишенням копій таких документів платнику податків при проведенні арешту активів платника податків на підставі рішення суду.

Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків, що викладені положення Закону України «Про державну податкову службу в Україні»не наділяють органи державної податкової служби правом витребувати копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів від підприємств, установ та організацій письмовим запитом.

Щодо частини позовних вимог про зобов'язання відповідача допустити до проведення позапланової виїзної перевірки посадових осіб позивача, суд касаційної інстанції також погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для їх задоволення з огляду на таке.

Статтею 104 КАС України передбачено, що суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

При цьому, п.5 ч.4 ст.50 КАС України встановлено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Статус Державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

Зі змісту згаданого Закону, а також змісту інших Законів України не вбачається повноважень органів державної податкової служби на пред'явлення адміністративного позову до юридичної чи фізичної особи, яка не є суб'єктом владних повноважень, про зобов'язання виконати дії по допуску посадових осіб для проведення позапланової виїзної перевірки та зобов'язання надати всі документи та відомості необхідні для проведення позапланової перевірки.

Відтак, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у зазначеній частині.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суді попередніх інстанції.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення -залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі залишити без задоволення.

2. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.07.2010 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2010 р. у справі №2а-2843/10/0870 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. СуддіЛанченко Л.В. Пилипчук Н.Г.