Ухвала суду № 28291775, 10.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/688/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Ланченко Л.В. Лосєв А.М.,за участю секретаря:Руденко А.М.,за участю представників позивача:не з'явився, відповідача:Руднєвої Н.Ф.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10.01.2011 р.

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.12.2011 р.

у справі №2-а-12385/09/0570

за позовом Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська»

до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська»(далі-позивач) звернулось з адміністративним позовом до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області (далі-відповідачі) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10.01.2011 р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.12.2011 р., позов задоволено повністю, визнано недійсними податкові повідомлення-рішення від 13.07.2009 р. №0000471640/0 та від 17.08.2009 р. №0000471640/1, присуджено з Державного бюджету України на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача на адресу суду касаційної інстанції не надіслав.

Крім того, відповідачем заявлено клопотання про заміну сторони правонаступником у зв'язку зі зміною найменування на Красноармійську об'єднану державну податкову інспекцію Донецької області Державної податкової служби.

Відповідно до ст. 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи викладене та надані докази перейменування відповідача, судова колегія вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Позивач є юридичною особою, включений до ЄДРПОУ за номером 31599557, перебуває на податковому обліку в Красноармійській об'єднаній державній податковій інспекції, є платником податку на додану вартість, свідоцтво № 06462658.

Представниками податкового органу 06.07.2009 р. була здійснена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2009 р. позивача, за результатами якої складено акт №750/15-213/31599557.

У ході проведення перевірки було встановлено наявність господарських взаємовідносини позивача з ТОВ «Краснолиманське», за наслідками яких позивачем включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 6 399 514,79 грн., а ТОВ «Краснолиманське»до податкових зобов'язань включило суму 2 196 418,49 грн., тобто розбіжність складає - 4 203 096,30 грн., у зв'язку із чим, відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем приписів пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме - включено до складу податкового кредиту суми податку у зв'язку із придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними.

На підставі встановлених порушень контролюючим органом було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення 13.07.2009 р. №0000471640/0, якими позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 5 043 715,56 грн., з якої за основним платежем - 4 203 096,30 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 840 619,26 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8№ цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.5 цієї ж статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 зазначеного Закону, вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Правовий аналіз наведених нормативних положень дає підстав для висновку, що визначальними умовами для формування податкового кредиту з податку на додану вартість є наявність у платника податку податкових накладних, виданих йому постачальниками, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, та факт оплати придбаних товарів (послуг).

Слід також зазначити, що відповідно до п.4 ч.1 ст.7 КАС України, одним з принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі.

За змістом ч.4, 5 ст.11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

У даній справі суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позовні вимоги дійшли висновку, що наявність експертного висновку є достатнім доказом правомірності формування позивачем складу податкового кредиту.

Проте, такі висновки є передчасними, оскільки докази, на які посилалися суди попередніх інстанцій в ухвалених рішеннях, є обов'язковими, але не вичерпними.

Так, висновки зазначеної експертизи підлягали обов'язковому дослідженню, оскільки вони є доказовою базою у даній справі, проте обмежуючись дослідженням лише таких висновків, суди залишили поза увагою, що дослідженню у даній справі підлягала саме наявність первинної документації у позивач, зокрема, податкових накладних, як того вимагають приписи Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім того, для правильного вирішення даного спору судам слід було дослідити добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ними дій господарській меті, наявність первинних документів та реальність усіх даних, наведених у них, будь-яких інші фактичних даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та які мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки зазначені обставини справи, не були з'ясовані належним чином судами попередніх інстанцій, у той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, встановити повно і правильно обставини відповідно до предмету доказування у справі та в залежності від встановленого і у відповідності до норм матеріального та процесуального права вирішити спір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 55, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Здійснити процесуальне правонаступництво та замінити Красноармійську об'єднану державну податкову інспекцію Донецької області на Красноармійську об'єднану державну податкову інспекцію Донецької області Державної податкової служби.

2. Касаційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби задовольнити частково.

3. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10.01.2011 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.12.2011 р. у справі №2-а-12385/09/0570 скасувати.

Справу №2-а-12385/09/0570 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Лосєв А.М.